Ухвала

від 25.06.2019 по справі 916/2784/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"25" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2784/18

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Кришталі Д.І.,

Розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ (вх.№11947/19 від 13.06.2019) та Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова мережа Арбер (вх.№2-2892/19 від 18.06.2019) про відшкодування судових витрат

У справі № 916/2784/18

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ (ЄДРПОУ 40238520, 65023, м. Одеса, вул. Князівська, 35, оф. 17)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер (ЄДРПОУ 38018852, 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20)

про стягнення 75390,00 грн.

Представники сторін:

Від позивача: Паламарчук О.А.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.06.2019 у справі №916/2784/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер про стягнення 75390,00 грн. позовну заяву було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 29625,81 грн. заборгованості, 692,47 грн. - витрат зі сплати судового збору.

Позивачем разом з позовом було надано орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40800,00 грн.

Відповідачем разом з відзивом було надано орієнтовний розрахунок судових витрат у розмірі 5000,00 грн. на проведення почеркознавчої експертизи.

13.06.2019 представником позивача подано заяву про відшкодування суми судових витрат (вх.№11947/19) у розмірі 68236,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач намагався затягнути процес, просить врахувати поведінку відповідача під час розгляду справи, посилається на ч.9 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Вважає розподіл судових витрат або їх зменшення таким, що не може мати місця, оскільки мінімальна погодинна оплата адвоката встановлена у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи адвоката; поведінка відповідача свідчила про намагання ввести суд в оману, відповідач маніпулював доказами та своєю правовою позицією. Було надано послуги тривалістю 72 години, що становить 68236,00 грн.

13.06.2019 представником позивача подано заяву про зниження розміру судових витрат, в обґрунтування якого вказує, що експертиза відбулась не в межах справи, була проведена відповідачем на власний розсуд.

13.06.2019 ухвалою суду було призначено судове засідання з розгляду заяв сторін на 25.06.2019.

18.06.2019 представником відповідача подано заяву про відшкодування судових витрат по справі у розмірі 5900,00 грн. за оплату послуг з проведення експертизи. Просив винести рішення з урахуванням часткового задоволення позовних вимог та з урахуванням заперечень відповідача щодо орієнтовного розрахунку судових витрат та з врахуванням принципів співмірності. Раніше таке клопотання відповідача надходило через електронну пошту суду (вх.№11891/19 від 12.06.2019).

24.06.2019 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення заявленої позивачем суми судових витрат. В обґрунтування вказує, що позовні вимоги задоволено частково, тому робити висновки про навмисне затягування процесу через подання додаткових доказів, відзиву та пояснень є необ`єктивним і таким, що не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідач користувався наданими йому правами. Вказує, що позивач самостійно спричиняв відкладення розгляду справи, що призвело до затягування процесу, а час на деякі судові засідання займав не більше 5 хвилин, фактично по справі відбулося 4 засідання. Вартість розміру судових витрат вважає завищеною з огляду на Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, а прожитковий мінімум визначається у розрахунку на місяць, у той час як адвокат встановлює половину такого мінімуму як вартість години послуг адвоката. Заперечує щодо кількості фактично витрачених годин представника при розгляді справи.

Розглянувши заяву позивача про підтвердження витрат на правову допомогу суд дійшов висновку про її часткове задоволення.

Згідно ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Ч.5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч.8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Зі змісту ч.1 ст.244 ГПК України вбачається, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд відзначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із загальних засад цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають частковому зменшенню, виходячи із наступного.

Рішенням суду у справі №916/2784/18 про стягнення 75390,00 грн. позовну заяву було задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 29625,81 грн. заборгованості, що складає собою 39,3% від заявленої суми до стягнення.

При цьому позивач просить стягнути з відповідача 68236,00 грн. витрат на правову допомогу, що становить 90,51% від ціни позову.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним з ціною позову та значенням справи для позивача. Вказана справа не є складною, а кількість поданих та завірених представником позивача доказів не може слугувати критерієм складності справи.

У той же час посилання відповідача на зловживання процесуальними правами позивачем також не знаходять підтвердження у матеріалах справи, а посилання на Методику обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу в якості критерія для встановлення розміру вартості правової допомоги не є обґрунтованим, оскільки вказана Методика визначає механізм обчислення розміру винагороди адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору з центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги суб`єктам права на таку допомогу, визначеним статтею 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

Таким чином, враховуючи ціну позову, невисоку складність справи та виконані адвокатом роботи (надані послуги), час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката в цьому випадку має бути зменшений до 17059,00 грн.

Відповідно п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Посилання позивача на затягування процесу відповідачем не підтверджується обставинами справи, оскільки у межах даної справи не було застосовано заходів процесуального примусу, тому суд не вважає за можливе покладати на відповідача судові витрати повністю.

Таким чином, пропорційно до задоволених позовних вимог стягненню з відповідача підлягає:

17059,00*39,3% = 6704,19 (грн.)

В той же час відповідачем заявлено до стягнення 5900,00 грн. витрат на проведення судової експертизи. Посилання позивача на те, що зазначені витрати не підлягають розподілу, відхиляються судом з огляду на надане стороні право замовити висновок експерта самостійно. Висновок експертизи, який знаходиться у матеріалах справи, відповідає вимогам ст. 98 ГПК України та безпосередньо стосується предмету доказування у справі незалежно від того, яким чином він оцінений при винесенні рішення судом.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про те, що пропорційно до задоволених позовних вимог стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума у розмірі:

5900,00*60,7%=3581,30 (грн.)

Відповідно до ч.11 ст. 129 ГПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки на відповідача покладено більшу суму судових витрат, то суд вважає за доцільне встановити суму до стягнення судових витрат з відповідача у відповідному розмірі:

6704,19- 3581,30 = 3122,89 грн.

Керуючись ст.ст.123, 129, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ (вх.№11947/19 від 13.06.2019) про відшкодування суми судових витрат задовольнити частково.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер (вх.№2-2892/19 від 18.06.2019) про відшкодування судових витрат задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова Мережа Арбер (ЄДРПОУ 38018852, 65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 20) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ (ЄДРПОУ 40238520, 65023, м. Одеса, вул. Князівська, 35, оф. 17) 3122,89 грн. витрат, пов`язаних з розглядом справи.

4. У задоволенні решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Центр електронної комерції ДЕПТ відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 25.06.2019. Повний текст рішення складений та підписаний 01 липня 2019 р.

Суддя Р.В. Волков