ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2019 року м. Чернівці
Справа № 727/2372/18
Провадження №22-ц/822/587/19
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.,
секретар - Вовкун Н.Д.
за участю: позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Ткача Ф.Г., представника третьої особи - Онишко Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго , третя особа на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Червоноармійська, 77-Б, К-1 , про відшкодування збитків, головуючий у І-й інстанції - Ярема Л.В.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у березні 2018 року звернулася до суду з позовом до МКП Чернівцітеплокомуненерго , третя особа на стороні відповідача - ОСББ Червоноармійська, 77-Б, К-1 , про відшкодування збитків.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 28 жовтня 2017 року в результаті прориву труб тепломережі МКП Чернівцітеплокомуненерго було затоплено приміщення - зал дитячої танцювальної студії, яка належить їй на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказувала на те, що її майну нанесено матеріальну шкоду в розмірі 201 228 грн і вона власними силами провела капітальні ремонтні роботи в приміщенні.
Зазначала, що після виявлення затоплення вона звернулася до голови ОСББ ОСОБА_2 та правоохоронних органів. ОСОБА_2 звернулась до колл-центру Чернівецької міської ради, повідомила про вказані обставини та викликала аварійну службу МКП Чернівцітеплокомуненерго .
28 жовтня 2017 року комісією було встановлено затоплення приміщення, а саме, приямок входу у приміщення, приміщення вхідного тамбуру, танцювального залу з паркетним покриттям підлоги, а також приміщення роздягальні, вбиральні та душової затоплені теплою водою, шаром товщиною 30 см, в результаті прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплокомуненерго і внаслідок чого були нанесені суттєві збитки та пошкодження майну та приміщенню за даною адресою. 26 грудня 2017 року нею було направлено вимогу до відповідача про відшкодування нанесених збитків її майну в розмірі 201 228 грн. Відповідач направив їй відповідь від 05 січня 2018 року, в якій вказав, що з даною сумою не погоджується і вона має право звернутись із позовом до суду про відшкодування шкоди.
Просила стягнути з відповідача на її користь суму коштів за нанесені збитки у розмірі 201 228 гривень.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з Міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 201 228 гривень.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
На зазначене рішення МКП Чернівцітеплокоменерго подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Зазначає, що обов`язок по доведенню таких складових правопорушення, як протиправність поведінки, причинно-наслідкового зв`язку та збитків покладається законом на позивача. Відсутні належні докази, які підтверджують факт залиття приміщення з мереж відповідача. Факт залиття приміщення позивачем обґрунтовано актом обстеження приміщення від 28 жовтня 2017 року, однак він не відповідає положенням п.2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій . ОСББ Червонармійська 77-Б, К-1 є балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1 та виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а тому до їх обов`язків відноситься зобов`язання щодо забезпечення експлуатації та утримання зазначеного будинку. У зв`язку з бездіяльністю ОСББ по проведенню робіт по водозахисту і гідроізоляції фундаменту відбулося потрапляння води у підвал приміщення, що спричинило можливе пошкодження майна позивача, що, в свою чергу, виключає вину МКП Чернівцітеплокоменерго в заподіянні шкоди.
Стверджує, що надана проектна документація щодо розміру шкоди була виготовлена особою, яка перебуває у трудовому підпорядкуванні, як безпосередньо позивача, так і її родичів, що свідчить про необ`єктивність наведених даних щодо вартості капітального ремонту. Вказане ставить під сумнів достовірність даного доказу, а тому на його підставі не можна встановити вартість завданої шкоди. Зазначене вказує на неналежність та недостовірність доказів, якими обґрунтовується здійснення розрахунку за будівельно-ремонтні роботи та вартість витрат у зв`язку з усуненням наслідків затоплення приміщення.
На апеляційну скаргу від учасників справи відзив не надходив.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Як передбачено частиною 1 статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 28 жовтня 2017 року в результаті прориву труб тепломережі МКП Чернівцітеплокомуненерго було затоплено приміщення - зал дитячої танцювальної студії, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_1
В матеріалах справи міститься акт обстеження приміщення від 28 жовтня 2017 року, з якого видно, що комісією у складі власника приміщення ОСОБА_1 , голови ОСББ Червоноармійська 77-Б Філіпчук М.Д., завідуючої будинку 77-Б ОСОБА_3 , а також майстра бригади ліквідації наслідків затоплення ОСОБА_4 в ході обстеження нежитлових приміщень за вищезазначеною адресою виявлено, що приямок входу в приміщення, приміщення вхідного тамбуру, танцювального залу з паркетним покриттям підлоги, а також приміщення роздягальні, вбиральні та душової затоплені теплою водою, шаром товщиною 30 см в результаті прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплокомуненерго .
З матеріалів справи видно, що після виявлення затоплення 28 жовтня 2017 року ОСОБА_1 зверталася до голови ОСББ, на балансі якого знаходиться будинок, викликала аварійну службу МКП Чернівцітеплокомуненерго , зверталася до Шевченківського ВП ЧПВ ГУ НП в Чернівецькій області із заявою про затоплення її приміщення та спричинення шкоди.
Факт затоплення 28 жовтня 2017 року нежитлового приміщення - залу дитячої танцювальної студії, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .
Головою правління ОСББ Червоноармійська, 77-Б, к1 ОСОБА_2 до Департаменту житлово-комунального господарства міської ради було подано заяву від 26 жовтня 2017 року щодо створення комісії та визначення причини аварії у вуличній мережі КП Водоканал , КП МіськШеп , КП Тепломережа , оскільки в підвалі будинку ОСББ Червоноарміська, 77-Б., к1 за адресою: вул. Героїв Майдану, 77-Б, к1 тече чиста вода.
За результатами розгляду заяви Голови правління ОСББ Червоноармійська, 77-Б, к1 Філіпчук М.Д., поданої до Департаменту житлово-комунального господарства міської ради, на адресу голови правління було надіслано повідомлення від 16 листопада 2017 року з приводу того, що під час комісійного обстеження за участю представників КП Чернівціводоканал , МКП Чернівцітеплокомуненерго , КП МіськШЕП виявлено прорив труби мережі теплопостачання даного будинку, за результатами комісійного обстеження МКП ОСОБА_8 виконано ремонтні роботи мережі теплопостачання, витоки води у підвальному приміщенні даного будинку ліквідовано.
Частинами першою та другою статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Частиною першою статті 1166 ЦК України встановлено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.
Аналіз положень ст. 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.
Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).
Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи,
Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Згідно з пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт, який повинен встановлювати причини залиття, зокрема чи залиття спричинено унаслідок несправності внутрішньобудинкових мереж водопостачання та водовідведення та з`ясування питання чи не було це наслідком недбалості осіб, мешканців квартир або інші обставини, що могли спричинити залиття. Форма вказаного акта встановлена в додатку № 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши факт залиття приміщення позивача, причину та розмір завданої шкоди майну позивача, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема, зведеним кошторисним розрахунком капітального ремонту приміщення дитячої танцювальної студії по вул. Героїв Майдану, 77/1 в м. Чернівці, зробив обґрунтований висновок про задоволення позову про відшкодування майнової шкоди.
Так, з наданих на обґрунтування позовних вимог Дефектного Акту від 20 грудня 2017 року та Зведеного кошторисного розрахунку капітального ремонту приміщення дитячої танцювальної студії по вул. Героїв Майдану, 77/1 в м. Чернівці видно, що вартість відновлювального ремонту залитого приміщення танцювальної студії становить 201 228 грн.
Посилання апелянта на невідповідність Акту обстеження приміщення від 28 жовтня 2017 року нормам закону, є безпідставними, оскільки в ньому зазначені конкретні причини залиття приміщення, а саме, внаслідок прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплоконуненерго , що не заперечувалось представником апелянта в судовому засіданні, та інші необхідні для такого документа реквізити. Тому цей акт є належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди, а зазначені в ньому обставини відповідачем не спростовані. Крім того, указаний акт відповідачем не оскаржувався.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недотримання форми акту ніяким чином не спростовує факту затоплення нежитлового приміщення позивачки. Технічна помилка у зазначенні дати при підписанні членами комісії акт та номеру будинку, також не спростовує факту залиття 28 жовтня 2017 року саме приміщень позивачки з вини відповідача. Тому даний акт враховується судом у сукупності з іншими доказами у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що належне виконання ОСББ Червоноарміська 77-Б, К-1 обов`язків щодо утримання будинку в належному стані, а саме відсутності проведення водозахисту та гідроізоляції фундаменту, виключило б вину МКП Чернівцітеплокоменерго в заподіяні шкоди позивачу, оскільки в матеріалах відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що здійсненні заходи виключили вину МКП Чернівцітеплокоменерго , оскільки тягар доказування щодо відсутності вини лежить на останньому.
Відповідач не спростував належними та допустимими доказами своєї вини у залитті нежитлового приміщення позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз не заявляв та не надав інших доказів щодо розміру спричиненої позивачу шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція заподіювача шкоди.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції були належним чином оцінені подані сторонами докази, вірно встановлені обставини справи та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Ввирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 12 червня 2019 року.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк
Суд | Чернівецький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2019 |
Оприлюднено | 14.06.2019 |
Номер документу | 82398132 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чернівецький апеляційний суд
Литвинюк І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні