Рішення

від 11.06.2019 по справі 1.380.2019.000046

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000046

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року

10 год. 01 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М., представника позивача ОСОБА_1 .П., представника відповідача Гавриляка Р.А., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГалІО (79066, м. Львів, вул. Морозна, 31/35; поштова адреса: 79049, м. Львів, вул. Антонича, 20В) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГалІО (далі - ТзОВ ГалІО , позивач) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Львівській області, у якій, з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог просить суд, визнати протиправним та скасувати рішення Рішення Головного управління ДФС у Львівській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 663364/35620697 від 24.04.2018; зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 188 від 31.10.2017.

Підставою цього позову зазначено, що не зважаючи на те, що податкова накладна видана у межах операції, яка є об`єктом оподаткування; фактичне виконання цієї операції підтверджується численними доказами; у продавця наявні достатні матеріальні та технічні ресурси для здійснення поставки товару; позивачем підтверджено наявність у нього відповідного товару на момент відчуження покупцеві; покупець та продавець є платниками податку на додану вартість, відповідачем все ж прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. При прийнятті оскаржуваного рішення не враховано пояснень та документів, які скеровано позивачем, а відтак, таке рішення є формальним та, з позиції позивача, протиправним.

Оскільки це рішення порушує права позивача, для їх відновлення останній звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 08.01.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.03.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В підготовчому засіданні 26.03.2019 залучено в якості співвідповідача до участі у справі Головне управління ДФС у Львівській області.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, що викладені у позові та відповіді на відзив (а.с. 122-123).

Представник відповідачів проти позову заперечив повністю. Позиція Головного управління ДФС у Львівській області викладена у відзиві на позовну заяву за вх. № 13449 від 18.04.2019 (а.с. 115-120), в якому зазначено, що в Головного управління ДФС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, оскільки надані платником податку копії документів не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію, а тому є правомірними. Позиція Державної фіскальної служби України відповідає позиції Головного управління ДФС у Львівській області.

Дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

ТзОВ ГалІО згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 06.12.2007, ідентифікаційний код юридичної особи: 35620697 (а.с. 28).

Між ТзОВ ГалІО та ТзОВ Асоціація інженерних підприємств укладено договір купівлі-продажу № 101202 від 12.01.2015 (а.с. 38-40), на підставі якого 31.10.2017 позивачем здійснена поставка товару покупцеві на суму 250000 грн. (в тому числі ПДВ 41666,67 грн.). На підтвердження факту поставки товарів сторонами підписано відповідну накладну.

У зв`язку з цим позивачем складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 188 від 31.10.2017 (а.с. 21).

17.11.2017 ДФС України за результатами розгляду зазначеної вище податкової накладної прийнято рішення №9243402331 про зупинення її реєстрації. Згідно отриманої квитанції (а.с. 22), у графі Результат обробки визначено: Відповідно до п. 201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 р. № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 7216. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту в п.п. 201.16.1 п.201.16 cт. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017року № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п.4 цього наказу .

З метою реєстрації податкової накладної № 188 від 31.10.2017 позивачем подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена № 2 від 16.04.2018 (а.с. 24). Зазначеним повідомленням позивач надав пояснення щодо реальності здійснення господарської операції, зокрема стосовно виду економічної діяльності, сил та засобів, якими здійснювалася поставка, щодо отримання ним товарів з кодом УКТ ЗЕД 7216, а також були додані відповідні документи, передбачені вичерпним переліком документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 56 від 13.06.2017, в кількості, достатній для підтвердження реальності здійснення господарської операції та забезпечення реєстрації податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

За результатами розгляду вказаного вище повідомлення та підтверджуючих документів було прийнято Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 663364/35620697 від 24.04.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної №188 від 31.10.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 26-27).

Вважаючи, що оскаржуване рішення порушує його права, є протиправним та підлягає скасування, з метою відновлення порушених прав позивач звернувся до адміністративного суду із цим позовом.

При вирішенні справи суд керується таким.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

В силу п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених п 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 13 Порядку № 1246).

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 (далі Порядок № 117).

Відповідно до п. 12 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/ послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(-их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної вимогам підпункту 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 7216, відтак у відповідній квитанції запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. в п.п. 201.16.1 п. 20.16 ст. 201, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 цього наказу.

Разом з тим, формулювання фіскальним органом у квитанції вимоги надати пояснення та/або копії документів та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена п. 4 наказу Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 є некоректним, оскільки зазначений наказ не містить такої Таблиці.

Перелік документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказано в п. 14 Порядку № 117 та передбачає: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Щодо встановленої відповідачем невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 7216 та пропозиції позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п. в п.п. 201.16.1 п. 20.16 ст. 201, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що позивачем надіслано відповідачу повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по зупиненій податковій накладній з копіями підтверджуючих документів.

До матеріалів справи представником відповідачів представлено копії витягів із бази даних, з яких встановлено отримання відповідних повідомлень та доданих документів (а.с. 117-120).

Зокрема, зазначений за кодом УКТ ЗЕД 7216 лист гладкий придбаний позивачем в ФОП ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 050115 від 05.01.2015 (а.с. 42-44) та на підставі договору поставки № 42 від 13.06.2016, укладеного з ФОП ОСОБА_3 (а.с. 46). Факт поставки товару підтверджується складеною та підписаною сторонами видатковими накладними № 1466 ВІД 13.10.2015 ТА № 283 ВІД 11.09.2017. Придбаний товар оплачено 11.09.2017, що підтверджується копією платіжного доручення № 925 (а.с. 49).

Відповідно до п. 20 Порядку № 117 комісії ДФС приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Судом в ході судового розгляду встановлено, а також підтверджується письмовими доказами, що долучені до матеріалів справи, що до повідомлення про надання пояснень долучено відповідний договір, на підставі якого виписано відповідну податкову накладну.

Щодо ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас, в статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Суд врахував ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас ст. 4 Закону України № 996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Обов`язковими реквізитами первинних документів відповідно до п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції.

Таким чином позивачем, на переконання суду, були надані документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення/рішень про реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, суд обумовлює той факт, що відповідно до п. 28 Порядку № 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: протягом п`яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку корегування в реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в реєстрі, становить менше 30 млн. гривень. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняте 24.04.2018, тобто з порушенням граничних строків, встановлених п. 28 Порядку № 117.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

Вирішуючи позовні вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати податкову накладну № 188 від 31.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може, в тому числі, прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Приписами КАС України, передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Згідно з п. 24 Порядку № 117 комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

Пунктом 26 Порядку № 117 визначено, що якщо комісією центрального рівня у визначений пунктом 24 цього Порядку строк не прийнято іншого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, рішення комісії регіонального рівня набирає чинності з дня, наступного після закінчення строку, визначеного пунктом 24 цього Порядку, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Згідно з положеннями п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Тобто, повноваження щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі покладені на Державну фіскальну службу України.

Зважаючи на вищевикладене та з огляду на висновок суду про протиправність рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування № 663364/35620697 24.04.2018, за відсутності доказів реєстрації цієї податкової накладної, суд вважає за необхідне задовольнити вказану вимогу позивача та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 188 від 31.10.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТзОВ ГалІО .

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 1762,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1077 від 13.12.2018 (а.с. 6) та 1762,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 1155 від 11.01.2019 (а.с. 7). Отже такий згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25,72-77, 90, 139, 241-246, 250, пп. пп. 15.5 п. 15 розділу VІІ Перехідні положення КАС України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області № 663364/35620697 від 24.04.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної № 188 від 31.10.2017.

3. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 188 від 31.10.2017 датою її подання в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГалІО (79066, м. Львів, вул. Морозна, 31/35; ЄДРПОУ35620697) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8; ЄДРПОУ 39292197) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ГалІО (79066, м. Львів, вул. Морозна, 31/35; ЄДРПОУ35620697) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; ЄДРПОУ 39462700) судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2019.

Суддя Качур Р.П.