Ухвала

від 07.06.2019 по справі 127/15714/19

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/15714/19

Провадження №1-кс/127/8897/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 року м. Вінниця

Вінницькийміський суд Вінницькоїобласті

в складі:слідчогосудді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 .Мо,

захисника підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання слідчого Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шляхова, Бершадського району Вінницької області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, якому повідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, яка набрала чинності 01.09.2001),-

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .

Клопотання мотивовано тим, що слідчим Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019020100000241, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 358КК України.

Згідно клопотання, ОСОБА_7 , маючи на меті оформлення права власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , у невстановленому місці та в невстановлений час, але до грудня 2007 року, усно звернувся до ОСОБА_8 , якого рішенням Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області „Про призначення сільського голови від 16 квітня 1998 року відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення сільської виборчої комісії від 29.03.1998, призначено головою Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, з питанням видачі рішення про передачу у приватну власність земельної площею 0,36 га.

В подальшому ОСОБА_8 у період часу з 1998 року до грудня 2007 року, точні час та місце слідством не встановлені, передав ОСОБА_7 для виготовлення технічної документації на земельну ділянку рішення 2 сесії 22 скликання Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 лютого 1995 року про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,36 га, що розташована в АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_7 , жителю села Гуменне Вінницького району Вінницької області.

При цьому ОСОБА_7 не був обізнаним з порядком та обставинами видачі вищевказаного рішення, однак, достовірно знав та усвідомлював, що надане йому ОСОБА_8 рішення є неправдивим, оскільки воно містить недостовірні відомості, так як ОСОБА_7 насправді з письмовою заявою про прийняття та видачу цього рішення до Гуменської сільської ради не звертався, питання про надання вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_7 на засіданні сесії сільської ради ніколи не розглядалось та відповідні рішення з цього приводу сесією Гуменської сільської ради ніколи не приймались та ОСОБА_8 станом на 18.02.1995, яким датовано надане ОСОБА_7 рішення, головою Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області не являвся.

Крім того, ОСОБА_7 усвідомлював, що надане йому ОСОБА_8 рішення сесії сільської ради є офіційним документом, який містить інформацію, яка підтверджує факт прийняття рішення про безоплатну передачу земельної ділянки, котре надає право на отримання земельної ділянки і оформлення права власності на неї, та який видається органом місцевого самоврядування та посвідчується керівником такого органу і складається з дотриманням вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншого законодавства.

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , отримавши від ОСОБА_8 вищезазначене рішення, у грудні 2007 року використав його, надавши це рішення до приватного підприємства «Глобус» (код ЄДРПОУ 32387528, 23223, Вінницька область, Вінницький район, село Зарванці, вулиця Олімпійська, будинок 5) для виготовлення технічної документації на зазначену у цьому рішенні земельну ділянку.

На підставі виготовленої технічної документації ОСОБА_7 6 липня 2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,2500 га вартістю (згідно з висновком судової оціночно-земельної експертизи № 81 від 30.11.2018) 91 461 грн. під кадастровим номером 0520681403:02:001:0104 в АДРЕСА_1 , який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010981400115.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, яка набрала чинності 01.09.2001), використання завідомо підробленого документа.

Крім цього, досудовим слідством установлено, що ОСОБА_7 , маючи на меті придбання права власності на земельну ділянку в АДРЕСА_1 , у невстановленому місці та в невстановлений час, але до грудня 2007 року, усно звернувся до ОСОБА_8 , якого рішенням Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області „Про призначення сільського голови від 16 квітня 1998 року відповідно до п. 2 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішення сільської виборчої комісії від 29.03.1998, призначено головою Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області, з питанням видачі рішення про передачу у приватну власність земельної площею 0,36 га.

В подальшому ОСОБА_8 у період часу з 1998 року до грудня 2007 року, точні час та місце слідством не встановлені, передав ОСОБА_7 для виготовлення технічної документації на земельну ділянку рішення 2 сесії 22 скликання Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 18 лютого 1995 року про передачу безкоштовно у приватну власність земельної ділянки загальною площею 0,36 га, що розташована в АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_7 , жителю села Гуменне Вінницького району Вінницької області.

При цьому ОСОБА_7 не був обізнаним з порядком та обставинами видачі вищевказаного рішення, однак, достовірно знав та усвідомлював, що надане йому ОСОБА_8 рішення є неправдивим, оскільки воно містить недостовірні відомості, так як ОСОБА_7 насправді з письмовою заявою про прийняття та видачу цього рішення до Гуменської сільської ради не звертався, питання про надання вищевказаної земельної ділянки ОСОБА_7 на засіданні сесії сільської ради ніколи не розглядалось та відповідні рішення з цього приводу сесією Гуменської сільської ради ніколи не приймались та ОСОБА_8 станом на 18.02.1995, яким датовано надане ОСОБА_7 рішення, головою Гуменської сільської ради Вінницького району Вінницької області не являвся.

Незважаючи на це, ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливими мотивом та метою, спрямованими на незаконне збагачення за рахунок чужого (територіальної громади) майна, отримавши від ОСОБА_8 вищезазначене рішення, у грудні 2007 року використав його, надавши це рішення як достовірний документ до приватного підприємства «Глобус» (код ЄДРПОУ 32387528, 23223, Вінницька область, Вінницький район, село Зарванці, вулиця Олімпійська, будинок 5) для виготовлення технічної документації на зазначену у цьому рішенні земельну ділянку, ввівши при цьому працівників зазначеного підприємства в оману щодо факту прийняття Гуменською сільською радою наданого ОСОБА_7 рішення.

На підставі виготовленої технічної документації ОСОБА_7 6 липня 2009 року видано державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,2500 га вартістю (згідно з висновком судової оціночно-земельної експертизи № 81 від 30.11.2018) 91 461 грн. під кадастровим номером 0520681403:02:001:0104 в АДРЕСА_1 , який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 010981400115, внаслідок чого ОСОБА_7 шляхом обману придбав право на вказану земельну ділянку.

Таким чином, ОСОБА_7 неправомірно набуто право на земельну вартістю 91 461 грн., що в понад 302 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (станом на 2009 рік) та відповідно до п. 3 примітки до ст. 185 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, яка набрала чинності 01.09.2001) є великими розмірами.

Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, яка набрала чинності 01.09.2001), - придбання права на майно шляхом обману, вчинене у великих розмірах

Тому, слідчий вважає, що підозрюваному ОСОБА_7 необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, які визначені ст. 177 КПК України, а саме в даному випадку: незаконно впливати на потерпілого чи свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 заперечував щодо задоволення клопотання.

Прокурор клопотанняслідчого підтримав,оскільки підчас досудовогослідства встановленонаявність ризиків,передбачених ст.177КПК України,а самете,що підозрюваний ОСОБА_7 може незаконновпливати напотерпілого чисвідків,знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення перешкоджатикримінальному провадженнюіншим чином,вчиняти новікримінальні правопорушення,а томунеобхідно застосувативідносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання слідчого та матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження підчас розглядупитань слідчимсуддею,крім вирішенняпитання пропроведення негласнихслідчих (розшукових)дій,та всуді підчас судовогопровадження єобов`язковим.У разінеприбуття всудове засіданнявсіх осіб,які берутьучасть усудовому провадженні,чи вразі,якщо відповіднодо положеньцього Кодексусудове провадженняздійснюється судомза відсутностіосіб,фіксування задопомогою технічнихзасобів кримінальногопровадження всуді нездійснюється.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно, до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Прокурор в судовому засіданні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою посилаючись, крім іншого, на наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, зокрема зазначає, що оскільки підозрюваний, свідки і потерпілий проживають в одному селі Вінницького району, при цьому, підозрюваний не визнає винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень і може у будь-який спосіб чинити тиск чи погрози відносно інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Відповідно до положень статті 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу обов`язково повинно містити посилання на один або кілька ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу;виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Тобто, одних припущень слідчого та прокурора щодо наявності певних ризиків недостатньо для винесення слідчим суддею, судом рішення про обрання запобіжного заходу, кожен конкретний ризик має бути доведений та обґрунтований доказами його існування, з наданнямкопій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Як зазначено в п. 111-112 Рішення ЄСПЛ «Белеветський проти Росії» - обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням п. 4 ст. 5 Конвенції.

Як зазначено в Рішенні ЄСПЛ "Александер Макаров проти Росії" національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Суд, в свою чергу повинен ретельно дослідити наявні докази вказаних ризиків, проаналізувати, дати належну оцінку в кожній конкретній справі. Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Відповідно до вимог ч. 5ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Суд у рішенні по справі "Белчев проти Болгарії" наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вищевказаних обставин.

Згідно Постанови N 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 р. «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» відповідно до ч. 6ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

ЄСПЛ визнав, що абстрактна можливість перешкоджання кримінальному провадженню є недостатньою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, доказами на обґрунтування ризику можуть бути:

- фактичне переховування від органів досудового розслідування та/або суду;

- показання свідків про намір особи переховуватись, придбання квитків, зміна місця проживання підтверджені документально, відомості про відсутність постійного місця проживання, тощо;

- фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально;

- незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально;

- документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку;

- інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи;

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально;

- необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю;

- вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується;

- документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів, інформація про зловживання наркотичними засобами чи алкоголем.

Крім того, при розгляді клопотання суд має ретельно перевіряти дані про особу, щодо якої продовжується строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою (вік, здоров`я, сімейний стан, соціальна занятість особи, вид діяльності, місце проживання п. п. 3-10 ч. 1ст. 178 КПК). Стан здоров`я підозрюваного (обвинуваченого) може вказувати на меншу вірогідність того, що він може ухилятися від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі. При обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту необхідно переконатися, що його застосування не призведе до погіршення стану здоров`я особи.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 являється особою похилого віку, пенсіонер, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, з часу вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 минуло понад 10 років, за даний період не встановлено фактів намагання підозрюваним чинити тиск чи погрози відносно інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність посилань прокурора на наявність ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України.

Таким чином, оскільки прокурором в судовому засіданні під час розгляду клопотання не доведено наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті, зокрема наявності ризиків, передбачених ст.. 177 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 ..

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчийсуддя/підпис/

Копіявірна.

Суддя / ОСОБА_1 /

Секретар / ОСОБА_2 /