Рішення

від 14.06.2019 по справі 911/479/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"14" червня 2019 р. Справа № 911/479/18

За позовом Першого заступника прокурора Київської області (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) в інтересах держави в особі

1. Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця Лісна, 15

2. Державного підприємства "Київське лісове господарство", 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця Лісна, 15

до 1. Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, 08170, Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова, вулиця Боярська, 4

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій", 03127, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Героїв Оборони, 7

про визнання недійсними рішень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.10.2012

суддя Н.Г. Шевчук

секретар судового засідання Н.С. Матраєва

Без виклику представників сторін.

суть спору:

Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства "Київське лісове господарство" звернувся до господарського суду з позовом до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій" про визнання недійсним рішення 22 сесії 5 скликання Віто-Поштової сільської ради від 20.10.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу в оренду земельної ділянки ТОВ "Каспій", визнання недійсним рішення Віто-Поштової сільської ради від 10.09.2012 № 20-56 "Про внесення змін до рішення Віто-Поштової сільської ради від 20.10.2009", визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 08.10.2012, укладеного між Віто-Поштовою сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каспій" на земельну ділянку площею 0,50 га з кадастровим номером 3222481201:01:002:0215 для розміщення готельно-розважального комплексу терміном на 49 років, яка розташована на території Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавства при віднесенні частини земель до земель готельно-ресторанного комплексу та передачі першим відповідачем другому відповідачу земельної ділянки в оренду, оскільки такі землі мали лісогосподарське призначення, а відтак відбулась незаконна зміна цільового призначення земель.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2018, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 в задоволені позову відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2018 та рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2018 скасовано, а справу № 911/479/18 передано на новий розгляд.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2019 справу № 911/479/18 прийнято суддею Шевчук Н.Г. до свого провадження.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.05.2019 у позові Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства "Київське лісове господарство" до Віто-Поштової сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій" відмовлено повністю.

В апеляційному провадженні Товариством з обмеженою відповідальністю "Каспій" було заявлено клопотання б/н від 31.10.2018 про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом під час розгляду справи в апеляційній інстанції у розмірі 10 000,00 грн.

До матеріалів касаційного провадження 05.02.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Каспій" було подано клопотання про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, понесені останнім в апеляційному провадженні.

Вищевказаною постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 вказано, що з огляду на те, що справа підлягає передачі на новий розгляд, то розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат на оплату послуг адвоката та судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги з урахуванням статті 129 Господарського процесуального кодексу України, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору при новому розгляді.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частини першої та пункту 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою та третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Обов`язок доведення співрозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Дослідивши подані клопотання, судом встановлено, що в якості доказів додано копію договору (угода) №47/18 від 26.10.2018 про правничу допомогу, копії актів приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2018 та 05.02.2019, видаткові касові ордери від 31.10.2018 та 05.02.2019, відповідно до яких адвокат (Карпухін Ярослав Володимирович) надав, а клієнт (Товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій") прийняв такі послуги: ознайомлення з матеріалами справи, підготовка письмового відзиву та інших матеріалів на запит суду, участь в судових засіданнях, тощо. Вартість наданих послуг разом становить 18 000, 00 грн. без ПДВ.

З огляду на вищевикладене розмір судових витрат в частині витрат на правничу допомогу документально підтверджений на загальну суму в розмірі 18000,00 грн. а тому підлягає задоволенню.

Враховуючи постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019, керуючись пунктом 2 частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення про розподіл зазначених судових витрат в порядку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України.

Перший заступник прокурора Київської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державного підприємства "Київське лісове господарство", які набули у даному випадку статусу позивачів у справі.

А тому витрати на правову допомогу в розмірі 18 000,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються порівну на Київське обласне та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та Державне підприємство "Київське лісове господарство".

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України суд

вирішив:

1. Стягнути з Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця Лісна, 15, код 35278561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій" (03127, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Героїв Оборони, 7, код 24263201) 9 000 (дев`ть тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

2. Стягнути з Державного підприємства "Київське лісове господарство" (08114, Київська область, Києво-Святошинський район, село Стоянка, вулиця Лісна, 15, код 00991373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каспій" (03127, місто Київ, Голосіївський район, вулиця Героїв Оборони, 7, код 24263201) 9 000 (дев`ть тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Н.Г. Шевчук

Повний текст додаткового рішення складено 14.06.2019.