Ухвала

від 13.06.2019 по справі 922/1847/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"13" червня 2019 р.Справа № 922/1847/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Вей" про забезпечення позову (вх. № 1847 від 12.06.2019) по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Вей" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 36-Г, кв. 45) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" (61052, м. Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 2/56) про стягнення 159000,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

12.06.2019 на розгляд Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Вей" про забезпечення позову (вх. № 1847) шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах заявлених позовних вимог на суму 159 000,22 гривень на р/р 26001052113383, в АТ КБ Приват Банк , МФО 351533, який належить Відповідачу та на інші банківські рахунки які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Акса Трейдінг" (61052, Харківська обл., місто Харків, вул. Євгена Котляра, будинок 2/56, Код ЄДРПОУ 41926985).

Необхідність вжиття заходів до забезпечення позову заявник обґрунтовує наступним.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Голд Вей" полягають у тому, що позивач просить суд стягнути з відповідача кошти, а саме здійснену ним передоплату за надання послуг по Договору, які з невідомих для позивача причин відповідачем не були надані (надання послуг не було розпочате). Як зазначено у позовній заяві, позивачем було вичерпано спроби досудового врегулювання спору, двічі направлялися претензії, жодних відповідей і пояснень відповідача на які надано не було. Відповідач не заперечував, а навпаки, визнавав обов`язок повернути отриману від позивача по Договору передоплату, зокрема, шляхом відповідей під час листування засобами електронного зв`язку, про що разом із заявою про забезпечення позову було подано копію витягів листів з електронної пошти, а також часткового повернення коштів у розмірі 30000,00 грн., з належних 189000,22 грн.

На думку заявника, невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення здійсненої позивачем передоплати у розмірі 159000,22 грн. обґрунтовано у позовній заяві і підтверджено всіма необхідними доказами на підтвердження кожної обставин про яку зазначається.

Як стверджує заявник, відповідно до даних пошуку аналітичного Інтернет сервісу сайту: https://voucontrol.com.ua/, у Реєстрі Інформація про суб`єктів господарювання, які мають податковий борг станом на 01.04.2019 у відповідача обліковується податковий борг 5046 грн., про що разом із заявою подано копію витягу з сайту youcontrol.com.ua/.

Зважаючи на поведінку Відповідача, який багато разів порушував свої обіцянки щодо виконання Договору в частині організації замовленого перевезення, з приводу повернення передоплати, а також неотримання від відповідача підтверджених і обґрунтованих пояснень куди саме він перерахував кошти позивача та чому не має змоги їх повернути, а також наявність у відповідача певних боргів щодо сплати податків, на думку позивача свідчить про те, що відповідач або має певні серйозні фінансові негаразди у своїй господарській діяльності, або викликане недобросовісністю керівництва відповідача, який таким чином має можливість безоплатно користуватись грошовими коштами позивача в своїх інтересах.

Вищевказані обставини викликають у позивача побоювання і очікування, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки відповідача у розмірі заявлених позовних вимог, призведе до того, що з плином часу в момент виконання рішення суду про стягнення цих коштів, відповідач не буде мати жодних коштів на рахунках або майна, за рахунок якого можливо буде виконати рішення суду.

При цьому, позивач вважає, що обране забезпечення позову, не може нанести збитків відповідачу, адже кошти на які просить накласти арешт позивач є його власністю, що на думку позивача є обґрунтованим, відповідно до обставин справи та наданих доказів, а продовження користування ними відповідачем наносить шкоду лише позивачу.

В той же час, позивач погоджується виконати спосіб зустрічного забезпечення обраний судом відповідно до ч.1,2 ст. 141 ГПК України, і на виконання вимоги ч. 1 ст. 139 ГПК України, пропонує, зокрема внесення позивачем на депозитний рахунок суду грошових кошти в розмірі, визначеному судом, або виконати інші вимоги суду щодо зустрічного забезпечення, якщо вони будуть визнані судом необхідними.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Зокрема ч. 1 ст. 137 ГПК передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову , особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви, (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).

Таким чином, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України Про Вищу раду юстиції , Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вже зазначалось, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Подані Позивачем копії листування засобами електронного зв`язку із відповідачем, як і наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 5046,00 грн. не свідчать про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За таких обставин, оскільки заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відхиляючи заяву ТОВ "Голд Вей" про забезпечення позову, суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ТОВ "Голд Вей" у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх. №1847 від 12.06.19)

Ухвала набирає законної сили у порядку і строки передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у порядку і строки визначені розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/. на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію.

Суддя Є.М. Жиляєв