Ухвала

від 13.06.2019 по справі 923/74/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

13 червня 2019 року м. Херсон Справа № 923/74/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пінтеліної Т.Г. , за участю секретаря судового засідання Кудак М.І., розглянувши справу за позовом: Керівника Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області м. Генічеськ в інтересах держави в особі Позивача-1 - Стрілківської сільської ради (Генічеський район Херсонської області, 75583, с. Стрілкове, код ЄДРПОУ 26283863)

Позивача-2 - Генічеської районної державної адміністрації ( м.Генічеськ Херсонської області, 75500, код ЄДРПОУ 04060045 )

до Відповідача : Приватне підприємство "Чонгар" (75560, Херсонська обл., Генічеський район. смт.Новоолексіївка, код ЄДРПОУ 32785782)

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

за участю: представника прокуратури Херсонської області - Хамідової Е.Ф.,

та представників сторін:

від позивача-1 - Гулько С.О., представник, довіреність від 20.09.2017

від позивача-2 - Абдуллаєва А.Р., дов. № 202/04-1/02/26 від 02.01.2019

від відповідача - не прибули

Представник Генічеської райдержадміністрації брав участь в засіданні в режимі відеоконференції.

встановив:

Позовну заяву подано Керівником Генічеської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Позивача-1 - Стрілківської сільської ради (Генічеський район Херсонської області, 75583, с. Стрілкове, код ЄДРПОУ 26283863) та Позивача-2 - Генічеської районної державної адміністрації ( м.Генічеськ Херсонської області, 75500, код ЄДРПОУ 04060045 ) до відповідача - приватного підприємства "Чонгар" (75560, Херсонська обл., Генічеський район. смт.Новоолексіївка код ЄДРПОУ 32785782 ) про розірвання договору оренди від 22.08.2008 та повернення земельної ділянки.

Ухвалою від 05.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.02.2019.

Ухвалою від 28.02.2019 розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача на 14.03.2019.

Відповідач подав до суду 14.03.2019 відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Підстав необґрунтованості позовних вимог відповідач не навів. Крім того, вважає, що особа, яка звернулась з позовом, не обґрунтувала та не надала доказів наявності виключних підстав, за яких можна реалізувати право, передбачене ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". З огляду на викладене, відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 14.03.2019 розгляд справи відкладено на 22.03.2019.

Прокурор 21.03.2019 подав до суду заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі разом з доказами направлення іншим учасникам справи.

22.03.2019 прокурор подав для залучення до матеріалів справи копію листа Херсонської обласної держадміністрації від 19.02.2019, в якому на запит прокуратури, зокрема, повідомлено, що листом від 17.07.2018 № 39-5048/0/18/313 відповідачу було запропоновано внести зміни до спірного договору оренди землі від 22.08.2008 з метою приведення у відповідність орендної плати за використання земельних ділянок державної власності до розмірів в трикратному розмірі земельного податку, однак відповіді не отримано та додаткові угоди не укладались. Прокурор зазначає, що даний лист було отримано вже після звернення з позовом до суду.

Ухвалою від 22.03.2019 розгляд справи відкладено.

Відповідачем 05.04.2019 було заявлено клопотання про визнання явки позивачів в засідання суду обов`язковою та продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою від 05.04.2019 продовжено строк підготовчого провадження, призначено засідання на 16.04.2019, визнано явку в засідання представників позивачів обов`язковою.

Прокурор подав 16.04.2019 для залучення до матеріалів справи докази отримання відповідачем позову та ухвали суду про відкриття провадження у справі, а саме: роздруківку з сайту Укрпошти.

Ухвалою від 16.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в засіданні 16.05.2019.

Адвокат Величко М.М. подав 16.05.2019 доповнення до відзиву, в яких зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. Крім того, прокурор не надав доказів наявності виключних підстав для реалізації, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

16.05.2019 адвокатом Стамбулою В.М. суду подано письмове повідомлення відповідача, про те, що з 01.05.2019 ним скасовуються всі довіреності видані ОСОБА_1 та про припинення всіх договорів про надання правової допомоги, укладених відповідачем з ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що адвокат Величко М.М. на підтвердження повноважень представника відповідача надав до матеріалів справи копії ордеру серії МК №63136 від 28.02.2019 та перший і останній аркуші договору від 28.02.2019 про надання правової допомоги ПП "Чонгар" (код 32785782), однак на останній сторінці підпис директора ПП "Чонгар" Ібрагімової Гульнар засвідчено печаткою зовсім іншої юридичної особи - Приватне орендне підприємство "Чонгар" (код 30874762).

З огляду на викладене, суд ухвалою від 16.05.2019 відклав розгляд справи по суті на 31.05.2019. Цією ж ухвалою суд визнав явку в засідання представників позивачів обов`язковою та попередив позивачів, що в разі невиконання вимог суду, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету штрафу в сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 135 ГПК України.

Зобов`язано представників відповідача адвокатів Величко М.М. та Стамбулу В.М. надати суду оригінали для огляду, а належним чином засвідчені копію договорів про надання правової допомоги, укладені з відповідачем для представництва його інтересів у даній справі.

Ухвалою від 31.05.2019 розгляд справи по суті відкладено на 13.06.2019. Суд повторно визнав явку в засідання представників позивачів обов`язковою та попередив позивачів, що в разі невиконання вимог суду, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету штрафу в сумі від 1 до 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до ст. 135 ГПК України. Зобов`язано представників відповідача адвокатів Величко М.М. та Стамбулу В.М. надати суду оригінали для огляду, а належним чином засвідчені копію договорів про надання правової допомоги, укладені з відповідачем для представництва його інтересів у даній справі. Копію ухвали надіслано всім учасникам справи.

Ухвалою суду від 12.06.2019 задоволено клопотання позивача про участь в засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідач в засідання суду не прибув. Представники відповідача адвокати Величко М.М. та Стамбула В.М. не надали суду оригінали для огляду, а належним чином засвідчені копії договорів про надання правової допомоги, укладені з відповідачем для представництва його інтересів у даній справі. До суду повернулась ухвала від 16.05.2019, надіслана на адресу відповідача, з відміткою пошти "підприємство не працює".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 7) ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Суд враховує, що відповідач у даній справі, відповідно до відзиву на позовну заяву, вважає, що особа, яка звернулась з позовом, не обґрунтувала та не надала доказів наявності виключних підстав, за яких можна реалізувати право, передбачене ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому суд враховує, що ухвалою від 11.03.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила до розгляду справу № 587/430/16-ц за позовом заступника керівника Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки, за касаційною скаргою заступника прокурора Сумської області на ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 14 вересня 2017 року.

З тексту зазначеної ухвали, розміщеного в Єдиному державному реєстрі судових рішень в мережі Інтернет, вбачається, що 9 березня 2016 року прокурор звернувся до Сумського районного суду з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Сумській області № 18-5645/16-14-СГ від 24 грудня 2014 року про надання дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 46 га;

- визнати незаконним і скасувати наказ ГУ Держземагентства у Сумській області № 18-773/16-15-СГ від 8 травня 2015 року про надання ОСОБА_3 земельної ділянки площею 46 га (кадастровий номер НОМЕР_1 ) на території Низівської селищної ради Сумського району (далі - земельна ділянка);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 8 травня 2015 року, укладений ГУ Держземагентства у Сумській області з ОСОБА_3 (далі - договір оренди земельної ділянки);

- зобов`язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку вартістю 1 128 022,12 грн до земель запасу державної власності.

Прокурор зазначив позові, що у спірних правовідносинах відсутній орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, а тому прокурор є позивачем у справі.

12 липня 2017 року Сумський районний суд Сумської області постановив ухвалу, якою відмовив у відкритті провадження у справі. Обґрунтував статтею 45 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України в редакції, чинній на час постановлення вказаної ухвали, та статтею 23 Закону України Про прокуратуру . Суд вважав помилковими доводи прокурора щодо відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, оскільки ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яке є правонаступником ГУ Держземагентства у Сумській області, має право звертатися до суду з позовом у сфері розпоряджання земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою.

14 вересня 2017 року Апеляційний суд Сумської області постановив ухвалу, якою залишив ухвалу Сумського районного суду Сумської області від 12 липня 2017 року без змін.

Мотивував ухвалу так:

- наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва;

- відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 5 Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру ГУ Держземагентства у Сумській області було реорганізоване шляхом приєднання до новоствореного ГУ Держгеокадастру у Сумській області;

- повноваження територіальних управлінь Держгеокадастру регламентуються положеннями, зокрема Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 3 лютого 2015 року № 14 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, і Положенням про Головне управління Держгеокадаструу Сумській області. Згідно з вказаними положеннями ГУ Держгеокадастру в областінаділене повноваженнями щодо розпоряджання землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою. Вказані повноваження ГУ Держгеокадастру в області здійснює, зокрема, шляхом видання наказів організаційно-розпорядчого характеру, а згідно з пунктом 9 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області акти ГУ Держгеокадастру в області можуть бути скасовані Головою Держгеокадастру повністю чи в окремій частині, зокрема, за дорученням Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також Віце-прем`єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України - у разі відмови голови Держгеокадастру скасувати такі акти;

- обґрунтованими є висновки суду першої інстанції про те, що Держгеокадастр в особі голови на виконання повноважень у сфері розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності має право в позасудовому порядку скасувати повністю або частково акт ГУ Держгеокадастру в області, а також має законодавчо встановлене право на звернення до суду у сфері розпоряджання земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності та здійснює державний нагляд у сфері землеустрою;

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заступник прокурора Сумської області, стверджуючи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали судів першої й апеляційної інстанцій і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

21 листопада 2017 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив касаційне провадження.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 3 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.

25 січня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

6 лютого 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Вказану ухвалу суд обґрунтував тим, що вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вказав, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, не вказав орган, в інтересах якого заявлений позов, тому, що цей орган, а саме ГУ Держгеокадастру у Сумській області, яке є правонаступником ГУ Держземагентства у Сумській області, зазначений відповідачем. А тому з огляду на предмет спору ГУ Держгеокадастру у Сумській області не може бути одночасно позивачем і відповідачем в одній справі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17, від 5 липня 2018 року у справі № 917/1461/17 та від 26 липня 2018 року у справі №926/1111/15.

У постанові від 7 грудня 2018 року у справі № 924/1256/17 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави до Публічного акціонерного товариства Хмельницькобленерго , ТзОВ Еліз про визнання недійсним рішення тендерного комітету, оформленого протоколом розгляду тендерних пропозицій, визнання переможцем відкритих торгів, визнання недійсним договору поставки від 4 вересня 2017 року Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов висновку, що прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави та зазначаючи, що державний орган, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, відсутній, повинен не лише обґрунтувати, чому відсутній такий орган, але й надати докази того, що прокурор вчинив усі необхідні дії для того, щоби встановити такий орган.

У постанові від 5 липня 2018 року у справі № 917/1461/17 за позовом заступника прокурора Харківської області до Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Хлібороб , третя особа - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та зобов`язання вчинити певні дії Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не з`ясували питання про те, чи правильно прокурор зазначив про неможливість ГУ Держгеокадастру у Полтавській області як органу виконавчої влади, через який держава Україна реалізує право державної власності на спірну земельну ділянку, звертатися з відповідним позовом до суду, а отже, не з`ясували, чи правомірно пред`явлений позов без зазначення ГУ Держгеокадастру у Полтавській області позивачем.

26 липня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову у справі № 926/1111/15 за позовом прокурора міста Чернівці до Чернівецької міської ради, Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив Захисник 37 , треті особи - Управління по фізичній культурі та спорту Чернівецької міської ради, Державна інспекція сільського господарства в Чернівецькій області, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного управління Чернівецької міської ради, а також фізична особа-набувач земельної ділянки, про визнання незаконним і скасування окремих пунктів рішень органу місцевого самоврядування, звільнення та повернення земельної ділянки. У цій постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вказав, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, мав не тільки право, але й обов`язок здійснити захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Зазначені постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, свідчать про неоднакове застосування статті 23 Закону України Про прокуратуру у подібних правовідносинах Верховним Судом. З огляду на це є підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.

Відповідно до частини третьої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

Оскільки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, та з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, Велика Палата Верховного Суду прийняла справу до розгляду.

З огляду на викладене, результати перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц, можуть вплинути на розгляд справи № 923/74/19, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Керуючись п.7) ч. 1 ст. 228, ст. 234 ГПК України, суд

ухвалив:

1. Зупинити провадження у справі № 923/74/19 до перегляду судового рішення у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц, призначеного ухвалою від 11.03.2019.

2. Зобов`язати прокурора надати суду результати розгляду справи № 587/430/16-ц.

3. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Повний текст ухвали складено 13.06.2019. Відповідно до ч. 1 ст. 235, ст. 255 ГПК України ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення - 13.06.2019 та може бути оскаржена . Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення її повного тексту. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Т.Г. Пінтеліна