Постанова

від 15.06.2019 по справі 460/1367/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2019 року№ 857/6314/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Гінди О.М., Мікули О.І.,

при секретарі судового засідання - Чопко Ю.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №460/1367/19 (суддя Недашківська К.М., рішення ухвалене о 21/24 год, м.Рівне, повний текст складено 13 червня 2019 року) за його позовом до Бугаївської сільської виборчої комісії Радивилівського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання дій протиправною та скасування постанови в частині, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Бугаївської сільської виборчої комісії Радивилівського району Рівненської області (далі - СВК) в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача Про реєстрацію кандидатів на посаду сільського голови, та реєстрації кандидатів у депутати Бугаївської ОТГ від 06.06.2019 №5 (далі - Постанова) в частині реєстрації кандидатами у депутати до Бугаївської сільської об`єднаної територіальної громади (далі - Бугаївська ОТГ): Браславця О.К., Ткачук І.А., Свідніцької Л.О., Черешньовської В.Є., Когута С.М., на перших місцевих виборах до Бугаївської ОТГ 30.06.2019.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано Постанову в частині реєстрації кандидатами у депутати до Бугаївської ОТГ ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , на перших місцевих виборах до Бугаївської ОТГ 30.06.2019. Позовну заяву в частині визнання протиправною та скасування Постанови щодо реєстрації кандидатами у депутати до Бугаївської ОТГ Свідніцької ОСОБА_7 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення. Стягнуто на користь Державного бюджету України з ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 461,04 грн та з СВК - суму судового збору у розмірі 307,36 грн.

Не погодившись із ухваленим рішенням, в частині відмовлених позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування Постанови щодо реєстрації кандидатами у депутати до Бугаївської ОТГ ОСОБА_2 та ОСОБА_3 його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати таке у відповідній частині та задовольнити вказані позовні вимоги. В іншій частині рішення суду просить залишити без змін.

В доводах апеляційної скарги посилається на норми матеріального права та окремі обставини справи і вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо правомірності здійснення СВК реєстрації кандидатів у депутати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , так як цими особами для реєстрації кандидатами у депутати Бугаївської ОТГ згідно вимог частини першої статті 39 Закону України Про місцеві вибори (далі - Закон №595-VIII) не подано декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру кожного кандидата в депутати відповідно до статті 45 цього Закону. Натомість ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 подали відповідачу для реєстрації декларації про доходи за 2018 рік на паперових носіях, використавши бланки раніше поданих ними щорічних декларацій за 2018 рік за посадами, які останні займають за основним місцем роботи. Апелянт вважає, що подані до СВК переліченими кандидатами у депутати декларації, не є декларацією особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік в розумінні пункту 7 частини першої статті 39 Закону №595-VIII, статті 45 Закону України Про запобігання корупції (далі - Закон №1700-VII) та пункту 5 розділу 2 Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затвердженого рішення Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) 10.06.2016 №3 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України (далі - МЮУ) 15.07.2016 за №959/29089; далі - Порядок, Рішення №3 відповідно).

Крім того, позивач додатково на електронну адресу суду апеляційної інстанції подав пояснення по справі, які обґрунтовані тими ж обставинами, які наводилися ним в апеляційній скарзі. Розгляд просив проводити без його участі.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав. Проте, у заяві, що надійшла на електронну адресу головуючого судді представник відповідача просила справу розглянути без їх участі та вказала, що в частині відмовлених позовних вимог вважає рішення суду правильним, в іншій частині не погоджується.

ОСОБА_2 у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, справу провести без його участі.

Інші учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином у порядку визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції вказав на те, що подані кандидатами у депутати ОСОБА_6 та ОСОБА_4 декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2018 рік, за формою, встановленою як додаток до Закону України Про засади запобігання і протидії корупції (далі - Закон №3206-VI), який втратив чинність, не являються належними документами, необхідними для проведення реєстрації кандидатами у депутати в порядку статей 39 та 45 Закону №595-VIII. Тому, відповідачем безпідставно здійснено реєстрацію таких осіб кандидатами у депутати. Цей суд також зазначив, що кандидат у депутати ОСОБА_5 після реєстрації кандидатом у депутати подала до СВК заяву від 10.06.2019 про відкликання її заяви про згоду балотуватися кандидатом у депутати. Постановою СВК на підставі її заяви вказаній особі відмовлено у реєстрації кандидатом у депутати. Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування Постанови щодо реєстрації кандидатом у депутати Бугаївської ОТГ Свідніцької ОСОБА_7 не підлягають задоволенню, оскільки на момент розгляду справи відсутній предмет оскарження в цій частині.

В цій частині щодо задоволених та частково відмовлених позовних вимог, рішення суду першої інстанції фактично не оскаржується, тому суд апеляційної інстанції не має права робити правові висновки щодо вказаної частини судового рішення.

Щодо відмови у задоволенні частини позовних вимог, то цей суд, виходив з того, що кандидатами у депутати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були подані е-декларації за 2018 рік, тобто за рік, що передує року, в якому такі кандидати бажають зайняти певну посаду. Натомість, подання ними декларацій без зазначення кандидат у депутати жодним чином не впливає на зміст і обсяг інформації щодо майнового стану таких осіб на 2018 рік.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Центральної виборчої комісії (далі - ЦВК) Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 30 червня 2019 року від 20.04.2019 №846 (далі - Постанова №846) призначено на неділю, 30.06.2019, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно з додатками 1 - 19.

Додатком №12 до Постанови №876 визначено перелік об`єднаних територіальних громад, утворених у межах Рівненської області, у яких призначаються перші місцеві вибори 30.06.2019, зокрема, Бугаївська ОТГ.

05.06.2019 кандидатами у депутати Бугаївської ОТГ Браславець О.К. та ОСОБА_3 звернулися до СВК із заявами (кожен окремо) від 05.06.2019 з проханням зареєструвати їх кандидатами у депутати Бугаївської ОТГ по одномандатному виборчому округу №3 шляхом самовисування (а.с.127, 135).

Згідно наявних у матеріалах справи розписках вказаними особами до заяв від 05.06.2019 подано наступні документи:

автобіографію, фотографії 2 шт., щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік) 2018 рік, копія паспорта та РНОКПП, прописка, заява про відсутність заборгованості по аліментах ( ОСОБА_2 ) (а.с.13-147);

заява про сплату аліментів, декларація (кандидата на посаду головний спеціаліст Служби дітей та молоді Радивилівської РДА) особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (охоплює попередній рік) 2018 рік датована 05.06.2019, копія паспорта та РНОКПП, фотографії 4 шт., автобіографія ( ОСОБА_3 ) (а.с.102-128).

Оскаржуваною Постановою зареєстровано 5 (п`ять) кандидатів на посаду сільського голови Бугаївської ОТГ та 27 (двадцять сім) кандидатів у депутати Бугаївської ОТГ (а.с.12-13).

Постановою зареєстровано кандидатами у депутати Бугаївської ОТГ, зокрема, позивача - ОСОБА_1 (порядковий номер 31), ОСОБА_2 (порядковий номер 17), ОСОБА_3 (порядковий номер 25).

Позивач по справі є суб`єктом виборчого процесу на відповідних місцевих виборах - кандидатом у депутати Бугаївської ОТГ.

Вважаючи Постанову протиправною в частині реєстрації кандидатами у депутати Бугаївської ОТГ зокрема і ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , позивач звернувся до суду з цим позовом. Зазначає, що подані цими кандидатами у депутати декларації не є належними, оскільки подані не як кандидатами у депутати , а як кандидатом на посаду головного спеціаліста щодо ОСОБА_3 , та як щорічну за посадою начальник управління щодо ОСОБА_2 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормативно-правовим актом, який визначає основні засади, організацію і порядок проведення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів та старост, є Закон №595-VIII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з частиною першою статті 12 Закону №595-VIII суб`єктами виборчого процесу на відповідних місцевих виборах є: 1) виборець; 2) Центральна виборча комісія; 3) виборчі комісії, сформовані (утворені) відповідно до цього Закону або інших законів України, які уповноважені забезпечувати організацію та проведення відповідних місцевих виборів; 4) кандидати в депутати, кандидати на посади сільського, селищного, міського голови, старости; 5) місцева організація партії, яка висунула кандидата (кандидатів) для участі у відповідних місцевих виборах; 6) офіційний спостерігач від кандидата, від місцевої організації партії - суб`єкта відповідного виборчого процесу, від громадської організації, зареєстрований у порядку, встановленому цим Законом.

За змістом частини першої статті 35 Закону №595-VIII висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости розпочинається за 34 дні до дня голосування.

Положеннями абзацу 2 частини другої статті 35 Закону №595-VIII передбачено, що право висування кандидатів у депутати сільських, селищних рад реалізується виборцями в одномандатних виборчих округах через місцеві організації партій або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом.

Подання документів до відповідної територіальної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному виборчому окрузі закінчується за 24 дні до дня голосування (частина друга статті 42 Закону).

Відповідно до частини першої статті 39 Закону №595-VIII відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати, висунутого місцевою організацією партії в одномандатному виборчому окрузі, за умови подання до комісії таких документів:

1) заяви про реєстрацію кандидата в депутати, підписаної керівником місцевої організації партії та засвідченої печаткою місцевої організації партії або організації відповідної політичної партії вищого рівня;

3) копії рішення вищого керівного органу партії про участь її місцевих організацій у відповідних місцевих виборах, засвідченої підписом керівника та печаткою партії;

4) рішення зборів (конференції) місцевої організації партії про висування кандидата у депутати від цієї місцевої організації партії, яке повинне бути підписане керівником місцевої організації партії та засвідчене печаткою місцевої організації партії або відповідної організації партії вищого рівня;

5) заяви особи про згоду балотуватися кандидатом у депутати від цієї місцевої організації партії у відповідному одномандатному виборчому окрузі та про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у місцевих виборах;

6) автобіографії кандидата в депутати, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, місце проживання, контактний телефон, наявність чи відсутність представницького мандата та судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину;

7) декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру кожного кандидата в депутати відповідно до статті 45 цього Закону;

7-1) заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання;

8) чотирьох фотографій кандидата у депутати розміром 4 x 6 сантиметрів.

До зазначених у цій частині документів додається ксерокопія першої та другої сторінок паспорта громадянина України та сторінок, де зазначаються відомості про місце проживання відповідно до Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні (ксерокопія тимчасового посвідчення громадянина України для осіб, недавно прийнятих до громадянства України) кандидата у депутати, висунутого відповідною місцевою організацією партії.

Частиною другої статті 39 Закону №595-VIII встановлено що у рішенні зборів (конференції) місцевої організації партії, передбаченому пунктом 4 частини першої цієї статті, зазначаються: відомості про особу, висунуту кандидатом у депутати (прізвище, власне ім`я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць і рік народження, відомості про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття) і місце проживання), номер одномандатного виборчого округу, по якому така особа висувається кандидатом, дата його прийняття.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону №595-VIII відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати в одномандатному виборчому окрузі, висунутого шляхом самовисування, за умови особистого пред`явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та подання ним документів, передбачених пунктами 6-8 частини першої цієї статті, а також особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом у депутати та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у місцевих виборах.

Частиною другою статті 3 Закону №595-VIII визначено, що документом, який посвідчує особу, підтверджує громадянство та засвідчує місце проживання виборця на місцевих виборах, є: 1) паспорт громадянина України; 2) тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України).

За правилами пунктів 6-8 частини першої статті 39 Закону №595-VIII, відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати, висунутого місцевою організацією партії в одномандатному виборчому окрузі, за умови подання до комісії таких документів: автобіографії кандидата в депутати, що обов`язково повинна містити: прізвище, власне ім`я (усі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, відомості про громадянство, освіту, трудову діяльність, посаду, місце роботи (заняття), громадську роботу (в тому числі на виборних посадах), партійність, склад сім`ї, місце проживання, контактний телефон, наявність чи відсутність представницького мандата та судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, злочину проти виборчих прав громадян чи корупційного злочину; декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру кожного кандидата в депутати відповідно до статті 45 цього Закону; заяви про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання; чотирьох фотографій кандидата у депутати розміром 4 x 6 сантиметрів.

Тобто, реєстрація кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі шляхом самовисування здійснюється за умови надання таких документів: паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України; автобіографії кандидата в депутати; декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; заяви про наявність (відсутність) заборгованості; та чотирьох фотографій.

Реєстрація кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі, висунутого місцевою організацією партії, здійснюється за умови надання документів відповідно до пунктів 1-8 частини першої статті 39 Закону №595-VIII.

При чому, обов`язковим для реєстрації кандидатом у депутати, як шляхом самовисування, такі і шляхом висування кандидата у депутати від цієї місцевої організації партії, є надання такого документа як декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру кожного кандидата в депутати відповідно до статті 45 цього Закону.

Згідно із частиною першою статті 45 Закону №595-VIII декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за рік, що передує року початку виборчого процесу, подається кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, старости за формою, встановленою Законом №3206-VI.

Судом першої інстанції вірно встановлено та зазначено те, що Закон №3206-VI втратив чинність 01.09.2016, крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону №1700-VII декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на підставі Закону №1700-VII, з урахуванням змін, внесених Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції від 12.02.2015 №198-VIII.

Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1700-VII до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом №3206-VI. Зазначені декларації підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому Законом №3206-VI.

Про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення НАЗК.

У підпункті 1 пункту 4 Прикінцевих положень Закону №1700-VII визнано такими, що втратили чинність: Закон №3206-VI, крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Рішенням НАЗК від 10.06.2016 №2 Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (зареєстровано в МЮУ 15.07.2016 за №958/29088) (далі - Рішення №2) відповідно до пункту 5 частини першої статті 12, пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1700-VII вирішено, зокрема:

1. Визначити, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону №1700-VII декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи:

перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та суб`єктів декларування:

щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці;

декларації, передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Законувідповідальне та особливо відповідальне становище;

повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування, передбачені частиною другою статті 52 Закону, службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб`єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом.

2. Зазначені у пункті 1 цього рішення декларації (повідомлення) подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті НАЗК з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

3. Декларації суб`єктів декларування, не зазначені в підпункті 1 пункту 1 цього рішення, подаються за формою та в порядку, встановленими Законом №3206-VI, до 01 січня 2017 року .

У пункті 4 частини першої статті 3 Закону №1700-VII визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України Про вибори народних депутатів України , кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України Про вибори Президента України , кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.

Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1 , підпункті а пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду, подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (абзац 1 частини третьої статті 45 Закону №1700-VII).

Рішенням №3, затверджено Порядок; Форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Форма); Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку суб`єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону №1700-VII з додержанням таких вимог, зокрема: декларація суб`єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті а пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, особи, зазначеної у пункті 4 частини першої статті 3 Закону, подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа (партія) подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі, реєстрацію кандидата), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Тобто, вимогою є подання кандидатами у депутати декларацій, що охоплюють звітний рік, що передує року, в якому особи (партії) подали заяву на зайняття посади (участь у конкурсі, реєстрацію кандидата), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, тобто за 2018 рік.

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Форми декларацію заповнюють та подають: особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті а пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, до їх призначення або обрання на посаду - декларацію, що охоплює рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством.

Разом з тим, пункт 5 Порядку визначає необхідність подання декларації особами, що претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті а пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, особи, зазначеної у пункті 4 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, натомість підпунктом 4 пункту 2 Форми визначено необхідність подання декларацій особами, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті а пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII. Тобто, у Формі відсутнє посилання на осіб, визначених у пункті 4 частини першої статті 3 Закону №1700-VII.

Наведене свідчить про неоднозначність вимог Закону №1700-VII щодо категорій осіб, які подають декларації як кандидати на певні посади.

З матеріалів справи видно, що кандидат у депутати ОСОБА_3 відповідно до заяви від 05.06.2019 подала відповідачу для реєстрації декларацію згідно Закону №1700-VII, тобто декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік. Про дану обставину також свідчать докази, здобуті судом першої інстанції під час огляду офіційного веб-сайту НАЗК в порядку статті 81 КАС (протокол огляду доказів від 13.06.2019; а.с.184-185, 188).

Відповідно до інформації, що міститься на офіційному веб-сайті НАЗК, ОСОБА_3 подала декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 11.03.2019 - кандидата на посаду головний спеціаліст ; а також декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 08.06.2019 - кандидата на посаду кандидат у депутати .

Тобто, другу декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік ОСОБА_3 подала до НАЗК 08.06.2019, після реєстрації її кандидатом у депутати - 06.06.2019.

Кандидат у депутати ОСОБА_2 відповідно до заяви від 05.06.2019 подав відповідачу для реєстрації декларацію згідно Закону №1700-VII, тобто декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік (а.с.184-186).

Згідно наявної на офіційному веб-сайті НАЗК інформації ОСОБА_2 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 27.03.2019 - щорічну за посадою начальник управління ; а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 17.05.2019 - перед звільненням за посадою начальник управління .

У поданій СВК для реєстрації декларації міститься власноручний напис ОСОБА_2 наступного змісту: Я, ОСОБА_2 надаю декларацію про доходи за 2018 рік, як кандидат в депутати ОСОБА_8 . 05.06.2019. Підпис .

Проте, апелянт вказує, що такі декларації не є належними, оскільки подані не як кандидатами у депутати , а як кандидатом на посаду головного спеціаліста щодо ОСОБА_3 , та як щорічну за посадою начальник управління щодо ОСОБА_2

Вказані доводи скаржника, суд апеляційної інстанції, вважає безпідставними та погоджується із висновками суду першої інстанції стосовно того, що кандидати у депутати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 подали для реєстрації декларації відповідно до Закону №1700-VII, так як ними дотримано вимог цього Закону щодо подання декларації, що охоплює звітний рік, в якому особи (партії) подали заяву на зайняття посади (участь у конкурсі, реєстрацію кандидата).

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №595-VIII територіальна виборча комісія не пізніш як на третій день з дня прийняття заяви про реєстрацію кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі та доданих до неї необхідних документів, але не пізніш як за 23 дні до дня голосування приймає рішення про реєстрацію кандидата або про відмову в його реєстрації.

За нормами частини шостої статті 42 Закону №595-VIII, помилки і неточності, виявлені в поданих на реєстрацію кандидатів документах, підлягають виправленню і не є підставою для відмови в реєстрації кандидата в депутати.

Посилання скаржника на те, що кандидатами у депутати Бугаївської ОТГ Браславцем О. ОСОБА_9 та ОСОБА_3 використано бланки раніше поданої ними щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік за посадою начальник управління , головний спеціаліст відповідно, роздрукували такі на паперовий носій, зробили власноручно правки шариковою ручкою та подали, як декларацію кандидата у депутати до виборчої комісії не змінює факту подання ними у визначений законом спосіб, е-декларацій (кожним окремо) за 2018 рік, тобто за рік, що передує року, в якому такі кандидати бажають зайняти певну посаду. Подання цими особами декларацій без зазначення кандидат у депутати та вчинення власноручно на них на власний розсуд певних записів, жодним чином не впливає на зміст і обсяг інформації щодо майнового стану таких осіб за 2018 рік.

Європейський суд з прав людини у виборчих справах щодо інших країн, зокрема, у рішенні Краснов та Скуратов проти Російської Федерації від 19 липня 2007 року, визначає поняття надмірного формалізму , коли в документі відсутня якась назва або реквізит, це вважається органами влади не помилкою (неточністю), а відсутністю самого документу. Таким чином, цей Суд вважає хибною практикою факт позбавлення органами виконавчої влади заявника можливості приймати участь в виборах у зв`язку з можливим неподанням заявником точної інформації про свою зайнятість, через що в подібних правових ситуаціях суд вважає відсутнім розумне співвідношення пропорційності між застосованим заходом і законною метою.

Також, зі змісту остаточного звіту за післявиборний період 29 жовтня - 6 листопада 2012 року, складеного Місією спостереження за виборами в Україні Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ та опублікованого у Віснику Центральної виборчої комісії за 2013 рік №1 вбачається висновок про те, що можна було б запровадити ефективні механізми повідомлення, щоб потенційні кандидати отримували інформацію від органів управління виборчим процесом про виявлені пропуски та помилки у їхніх поданнях, що дасть їм змогу виправити відповідні помилки.

Зважаючи на наявну у законодавстві неточність, та беручи до уваги розумне співвідношення пропорційності між застосованим заходом і законною (легітимною) метою, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що помилки, допущені кандидатами у депутати при поданні декларацій не є критичними. А відтак відповідачем правомірно здійснено реєстрацію кандидатів у депутати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

У частині дев`ятій статті 273 КАС зазначено, що суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частинами першою та другою статті 132 КАС передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI).

За змістом частини четвертої статті 6 Закону №3674-VI якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Адміністративний позов в даній справі містив вимоги немайнового характеру. Розмір судового збору, що підлягав до сплати за подання цього позову повинен був становити 768,40 грн. Судом першої інстанції позов задоволено частково. Враховуючи те, що апелянтом подано скаргу про перегляд рішення суду в певній частині відмовлених позовних вимог, то суд апеляційної інстанції зважаючи на положення Закону №3674-VI та КАС дійшов висновку про необхідність стягнення із ОСОБА_1 576,30 грн судового збору за подання апеляційної скарги

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, у відповідній частині, суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 268, 271, 272, 273, 315, 316, 321, 322 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року - без змін.

Стягнути на користь Державного бюджету України з Бернацського ОСОБА_10 576 (п`ятсот сімдесят шість) гривень 30 (тридцять) копійок судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В. Я. Качмар судді О. М. Гінда О. І. Мікула