Ухвала

від 12.07.2019 по справі 916/999/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"12" липня 2019 р.Справа № 916/999/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Демешина О.А., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» про розподіл судових витрат (вх.№ 2-3249/19 від 10.07.2019р.) до якої додано заяву про поновлення строку надання доказів витрат на професійну правничу допомогу (вх.№13876) по справі № 916/999/19:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» (код - 39112319, 01001, м. Київ, вул. Володимирська, 12, 4-ий поверх)

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗАПЛАЗСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» (код - 39767526, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд. 18)

про: зобов`язання повернути товар, загальною вартістю 33611000 грн.

з підстав: невиконання умов договору

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2019р. по справі №916/999/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» задоволено повністю. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю „ЗАПЛАЗСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» наступний товар загальною вартістю 33 611 000 гривень, що перебуває на зберіганні у ТОВ „Заплазський елеватор» на зернових складах (зерносховищах) за адресою: Одеська область, Любашівський район, село Солтанівка, вулиця Молодіжна, 97 відповідно до Договору складського зберігання зерна № 20 від 23 липня 2018 року:

- кукурудза (3 класу) - 3 000 000 кг (загальна вартість 14 550 000 грн.);

- пшениця м`яка (3 класу) - 500 000 кг (загальна вартість 3 200 000 грн.);

- пшениця м`яка (6 класу) - 1 300 000 кг (загальна вартість 7 930 000 грн.);

- соняшник (некласне) - 770 000 кг (загальна вартість 7 931 000 грн.).

Також з відповідача на користь позивача стягнуто 505125 гривень 50коп. судового збору.

10.07.2019р. до суду надійшла заява ТОВ „ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» в якій позивач просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи на загальну суму 191664,98грн.

До вищевказаної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку для подачі заяви про розподіл судових витрат та надання відповідних доказів здійснення цих витрат.

Частинами 1, 2 статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Докази здійснення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, іншу професійну правничу допомогу та на компенсацію витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги позивачем надано 10.07.2019р. в якості додатків до заяви про розподіл судових витрат.

Зокрема позивач просить стягнути з відповідача 183 245,57грн. витрат на професійну правничу допомогу, 146грн. витрат на Витяг з ЄДР, 167,68грн. витрат на поштові відправлення, 1178,грн.. витрат на таксі, та 6927,28грн. витрат на відрядження, у т.ч. 1535,28грн. за залізничний квиток та 5392грн. за проживання в готелі.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 8 статті 129 ГПК України - розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

В судовому засіданні 13.06.2019р. під час судових дебатів представником позивача було заявлено, що докази здійснення витрат на професійну правничу допомогу будуть надані після узгодження і сплати позивачем гонорару по договору про надання правової допомоги.

Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення по справі було ухвалено 13.06.2019р. - вищевказані докази судових витрат на правничу допомогу позивач повинен був надати в період по 18.06.2019р. включно.

Частиною 1 статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обґрунтовуючи поважність пропуску вищевказаного строку надання відповідних доказів здійснення судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач посилається на те, що між ним та Адвокатським об`єднанням „Редкліфф Партнерз» до 03.07.2019р. не була узгоджена остаточна вартість послуг та не сплачено гонорару.

Суд вважає, що вказані обставини не є поважними для поновлення, пропущеного позивачем 5-ти денного строку надання відповідних доказів здійснення судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки сторони договору про надання правової допомоги від 26.09.2017р. та додаткової угоди № 7 від 19.04.2019р. до цього договору (ТОВ„ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» та Адвокатське об`єднання „Редкліфф Партнерз» ), узгоджуючи розмір наданих послуг та складаючи Акт передачі-приймання юридичних послуг, повинні були керуватись вимогами абзацу 2 частини 8 статті 129 ГПК України, аби не допустити прострочення вищевказаного строку з моменту ухвалення судового рішення. Однак, вказаний вище Акт було складено тільки 04.07.2019р.

Тобто, пропуск зазначеного строку не є наслідком обставин, які сторони, вказаного вище договору від 26.09.2017р. не могли передбачити або на них вплинути, а пов`язаний з власною недбалістю позивача і Адвокатського об`єднання „Редкліфф Партнерз» .

Крім того, до судових витрат, які слід розподілити, відносяться не тільки сплачені кошти, а і ті, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Докази витрат, які підлягали сплаті, вже існували на момент прийняття судового рішення по справі і могли бути надалі з метою розподілу судових витрат навіть до закінчення судових дебатів, не кажучи вже про 5-ти денний строк після ухвалення судового рішення.

Так, квитанції про сплату за отримання відомостей з ЄДР датовані 28.03.2019р.; фіскальні чеки на поштові послуги датовані 05.04.2019р. та 18.04.2019р.; витрати на таксі датовані 20.05.2019р., 21.05.2019р., 12.06.2019р. та 13.06.2019р.; витрати на залізничний білет датовані 14.05.2019р.

Також, суд звертає увагу на вимоги статті 221 ГПК України, якою встановлено:

1. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

2. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

3. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 224 цього Кодексу.

Таким чином, судом навіть не має можливості призначити судове засідання для розгляду заяви, передбаченої частиною 1 вказаної статті ГПК України (в даному випадку - заяви позивача про розподіл судових витрат), оскільки таке судове засідання не може бути проведено у терміни, що перевищують 15-ти денний строк з дня ухвалення рішення по цій справі від 13.06.2019р.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для поновлення строку надання заяви про розподіл судових витрат з відповідними доказами здійснення таких витрат і вважає, що у задоволенні заяви про поновлення цих строків - слід відмовити.

У зв`язку з цим, додані до заяви про розподіл судових витрат, вважаються не поданими.

Відповідно до абзацу третього частини 8 статті 129 ГПК України - у разі неподання відповідних доказів (щодо розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи) протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Виходячи з викладеного, заяву позивача про розподіл судових витрат слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.119, ч.8 ст.129, ст.126, 221, 234 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

1. У задоволенні заяви ТОВ„ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» (вх.№13876/19 від 12.07.2019р.) про поновлення строку для подачі заяви про розподіл судових витрат і надання відповідних доказів здійснення таких витрат - відмовити.

2. Заяву ТОВ„ЕНГЕЛЬХАРТ СТП (УКРАЇНА)» про розподіл судових витрат і надання відповідних доказів здійснення таких витрат (вх.№ 2-3249/19 від 10.07.2019р.) - залишити без розгляду.

Ухвала набрала законної сили 12.07.2019р.

та може бути оскаржена в порядку ст..ст.253-259 ГПК України.

Суддя О.А. Демешин