Постанова

від 11.06.2019 по справі 2040/8102/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 р.Справа № 2040/8102/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Бенедик А.П. , Гуцала М.І. ,

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., повний текст складено 28.02.19 року) по справі № 2040/8102/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-М"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Елефант-М (далі - позивач) звернувся до суду з позов до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №000013414111 від 11.07.2018 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 652 584,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 00001341411 від 11.07.2018

Відповідач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх доводів апеляційної скарги, відповідач посилається на неврахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками податкового органу проведена позапланова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ Чермет Харків за липень, червень 2016 року, про що складений акт №2523/20-40-14/11-11/38156884 від 21.06.2018.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового ) періоду в сумі 652 584,00 грн за серпень 2017 року.

За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00001341411 від 11.07.2018, яким завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 652 584,00 грн за серпень 2017 року.

Суд першої інстанції, під час задоволення позову, дійшов до висновку що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, та таким що підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі абзацу а п.198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) відповідно до підпункту 191.1.2 пункту 191.1 статті 191 цього Кодексу оператором поштового зв`язку, експрес-перевізником.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити:

порядковий номер податкової накладної;

дата складання податкової накладної;

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

ціна постачання без урахування податку;

ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду;

індивідуальний податковий номер.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування від`ємного значення за результатами господарської операції з ТОВ Чермет Харків та зарахування його до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 652 584,00 грн за серпень 2017 року.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході своєї господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ТОВ Чермет Харків , з яким був укладений договір поставки №03/12 від 03.12.2015 про поставку алюмінію.

Фактичний характер даної господарської операції підтверджується такими документами, а саме: постачання сплаву на основі алюмінію на ТОВ Елефант-М здійснювалося постачальником автомобільним транспортом відповідно до товарно-транспортних накладних (ТТН №29 від 05.07.2016 року, ТТН №32 від 28.07.2016 року, ТТН №32/1 від 28.07.2016 року, ТТН №33 від 03.08.2016 року, ТТН №33/1 від 03.08.2016 року, ТТН №34 від 08.08.2016 року, ТТН №34/1 від 08.08.2016 року, ТТН №34/3 від 12.08.2016 року, ТТН №34/4 від 16.08.2016 року, ТТН №34/1 від 22.08.2016 року, ТТН №34/11 від 22.08.2016 року, ТТН №34/12 від 22.08.2016 року); копіями платіжних доручень №1284, №1315, №1327, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 , № НОМЕР_22 , № НОМЕР_23 , № НОМЕР_24 , № НОМЕР_25 , № НОМЕР_26 , № НОМЕР_27 , № НОМЕР_28 , № НОМЕР_29 , № НОМЕР_30 , № НОМЕР_31 , № НОМЕР_32 , № НОМЕР_33 , № НОМЕР_34 , №1958, №1966; видаткові накладні № РН-0000435 від 05 липня 2016 року, № РН-0000497 від 28 липня 2016 року, № РН-0000514 від 28 липня 2016 року, №РН-0000503 від 03 серпня 2016 року, №РН-0000516 від 03 серпня 2016 року, № Р11-0000510 від 08 серпня 2016 року, №РН-0000517 від 08 серпня 2016 року, № РН-0000526 від 12 серпня 2016 року, №РН-0000541 від 16 серпня 2016 року, №РН-0000568 від 22 серпня 2016 року, №РН-()000575 від 22 серпня 2016 року, податкові накладні № 14 від 05.07.2016 року, №85 від 28.07.2016 року, № 12 від 03.08.2016 року, № 22 від 08.08.2016 року, № 29 від 08.08.2016 року, №41 від 12.08.2016 року, № 46 від 16.08.2016 року, № 75 від 22.08.2016 року, № 77 від 22.08.2016 року з квитанціями про їх прийняття; звіти про використання матеріалів на виробництво продукції використовувало сплав алюмінію для виробництва віконної фурнітури; копії листів з контрагентами, видатковими накладними, податковими накладними з квитанціями про їх прийняття, довіреностями, так і на експорт, що підтверджується наданими до суду контрактами та митними деклараціями.

Окрім цього, згідно штатного розпису на 2016 рік на підприємстві працювало в середньому 140 осіб робочих спеціальностей, необхідних для виробничого процесу з виготовлення віконної фурнітури з поставленої за договором сплаву на основі алюмінію.

Також на підтвердження наявності виробничих приміщень позивачем надано договори оренди нежитлових приміщень та акти прийому-передачі предмета оренди.

На підставі ч.1-6 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, а саме:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Колегія суддів, вважає, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.

Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

В своїй апеляційній скарзі позивач посилається на ненаданні позивачем під час перевірки договорів, укладених з ТОВ Чермет Харків , відсутності інформації про навантажувально-розвантажувальні роботи, наявність узагальненої податкової інформації щодо ТОВ Чермет Харків за звітні періоди декларування податку на додану вартість за період з 01.12.2015 по 31.08.2016 у зв`язку з відсутністю даного підприємства, про що складений акт від 17.03.2016 №11.

Колегія суддів вважає вказані доводи необґрунтованими, та такими що спростовуються вищенаведеними доказами по справі.

Крім цього, колегія суддів зауважує на тому, що позивачем під час перевірки надані обґрунтування відсутності договорів, укладених з ТОВ Чермет Харків .

Так, це вилучення даних документів під час обшуку, про що складений протокол обшуку від 25.10.2016.

Колегія суддів, вважає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки в їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

За вищевказаних обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року по справі № 2040/8102/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.О. Донець Судді А.П. Бенедик М.І. Гуцал Повний текст постанови складено 14.06.2019 року