Рішення

від 03.06.2019 по справі 915/320/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року Справа № 915/320/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П.

при секретарі судового засідання Степановій І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного виробничо-комерційного підприємства «Швидкість» , 54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/24 (код ЄДРПОУ 31882837),

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Миколаївіндодяг» , 54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 2-Г (код ЄДРПОУ 38313645),

про: стягнення 520064,65 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тимощук К.Г.;

від відповідача: Архипов Д.О.

СУТЬ СПОРУ.

16.04.2018 року приватне виробничо-комерційне підприємство «Швидкість» звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом №37 від 13.04.2018 року до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Миколаївіндодяг» про стягнення збитків спричинених самовільним відключенням від електроенергії в розмірі 520064,65 грн.

26.10.2018 року до суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог (том 2 а.с. 227), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 28933,33 грн. у вигляді сплачених відсотків за користування кредитними коштами у період з січня по квітень 2016 року за кредитним договором №14-02/2015 від 18.09.2015 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Мегабанк» .

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, в тому числі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Враховуючи викладене, провадження у справі в частині позовних вимог на суму 491131,32 грн. (520064,65 - 28933,33) підлягає закриттю, в зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ.

Ухвалою суду від 23.04.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з наявністю недоліків та зазначено, що строк для усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

05.05.2018 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Ухвалою суду від 10.05.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 11.06.2018 року.

11.06.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.06.2018 року.

21.06.2018 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.07.2018 року.

Ухвалою суду від 06.07.2018 року продовжено строк підготовчого провадження до 10.08.2018 року. Підготовче засідання відкладено на 31.07.2018 року.

Ухвалою суду від 31.07.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.09.2018 року.

17.09.2018 року розгляд справи по суті не відбувся, у зв`язку із знаходженням головуючого судді на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.09.2018 року розгляд справи призначено на 02.10.2018 року.

02.10.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 19.10.2018 року.

19.10.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 26.10.2018 року.

26.10.2018 року до суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від частини позовних вимог (том 2 а.с. 227), відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 28933,33 грн. у вигляді сплачених відсотків за користування кредитними коштами у період з січня по квітень 2016 року за кредитним договором № 14-02/2015 від 18.09.2015 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Мегабанк» .

Вказана заява прийнята судом.

26.10.2018 року у судовому засіданні оголошено перерву до 13.11.2018 року.

Ухвалою суду від 13.11.2018 року призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському НДЕКЦ МВС України (54003, м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна 2-а), провадження у справі зупинено.

20.11.2018 року матеріали справи № 915/320/18 надіслані до експертної установи.

23.04.2019 року на адресу суду надійшов висновок Миколаївського НДЕКЦ МВС України №67 від 18.04.2019 року разом з матеріалами справи №915/320/18.

Ухвалою суду від 23.04.2019 року провадження у справі поновлено, судове засідання призначено на 10.05.2019 року.

10.05.2019 року розгляд справи відкладено на 03.06.2019 року.

03.06.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

25.05.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив (том 2 а.с. 61-67).

21.06.2018 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (том 2 а.с. 91-94).

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Позивач вказує, що внаслідок неправомірних дій відповідача по самовільному відключенню електроенергії було порушено його господарську діяльність в зв`язку з чим був змушений звертатися до банківських установ за кредитами для виконання взятих на себе господарських зобов`язань перед контрагентами, в тому числі позивачем було взято кредит у ПАТ «Мегабанк» для розрахунків із постачальником металевих листів - ТОВ «Югсталь» за договором №1/2509.

За договірними відносинами із ПАТ «Мегабанк» позивач сплатив відсотки на суму:

- 27404,96 грн. з вересня по грудень 2015 року;

- 28933,33 грн. з січня по квітень 2016 року.

Отже, позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача позивач змушений був звернутися за отриманням кредиту для підтримки своєї господарської діяльності, чим заподіяно збитків на суму 28933,33 грн., які він поніс у зв`язку із сплатою відсотків за користування кредитними коштами у період з січня по квітень 2016 року за кредитним договором, укладеним між позивачем та ПАТ «Мегабанк» .

На підтвердження наявності вини відповідача у завданій шкоді позивач послався на рішення місцевого та апеляційного господарських судів по справі №915/328/16 за позовом ПАТ Миколаївобленерго до ТОВ Торговий дом Миколаївіндодяг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - приватне виробничо-комерційне підприємства Швидкість , а саме рішення господарського суду Миколаївської області від 28.02.2017 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається в тому числі на приписи ст.ст. 15, 16, 22, 623, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідач при обґрунтуванні заперечень проти позову зазначив, що позивачем не надано доказів дефіциту коштів у підприємства, який виник внаслідок дій відповідача, не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та необхідністю залучення позивачем кредитних коштів.

Відповідач просив врахувати факти встановлені господарськими судами під час розгляду справи №915/148/16 за позовом приватного виробничо-комерційного підприємства Швидкість до ТОВ Торговий дом Миколаївіндодяг , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ Миколаївобленерго про стягнення майнової шкоди в розмірі 709674, 63 грн., а саме рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.04.2016 року та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.06.2016 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Приватне виробничо-комерційне підприємство «Швидкість» (ПВКП Швидкість ) здійснює господарську діяльність по вул. Декабристів, 41/24 в м. Миколаєві, що зазначено у статуті товариства та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 13-21).

Для забезпечення потреб власних електроустановок позивач, як споживач, уклав з ПАТ «Миколаївобленерго» (постачальник) договір про постачання електричної енергії від 17.04.2007 року №44/1389 (том 1 а.с. 22-26), згідно якого постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Позивач у 2016 році звертався до господарського суду Миколаївської області із позовом до відповідача з приводу стягнення завданої шкоди в розмірі 709674, 63 грн. внаслідок протиправного відключення відповідачем від електропостачання у періоди з 17.04.2015 року по 25.05.2015 року та з 15.06.2015 року по 09.07.2015 року належних позивачу нежитлових будівель виробничого цеху розташованих по АДРЕСА_1 . Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.04.2016 року по справі №915/148/16 у задоволенні позову було відмовлено. Суд при обґрунтуванні рішення зазначив, що судом були з`ясовані обставини, які свідчать про відсутність неправомірних дій або бездіяльності відповідача в завданні позивачу шкоди, а отже встановлена відсутність причинного зв`язку між діями відповідача та завданням шкоди позивачу.

При перегляді рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції зазначив, що матеріалами справи доведено факт відключення позивачем відповідача від енергопостачання лише в період з 17.04.2015 року по 27.05.2015 рік, однак при цьому відповідач здійснив відключення позивача з об`єктивних зумовлених несправністю причин та не доведено (відсутні належні докази) факт такого відключення в інший зазначений позивачем період, а саме з 15.06.2015 року по 09.07.2015 рік. Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку щодо недоведеності позивачем в порушення приписів ст. ст. 33 і 34 ГПК України належними, достатніми та достовірними доказами своїх позовних вимог (вказаних у позові обставин) та наявності всіх обов`язкових складових для притягнення відповідача до цивільної відповідальності у вигляді стягнення з нього зазначених позивачем у позові збитків.

Не дивлячись на вказані рішення судів по справі №915/148/16 рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.02.2017 року по справі № 915/328/16, на яке послався позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, встановлено, що позивач (ПАТ Миколаївобленерго ) здійснив поставку електроенергії через технологічні мережі основного споживача в точку продажу, встановлену в додатку № 8 до договору № 44/1389, але ПВКП Швидкість (третя особа) було позбавлено можливості у періоди 17.04-27.07.2015 року та з 15.06-09.07.2015 року її спожити та не оплатило її вартість ПАТ Миколаївобленерго через умисні дії відповідача (ТОВ Торговий дом Миколаївіндодяг ) - безпідставні, всупереч умовам договору № 44/5805 та положень ПКЕЕ, відключення. Позов ПАТ Миколаївобленерго судом задоволено та стягнуто з ТОВ Торговий дом Миколаївіндодяг збитки в розмірі 20577,53 грн. - вартість електричної енергії, яку ПАТ Миколаївоблнерерго не поставило ПВКП Швидкість через протиправні дії ТОВ Торговий дом Миколаївіндодяг .

Вказане рішення господарського суду Миколаївської області 16.05.2017 року набуло законної сили після перегляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд приймає до уваги факти встановлені рішенням господарського суду Миколаївської області по справі №915/328/16 з огляду на те, що зазначене рішення прийняте пізніше, а ніж рішення у справі № 915/148/16, в яких брали участь ті ж самі учасники, які вправі були повідомити суд, який розглядав справу №915/328/16 про врахування фактів встановлених по справі №915/148/16.

Позивач також вважає, що він має право як і ПАТ Миколаївобленерго на відшкодування збитків, які завдані діями відповідача під час незаконного відключення ПВКП «Швидкість» від електропостачання у періоди 17.04-25.05.2015 року та 15.06-09.07.2015 року.

В обґрунтування розміру понесених збитків позивачем зазначено наступне.

Основна господарська діяльність позивача полягає у виробництві комплектуючих, запасних частин для автотранспорту, металочерепиці та їх реалізації. Виробництво та продаж товару позивачем здійснюється як за довготривалими договорами та контрактами з суб`єктами господарювання, так і на замовлення фізичних осіб.

У підприємства через тривалий час простою (майже 3 місяці), протягом якого не було випущено з виробництва певної кількості продукції, як наслідок у серпні-вересні 2015року виникла проблема з обіговими коштами.

У зв`язку з цим позивач був змушений залучити кошти через банківське кредитування.

18.09.2015 року між публічним акціонерним товариством «Мегабанк» , як кредитодавцем та позивачем, як позичальником укладено кредитний договір №14-02/2015 (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець надає грошові кошти (відкриває невідновлювальну кредитну лінію) (надалі - кредит) позичальнику в розмірі 360000,00 грн. в строк з 18.09.2015 року до 17.03.2016 року на поповнення обігових коштів, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити 28,0% річних, на умовах, передбачених Договором. Тип процентної ставки за цим Договором - фіксована процентна ставка. (том 2 а.с. 33-38)

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору надання кредиту здійснюється шляхом оплати розрахункових документів з позичкового рахунку №20621140079421 (надалі - позичковий рахунок) та/або шляхом перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника №26008140500 в ПАТ «Мегабанк» .

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору днем надання кредиту вважається день оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку або перерахування суми кредиту на поточний рахунок позичальника.

Відповідно до п. 2.3 Кредитного договору днем повернення кредиту вважається день повної сплати позичальником кредитодавцеві усієї заборгованості за кредитом на позичковий рахунок.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Кредитодавцем з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці (у році умовно 360 днів), процентної ставки, передбаченої п. 1.1. Договору. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем, тобто враховується день надання кредиту і не враховується день його погашення.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору сплата позичальником процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно, не пізніше останнього робочого дня звітного місяця, а також в день повернення кредиту, на рахунок кредитодавця №20687140079421.

Відповідно до п. 5.3 Кредитного договору за користування кредитом понад строку, вказаного у пункті 1.1. Договору, кредитодавець нараховує, а позичальник сплачує проценти в розмірі 0,1 процента річних.

Відповідно до п. 5.4 Кредитного договору позичальник сплачує комісійну винагороду за оформлення документів під час відкриття позичкового рахунку в розмірі 0,5% від суми кредиту, обумовленої в п. 1.1. Договору на рахунок доходів кредитодавця №36002140079421 в день підписання Договору.

Відповідно до п. 5.5 Кредитного договору позичальник сплачує комісійну винагороду за операції з документарного оформлення та/або підтвердження розрахунків, пов`язаних з обслуговуванням позичкового рахунку (з ініціативи позичальника), та за операції, що забезпечують виконання розрахунків або є їх складовою частиною, в тому числі за перевірку документів, виконання операцій, у розмірі та в строк, передбачених додатковою угодою. Комісійна винагорода нараховується та сплачується на рахунок (нарахованих) доходів кредитодавця №3578414007942.

Відповідно до п.9.1 Кредитного договору договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання воронами прийнятих на себе зобов`язань.

Надання публічним акціонерним товариством «Мегабанк» кредиту в сумі 360000,00 грн. підтверджується випискою по рахунку позивача (том 2 а.с. 40).

За користування кредитними коштами у період з січня по квітень 2016 року за кредитним договором №14-02/2015 від 18.09.2015 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Мегабанк» , позивачем були сплачені відсотки в сумі 28933,33 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача (том 2 а.с. 41-44).

Саме ці кошти в сумі 28933,33 грн. позивач просить стягнути з відповідача в якості збитків, завданих самовільним відключенням електроенергії.

Як зазначено вище, ухвалою суду від 13.11.2018 року призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському НДЕКЦ МВС України (54003, м. Миколаїв, вул. 1 Воєнна 2-а), на вирішення експерта поставлені наступні питання:

- Чи погіршився фінансовий стан приватного виробничо-комерційного підприємства «Швидкість» (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/24, код ЄДРПОУ 31882837) у 2015 році внаслідок відключення від електропостачання у періоди з 17.04.2015 року по 25.05.2015 року та з 15.06.2015 року по 09.07.2015 року?

- Чи існувала об`єктивна необхідність залучення кредитних коштів приватним виробничо-комерційним підприємством «Швидкість» (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/24, код ЄДРПОУ 31882837) у серпні-вересні 2015 року для здійснення фінансово-господарської діяльності? Чи пов`язано це з відключенням підприємства від енергоспоживання у періоди з 17.04.2015 року по 25.05.2015 року та з 15.06.2015 року по 09.07.2015 року?

На дослідження експерту були надані наступні докази:

- копії фінансових звітів за 2013-2015 роки (том 1 а.с. 41-58);

- копія ОБС по Дт рах.201 від 17.04.2015 року (том 1 а.с. 68);

- копія звіту з праці за перше півріччя 2015 року (том 1 а.с. 93-94);

- витяг з Дт рах.202 станом на 17.04.2015 року (том 1 а.с. 95);

- копії інвентаризаційних описів ТМЦ за період з 01.09.2014 року по 24.10.2014 рік (том 1 а.с. 96-100);

- копії фінансових звітів за 1 півріччя 2015 року (том 1 а.с. 101-102);

- витяг з ОСВ по рахунку 26 від 20.04.2015 року (том 1 а.с. 103);

- копії калькуляцій витратних матеріалів та калькуляцій собівартості на виготовлення основних засобів (том 1 а.с. 173-176);

- копія договору про надання овердрафту № 015/00010290345 від 20.08.2015 року (том 2 а.с. 20-24);

- копія додаткового договору № 015/00010290345/1 від 25.09.2015 року (том 2 а.с. 25);

- копія договору поруки № 94388/0001/326182 від 20.08.2015 року (том 2 а.с. 26-30);

- копії виписок по рахунку за серпень, вересень 2015року (том 2 а.с. 31, 32);

- копія кредитного договору № 14-02/2015 від 18.09.2015року (том 2 а.с. 33-38);

- копія листа від 20.04.2016 року (том 2 а.с. 39);

- копії банківських виписок за вересень 2015року - квітень 2016 року про погашення відсотків за кредитом (том 2 а.с. 40-44);

- додатки до відповіді на відзив (том 2 а.с. 95-99).

Висновком Миколаївського НДЕКЦ МВС України №67 від 18.04.2019 року встановлено, що фінансовий стан приватного виробничо-комерційного підприємства «Швидкість» (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/24, код ЄДРПОУ 31882837) у 2015 році внаслідок відключення від електропостачання у періоди: з 17.04.2015 року по 25.05.2015 року - не погіршився; з 15.06.2015 по 09.07.2015 року - погіршився. Враховуючи той факт, що на момент отримання та використання кредитних коштів у підприємства ПВКП «Швидкість» були відсутні як такі для оплати товарів та послуг, то відповідно у підприємстві була необхідність отриманні кредитних кошів.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відшкодування збитків є одним з видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки - збитки, їх розмір; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України (постанови від 20.06.2011 року у справі №2/121-30/118 та від 22.01.2013 року у справі №3-72гс12).

Протиправна поведінка та вина відповідача встановлена рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.02.2017 року у справі №915/328/16, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.05.2017 року; шкідливий результат такої поведінки - збитки у розмірі 28933,33 грн. підтверджені матеріалами справи, зокрема кредитним договором №14-02/2015 від 18.09.2015 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Мегабанк» (том 2 а.с. 33-38), та банківськими виписками по рахунку позивача (том 2 а.с. 41-44); причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача встановлений висновком Миколаївського НДЕКЦ МВС України №67 від 18.04.2019 року, згідно якого фінансовий стан приватного виробничо-комерційного підприємства «Швидкість» (54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/24, код ЄДРПОУ 31882837) у 2015 році внаслідок відключення від електропостачання у період з 15.06.2015 по 09.07.2015 року - погіршився, у підприємстві була необхідність в отриманні кредитних кошів.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача спричинених збитків в сумі 28933,33 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду з позовом позивачем був сплачений судовий збір у сумі 7800,98 грн. згідно платіжного доручення №1404 від 12.04.2018 року (том 1 а.с. 12).

26.10.2018 року до суду від позивача надійшла заява про часткову відмову від частини позовних вимог (том 2 а.с. 227), відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача збитки в сумі 28933,33 грн. у вигляді сплачених відсотків за користування кредитними коштами у період з січня по квітень 2016 року за кредитним договором №14-02/2015 від 18.09.2015 року, укладеним між позивачем та ПАТ «Мегабанк» .

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено в розмірі 1762,00 грн.

Враховуючи викладене, розмір судового збору за майнову вимогу в розмірі 28933,33 грн. становить 1762,00 грн.

Провадження у справі в частині позовних вимог на суму 491131,32 грн. (520064,65 - 28933,33) закрито у зв`язку з відмовою позивача від позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі відмови позивача від позову до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладене, судовий збір у сумі 3019,49 грн. (7800,98-1762)/2 слід повернути позивачу з державного бюджету.

Судовий збір у сумі 1762 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Витрати за проведення експертизи в розмірі 8438,00 грн., призначеної ухвалою суду від 13.11.2018 року, були покладені на позивача та сплачені останнім.

Отже, відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути витрати на проведення експертизи в сумі 8438,00 грн.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. ст. 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог на суму 491131,32 грн. - закрити.

2. Повернути із державного бюджету приватному виробничо-комерційному підприємству «Швидкість» , 54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/24 (код ЄДРПОУ 31882837) 50% від сплаченого судового збору, а саме в сумі 3019,49 грн.

3. Іншу частину позову - задовольнити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дом «Миколаївіндодяг» , 54001, м. Миколаїв, вул. Радянська, 2-Г (код ЄДРПОУ 38313645) на користь приватного виробничо-комерційного підприємства «Швидкість» , 54020, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/24 (код ЄДРПОУ 31882837) спричинені збитки в сумі 28933,33 грн., судовий збір в сумі 1762 грн., судові витрати на проведення судової експертизи в сумі 8438 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 13.06.2019 року.

Суддя А.П. Алексєєв