Рішення

від 12.06.2019 по справі 911/457/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/457/19

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КОРДОН-СБ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОВ`ЯНИ"

про стягнення заборгованості в сумі 854 307,90 грн.,

за участю представника:

позивача: не з`явився;

відповідача: Богдан І.В. (ордер, серії КС №562338 від 10.06.2019 року),

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2019 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "КОРДОН-СБ" (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОВ`ЯНИ" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 854 307,90 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору про надання охоронних послуг №К-230516/6 від 23.05.2016 року, згідно з якими позивач зобов`язувався надати відповідачу послуги з охорони об`єкту (далі - послуги), а відповідач зобов`язувався їх прийняти і оплатити.

Відповідач послуги, отримані в період з травня 2016 року до жовтня 2018 року, оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 733 641,00 грн. основного боргу, 76 772,68 грн. пені, 8 462,00 грн. трьох процентів річних, 35 432,22 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалою суду від 18.02.2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КОРДОН-СБ" залишено без руху, на підставі п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.

11 березня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області позивач направив заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення витребуваних ухвалою суду документів.

Ухвалою суду від 11.03.2019 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 03 квітня 2019 року.

03 квітня 2019 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подала клопотання про відкладення підготовчого засідання.

03 квітня 2019 року в засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, проти відкладення підготовчого засідання не заперечував.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 03.04.2019 року підготовче засідання відкладено на 24 квітня 2019 року.

04 квітня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №49 від 29.03.2019 року.

Ухвалою суду від 17.04.2019 року судове засідання було перенесено на 26 квітня 2019 року, у зв`язку із відрядженням судді Грабець С.Ю. 24 квітня 2019 року (наказ Господарського суду Київської області №52-ВП від 15.01.2019 року).

17 квітня 2019 року на електронну адресу Господарського суду Київської області представник позивача направив заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в задоволенні якого судом було відмовлено.

24 квітня 2019 року в засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 24.04.2019 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 22 травня 2019 року.

16 травня 2019 року на електронну пошту суду та 20 травня 2019 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання без його участі, яка підлягала задоволенню судом.

22 травня 2019 року в засідання представники позивача та відповідача не з`явились, відповідач про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2019 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 12 червня 2019 року.

10 червня 2019 року та 11 червня 2019 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшли обґрунтовані розрахунки ціни позову, які долучені до матеріалів справи.

11 червня 2019 року на електронну пошту суду від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі, яка підлягала задоволенню судом.

12 червня 2019 року в судовому засіданні представник відповідача доводи викладені у відзиві на позовну заяву, підтримала.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

23 травня 2016 року між товариством з обмеженою відповідальністю "КОРДОН-СБ" (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "СЛОВ`ЯНИ" (далі - відповідач) був укладений договір про надання охоронних послуг №К-230516/6 (далі - договір №1), згідно з умовами якого позивач зобов`язувався надати відповідачу послуги з охорони об`єкту (далі - послуги), а відповідач зобов`язувався їх прийняти і оплатити.

23 травня 2017 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання охоронних послуг №К-230516/6 від 23.05.2016 року (далі - додаткова угода №1), відповідно до умов якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 23.05.2018 року, в зв`язку з чим п. 10.1 договору викласти в наступній редакції: "п. 10.1 договір набирає чинності з 23 травня 2017 року і діє до 23 травня 2018 року".

01 червня 2018 року сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору про надання охоронних послуг №К-230516/6 від 23.05.2016 року (далі - додаткова угода №4), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди про те, щоб викласти п. 7.1 договору №К-230516 від 23.05.2016 року в наступній редакції: "7.1. Вартість людино/години на об`єкті охорони складає 20,00 (двадцять) грн./год.".

Викласти п. 7.3 договору №К-230516 від 23.05.2016 року в наступній редакції: "7.3. Загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 73 200,00 (сімдесят три тисячі двісті) гривень, без ПДВ.".

Відповідно до п. 7.4 договору №1, оплата щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на те, що ним відповідачу були надані охоронні послуги за період з 2016 року до 2018 року на загальну суму 1 245 514,00 грн., проте відповідач отримані послуги оплатив частково.

23 січня 2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про прощення боргу та реструктуризацію заборгованості (далі - договір №2), відповідно до умов якого відповідач визнав, що його прострочена заборгованість за договором №1 перед позивачем на момент укладення договору №2 складала 518 420,00 грн.

Відповідно до п. 2 договору №2, сторони погодились, що відповідач сплачує позивачу грошові кошти в якості погашення простроченої заборгованості в розмірі 468 240,00 (чотириста шістдесят вісім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок позивача до 31 червня 2018 року.

Пунктом 3 договору №2 встановлено, що сторони погодились, що позивач звільняє відповідача від сплати решти заборгованості та прощає йому борг у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Відповідачем грошові кошти в сумі 468 240,00 грн. сплачені не були, а за період з січня 2018 року до жовтня 2018 року відповідач отримав від позивача послуги на суму 544 245,00 грн.

01 листопада 2018 року сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору про надання охоронних послуг №К-230516 від 23.05.2016 року (далі - додаткова угода №5), відповідно до умов якої сторони домовилися про припинення дії договору про надання охоронних послуг №К-230516/6 від 23.05.2016 року з 01 листопада 2018 року.

Позивач, вважаючи, що його права порушені, звернувся до Господарського суду Київської області, просив стягнути з відповідача 733 641,00 грн. основного боргу, 35 432,22 грн. пені, 8 462,00 грн. трьох процентів річних та 76 772,68 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі "Мала проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що рівність сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом.

04 квітня 2019 року на адресу Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №49 від 29.03.2019 року, в якому відповідач послався на те, що позивачем у заяві було невірно визначено суму основного боргу, а тому відповідач не погоджується із сумами нарахованої пені, трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стеттею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 23 травня 2016 року був укладений договір про надання охоронних послуг №К-230516/6 від 23.05.2016 року, згідно з умовами якого позивач зобов`язувався надати відповідачу послуги з охорони об`єкту, а відповідач зобов`язувався їх прийняти і оплатити.

23 травня 2017 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про надання охоронних послуг №К-230516/6 від 23.05.2016 року (далі - додаткова угода №1), відповідно до умов якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 23.05.2018 року, в зв`язку з чим п. 10.1 договору викласти в наступній редакції: "п. 10.1 договір набирає чинності з 23 травня 2017 року і діє до 23 травня 2018 року".

01 червня 2018 року сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору про надання охоронних послуг №К-230516/6 від 23.05.2016 року (далі - додаткова угода №4), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди про те, щоб викласти п. 7.1 договору №К-230516 від 23.05.2016 року в наступній редакції: "7.1. Вартість людино/години на об`єкті охорони складає 20,00 (двадцять) грн./год.".

Викласти п. 7.3 договору №К-230516 від 23.05.2016 року в наступній редакції: "7.3. Загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 73 200,00 (сімдесят три тисячі двісті) гривень, без ПДВ.".

Відповідно до п. 7.4 договору №1, оплата щомісячної суми договору, за перший місяць надання послуг, здійснюється два рази - до 20 числа звітного місяця і до 10 числа місяця, що слідує за звітним, а в подальшому оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10 числа місяця, що слідує за звітним.

Згідно з п. 7.5 договору №1, позивач зобов`язаний, за перший місяць надання послуг, надати відповідачу акти про надання охоронних послуг до 17 числа звітного місяця та до 2 числа місяця, наступного за звітним, а в подальшому до 2 числа місяця наступного за звітним. Відповідач зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів розглянути поданий акт та підписати його або надати заперечення щодо викладеного в акті. У разі не підписання відповідачем акту протягом встановленого строку та відсутності заперечень щодо викладеного в акті, такі послуги вважаються наданими належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №1 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги за період з липня 2016 року до грудня 2017 року, на загальну суму 1 158 987,00 грн., про що сторонами підписані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ - 00122 від 31 липня 2016 року на суму 76 860,00 грн., №ОУ - 00126 від 31 серпня 2016 року на суму 76 860,00 грн., №ОУ - 00132 від 30 вересня 2016 року на суму 76 860,00 грн., №ОУ - 00144 від 31 жовтня 2016 року на суму 76 860,00 грн., №ОУ - 00149 від 30 листопада 2016 року на суму 76 860,00 грн., №ОУ - 00156 від 31 грудня 2016 року на суму 69 174,00 грн., №ОУ - 00163 від 31 січня 2017 року на суму 72 017,00 грн., №ОУ - 00171 від 28 лютого 2017 року на суму 76 860,00 грн., №ОУ - 00178 від 31 березня 2017 року на суму 65 331,00 грн., №ОУ - 00183 від 30 квітня 2017 року на суму 76 860,00 грн., №ОУ - 00186 від 31 травня 2017 року на суму 72 000,00 грн., №ОУ - 00189 від 30 червня 2017 року на суму 73 860,00 грн., №ОУ - 00192 від 31 липня 2017 року на суму 30 505,00 грн., №ОУ - 00195 від 31 серпня 2017 року на суму 48 380,00 грн., №ОУ - 00199 від 30 вересня 2017 року на суму 41 090,00 грн., №ОУ - 00202 від 31 жовтня 2017 року на суму 51 155,00 грн., №ОУ - 00205 від 30 листопада 2017 року на суму 48 155,00 грн., №ОУ - 0000208 від 31 грудня 2017 року на суму 49 300,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Проте акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00114 від 30 травня 2016 року на суму 22 680,00 грн. та №ОУ-00119 від 30 червня 2016 року на суму 64 017,00 грн., на які послався позивач у позовній заяві, в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, як вбачається з банківської виписки по рахунку позивача, вищевказані акти відповідачем були сплачені.

Так, позивач надав, а відповідач отримав послуги за період з травня 2016 року до грудня 2017 року на загальну суму 1 245 684,00 грн., які були частково сплачені відповідачем, а саме в сумі 692 044,00 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, копія якої долучена до матеріалів справи.

23 січня 2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про прощення боргу та реструктуризацію заборгованості (далі - договір №2), відповідно до умов якого відповідач визнав, що його прострочена заборгованість за договором №1 перед позивачем на момент укладення договору №2 складала 518 420,00 грн.

Відповідно до п. 2 договору №2, сторони погодились, що відповідач сплачує позивачу грошові кошти в якості погашення простроченої заборгованості в розмірі 468 240,00 (чотириста шістдесят вісім тисяч двісті сорок) грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок позивача до 31 червня 2018 року.

Пунктом 3 договору №2 встановлено, що сторони погодились, що позивач звільняє відповідача від сплати решти заборгованості та прощає йому борг у розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

Згідно з п. 4 договору №2, за умови належного виконання відповідачем умов цього договору, позивач не матиме жодних майнових претензій до відповідача з приводу: а). заборгованості, що вказана в пункті 2 цього договору у розмірі 468 240,00 грн.; б). зобов`язання з погашення решти заборгованості у розмірі 50 000,00 грн., яке вважатиметься припиненим на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України; в). зобов`язань по сплаті пені, штрафу, неустойки, індексу інфляції та будь-яких інших штрафних санкцій, які передбачені договором про надання охоронних послуг №К-230516 від 23.05.2016 року, положеннями діючого цивільного та господарського законодавства України.

Відповідно до п. 5 договору №2, порушення відповідачем будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, є підставою для примусового стягнення з нього позивачем простроченої заборгованості, вказаної в п. 1 цього договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачем грошові кошти в сумі 468 240,00 грн. сплачені не були, тому підстави для прощення відповідачу боргу в сумі 518 420,00 грн. відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з січня 2018 року до жовтня 2018 року позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги, на загальну суму 544 245,00 грн., про що сторонами підписані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000004 від 31 січня 2018 року на суму 51 477,00 грн., №ОУ-0000008 від 28 лютого 2018 року на суму 57 812,00 грн., №ОУ-0000012 від 31 березня 2018 року на суму 59 404,00 грн., №ОУ-0000016 від 30 квітня 2018 року на суму 41 548,00 грн., №ОУ-0000017 від 31 травня 2018 року на суму 34 244,00 грн., №ОУ-0000021 від 330 червня 2018 року на суму 52 840,00 грн., №ОУ-0000030 від 31 липня 2018 року на суму 63 000,00 грн., №ОУ-0000035 від 31 серпня 2018 року на суму 63 400,00 грн., №ОУ-0000039 від 30 вересня 2018 року на суму 54 160,00 грн., №ОУ-0000042 від 31 жовтня 2018 року на суму 66 360,00 грн., на загальну суму 544 245,00 грн., копії яких долучені до матеріалів справи.

Так, судом встановлено, що в період з травня 2016 року до жовтня 2018 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 1 789 929,00 грн., а відповідач послуги отримав, проте оплатив їх частково, а саме в сумі 1 052 044,00 грн.

Доказів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату відповідачем наданих позивачем послуг, представник відповідача суду не надала.

Як вбачається з матеріалів справи, борг відповідача перед позивачем за отримані послуги становить 737 885,00 грн.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем сума основного боргу визначена в розмірі 733 641,00 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 76 772,68 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.9 договору, у випадку несвоєчасної сплати відповідачем вартості послуг позивача згідно договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення. Затримка платежу з вини банків не підлягає штрафним санкціям і сплата пені не звільняє відповідача від сплати заборгованості.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Так, розмір пені за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000008 від 28 лютого 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.03.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 57 812,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 6 731,54 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 57 812,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 3 104,43 грн.;

з 07.09.2018 року до 09.09.2018 року, суму боргу в розмірі 57 812,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 171,06 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000012 від 31 березня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.04.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 59 404,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 5 201,51 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 59 404,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 3 189,91 грн.;

з 07.09.2018 року до 09.10.2018 року, суму боргу в розмірі 59 404,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 1 933,48 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000016 від 30 квітня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.05.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 41 548,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 2 476,94 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 41 548,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 2 231,07 грн.;

з 07.09.2018 року до 09.11.2018 року, суму боргу в розмірі 41 548,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 2 622,64 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000017 від 31 травня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.06.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 34 244,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 1 052,65 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 34 244,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 1 838,86 грн.;

з 07.09.2018 року до 09.12.2018 року, суму боргу в розмірі 34 244,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 3 174,85 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000021 від 30 червня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.07.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 52 840,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 147,66 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 52 840,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 2 837,44 грн.;

з 07.09.2018 року до 09.01.2019 року, суму боргу в розмірі 52 840,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 6 514,52 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000030 від 31 липня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.08.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 63 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 1 691,51 грн.;

з 07.09.2018 року до 09.02.2019 року, суму боргу в розмірі 63 000,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 9 693,37 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000035 від 31 серпня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.09.2018 року до 09.02.2019 року, суму боргу в розмірі 63 400,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 9 567,32 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000039 від 30 вересня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.10.2018 року до 09.02.2019 року, суму боргу в розмірі 54 160,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 6 570,43 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000042 від 31 жовтня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.11.2018 року до 09.02.2019 року, суму боргу в розмірі 66 360,00 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 6 021,49 грн.,

а всього 76 772,68 грн., які підлягають стягненню.

Крім стягнення пені, позивач просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 8 462,00 грн. та суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, у розмірі 35 432,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Три проценти річних за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000008 від 28 лютого 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.03.2018 року до 09.02.2019 року, складає 337 днів, тому три проценти річних від суми 57 812,00 грн. становлять 1 601,31 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000012 від 31 березня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.04.2018 року до 09.02.2019 року, складає 306 днів, тому три проценти річних від суми 59 404,00 грн. становлять 1 494,05 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000016 від 30 квітня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.05.2018 року до 09.02.2019 року, складає 276 днів, тому три проценти річних від суми 41 548,00 грн. становлять 942,51 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000017 від 31 травня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.06.2018 року до 09.02.2019 року, складає 245 днів, тому три проценти річних від суми 34 244,00 грн. становлять 689,57 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000021 від 30 червня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.07.2018 року до 09.02.2019 року, складає 215 днів, тому три проценти річних від суми 52 840,00 грн. становлять 933,75 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000030 від 31 липня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.08.2018 року до 09.02.2019 року, складає 184 дні, тому три проценти річних від суми 63 000,00 грн. становлять 952,77 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000035 від 31 серпня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.09.2018 року до 09.02.2019 року, складає 153 дні, тому три проценти річних від суми 63 400,00 грн. становлять 797,28 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000039 від 30 вересня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.10.2018 року до 09.02.2019 року, складає 123 дні, тому три проценти річних від суми 54 160,00 грн. становлять 547,54 грн.;

за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000042 від 31 жовтня 2018 року, враховуючи період заборгованості з 10.11.2018 року до 09.02.2019 року, складає 92 дні, тому три проценти річних від суми 66 360,00 грн. становлять 501,79 грн.,

а разом 8 460,57 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Так, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000004 від 31 січня 2018 року, за лютий 2018 року - 100,9% (УК №49 від 14.03.2018 року); березень - 101,1% (УК №70 від 12.04.2018 року); квітень - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травень - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червень - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липень - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року); серпень - 100,0% (УК №170 від 12.09.2018 року); вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 51 477,00 грн., складає 4 754,59 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000008 від 28 лютого 2018 року, за березень - 101,1% (УК №70 від 12.04.2018 року); квітень - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травень - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червень - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липень - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року); серпень - 100,0% (УК №170 від 12.09.2018 року); вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 57 812,00 грн., складає 4 776,41 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000012 від 31 березня 2018 року, за квітень - 100,8% (УК №89 від 12.05.2018 року); травень - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червень - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липень - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року); серпень - 100,0% (УК №170 від 12.09.2018 року); вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 59 404,00 грн., складає 4 208,21 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000016 від 30 квітня 2018 року, за травень - 100,0% (УК №109 від 12.06.2018 року); червень - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липень - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року); серпень - 100,0% (УК №170 від 12.09.2018 року); вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 41 548,00 грн., складає 2 590,17 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000017 від 31 травня 2018 року, за червень - 100,0% (УК №129 від 13.07.2018 року); липень - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року); серпень - 100,0% (УК №170 від 12.09.2018 року); вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 34 244 грн., складає 2 134,83 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000021 від 30 червня 2018 року, за липень - 99,3% (УК №150 від 11.08.2018 року); серпень - 100,0% (УК №170 від 12.09.2018 року); вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 52 840,00 грн., складає 3 294,14 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000030 від 31 липня 2018 року, за серпень - 100,0% (УК №170 від 12.09.2018 року); вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 63 000,00 грн., складає 4 399,33 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000035 від 31 серпня 2018 року, за вересень - 101,9% (УК №191 від 11.10.2018 року); жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 63 400,00 грн., складає 4 427,26 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000039 від 30 вересня 2018 року, за жовтень - 101,7% (УК №213 від 13.11.2018 року); листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 54 160,00 грн., складає 2 701,65 грн.; за актом здачі - прийняття (надання послуг) №ОУ-0000042 від 31 жовтня 2018 року, за листопад - 101,4% (УК №235 від 12.12.2018 року); грудень - 100,8% (УК №6 від 11.01.2019 року); за січень 2019 року - 101,0% (УК №28 від 12.02.2019 року), від суми 66 360,00 грн., складає 2 145,63 грн.,

а разом 35 432,22 грн. (за розрахунком суду), які підлягають стягненню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 216, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 509, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. ч. 1, 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625, ст. 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2, 4 ст. 11, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14 - 15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 1 ст. 75, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, 236, ч. 2 ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю "КОРДОН-СБ" до товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОВ`ЯНИ" про стягнення заборгованості в сумі 854 307,90 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СЛОВ`ЯНИ" (08023, Київська область, Макарівський район, село Садки-Строївка, вулиця Садова, будинок 34, ідентифікаційний код 25271024) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "КОРДОН-СБ" (21090, Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Київська, будинок 4, офіс 206, ідентифікаційний код 38948349) 733 641,00 грн. (сімсот тридцять три тисячі шістсот сорок одну грн. 00 коп.) основного боргу; 76 772,68 грн. (сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят дві грн. 68 коп.) пені; 8 460,57 грн. (вісім тисяч чотириста шістдесят грн. 57 коп.) трьох процентів річних; 35 432,22 грн. (тридцять п`ять тисяч чотириста тридцять дві грн. 22 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 12 814,60 грн. (дванадцять тисяч вісімсот чотирнадцять грн. 60 коп.) витрат на сплату судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 14.06.2019 року.

Суддя С. Грабець