Рішення

від 13.06.2019 по справі 910/4248/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2019Справа № 910/4248/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. , при секретарі судового засідання Максимець В.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспотрних засобів "Укрінтеравтосервіс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ-Інвест Сервіс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києві.

про усунення перешкод в користуванні майном

за участю представників учасників справи:

позивача: не з`явились

відповідача: не з`явились

третьої особи: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ -Інвест Сервіс" про усунення перешкод у користуванні замощенням - асфальтом площею 250 кв.м., що розташоване за адресою: місто Київ, проспект Науки, 57, зокрема, зобов`язати відповідача звільнити зазначене замощення, шляхом демонтування конструкцій встановлених ТОВ "СОФ -Інвест Сервіс" з вказаної території і приведенні території до первісного стану.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно використовує замощення - асфальт площею 250, 0 кв.м., у місті Києві на проспекті Науки, 57, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2015 у справі № 910/10725/15 договір оренди № 05ДО-2013 від 28.05.2013 визнано недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4248/19, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.05.2019. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києві.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 13.05.2019 представник третьої особи подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи необґрунтованість доводів, викладених у клопотанні, суд відмовив третій особі у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 14.05.2019 судом постановлено ухвалу не виходячи до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/4248/19 до судового розгляду по суті на 11.06.2019.

Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 07.06.2019 представник позивача подав заяву про відкладення розгляду справи, мотивуючи тим, що повноважний представник позивача знаходиться у відпустці.

Крім того, через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 07.06.2019 відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що директор ТОВ "СОФ -Інвест Сервіс" перебуває на лікарняному.

Розглянувши у судовому засіданні 11.06.2019 подані клопотання, суд відмовив у їх задоволенні з огляду на те, що суд відповідно до частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України обмежений строками розгляду справи по суті.

Крім того, в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У судовому засіданні з 11.06.2019 до 13.06.2019 судом оголошено перерву з технічних причин.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

Комплекс будівель загальною площею 3 679, 50 грн., який розташований у місті Києві по проспекту Науки, 57 є державною власністю, що підтверджується копією свідоцтва про право власності від 14.08.2006.

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києві (третя особа) та товариством з обмеженою відповідальністю "СОФ-Інвест Сервіс" (відповідач) 24.04.2013 укладено договір оренди № 6466 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до якого третя особа передала, а відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - загальною площею 255, 00 кв.м., що знаходиться у місті Києві по проспекту Науки, 57 у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу № 3 з метою розміщення їдальні, що перебуває на балансі державного підприємства Служба міжнародних автомобільних перевезень .

Строк дії договору оренди № 6466 відповідно до пункту 10.1 сторони встановили з 24.04.2013 до 21.04.2016 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору (пункт 10.4 договору).

Рішенням Київської міської ради № 8/109 від 24.09.1998 позивачу надано в постійне користування земельну ділянку площею 3, 3000 га. для обслуговування експлуатації будівель та споруд підприємства на проспекті Науки, 57 у Голосіївському районі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 3, 300 га., яка знаходиться у місті Києві по проспекту Науки, 57, що підтверджується актом визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.03.2009 та державним актом на право постійного користування земельною ділянкою № 382611, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Матеріали справи свідчать, що 28 травня 2013 року позивачем та відповідачем укладено договір оренди замощення, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування замощення - асфальт площею 250 кв.м., що розташоване у місті Києві по проспекту Науки, 57 для використання у виробничій діяльності.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/10725/15 позов заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання недійсним договору задоволено. Визнано недійсним договір оренди замощення від 28.05.2013, укладений Українським державним підприємством по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспотрних засобів "Укрінтеравтосервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "СОФ-Інвест Сервіс".

Під час розгляду справи № 910/10725/15 Господарським судом міста Києва встановлено, що договір оренди замощення від 28.05.2013 укладено юридичною особою, яка не може бути орендодавцем земельної ділянки згідно частини другої статті 4 Закону України "Про оренду землі", сторонами не було узгоджено всі істотні умови договору земельної ділянки відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі", не дотримано процедури передачі земельної ділянки в оренду на підставі статті 123 Земельного кодексу України, що обумовило його визнання недійсним на підставі частини першої статті 203 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з тим, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/10725/15 набрало законної сили, позивач звернувся до відповідача з вимогою про звільнення замощення - асфальту площею 250 кв.м., що розташоване у місті Києві по проспекту Науки, 57 та приведення території до первісного стану.

Оскільки відповідач не звільнив територію площею 250 кв.м., що знаходиться у місті Києві по проспекту Науки, 57, позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод в користуванні майном, шляхом зобов`язання відповідача звільнити означене замощення.

Частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України передбачено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

За змістом частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктами "б", "д" частини третьої статті 152 цього Кодексу захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, застосування інших, передбачених законом, способів.

Зважаючи на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факту порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є постійним користувачем земельної ділянки площею 3, 3000 га., яка знаходиться у місті Києві по проспекту Науки, 57.

Суд звертає увагу, що за договором оренди № 6466 відповідач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - загальною площею 255, 00 кв.м., що знаходиться у місті Києві по проспекту Науки, 57 у підвалі та на першому поверсі будівлі корпусу № 3.

Відповідач, без належних правових підстав використовує замощення - асфальт площею 250 кв.м., що розташоване у місті Києві по проспекту Науки, 57, оскільки договір оренди від 28.05.2013 в судовому порядку визнано недійсним.

Частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи, що договір оренди замощення від 28.05.2013 в судовому порядку визнано недійсним, рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2016 у справі № 910/10725/15 набрало законної сили, відповідач в силу приписів статті 216 Цивільного кодексу України зобов`язаний повернути позивачу ділянку площею 250 кв.м., що розташована у місті Києві по проспекту Науки, 57.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказів, що підтверджують правові підстави користуванням відповідачем асфальтом площею 250 кв.м., що розташоване у місті Києві по проспекту Науки, 57 матеріали справи не містять та суду не надано.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Усунути перешкоди у користуванні Українським державним підприємством по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспотрних засобів "Укрінтеравтосервіс" (07362, Київська область, Вишгородський район, село Новосілки, вулиця Київська, 50, ідентифікаційний код 21536845) замощенням - асфальтом площею 250 кв.м., що розташоване за адресою: місто Київ, проспект Науки, 57, зокрема, зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "СОФ-Інвест Сервіс" (03038, місто Київ, проспект Науки, 57, корпус 3, ідентифікаційний код 37724669) звільнити зазначене замощення, шляхом демонтування конструкцій встановлених ТОВ "СОФ -Інвест Сервіс" з вказаної території і приведенні території до первісного стану.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ-Інвест Сервіс" (03038, місто Київ, проспект Науки, 57, корпус 3, ідентифікаційний код 37724669) на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспотрних засобів "Укрінтеравтосервіс" (07362, Київська область, Вишгородський район, село Новосілки, вулиця Київська, 50, ідентифікаційний код 21536845) 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. - судового збору.

Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано: 14.06.2019.

Суддя Т.Ю. Кирилюк