Рішення

від 12.06.2019 по справі 707/3079/16-ц

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/3079/16-ц

2/707/12/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2019 року Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої-судді Соколишиної Л.Б.

при секретарі Римській Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК-Стройтрейд до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю Черкаський проект , Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Альфа страхування про відшкодування матеріальної шкоди,- в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 24 червня 2015 року близько 16 год. 00 хв. по автодорозі Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, від м. Сміла в напрямку м. Черкаси, неподалік АЗС WOG сталося ДТП за участю автомобілей ЗАЗ Ланос , державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та Субару Імпреза , державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень. На момент скоєння ДТП відповідач знаходився з ним у трудових відносинах відповідно до договору підряду від 01 червня 2015 року. Згідно з наказом № 06-п від 01 червня 2015 року за відповідачем було закріплено автомобіль Субару Імпреза , який було орендовано у власника автомобіля ТОВ Черкаський проект . Зазначає, що вина ОСОБА_2 та відповідача підтверджується вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року по справі № 707/979/16-к. Також указує, що за результатами судової автотоварознавчої експертизи № 531 від 10 серпня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Субару Імпреза становить 93249 грн. 43 коп. Третя особа 1, як власник даного автомобіля вимагав від нього та ОСОБА_2 солідарно відшкодувати шкоду, завдану автомобілю, у розмірі вартості відновлювального ремонту. Однак, він виконав вимогу власника автомобіля у повному обсязі, на підтвердження чого отримав від третьої особи 1 розписку від 16 грудня 2016 року про одержання виконання даного зобов`язання у повному обсязі, у зв`язку з чим просив стягнути з ОСОБА_2 та відповідача на свою користь заподіяну ними загальну матеріальну шкоду у розмірі 93249 грн. 43 грн. у рівних частинах.

Згідно з платіжним дорученням № @2PL555810 від 27 березня 2017 року ОСОБА_2 відшкодувала позивачу матеріальні збитки, завдані внаслідок ДТП, у розмірі 46624 грн. 71 коп., у зв`язку з чим останній відмовився від позову в частині стягнення матеріальної шкоди з неї.

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 30 березня 2017 року провадження у справі за позовом ТОВ ПБК-Стройтрейд до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Черкаський проект", ПАТ СК Альфа страхування про відшкодування матеріальної шкоди в частині позовних вимог до ОСОБА_2 було закрито.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, але надала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Оскільки на момент подачі позову 26 грудня 2012 року справа розглядалася за нормами ЦПК України, у редакції 2005 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачем було подано заперечення на позовну заяву, а згодом з набранням чинності нової редакції ЦПК України, відзив на позовну заяву, в яких він зазначив, що оскільки позов заявлений не власником пошкодженого в ДТП транспортного засобу - ТОВ Черкаський проект , тому, на його думку, ТОВ ПБК-Стройтрейд є неналежним позивачем. Крім того, вважає, що договір оренди є фіктивним, оскільки позивач, на його думку не надав доказів здійснення розрахунків по ньому чи інших доказів реального виконання договору сторонами, використання автомобіля, у зв`язку з чим вважає, що позивач не довів свого права регресної вимоги. Крім того, зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 258 ЦК, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Посилається на статтю 233 КЗпП України, якою встановлено строки звернення до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за вирішенням трудових спорів, а саме частиною третьою передбачено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди. Наголошує, що про заподіяння шкоди, тобто про порушення свого права, позивачу було відомо в день ДТП, яка сталася 24 червня 2015 року, що на його думку, є днем виявлення заподіяної шкоди. Підкреслив, що позивач звернувся з позовом 26 грудня 2016 pоку, а тому просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити позивачу у позові.

У зв`язку з викладеним, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження та 06 серпня 2018 року ухвалою Черкаського районнного суду Черкаської області було призначено підготовче судове засідання. 27 березня 2019 року підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 03 червня 2019 року.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, хоча був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, а тому суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи 1 у судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи 2 у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до договору оренди ТЗ № 01-05/15 від 01 травня 2015 року, який було укладено між третьою особою 1 та позивачем, та акту прийому-передачі до даного договору від 01 травня 2015 року, останньому було передано в строкове платне користування автомобіль Subaru Impreza, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . Позивач, у свою чергу, зобов`язався прийняти транспортний засіб для використання у господарській діяльності та сплачувати третій особі 1 орендну плату.

Згідно з платіжними дорученнями № 122 від 12 травня 2015 року та № 213 від 05 червня 2015 року позивачем було зроблено платежі на ім`я третьої особі 1 за оренду автомобіля за травень 2015 року та червень 2015 року відповідно, що, в свою чергу, є підтвердженням реального виконання умов договору позивачем.

У матеріалах справи міститься ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси про залишення без розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ ПБК-Стройтрейд , ТОВ Черкаській проект про визнання договору оренди недійсним.

01 червня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду, відповідно до якого позивач доручив, а відповідач прийняв на себе виконання робіт майстра по будівництву. При цьому, згідно з даним договором відповідач у кадрах позивача не перебував, трудова книжка на нього не велася, соціальні платежі не сплачувалися. Доручену роботу відповідач виконував на свій ризик.

Відповідно до указаного договору одним із зобов`язань, яке прийняв на себе відповідач є зобов`язання нести повну матеріальну відповідальність перед позивачем за збереження переданих йому товарно-матеріальних цінностей та грошових коштів.

Договір діяв з дня його підписання по 30 червня 2015 року.

Як вбачається з наказу про закріплення автомобіля № 06-п від 01 червня 2015 року за відповідачем було закріплено службовий автомобіль Subaru Impreza 1.6, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 . Було затверджено лінійну норму витрат на автомобіль 9,6 л/100 км.

Відповідач з даним наказом був ознайомлений 01 червня 2015 року, що підтверджується його підписом.

У матеріалах справи містяться акти списання пального - бензину А-95 № 11 від 30 травня 2015 року та № 25 від 30 червня 2015 року для заправки автомобіля Субару у розмірі 2275 грн. та 6175 грн. відповідно, що є доказом використання автомобіля за призначенням.

Відповідно до вироку Черкаського районного суду Черкаської області від 06 липня 2016 року, 24 червня 2015 року близько 16 год. 00 хв. відповідач, керуючи автомобілем Субару Імпреза , державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись в лівій смузі руху автодороги Золотоноша - Черкаси - Сміла - Умань, від м. Сміла в напрямку м. Черкаси, неподалік АЗС WOG в порушення вимог п. 2.3 б та п. 12.3 Правил дорожнього руху України, був не уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, а тому в момент виникнення небезпеки для руху, у вигляді зміни напрямку руху автомобілем ЗАЗ - Ланос , державний номерний знак НОМЕР_1 , що рухався попереду нього в попутному напрямку під керуванням ОСОБА_2 , яка порушила вимоги пунктів 2.3 б, 10.1 Правил дорожнього руху України, була не уважна, не стежила за дорожньою обстановкою, а тому перед зміною напрямку руху, не переконалась, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виконуючи маневр лівого розвороту, в порушення вимог дорожньої розмітки п. 1.3 Правил дорожнього руху України виїхала на смугу руху в напрямку смуги руху ОСОБА_1 , котрий, маючи можливість уникнути зіткнення шляхом екстренного гальмування в умовах місця пригоди, не змінюючи напрямку свого руху, виїхав на зустрічну смугу, не застосував своєчасно екстренне гальмування, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем ЗАЗ - Ланос під керуванням водія ОСОБА_2

Указаним вироком було визнано винним відповідача та ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено їм покарання у виді позбавлення волі строком на три роки без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено їх від відбування покарання та встановлено іспитовий строк два роки.

Згідно з п. 4.5 ч. 4 договору оренди ТЗ № 01-05/15 від 01 травня 2015 року укладеного між третьою особою 1 та позивачем у разі виходу з ладу транспортного засобу внаслідок порушення правил експлуатації чи інших умисних дій орендаря останній відшкодовує орендодавцю заподіяні цими діями (бездіяльністю) збитки в повному обсязі або ж за згодою орендодавця проводить за свої кошти відновлювальний ремонт.

Відповідно до висновку за результатами судової автотоварознавчої експертизи № 531 від 10 серпня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Subaru Impreza, державний номерний знак НОМЕР_2 , що пошкоджений в результаті ДТП 24 червня 2015 року, з урахуванням експлуатаційного зносу деталей, що підлягають заміні, складає 93249 грн. 43 коп.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Листом № 300 від 15 листопада 2016 року третя особа 1, як власник пошкодженого автомобіля, враховуючи висновки, викладені у вироку Черкаського районного суду Черкаської області у справі № 707/979/16-к від 06 липня 2016 року, вимагав від ОСОБА_2 та позивача, як роботодавця відповідача, відшкодувати вартість відновлювального ремонту автомобіля, визначену рельтатами указаної експертизи солідарно на протязі 7 календарних днів з моменту отримання вимоги.

Як вбачається з листа третьої особи 1 № 333-10 від 20 грудня 2016 року станом на 19 грудня 2016 року позивач виконав вимогу про відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля у повному обсязі, а саме у розмірі 93249 грн. 43 коп.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Щодо доводів відповідача стосовно подання позову позивачем, як неналежним позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396 ЦК положення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 395 ЦК України одним із видів речових прав є право користування.

Згідно зі ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Оскільки між позивачем та третьою особою 1 було укладено договір оренди ТЗ № 01-05/15 від 01 травня 2015 року стосовно автомобіля Subaru Impreza, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , тобто позивач отримав від третьої особи 1 право користування указаним автомобілем, тому суд констатує, що він є належним позивачем у даній справі.

Відповідач заявив про застосування строків позовної давності до позовних вимог про стягнення з нього заподіяної шкоди, посилаючись на ч. 3 ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Як вже було зазначено, позивач уклав з відповідачем цивільно-правовий договір підряду від 01 червня 2015 року.

Договір підряду укладається відповідно до глави 61 Цивільного кодексу України.

Трудовий договір укладається відповідно до глави ІІІ Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір - це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір зорієнтований перш за все на процес виконання роботи.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За трудовим договором громадянин набуває статусу працівник , його трудові відносини регулює законодавство про працю.

Громадянин за договором підряду набуває статусу підрядник .

Суд констатує, що укладення, виконання і припинення договорів цивільно-правового характеру, найпоширенішими з яких є договори підряду, регулюється цивільно-правовим законодавством, а укладення, виконання і припинення трудових договорів - трудовим законодавством. Тобто, до одного з видів договору не можна застосовувати норми, що регулюють інший вид договору.

А тому, посилання відповідача на ст. 233 КЗпП України стосовно застосування наслідків спливу строків позовної давності до позовних вимог позивача про стягнення з нього матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП, не є правомірним, оскільки правовідносини позивача та відповідача регулюються цивільно-правовим законодавством, а не трудовим.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки про заподіяння шкоди, тобто про порушення свого права, позивачу стало відомо в день ДТП, яка сталася 24 червня 2015 року, а до суду він звернувся з позовом 26 грудня 2016 pоку, тому строки позовної давності на момент подачі позову не збігли.

Враховуючи викладене, те, що на момент скоєння ДТП відповідач перебував з позивачем у цивільно-правових відносинах відповідно до договору підряду, відповідача визнано винним у скоєнні ДТП при керуванні ним службовим автомобілем Subaru Impreza, який було закріплено за ним позивачем, останнім було сплачено третій особі 1 вартість відновлювального ремонту даного автомобіля у повному обсязі, у зв`язку з чим він набув право зворотної вимоги (регресу) до винних осіб у розмірі виплаченого відшкодування, а ОСОБА_2 , яка є іншою винною особою у ДТП, відшкодувала позивачу матеріальну шкоду у розмірі 46624 грн. 71 коп., що становить половину загальної шкоди, завданої позивачеві, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення. З відповідача слід стягнути на користь позивача половину матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок ДТП, у розмірі 46624 грн. 71 коп.

Оскільки позивачем спочатку було заявлено позовні вимоги до відповідача і ОСОБА_2 та сплачено судовий збір відповідно до розміру заявлених позовних вимог, однак в частині позовних вимог до ОСОБА_2 провадження у справі було закрито, а тому згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у виді судового збору в розмірі 699 грн. 37 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, ст.ст. 396, 1191 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 141, 263, 265, 280 - 282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК-Стройтрейд матеріальну шкоду у розмірі 46624 (сорок шість тисяч шістсот двадцять чотири) грн. 71 коп. та судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 699 (шістсот дев`яносто дев`ять) грн. 37 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом 30 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Черкаської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системичерез Черкаський районний суд Черкаської області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його перегляд та оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ПБК-Стройтрейд , місцезнаходження: вул. Смілянська, 147, м. Черкаси, ЄДРПОУ 03579236 .

Відповідач:ОСОБА_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12 червня 2019 року .

Суддя: Л. Б. Соколишина