Постанова

від 12.02.2020 по справі 727/2372/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 727/2372/18-ц

провадження № 61-13622св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - міське комунальне підприємство Чернівцітеплокомуненерго ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору , - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Червоноармійська 77-Б, К-1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року у складі судді Яреми Л. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Лисака І. Н., Перепелюк І. Б.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго (далі - МКП Чернівцітеплокомуненерго ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - об 'єднання співвласників багатоквартирного будинку Червоноармійська 77-Б, К-1 (далі - ОСББ Червоноармійська 77-Б, К-1 ), про відшкодування збитків.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28 жовтня 2017 року в результаті прориву труб тепломережі МКП Чернівцітеплокомуненерго було затоплено приміщення - зал дитячої танцювальної студії, яке належить їй на праві приватної власності, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала на те, що її майну нанесено матеріальну шкоду у розмірі 201 228 грн і вона власними силами провела капітальні ремонтні роботи в приміщенні.

Зазначала, що після виявлення затоплення вона звернулася до голови ОСББ Червоноармійська 77-Б, К-1 - ОСОБА_2 та правоохоронних органів. ОСОБА_2 звернулась до колл-центру Чернівецької міської ради, повідомила про вказані обставини та викликала аварійну службу МКП Чернівцітеплокомуненерго .

28 жовтня 2017 року комісією було встановлено затоплення приміщення, а саме: приямок входу у приміщення, приміщення вхідного тамбуру, танцювального залу з паркетним покриттям підлоги, а також приміщення роздягальні, вбиральні та душової теплою водою, шаром товщиною 30 см в результаті прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплокомуненерго . Внаслідок цього були нанесені суттєві збитки та пошкодження її майну та приміщенню за даною адресою.

26 грудня 2017 року нею було направлено вимогу до відповідача про відшкодування нанесених збитків у розмірі 201 228 грн. МКП Чернівцітеплокомуненерго направило їй відповідь від 05 січня 2018 року, у якій вказало, що з даною сумою не погоджується і вона має право звернутись із позовом до суду про відшкодування шкоди.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 просила суд стягнути з МКП Чернівцітеплокомуненерго 201 228 грн за понесені нею збитки.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року, залишеного без змін постановою Чернівецького апеляційного суд від 11 червня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з МКП Чернівцітеплокомуненерго на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 201 228 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що залиття нежитлових приміщень, які належать ОСОБА_1 , теплою водою в результаті прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплокомуненерго , сталось внаслідок неналежного обслуговування останнім теплових мереж, що підтверджено належними та допустимими доказами, а тому наявні підстави для відшкодування завданої шкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у липні 2019 року до Верховного Суду, МКП Чернівцітеплокомуненерго , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою МКП Чернівцітеплокомуненерго , витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У серпні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вказує, що статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Проте, для застосування такого виду санкції як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, наявність вини. При відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Також зазначає, що судами невірно застосовано статті 78-79 ЦПК України щодо допустимості та достовірності доказів, оскільки факт залиття приміщень встановлений згідно акта від 28 жовтня 2017 року. Проте, вказаний акт не відповідає формі, визначеній пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76. Крім того, докази щодо розміру спричиненої шкоди носять ознаки неналежності, недопустимості та недостовірності.

Посилається на те, що суди попередніх інстанцій в порушення положень статті 83 ЦПК України прийняли надані позивачем докази вже на стадії судового розгляду та на їх підставі дійшли про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Судами виходячи з обставин справи не застосовано норми законодавства, які покладають вину за шкоду на балансоутримувача житлового будинку, тобто ОСББ. Вказує, що ОСББ Червоноармійська 77-Б, К-1 являється балансоутримувачем житлового будинку по АДРЕСА_1 та є виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, послуг з управління будинком та послуг з його ремонту. Зазначає, що оскільки ОСББ Червоноармійська 77-Б, К-1 є балансоутримувачем житлового будинку та виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, послуг з управління будинком та послуг з його ремонту, зокрема і щодо утримання в належному стані фундаменту будівлі, тому наявні підстави вважати, що у зв 'язку з бездіяльністю ОСББ по проведенню робіт по водозахисту і гідроезоляції фундаменту відбулось потрапляння води у підвал приміщення, що спричинило можливе пошкодження майна позивача.

Відзиву на касаційну скаргу сторонами подано не було

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення 134а-1 - 134а-5 (танцювальна спортивно-оздоровча студія), загальною площею 65 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 119082073 від 30 березня 2018 року, свідоцтвом про право власності Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 21 листопада 2011 року.

Дане приміщення ОСОБА_1 було реконструйоване у 2017 році, після прийому в експлуатацію реконструйованим нежитловим приміщенням була присвоєна нова поштова адреса, що підтверджується витягом із рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 28 липня 2017 року № 110/5, містобудівними умовами та обмеженнями, робочим проектом, деклараціями про початок виконання будівельних робіт, технічним паспортом.

28 жовтня 2017 року в результаті прориву труб тепломережі МКП Чернівцітеплокомуненерго було затоплено приміщення - зал дитячої танцювальної студії, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту обстеження приміщення від 28 жовтня 2017 року, складеного комісією в складі власника приміщення ОСОБА_1 , представників ОСББ - голови ОСББ Червоноармійська 77-Б ОСОБА_2, завідуючої будинку 77-Б ОСОБА_3 , а також майстра бригади ліквідації наслідків затоплення ОСОБА_4 , в ході обстеження нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 , було виявлено, що приямок входу в приміщення, приміщення вхідного тамбуру, танцювального залу з паркетним покриттям підлоги, а також приміщення роздягальні, вбиральні та душової затоплені теплою водою, шаром товщиною 30 см, в результаті прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплокомуненерго , і внаслідок чого були нанесені суттєві збитки та пошкодження майну та приміщенню за даною адресою.

ОСОБА_1 після виявлення затоплення 28 жовтня 2017 року, зверталася до голови ОСББ, на балансі якого знаходиться будинок, викликала аварійну службу МКП Чернівцітеплокомуненерго , зверталася до Шевченківського ВП ЧПВ ГУ НП в Чернівецькій області із заявою про затоплення її приміщення та спричинення шкоди.

Факт затоплення 28 жовтня 2017 року нежитлового приміщення - зали дитячої танцювальної студії, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4

Головою правління ОСББ Червоноармійська, 77-Б, К1 ОСОБА_2 до Департаменту житлово-комунального господарства міської ради було подано заяву від 26 жовтня 2017 року щодо створення комісії та визначення причини аварії у вуличній мережі КП Водоканал , КП МіськШеп , КП Тепломережа , оскільки в підвалі будинку ОСББ Червоноарміська, 77-Б, К1 за адресою: АДРЕСА_1 тече чиста вода.

На вказану заяву Департаментом житлово-комунального господарства на адресу голови правління ОСББ Червоноармійська, 77-Б, К1 ОСОБА_2 надіслано повідомлення від 16 листопада 2017 року з приводу того, що під час комісійного обстеження за участю представників КП Чернівціводоканал , МКП Чернівцітеплокомуненерго , КП МіськШЕП виявлено прорив труби мережі теплопостачання даного будинку, за результатами комісійного обстеження МКП Чернівцітеплокомуненерго виконано ремонтні роботи мережі теплопостачання, витоки води у підвальному приміщенні даного будинку ліквідовано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги МКП Чернівцітеплокомуненерго на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Положенням частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга МКП Чернівцітеплокомуненерго підлягає залишенню без задоволення.

Встановлено й вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими та підстав для їх скасування немає.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до частин першої, другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється майнова шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Відсутність будь-якої з цих умов є підставою для звільнення особи від відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Судами встановлено, що 28 жовтня 2017 року в результаті прориву труб тепломережі МКП Чернівцітеплокомуненерго було затоплено приміщення - зал дитячої танцювальної студії, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Відповідно до акту обстеження приміщення від 28 жовтня 2017 року, складеного комісією в складі власника приміщення ОСОБА_1 , представників ОСББ - голови ОСББ Червоноармійська 77-Б ОСОБА_2, завідуючої будинку 77-Б ОСОБА_3 , а також майстра бригади ліквідації наслідків затоплення ОСОБА_4 в ході обстеження нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено, що приямок входу в приміщення, приміщення вхідного тамбуру, танцювального залу з паркетним покриттям підлоги, а також приміщення роздягальні, вбиральні та душової затоплені теплою водою, шаром товщиною 30 см, в результаті прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплокомуненерго і внаслідок чого були нанесені суттєві збитки та пошкодження майну та приміщенню за даною адресою.

Факт затоплення 28 жовтня 2017 року нежитлового приміщення - залу дитячої танцювальної студії, яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності за адресою: АДРЕСА_1 , підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 .

З наданих на обґрунтування позовних вимог дефектного акта від 20 грудня 2017 року та зведеного кошторисного розрахунку капітального ремонту приміщення дитячої танцювальної студії по АДРЕСА_1 вбачається, що вартість відновлювального ремонту залитого приміщення танцювальної студії становить 201 228 грн.

Таким чином, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановивши факт залиття нежитлового приміщення позивача, причину та розмір завданої шкоди, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відшкодування майнової шкоди.

Доказів відсутності своєї вини МКП Чернівцітеплокомуненерго не надало.

Доводи касаційної скарги про те, що акт обстеження приміщення від 28 жовтня 2017 року не відповідає формі, визначеній пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, а тому є недопустимим та недостовірним доказом, не можуть бути прийняті судом з огляду на таке.

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З наданого ОСОБА_1 акта обстеження приміщення вбачається, що в ньому вказано причини залиття приміщення, які не заперечувались відповідачем, а тому, суди попередніх інстанцій, обґрунтовано прийняли його як належний та допустимий доказ у вказаній справі. Недотримання форми акта не спростовує факту залиття нежитлового приміщення.

Крім того, вказані в акті обставини відповідачем не спростовані, а сам акт не оскаржувався. При цьому, вони також підтверджені показаннями свідків, допитаних у судовому засіданні.

Також не можуть бути прийняті доводи касаційної скарги про те, що неналежне виконання ОСББ Червоноарміська 77-Б, К-1 обов`язків щодо утримання будинку в належному стані, а саме непроведення водозахисту та гідроізоляції фундаменту, виключило б вину МКП Чернівцітеплокоменерго у заподіяні шкоди позивачу, оскільки завдана шкода відшкодовується її заподіювачем, яким є МКП Чернівцітеплокоменерго .

Отже, залиття нежитлових приміщень, які є власністю ОСОБА_1 , теплою водою в результаті прориву міжбудинкової теплової мережі, яка належить МКП Чернівцітеплокомуненерго , сталось внаслідок неналежного обслуговування останнім теплових мереж, що є підставою для відшкодування спричиненої майнової шкоди, а тому суди попередніх інстанцій правомірно задодовольнили позов.

Враховуючи те, що під час розгляду справи відповідачем не було спростовано належними та допустимими доказами розмір завданої шкоди, суди попередніх інстанцій обґрунтовано стягнули на користь позивача 201 228 грн.

Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

Отже, вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій з дотриманням вимог статей 263-265, 382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясували обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановили правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано задовольнили позов ОСОБА_1 .

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу міського комунального підприємства Чернівцітеплокомуненерго залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 25 березня 2019 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян