Рішення

від 10.06.2019 по справі 916/2784/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2784/18

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/2784/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ (ЄДРПОУ 40238520, 65023, м. Одеса, вул. Князівська, 35, оф. 17)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер (ЄДРПОУ 38018852, 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20)

про стягнення 75390,00 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Паламарчук О.А.;

Від відповідача: Астаф`єва Л.О.

ВСТАНОВИВ:

11.12.2018 року підприємство з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2998/18) до товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер про стягнення заборгованості у розмірі 75390,00 грн.

Ухвалою від 17.12.2018 (суддя Петренко Н.Д.) відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначити на 16.01.2019.

11.01.2019 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

16.01.2019 представником відповідача подано два клопотання про витребування доказів: оригіналів електронних доказів, доданих до заяви свідка, а також оригіналів письмових доказів - договорів надання послуг хостингу та договору технічного супроводу. Вказані клопотання задоволені ухвалою від 16.01.2019. У судовому засіданні оголошено перерву на 31.01.2019.

30.01.2019 представником позивача було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

30.01.2019 представником позивача також подано відповідь на відзив.

Судове засідання 31.01.2019 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою від 04.02.2019 викликано у судове засідання учасників справи в судове засідання, призначене на 13.02.2019.

13.02.2019 відповідачем подано заяву про залучення документів.

13.02.2019 відповідачем подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, позивач заперечував проти проведення експертизи. Ухвалою від 13.02.2019 було постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.02.2019.

21.02.2019 згідно з розпорядженням керівника апарату №80, у зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на тривалому лікарняному з 20.02.2019, було проведено повторний автоматичний розподіл справи №916/2784/18.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2019 було призначено суддю Волкова Р.В.

Ухвалою від 25.02.2019 судом у складі судді Волкова Р.В. прийнято справу до провадження, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 18.03.2019.

11.03.2019 представником позивача подано зауваження до ухвали та заперечення проти призначення експертизи.

На виконання ухвали від 15.02.2019 позивачем подано відповідь на відзив, в якому вказано, що він є аналогічним поданому раніше.

18.02.2019 відповідачем подано заяву про долучення додаткових доказів, зокрема, надано копію висновка експерта №370/03/2019 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора відповідача від 14.03.2019 (т.3 а.с. 169-178).

02.04.2019 відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, заява про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, відповідь на заперечення проти призначення експертизи, а також заперечення на відповідь на заяву про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

03.04.2019 позивачем подано відповідь на заяву про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

03.04.2019 оголошено перерву до 11.04.2019.

11.04.2019 відповідачем подано додаткові пояснення по справі, заперечення на відповідь на заяву про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

11.04.2019 позивачем подано додаткові пояснення у справі.

11.04.2019 оголошено перерву до 16.04.2019.

16.04.2019 відповідачем подано додаткові пояснення у справі.

16.04.2019 позивачем подано додаткові пояснення у справі.

16.04.2019 продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів, закрито підготовче провадження та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 15.05.2019.

15.05.2019 відповідачем подано відповідь на додаткові пояснення.

15.05.2019 оголошено перерву до 23.05.2019.

23.05.2019 оголошено перерву до 10.06.2019.

10.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено Договір надання послуг хостингу №D-041601, відповідно до якого позивач (виконавець) зобов`язується надавати відповідачу (замовнику) послуги веб-хостингу, а відповідач зобов`язується їх приймати та оплачувати, при цьому перелік послуг визначається додатком, і вартість робіт також визначається на основі додатків. Вказує, що до березня 2018 послуги оплачувалися в повній мірі, а з квітня 2018 оплату було припинено, однак послуги надавалися.

Просить стягнути 4800,00 грн. за надання послуг веб-хостингу.

Крім цього, 18.10.2016 між сторонами було укладено договір технічного супроводу №D-1001, відповідно до якого позивач (виконавець) за завданням відповідача (замовника) здійснює комплексне обслуговування Інтернет-сайтів та Інтернет-орієнтованого програмного забезпечення, розробленого виконавцем або розміщеного на його серверах. Сума оплати визначається згідно з обраним тарифним планом, до лютого 2018 послуги оплачувалися у повній мірі, однак, з березня 2018 року оплату було припинено, послуги надавалися надалі.

Вказує, що відповідач 25.07.2018 направив в адресу позивача лист, в якому вказав про розірвання договору в односторонньому порядку, на який позивачем було надано відповідь про відмову у розірванні договору.

Просить стягнути 70590,00 грн. за надання послуг з комплексного технічного супроводу.

До позовної заяви подано також заяву свідка.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що має лише проект договору №D-041601, підписаний позивачем, а у копії договору №D-041601 має місце неспівпадіння підпису від імені керівника відповідача, крім того, проставлено печатку, яка використовується для бухгалтерських документів, що викликає сумніви у справжності.

Відповідач вказує, що Договір №D-041601 укладений 12.05.2016, і умовами цього Договору встановлено, що він діє протягом одного року, а тому Договір припинив свою дію. Зазначає, що позивачем не надано доказів щодо виконання та надання послуг і виконаних робіт. При цьому, особу, з якою взаємодіяв позивач, було звільнено 13.07.2018, а після звільнення відповідної особи по даний час у відповідача не працює відповідний фахівець, з яким міг би працювати позивач.

Відповідач також вказує, що роздруківка листувань у месенджері Вайбер не є належним доказом у справі.

Щодо Договору №D-1001 відповідач також ставить під сумнів оригінал Договору, зазначає, що після звільнення фахівця, який взаємодіяв з позивачем, відсутня уповноважена особа на взаємодію з позивачем з липня місяця.

Вказує, що з березня 2018 позивачем припинено надання послуг з обслуговування Інтернет-сайту відповідача, тому акти не підписувались. Крім того, з Договору супроводу неможливо встановити, обслуговування яких саме інтернет-сайтів та програмного забезпечення здійснює позивач.

Зазначає, що відповідачем 25.07.2018 було направлено лист з повідомленням про припинення договору в односторонньому порядку, на який отримано безпідставну відмову позивача.

Відповідач пояснює, що послуги з технічного обслуговування, програмного забезпечення та послуги веб-хостингу відповідачу надає ТОВ Захід-Хост , що підтверджується листом цього Товариства.

Вказує, що акти надання послуг зроблені з використанням факсимільного відтворення підпису директора позивача, а тому не є належними та допустимими доказами по справі, рахунки-фактури містять лише платіжні реквізити і не є первинними документами. Також зазначає, що позивачем не надано доказів проведення господарської операції з надання послуг в податковому обліку.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідач систематично здійснював оплату по договорам, отримував виконані роботи, підписував акти виконаних робіт. Щодо припинення дії договору хостингу 12.05.2017 вказує, що фактично було укладено нову додаткову угоду від 28.11.2017 про встановлення нового місячного розміру оплати, а оплати також здійснювалися після 12.05.2017. Посилання на звільнення відповідальної особи не заперечує факт співпраці з даною особою. Надає копії підписаних актів виконаних робіт.

Відносно надання послуг хостингу іншою особою позивач вказує, що до серпня 2018 послуги надавалися позивачем, а вказаний лист підтверджує надання послуг також із серпня 2018 року, що не входить у протиріччя.

Щодо факсимільного відтворення підпису на актах позивач вказує, що це не має жодного значення, а відповідне застереження можна зробити у договорах за необхідності.

Відображення у податковому обліку не стосується надання послуг, оскільки такий облік є вторинним відносно бухгалтерського.

Відповідач вказує, що проставлена у наданих позивачем копіях печатка не та, що повинна використовуватися при підписанні договорів відповідно до Положення Про порядок виготовлення, використання та зберігання печаток Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер , затвердженого 25.12.2015, на договорах використовується інша печатка (кругла печатка №1 з відповідними реквізитами). Печатка №1 відповідно до Положення зберігається в сейфі головного бухгалтера, який знаходиться у офісному приміщенні м. Одеса, а директор знаходиться у м. Київ. Тому всі договори, підписані директором, надсилаються до офісу в Одесі та завіряються печаткою. Печатка, яка проставлена на договорах, за якими заявлено вимоги, є печаткою №2, і знаходиться у Києві. Працівник відповідача ОСОБА_1 працював у Київському офісі та є імовірність того, що він проставив печатку з порушенням вимог положення.

Також, відповідач вказує, що у період з березня по червень 2018 послуги хостингу надавались йому ТОВ Гігаклауд .

У запереченні на відповідь на відзив відповідач також вказує, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а конклюдентні правочини передбачені діючим законодавством лише у ст. 206 ЦК України щодо усних правочинів. Посилається на висновок експертизи, яким встановлено непідписання договорів директором відповідача. Зазначає, що акти, рахунки та платіжні доручення, надані позивачем, відносяться до періоду, який передує заявленому періоду заборгованості, при цьому факт надання послуг та оплати останніх за період, який передував періоду стягнення, відповідач не заперечує. Вказує на порушення позивачем порядку оформлення первинних документів, що робить їх неналежними доказами у справі.

Також відповідач посилається на те, що наступне схвалення правочину може відбутись лише у випадку, якщо такий правочин вчинено представником з перевищенням повноважень, а у даному випадку правочини не можуть бути схвалені з урахуванням підписання договорів невстановленими особами взагалі.

Зазначає, що електронні докази не підтверджують заявлені позовні вимоги, оскільки період листування надано з травня по червень 2018 року, ставить під сумнів об`єктивність наданих доказів, оскільки позивач може вносити до них зміни, у матеріалах справи відсутні підтвердження повноважень Федаса Д. ОСОБА_2 . Крім того, ціна за послуги у заявленому розмірі не погоджена сторонами.

Відповідач наполягає на тому, що жодними доказами у справі не доведено фактичне надання послуг за період, заявлений до стягнення. Посилається на відсутність активаційних листів із завданнями. Вказує, що експерту надавались оригінали підписаних діючих договорів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

У матеріалах справи наявні копії та оригінали Договору надання послуг хостингу №D-041601 від 12.05.2016 (далі - Договір хостингу), а також Додатку №1 до цього Договору, Регламенту надання послуг хостингу до Договору хостингу від 12.05.2016, Додаткової угоди №1 до Договору хостингу від 18.10.2016, Додаткової угоди №2 до Договору хостингу від 28.11.2017.

Також наявні копії та оригінали Договору технічного супроводу №D-1001 від 18.10.2016 (далі - Договір технічного супроводу), Додатку №1 до Договору технічного супроводу від 18.10.2016.

Щодо непідписання договорів, за якими заявлено вимоги про стягнення заборгованості суд вказує наступне.

Відповідачем надано копію висновка експерта №370/03/2019 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою директора відповідача від 14.03.2019.

Вказаним висновком експерта встановлено, що підпис від імені Золотаревського В.Г., електрографічне зображення якого міститься у графі: Директор , нижче реквізитів замовника ТзОВ Торгова мережа Арбер в електрофотокопії останньої сторінки примірника Договору технічного супроводу №D-1001 від 18.10.2016 року, укладеного між ТзОВ Торгова мережа Арбер та ТОВ ЦЕК ДЕПТ ; підпис від імені Золотаревського В.Г., електрографічне зображення якого міститься у графі: Директор , навпроти друкованого прізвища: Золотаревський В.Г. в електрофотокопії останньої сторінки Договору надання послуг хостингу № D-041601 від 12.05.2016 року, укладеного між ТзОВ Торгова мережа Арбер та ТОВ ЦЕК ДЕПТ ; підпис від імені Золотаревського В.Г., електрографічне зображення якого міститься у графі Директор , нижче реквізитів замовника: ТзОВ Торгова мережа Арбер в електрофотокопії останньої сторінки примірника Додатку №1 до Договору технічного супроводу №D-1001 від 18.10.2016 року, укладеного між ТзОВ Торгова мережа Арбер та ТОВ ЦЕК ДЕПТ , виконані не ОСОБА_3 , а іншою особою (особами), з деяким наслідуванням якимось справжнім підписам ОСОБА_3 .

При цьому з висновку експерта вбачається, що експерту для дослідження було надано електрофотокопії досліджуваних документів та вільні й експериментальні зразки підпису ОСОБА_3 .

Відповідно до абз. 3 п.1 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

У вказаному розділі також встановлені вимоги щодо надання зразків почерку експерту (п.1.3), де визначено, що для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов`язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов`язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов`язаними зі справою, так і не пов`язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв`язку з призначенням такої експертизи.

Вільні зразки по змозі повинні відповідати об`єкту, який досліджується, за часом виконання, за видом матеріалів письма (папір, олівець, кулькова ручка тощо), за формою документа (накладні, відомості тощо), за його змістом та цільовим призначенням.

При цьому, як вбачається з наданої копії висновку експерта, вільні зразки надані також в електрофотокопіях, при цьому, співпадіння за часом виконання також відсутнє, оскільки надано електрофотокопії сторінки паспорта (1997 рік), договору (2018 рік), звіту (2018 року), довіреності (2019 рік) тощо.

Щодо експериментальних зразків вказаним Розділом також встановлені певні вимоги, так, визначено, що після нанесення 10 - 15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

Як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються по змозі не менше ніж на 15 документах, експериментальні - у кількості не менше 5 - 8 аркушів.

Як видно з матеріалів висновку експерта, надано 6 вільних (у копіях) зразків, а також один аркуш експериментальних зразків.

Згідно з п. 3.5. Розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5, коли об`єкт дослідження не може бути представлений експертові, експертиза може проводитись за фотознімками та іншими копіями об`єкта (крім об`єктів почеркознавчих досліджень), його описами та іншими матеріалами, доданими до справи в установленому законодавством порядку, якщо це не суперечить методичним підходам до проведення відповідних експертиз.

Відповідно до ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз.

Суд звертає увагу, що ч.6 ст. 101 ГПК України встановлено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

З урахуванням відсутності у експерта оригіналів об`єктів почеркознавчих досліджень, а також оригіналів вільних зразків підпису, суд критично оцінює наданий висновок експерта.

При цьому відповідачем не оспорюється справжність та належність директору відповідача підписів на Актах приймання-передачі наданих послуг, за якими було здійснено оплату. Також висновок експертизи не надає жодних пояснень щодо підпису директора відповідача на Додатку №1 до Договору хостингу, Регламенту надання послуг хостингу до Договору хостингу від 12.05.2016, Додаткової угоди №1 до Договору хостингу від 18.10.2016, Додаткової угоди №2 до Договору хостингу від 28.11.2017.

Більш того, у заявах по суті справи відповідач визнає факт надання послуг позивачем і зазначає, що особа, з якою взаємодіяв позивач за Договором хостингу та за Договором супроводу - ОСОБА_1 , якого звільнено 13.07.2018, що підтверджується витягом з наказу про прийняття на роботу від 06.10.2017 (т.2 а.с. 178) та витягом з наказу про припинення трудового договору від 13.07.2018 (т.2 а.с.179).

Так, у відзиві на позовну заяву зазначено, що Договір хостингу укладений 12.06.2016 (т.2 а.с.164). Вказує, що відносини за договором [хостингу] припинились (т.2 а.с. 165), позивач продовжував, начебто, надавати відповідачу послуги не дивлячись на заборгованість та лист відповідача від 25.07.2018 про призупинення надання послуг (т.2 а.с. 165), особа, з якою взаємодіяв позивач за договором хостингу та безпосередньо працював… (т.2. а.с. 165), у відповідача після звільнення працівника Федас ОСОБА_4 13.07.2018 року, який взаємодіяв за Договором Супроводу з позивачем… (т.2 а.с. 167), починаючи з березня місяця 2018 року уповноваженою особою відповідача було встановлено той факт, що позивачем припинено надання послуг з обслуговування Інтернет-сайту відповідача без надання усних чи письмових пояснень… (т.2 а.с. 167), відповідач мав право в односторонньому порядку розірвати Договір супроводу, тому, 25.07.2018 на адресу позивача було направлено лист з повідомленням про припинення Договору в односторонньому порядку… (т.2 а.с. 167), … договірні стосунки між позивачем та відповідачем достроково припинені на підставі п.8.1. Договору супроводу в односторонньому порядку, про що письмово повідомлялося листом від 25.07.2018 (т.2 а.с.168).

Також, у запереченні на відповідь на відзив (т.3 а.с. 184) відповідач вказує, що відповідач не спростовує правочини щодо отримання послуг від позивача протягом певного періоду часу, що підтверджується підписаними з обох сторін актами виконаних робіт. Але, після того, як роботи фактично було припинено надаватись позивачем, відповідач, в свою чергу, припинив підписувати акти виконаних робіт та сплачувати ненадані послуги .

Щодо печатки, яка проставлена на договорах, за якими заявлено вимоги, суд вказує, що відповідач у заяві від 13.02.2019 (вх.№2983/19) заявляє, що вказана печатка є печаткою №2 відповідача відповідно до Положення Про порядок виготовлення, використання та зберігання печаток Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер , затвердженого 25.12.2015, тобто відповідачем визнано належність даної печатки саме Товариству з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер .

Відповідно до Положення відповідача, відповідальною особою за печатку №2 є саме директор. При цьому контроль за дотриманням порядку зберігання та користування печатками і штампами покладається на директора (п.п.5.1-5.2.).

Більше того, такий реквізит як печатка не є обов`язковим. Зокрема, ч.1 ст. 58-1 ГК України (у редакції до 19.07.2017 станом на дату укладення договорів) було встановлено, що суб`єкт господарювання може мати печатки. Абз.3 ч.2 ст. 207 ЦК України (у редакції станом на дату укладення договорів) обов`язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Прийняття виконання Договору №D-1001 технічного супроводу відповідачем підтверджується платіжними дорученнями та підписаними сторонами актами надання послуг:

- платіжне доручення №6694 від 11.01.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-012616 від 12.12.2016) за січень 2017 (т.3 а.с. 27);

- Акт надання послуг №1 від 31.01.2017 за січень 2017 (т.3 а.с.29);

- платіжне доручення №9760 від 15.02.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-021717 від 31.01.2017) за лютий 2017 (т.3 а.с. 31);

- Акт надання послуг №3 від 28.02.2017 за лютий 2017 (т.3 а.с.32);

- платіжне доручення №8234 від 31.03.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-030217 від 24.02.2017) за березень 2017 (т.3 а.с. 34);

- Акт надання послуг №5 від 31.03.2017 за березень 2017 (т.3 а.с.35);

- платіжне доручення №9154 від 04.05.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-040317 від 27.03.2017) за квітень 2017 (т.3 а.с. 37);

- Акт надання послуг №7 від 30.04.2017 за квітень 2017 (т.3 а.с.38);

- платіжне доручення №9813 від 23.05.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-050417 від 28.03.2017) за травень 2017 (т.3 а.с. 40);

- Акт надання послуг №9 від 31.05.2017 за травень 2017 (т.3 а.с.41);

- платіжне доручення №10993 від 26.06.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-060617 від 26.05.2017) за червень 2017 (т.3 а.с. 43);

- Акт надання послуг №11 від 30.06.2017 за червень 2017 (т.3 а.с.44);

- платіжне доручення №11848 від 20.07.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-060717 від 26.06.2017) за липень 2017 (т.3 а.с. 46);

- Акт надання послуг №13 від 31.07.2017 за липень 2017 (т.3 а.с.47);

- платіжне доручення №12771 від 14.08.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-070817 від 20.07.2017) за серпень 2017 (т.3 а.с. 49);

- Акт надання послуг №15 від 31.08.2017 за серпень 2017 (т.3 а.с.50);

- платіжне доручення №14565 від 02.10.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-080917 від 01.09.2017) за вересень 2017 (т.3 а.с. 52);

- Акт надання послуг №17 від 30.09.2017 за вересень 2017 (т.3 а.с.53);

- платіжне доручення №15457 від 23.10.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-071017 від 03.10.2017) за жовтень 2017 (т.3 а.с. 55);

- Акт надання послуг №20 від 31.10.2017 за жовтень 2017 (т.3 а.с.56);

- платіжне доручення №15808 від 01.12.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-071117 від 01.11.2017) за листопад 2017 (т.3 а.с. 58);

- Акт надання послуг №22 від 30.11.2017 за листопад 2017 (т.3 а.с.59);

- платіжне доручення №18409 від 27.12.2017 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-021217 від 28.11.2017) за грудень 2017 (т.3 а.с. 61);

- Акт надання послуг №25 від 31.12.2017 за грудень 2017 (т.3 а.с.62);

- платіжне доручення №18673 від 04.01.2018 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-010118 від 20.12.2017) за січень 2018 (т.3 а.с. 64);

- Акт надання послуг №3 від 31.01.2018 за січень 2018 (т.3 а.с.65);

- платіжне доручення №12729 від 22.02.2018 на суму 5200,00 грн. (рахунок №D-010218 від 01.02.2018) за лютий 2018 (т.3 а.с. 67);

- Акт надання послуг №6 від 28.02.2018 за лютий 2018 (т.3 а.с.68).

Прийняття виконання Договору надання послуг хостингу №D-041601 відповідачем підтверджується платіжними дорученнями та підписаними сторонами актами надання послуг:

- платіжне доручення №6695 від 11.01.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-121617 від 12.12.2016) за січень 2017 (т.3 а.с. 70);

- Акт надання послуг №2 від 31.01.2017 за січень 2017 (т.3 а.с.71);

- платіжне доручення №9758 від 15.02.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-11701 від 31.01.2017) за лютий 2017 (т.3 а.с. 73);

- Акт надання послуг №4 від 28.02.2017 за лютий 2017 (т.3 а.с.74);

- платіжне доручення №10439 від 09.03.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-031703 від 24.02.2017) за березень 2017 (т.3 а.с. 76);

- Акт надання послуг №6 від 31.03.2017 за березень 2017 (т.3 а.с.77);

- платіжне доручення №8527 від 11.04.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-041704 від 27.03.2017) за квітень 2017 (т.3 а.с. 79);

- Акт надання послуг №8 від 30.04.2017 за квітень 2017 (т.3 а.с.80);

- платіжне доручення №9394 від 13.05.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-051705 від 28.04.2017) за травень 2017 (т.3 а.с. 82);

- Акт надання послуг №10 від 31.05.2017 за травень 2017 (т.3 а.с.83);

- платіжне доручення №10770 від 19.06.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-061706 від 26.05.2017) за червень 2017 (т.3 а.с. 85);

- Акт надання послуг №12 від 30.06.2017 за червень 2017 (т.3 а.с.86);

- платіжне доручення №11641 від 17.07.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-061707 від 26.06.2017) за липень 2017 (т.3 а.с. 88);

- Акт надання послуг №14 від 31.07.2017 за липень 2017 (т.3 а.с.89);

- платіжне доручення №12630 від 09.08.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-071707 від 20.07.2017) за серпень 2017 (т.3 а.с. 91);

- Акт надання послуг №16 від 31.08.2017 за серпень 2017 (т.3 а.с.92);

- платіжне доручення №14406 від 27.09.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-081709 від 01.09.2017) за вересень 2017 (т.3 а.с. 94);

- Акт надання послуг №18 від 30.09.2017 за вересень 2017 (т.3 а.с.95);

- платіжне доручення №15294 від 19.10.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-071710 від 03.10.2017) за жовтень 2017 (т.3 а.с. 97);

- Акт надання послуг №21 від 31.10.2017 за жовтень 2017 (т.3 а.с.98);

- платіжне доручення №15809 від 01.12.2017 на суму 700,00 грн. (рахунок №D-071711 від 01.11.2017) за листопад 2017 (т.3 а.с. 100);

- Акт надання послуг №23 від 30.11.2017 за листопад 2017 (т.3 а.с.101);

- платіжне доручення №18410 від 27.12.2017 на суму 800,00 грн. (рахунок №D-021712 від 28.11.2017) за листопад 2017 (т.3 а.с. 103);

- Акт надання послуг №26 від 31.12.2017 за грудень 2017 (т.3 а.с.104);

- платіжне доручення №18674 від 04.01.2018 на суму 800,00 грн. (рахунок №D-011801 від 20.12.2017) за січень 2018 (т.3 а.с. 106);

- Акт надання послуг №4 від 31.01.2018 за січень 2018 (т.3 а.с.107);

- платіжне доручення №12730 від 22.02.2018 на суму 800,00 грн. (рахунок №D-0021802 від 01.02.2018) за лютий 2018 (т.3 а.с. 109);

- Акт надання послуг №7 від 28.02.2018 за лютий 2018 (т.3 а.с.110);

Надані позивачем рахунки-фактури співпадають із зазначенням призначення платежу, яке вказане у платіжних дорученнях.

У листі відповідача від 25.07.2018 зазначено, що між сторонами укладено договір технічного супроводу №D-1001 від 18.10.2016, посилаючись на умови вказаного договору, відповідач повідомляє про розірвання договору.

Таким чином, конклюдентні дії відповідача у вигляді прийняття виконання позивача за Договором надання послуг хостингу №D-041601, а також за Договором №D-1001 технічного супроводу, і посилання на умови договору при виявленні намірів його розірвання, підтверджують погодження умов вказаних договорів у повному обсязі.

Посилання відповідача на те, що послуги надавалися і оплачувалися по факту їх надання за обумовленою вартістю виключно по рахунку, не знаходять підтвердження у матеріалах справи, оскільки підписані сторонами акти наданих послуг містять посилання на реквізити договорів.

Разом з тим статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення, або в силу прямої вказівки закону.

У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Отже, договори, за якими заявлені вимоги про стягнення заборгованості, не визнані недійсними та не є нікчемними в силу прямої вказівки закону, а надані сторонами докази у їх сукупності не дозволяють прийти до висновку про відсутність волевиявлення сторін щодо укладення вказаних договорів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За умови незмінності сталих відносин, які склалися між сторонами, суд приходить до висновку, що позивач мав правомірні очікування та законні сподівання на отримання оплати за вказаними вище Договорами.

Так, відповідно до п.1.1. Договору хостингу, Виконавець зобов`язується надавати Замовникові послуги веб-хостингу, а Замовник зобов`язується їх приймати та оплачувати. Перелік послуг визначається Додатком №1, який є невід`ємною частиною цього Договору. П.1.2. Договору визначено, що правила надання та користування послугою встановлюються Регламентом надання послуг. Замовник може вибрати послугу та відмовитись від неї відповідно до Регламенту.

П. 2.1. Договору визначено, що ціна замовлених послуг, яка вважається ціною цього договору, визначається Додатком №1 і регламентом надання послуг.

Відповідно до п.2.7 Договору надання послуг підтверджується Актом прийому-передачі наданих послуг, який Замовник зобов`язаний підписати протягом 2 (двох) календарних днів з моменту його отримання. Сторони домовилися, що через специфічність Послуг, які надаються, Послуги і виконані роботи слід вважати наданими і виконаними належним чином з моменту відправки активаційного листа, з вказівкою імені і пароля, на адресу офіційної електронної пошти Замовника, вказану ним при реєстрації. У випадку, якщо Замовник має претензії до наданих послуг, він направляє свої претензії у письмовій формі на адресу офіційної електронної пошти Виконавця протягом 12 годин з моменту отримання активаційного листа. Виконавець розглядає претензію та приймає рішення щодо заявлених вимог протягом 7 календарних днів. У випадку неотримання Виконавцем претензій Замовника, Виконавець вправі підписати Акт прийому-передачі наданих послуг самостійно в присутності двох обраних на розсуд Виконавця свідків.

У судовому засіданні представники сторін надали пояснення щодо активаційного листа, з яких встановлено, що з урахуванням відносин, які склалися між сторонами, необхідність та доцільність у відправленні такого листа за кожний період надання послуг відсутня, оскільки активаційний лист містить вихідні дані із вказівкою імені та пароля, і був направлений одноразово. Таким чином, поетапне здійснення такої дії неможливе, а необхідності дублювати зазначену інформацію немає.

При цьому у матеріалах справи відсутні докази надсилання Виконавцю Замовником будь-яких претензій щодо обсягу та якості наданих послуг.

П.7.1. Договору хостингу визначено, що він діє протягом одного року і до моменту повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Додатком №1 до Договору хостингу встановлено ціну послуг за 1 місяць у розмірі 500,00 грн.

Регламентом надання послуг Хостингу визначено, що послуги надаються Виконавцем на умовах передоплати. Замовник сплачує послуги на наступний календарний місяць від поточної дати.

П.1.3.2 Регламенту визначено, що Замовник зобов`язується своєчасно сплачувати рахунки за надання послуг Виконавцем за установленими тарифами у визначений Виконавцем термін.

Відповідно до п. 1.4.1. Регламенту для розірвання Договору достроково Замовник повинен подати письмовий запит за 20 календарних днів до бажаної дати розірвання.

П. 1.4.2. Регламенту встановлено, що при відсутності оплати за продовження послуги, протягом 3 календарних днів з дня закінчення терміну попередньої оплати наданої послуги, Виконавець вправі заблокувати аккаунт Замовника. Відновлення роботи аккаунта можливе лише після погашення заборгованості. Відсутність оплати протягом 7 днів з дати закінчення попереднього терміну оплати надає право Виконавцю розірвати даний Договір із подальшим видаленням усіх даних Замовника.

При цьому зазначений пункт встановлює право Виконавця, а не порядок його дій відповідно до Договору, тому суд відхиляє посилання відповідача на зазначений пункт як на підставу припинення Договору хостингу.

Додатковою угодою №1 від 18.10.2016 до Договору хостингу встановлено, що сторони прийшли до згоди встановити місячний розмір плати за користування послугою хостингу у розмірі 700,00 грн.

При цьому визначено, що сторони домовились про тарифну сітку, яка діє у рамках обраного тарифного плану.

Встановлено, що дана Угода вступає в силу з 01.11.2016 та є невід`ємною частиною договору надання послуг хостингу.

Додатковою угодою №2 від 28.11.2017 до Договору хостингу визначено, що сторони прийшли до згоди встановити місячний розмір плати за користування послугою хостингу у розмірі 800,00 грн.

При цьому визначено, що сторони домовились про тарифну сітку, яка діє у рамках обраного тарифного плану.

Встановлено, що дана Угода вступає в силу з 01.12.2017 та є невід`ємною частиною договору надання послуг хостингу.

Так, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Ч. 1 ст. 628 ЦК України унормовано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, з урахуванням того, що сторонами було підписано додаткові угоди до Договору хостингу, якими погоджено істотні умови щодо ціни договору, а також з яких випливає, що дію Договору хостингу продовжено без визначення строку дії договору.

Стосовно Договору супроводу суд вказує наступне.

Відповідно до п.1.1. Договору супроводу Виконавець зобов`язується за завданням Замовника здійснювати комплексне обслуговування Інтернет-сайтів та Інтернет-орієнтованого програмного забезпечення, розробленого Виконавцем, або розміщеного на його серверах.

Згідно з п.2.1.1. Договору супроводу Виконавець зобов`язується виконувати завдання Замовника в межах обраного тарифного плану.

П.2.2.4 Договору супроводу встановлено, що Замовник зобов`язується вчасно та в повному обсязі оплатити вартість виконаних робіт відповідно до умов розділу 3 цього Договору.

П.п. 3.1. та 3.2. Договору супроводу встановлено, що оплата за обслуговування проводиться у вигляді передоплати з 1 до 10 числа кожного місяця. Сума оплати визначається відповідно до обраного Замовником тарифного плану.

Відповідно до п.3.3. Договору супроводу якщо загальні трудозатрати на виконання робіт до кінця місяця перевищують визначені тарифним планом, то Замовник оплачує різницю між кінцевою вартістю проведених робіт та тарифним планом, про що попередньо повідомляється.

Згідно з п.3.4. Договору супроводу якщо Замовник оплатив послуги Виконавця, але не користувався ними у даному місяці, кошти не зараховуються на наступний календарний місяць.

Розділом 4 Договору супроводу визначений порядок приймання-передачі виконаних робіт. Так, після завершення виконання робіт Виконавець передає виконані роботи Замовник по акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками Сторін. Замовник не пізніше трьох робочих днів після передачі Виконавцем акту приймання-передачі виконаних робіт зобов`язаний підписати його та передати Виконавцю або надіслати останньому вмотивовану відмову від його підписання. У випадку мотивованої відмови від підписання акту приймання-передачі виконаних робіт Сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок та термінами їх виконання (п.п. 4.1. та 4.2. Договору супроводу).

Відмова від підписання акту не може вважатись мотивованою, якщо вона заснована на необхідності виконання робіт, які не зазначені в Додатку до цього Договору або є додатковими (п.4.3.).

Додатком №1 Договору супроводу від 18.10.2016 встановлено, що Виконавець надає Замовнику послуги з технічного супроводу у такому обсязі та за таких умов: сума вартості за місяць складає 5200,00 грн. У рамках обраного тарифу Виконавець може виконувати роботи у обсязі 13 годин. Також визначено, що у рамках запропонованого тарифного плану можуть вестись роботи певним переліком фахівців із визначеною вартістю години роботи понад вартість встановленого тарифу.

Стаття 15 ЦК України визначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч. ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Ч. 1 ст. 202 ЦК України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ч. 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Зокрема, згідно з розділом 3 договору та додаткової угоди до договору технічного супроводу оплата здійснюється по тарифу 5200,00 грн. незалежно від використання пакету послуг, при цьому тариф становить 5200,00 грн. за 13 годин роботи.

Відповідно до п.3 Додаткових угод №№1,2 до Договору хостингу сторони домовились про тарифну сітку, яка діє у межах тарифного плану.

З урахуванням зазначеного вище, суд приходить до висновку про авансовий тарифний характер оплати за Договорами хостингу та Договору супроводу та наявність у Замовника зобов`язання зі сплати визначеного тарифу у встановлені Договорами терміни протягом усього строку дії таких Договорів.

Таким чином, договори є абонентськими, тобто оплата має відбуватися в силу їх наявності та чинності.

Докази надання зауважень до обсягу наданих послуг за Договорами у матеріалах справи відсутні.

Щодо посилання відповідача на те, що послуги з технічного обслуговування, програмного забезпечення та послуги веб-хостингу надаються Товариством з обмеженою відповідальністю Захід-Хост , на підтвердження чого надано лист від 09.01.2019 за вих.№090119/1 (т.2 а.с. 199), то суд вказує, що зміст цього листа не свідчить про наявність договірних відносин відповідача із вказаним Товариством, оскільки не є первинним документом у розумінні Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Більше того, у вказаному листі зазначено, що Товариство не володіє інформацією щодо обслуговування сайту сторонніми компаніями.

Аналогічний висновок суд робить відносно наданого відповідачем листа Товариства з обмеженою відповідальністю Гігаклауд від 31.01.2019 (т.3 а.с. 139), оскільки лист не є первинним документом та доказом наявності договірних відносин між контрагентами.

Крім того, вказані листи не містять істотних умов, які б дозволили встановити конкретний предмет надання послуг, і не виключають можливості надання аналогічних послуг саме позивачем.

Щодо посилання на те, що акти надання послуг зроблені з використанням факсимільного відтворення підпису директора позивача, суд вказує, що у даному випадку це не має значення для наслідків такого підписання, оскільки саме позивач наполягає на факті надання послуг за договорами, і не оспорює повноважність підписанта з власної сторони.

Стосовно аргументів відповідача щодо відсутності доказів проведення господарської операції з надання послуг в податковому обліку, то суд вказує, що відображення надання послуг у податковому обліку є вторинним відносно первинних бухгалтерських документів, а правильність чи неправильність подання податкової звітності та її відповідність податковому законодавству не є предметом даної справи.

Щодо періоду стягнення суд, з урахуванням зазначеного вище та чинності Договору хостингу, вважає обґрунтованим розмір заборгованості, заявлений до стягнення, за квітень-вересень 2018 року у розмірі 4800,00 грн. (6 місяців по 800,00 грн.).

Відносно Договору технічного супроводу суд вважає за доцільне вказати наступне.

Відповідно до п.8.1. Договору супроводу, він набуває законної сили з моменту його підписання і затвердження сторонами Додатків і діє доки одна із Сторін не виявить бажання його розірвати, про що має повідомити іншу Сторону за 30 календарних днів до дня розірвання Договору.

Ст. 188 ГК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено, як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом, розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання (вказане також відповідає правовій позиції Верховного Суду, постанова від 14.06.2018 у справі №912/2709/17, постанова від 25.05.2018 у справі №908/1632/17).

Судом встановлено, що 25.07.2018 відповідач скористався своїм правом на розірвання Договору технічного супроводу в односторонньому порядку, отримання вказаного листа підтверджено позивачем та визнано ним у позовній заяві.

При цьому посилання позивача на неможливість розірвання Договору, оскільки п.8.7. Договору передбачено, що договір може бути розірваний лише за взаємною згодою сторін, суд не приймає до уваги у зв`язку з тим, що даний пункт Договору супроводу не містить слова лише або виключно , а дослівно сформульований як Договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін .

З урахуванням системного аналізу розділу 8 Договору випливає, що Сторони при його укладанні погодили можливість одностороннього розірвання як для Замовника, так і для Виконавця, при цьому із вказівкою різних строків попередження про одностороннє розірвання, а також різних підстав для цього (Виконавець може розірвати договір в односторонньому порядку у вичерпному переліку випадків).

Водночас, сторони погодили також і можливість розірвання Договору за взаємною згодою сторін, що не виключає право сторони на його одностороннє розірвання.

Таким чином, оскільки лист про одностороннє розірвання Договору супроводу було направлено 25.07.2018, то 30 (тридцятий) календарний день після його направлення, - це 24.08.2018 року, який також є і останнім днем Договору.

Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості, у тому числі, за серпень і вересень 2018 року. Так, у вересні 2018 року Договір супроводу вже було розірвано, тому за вказаний період заборгованість відсутня.

При цьому позивач самостійно вказує, що послуги по договору технічного супроводу надавалися по липень 2018 року включно.

Відносно заборгованості за серпень суд приходить до висновку, що з урахуванням тарифної системи оплати, правильним є поділити суму тарифу 5200,00 грн. на 31 (кількість календарних днів у серпні) та помножити на 24 (кількість календарних днів у серпні 2018 року, коли Договір супроводу діяв).

В результаті за серпень 2018 року сума до стягнення становить 4025,81 грн.

Що стосується заявлених сум за період квітень-липень 2018 року, то суд вважає обґрунтованим щомісячний розмір заборгованості у сумі 5200,00 грн., тобто у межах погодженого сторонами тарифу.

Відповідно до п.3.3. Договору супроводу якщо загальні трудозатрати на виконання робіт до кінця місяця перевищують визначені тарифним планом, то Замовник оплачує різницю між кінцевою вартістю проведених робіт та тарифним планом, про що попередньо повідомляється.

У матеріалах справи відсутні докази попереднього повідомлення Виконавцем Замовника про перевищення загальних трудозатрат, крім того, відсутнє двостороннє погодження відповідного обсягу послуг.

Що стосується наданих сторонами електронних доказів, то суд враховує, що сторонами визнано факт взаємодії зі стороною Замовника послуг через уповноважену особу - ОСОБА_1 , якого прийнято на роботу 06.10.2017 та звільнено 13.07.2018.

Умови взаємодії сторін до прийняття на роботу зазначеного працівника не є предметом дослідження у справі, що стосується періоду надання послуг після звільнення ОСОБА_1 , то, по-перше, як вже зазначено вище, договори мають тарифний характер надання послуг, а, по-друге, наявність чи відсутність уповноваженої особи у Замовника не спростовує факту надання послуг хостингу чи технічного супроводу.

Що стосується обсягу наданих послуг, то позивачем надано копію переліку задач по сайту Арбер ЮА, однак, з цього переліку не вбачається дата, він не підписаний, немає доказів його погодження.

Обсяг наданих послуг позивачем не доведено, оскільки сторінка 248 додатків позивача - список завдань із часом, витраченим на кожне завдання - є внутрішнім документом позивача про заплановані дії без прив`язки до надаваних відповідачем завдань, не погоджений сторонами.

При цьому інформація про поставлені завдання з перевищенням тарифного ліміту у 13 годин за травень 2018 року та за червень 2018 року, викладена у заяві свідка ОСОБА_5 , не підтверджується матеріалами справи з огляду на зазначене вище.

Таким чином, суд вважає доведеною суму заборгованості за Договором технічного супроводу у розмірі 24825,81 грн. (квітень - липень по 5200,00 грн., серпень 4025,81 грн.)

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. … Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система (пункти 34-35).

Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України ( Pronina v. Ukraine ) від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 204, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 188, 193 ГК України, ст.ст.46, 73, 74, 75, 77, 79, 86, 91, 98, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер про стягнення 75390,00 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер (ЄДРПОУ 38018852, 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ (ЄДРПОУ 40238520, 65023, м. Одеса, вул. Князівська, 35, оф. 17) 29625,81 грн. заборгованості, 692,47 грн. - витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 10.06.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 14 червня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков