Рішення

від 13.06.2019 по справі 916/999/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/999/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О. А., при секретарі судового засідання Заболотній Я. О., розглянувши справу № 916/999/19:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» (код - 39112319, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗАПЛАЗСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код - 39767526, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18)

про: зобов`язання повернути товар, загальною вартістю 33611000 грн.

з підстав: невиконання умов договору

за участю представників :

від позивача: Марков О.В. - ордер;

від відповідача: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ : 08.04.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАПЛАЗСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити дії - повернути наступний товар загальною вартістю 33 611 000 гривень, що перебуває на зберіганні у ТОВ „Заплазський елеватор» на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Одеська область, Любашівський район, село Солтанівка, вулиця Молодіжна, 97 відповідно до Договору складського зберігання зерна № 20 від 23 липня 2018 року:

- кукурудза (3 класу) - 3 000 000 кг (загальна вартість 14 550 000 грн.);

- пшениця м`яка (3 класу) - 500 000 кг (загальна вартість 3 200 000 грн.);

- пшениця м`яка (6 класу) - 1 300 000 кг (загальна вартість 7 930 000 грн.);

- соняшник (некласне) - 770 000 кг (загальна вартість 7 931 000 грн.).

23.04.2019 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, суд відкрив провадження по справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження, надав Відповідачу строк для надання відзиву на позов - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копії Ухвал суду направлялись Відповідачу за адресою місцезнаходження юридичної особи згідно витягу з ЄДР та повертались до суду неврученими. Тому, за приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України Відповідач вважається повідомленим належним чином про розгляд справи господарським судом Одеської області.

На підставі ч. 9 ст. 165 ГПК України у зв`язку із ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В С Т А Н О В И В :

23.07.2018 року між Позивачем (Поклажодавець) та Відповідачем (Зерновий склад) укладено Договір № 20 складського зберігання зерна, за умовами якого Відповідач зобов`язувався прийняти плоди зернових, зернобобових та олійних культур для зберігання за заліковою вагою у кількості, що визначається фактичною кількістю товару, що буде переданий Позивачем на зберігання Відповідачу і засвідчуватиметься відповідними складськими документами.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Позивач зобов`язується передати Відповідачу плоди зернових, зернобобових та олійних культур за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло від Позивача і засвідчується відповідними складськими документами, а Відповідач зобов`язується прийняти таке зерно для зберігання, при необхідності довести його до необхідних кондицій умов зберігання, на визначених цим Договором умовах і в установлений строк повернути його Позивачу або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим Договором та законодавством*

Згідно з п. 3.3 Договору, Позивач зобов`язаний своєчасно, не пізніше ніж за 7 календарних днів повідомити (Відповідача) про необхідність відпуску чи відвантаження Товару, який знаходиться на зберіганні та вид транспорту, на який буде відвантажуватись Товар (вантажопідйомність, габарити, кількість одиниць).

Пунктами 3.1 та 3.4 Договору передбачено, що Відповідач зобов`язується забезпечити доступ (Позивача) та вказаних ним у відповідному листі до елеватора представників сюрвеєрських компаній до Товару для проведення огляду протягом строку його зберігання,

Позивач у повному обсязі передав наступний товар на зберігання Відповідачу:

- кукурудза (3 класу) - 3 000 000 кг (загальна вартість 14 550 000 грн.);

- пшениця м`яка (3 класу) - 500 000 кг (загальна вартість 3 200 000 грн.);

- пшениця м`яка (6 класу) - 1 300 000 кг (загальна вартість 7 930 000 грн.);

- соняшник (некласне) - 770 000 кг (загальна вартість 7 931 000 грн.).

Товар був переданий на зберігання Відповідачу на зернові склади (зерносховища) за адресою: Одеська область, Любашівський район, село Солтанівка, вулиця Молодіжна, 97. Передача Товару Відповідачу на зберігання підтверджується: складськими квитанціями на Товар №№ 705, 706 від 24 липня 2018 року, № 802 від 21 серпня 2018 року та № 479 від 6 грудня 2018 року; витягами з Реєстру складських документів на зерно №14148 від 6 лютого 2019 року, №14212 від 11 лютого 2019 року та №№ 14265, 14266 від 26 лютого 2019 року.

Позов ґрунтується на тому, що 13 вересня 2018 року Позивачем було надіслано лист вих № 13-09/18-5 з вимогою відвантажити у вересні пшеницю 6 класу урожаю 2018 року у кількості 1 300 тон. Відповіді на цей лист Позивачем отримано не було.

21 січня 2019 року Позивачем було надіслано Відповідачу лист вих № 21-01/19-26 з вимогою відвантажити у січні-лютому пшеницю 3 класу урожаю 2018 року у кількості 500 тон. Відповіді на цей лист Позивачем отримано не було.

21 січня 2019 року Позивачем було надіслано Відповідачу лист вих № 21-01/19-37 з вимогою відвантажити у січні-лютому кукурудзу 3 класу урожаю 2018 року у кількості З 000 тон. Відповіді на цей лист Позивачем отримано не було.

31 січня 2019 року Позивач надіслав лист вих № 31-01/19-48 з повторною вимогою повернути (відвантажити) негайно, але не пізніше 4 лютого пшеницю 3 класу урожаю 2018 року, пшеницю 6 класу урожаю 2018 року та кукурудзу 3 класу урожаю 2018 року. Відповіді на цей лист Позивачем отримано не було.

31 січня 2019 року Позивачем було направлено лист вих № 31-01/19-79 із вимогою відвантажити у лютому насіння соняшнику врожаю 2018 року у кількості 770 тон. Відповіді на цей лист Позивачем отримано не було.

07 лютого 2019 року Позивачем було надіслано Відповідачу Заяву (Вимогу) про повернення Товару вих № 07/02-2019-4/110, відповіді на яку отримано не було.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 3. ст. 294 Господарського кодексу України зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ст. 953 Цивільного кодексу України норма зазначає, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості (ч. 1 ст. 949 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 233, 238, 240 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗАПЛАЗСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код - 39767526, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18) вчинити дії - повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» (код - 39112319, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх) наступний товар загальною вартістю 33 611 000 гривень, що перебуває на зберіганні у ТОВ „Заплазський елеватор» на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Одеська область, Любашівський район, село Солтанівка, вулиця Молодіжна, 97 відповідно до Договору складського зберігання зерна № 20 від 23 липня 2018 року:

- кукурудза (3 класу) - 3 000 000 кг (загальна вартість 14 550 000 грн.);

- пшениця м`яка (3 класу) - 500 000 кг (загальна вартість 3 200 000 грн.);

- пшениця м`яка (6 класу) - 1 300 000 кг (загальна вартість 7 930 000 грн.);

- соняшник (некласне) - 770 000 кг (загальна вартість 7 931 000 грн.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗАПЛАЗСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код - 39767526, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» (код - 39112319, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх): 505125 гривень 50коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.241 ГПК України

та може бути оскаржено в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Повне рішення складено 14 червня 2019 р.

Суддя О.А. Демешин