Постанова

від 13.06.2019 по справі 379/318/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 22-ц/824/7373/2019

справа № 379/318/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року Київський апеляційний суд в складі:

Судді - доповідача: Андрієнко А.М.

Суддів: Соколової В.В.

Поліщук Н.В.

При секретарі Дроздовій Ж.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агросленд Войцехівського Павла Володимировича на ухвалу Таращанського районного суду Київської області, постановлену під головуванням судді Потеряйко С.А. 20 березня 2019 року (забезпечення позову),у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро - Проперті до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агросленд , третя особа: державний реєстратор Гречінська Наталія Петрівна , Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк,

У С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Таращанського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВ Агро - Проперті до ОСОБА_1 , ТОВ Агросленд , третя особа: державний реєстратор Гречінська Наталія Петрівна, Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

У березні 2019 року представник позивача звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь - яким особам, крім представників ТОВ Агро - Проперті , вчиняти дії щодо збирання урожаю озимого ріпаку; заборони вчиняти дії щодо його знищення шляхом переорювання чи іншого механічного пошкодження щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 , площею 1,89 га, розташованої на території Чернинської сільської ради Таращанського району із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою Таращанського районного суду Київської області від 20 березня 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони будь - яким особам, окрім представників ТОВ Агро - Проперті , вчиняти дії щодо збирання урожаю озимого ріпаку, а також шляхом заборони вчиняти дії щодо знищення урожаю озимого ріпаку шляхом переорювання чи іншого механічного пошкодження щодо земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 1,89 га, розташованої на території Чернинської сільської ради Таращанського району, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Не погоджуючись із ухвалою суду, представник ОСОБА_1 , ТОВ Агросленд ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції не врахував взаємозв`язок між предметом позову та застосованими заходами забезпечення позову, а також не врахував відсутності об`єктивних загроз для утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Вказує, що місцевим судом не взято до уваги, що протягом лютого - березня поточного року ТОВ Агросленд і власники земельних ділянок, які розташовані в адміністративних межах Северинівської сільської ради Таращанського району Київської області, уклали Договори встановлення емфітевзису. Зокрема, такий правочин уклала і ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 2,1307 га, кадастровий номер НОМЕР_2 .

Ефітевтичне право за цим договором було зареєстроване 22.02.2019.

При підписані зазначеного правочину і в подальшому , суб`єкт державної реєстрації речових прав не виявив підстав для відмови у такій реєстрації спірного правочину. Таким чином, ТОВ Агросленд набув статусу належного користувача.

Звертає увагу суду на те , що законодавством передбачено презумпцію правомірності правочину (ст.204 ЦК), а оскаржуваний договір емфітевзису не є недійсним в силу закону та відсутнє судове рішення про визнання його недійсним.

Таким чином, вказує, що пункт 3.3 Договору порушує права ОСОБА_1 як власника земельної ділянки та прямо суперечить чинному законодавству, а саме приписам статтей 31, 32, 33 Закону України Про оренду землі .

Зазначає, що на підставі заяви директора ТОВ Агросленд від 18.03.2019 до правоохоронних органів, досудовим слідством встановлено, що працівники ТОВ Агро - Проперті перешкоджають ТОВ Агросленд в користуванні земельною ділянкою тим само перешкоджають здійснювати господарську діяльність і обробляти земельну ділянку, яка була передана ОСОБА_1 у користування.

Представник ОСОБА_1 та ТОВ Агросленд підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, ухвалу суду про забезпечення позову скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у забезпеченні позову.

Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву позивача, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмету спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов?язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Крім того, за приписами ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як убачається із матеріалів справи, 17 лютого 2013 року між ТОВ Агро - Проперті та ОСОБА_1 був укладений договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_2 , зареєстрований 17.02.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, терміном дії на п?ять років з моменту реєстрації (з правом пролонгації), тобто до 17.02.2019.

До закінчення строку дії договору власник спірної земельної ділянки ОСОБА_1 надіслала ТОВ Агро-Проперті заяву про припинення договірних відносин, в якій повідомила про намір припинити дію Договору земельної ділянки, після його закінчення. Також, повідомивши про те, що договором не передбачено право оренди земельної ділянки до закінчення виробничого циклу, просив не розпочинати обробіток земельної ділянки у 2018 році, оскільки за приписами ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди буде припинено, а земельна ділянка згідно з ст. 211, 212 Земельного кодексу України буде вважатися самовільно зайнятою (а.с. 38).

Позивач, будучи обізнаним про те, що строк дії договору оренди земельної ділянки закінчується в лютому 2019 року, а збір урожаю ріпаку відбувається в липні-серпні 2015 року, в серпні 2018 року на спірній земельній ділянці посіяв озимий ріпак.

З матеріалів справи також убачається, що 25 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ АГРОСЛЕНД укладено договір встановлення емфітевзису.

Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22.02.2019 державним реєстратором Гречінською Н.П. зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 , номер запису про інше речове право 30438990. Підстава виникнення іншого речового права - Договір встановлення емфітевзису, укладений між відповідачами. Термін дії договору 10 років.

В березні 2019 року позивач ТОВ Агро - Проперті звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Агросленд , третя особа: державний реєстратор Гречінська Наталія Петрівна, Першотравенська сільська рада Обухівського району Київської області, про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису та поновлення договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач вказував, що він на підставі договору оренди користується земельною ділянкою, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , зокрема у серпні 2018 року здійснив посіви ріпаку, однак ТОВ Агросленд перешкоджає в доступі до земельної ділянки та знищує посіви ріпаку. Також, вказував, що у разі задоволення позову та до набуття рішенням законної сили ТОВ Агросленд буде й надалі продовжувати здійснювати аналогічні дії щодо перешкоджання ТОВ Агро - Проперті користуватися земельною ділянкою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що між сторонами дійсно виник спір щодо права користування земельною ділянкою, що належить на праві власності ОСОБА_1

Так, ч.1 ст.151 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про забезпечення позову, серед яких: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціна позову, про забезпечення якого просить заявник: пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України встановлено, що в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Проте, заява про забезпечення позову та оскаржувана ухвала не містять в собі мотивованих підстав для обрання визначеного способу забезпечення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як убачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є право користування земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_2 , площею 2,1307 га, розташованої на території Северинівської сільської ради Таращанського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Окрім цього, колегія суддів наголошує, що вимога щодо заборони проведення робіт зі збору врожаю озимого ріпаку, крім відповідачів, стосується також невизначеного кола осіб, що суперечить вимогам цивільно - процесуального законодавства, згідно якого судове рішення повинно бути чітким та зрозумілим.

Як вже зазначалось вище, судом вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони будь - яким особам вчиняти дії щодо збирання озимого ріпаку, а також вчиняти інші дії щодо знищення урожаю шляхом переорювання чи іншого механічного пошкодження, тобто заборони користуватися земельною ділянкою.

Наведені обставини свідчать про те, що позовні вимоги та вжиті судом заходи забезпечення позову є тотожними, оскільки судом в резолютивній частині ухвали зазначено про заборону вчиняти дії щодо користування земельною ділянкою, в той час, коли позивачем фактично заявлено вимоги про право користування земельною ділянкою шляхом продовження договору оренди на новий строк. При цьому, судом першої інстанції не вирішувався спір по суті.

За приписами частини 10 статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Таким чином, наведена норма закону містить пряму заборону суду вживати заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявленим позовним вимогам.

Крім того, в заяві про забезпечення позову позивачем, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, не зазначено пропозицій щодо зустрічного забезпечення та судом, в порушення вимог частини 7 статті 153 ЦПК України не вирішено питання зустрічного забезпечення.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що обмеження можливості господарюючого суб?єкта користуватися та розпоряджатися майном може призвести до незворотних наслідків. Суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов?язані із втручанням у внутрішню діяльність підприємств.

За таких обставин, обраний позивачем захід забезпечення позову фактично є втручанням у господарську діяльність ТОВ Агросленд на земельній ділянці, яка була йому передана в користування.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою в задоволенні заяви ТОВ Агро - Проперті про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ЦПК України, колегіясуддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Агросленд Войцехівського Павла Володимировича задовольнити.

Ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 20 березня 2019 року про забезпечення позову скасувати і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви ТОВ Агро - Проперті про забезпечення позову.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13 червня 2019 року.

Суддя - доповідач:

Судді :