Ухвала

від 19.06.2019 по справі 127/15714/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15714/19

Провадження №11-сс/801/442/2019

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач: ОСОБА_2

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2019 року у кримінальному провадженні №12019020100000241 від 29.03.2019 про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шляхова, Бершадського району Вінницької області, що зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого,

якомуповідомлено про підозру вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України(в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, яка набрала чинності 01.09.2001),

Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини

Слідчий Вінницького районного відділення поліції Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області звернувся до суду із клопотанням, погодженим із прокурором Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 з визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 96050 грн.

Як вбачається із змісту клопотання та матеріалів провадження, слідчим Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019020100000241, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.03.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України.

29.05.2019 ОСОБА_7 повідомлено про те, що він підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, яка набрала чинності 01.09.2001), використання завідомо підробленого документа, та ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001, яка набрала чинності 01.09.2001), - придбання права на майно шляхом обману, вчинене у великих розмірах.

Як підставу для застосування запобіжного заходу слідчий зазначив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень а також існування ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, зокрема, що ОСОБА_7 може незаконно впливати шляхом підбурювання, вмовляння чи залякування свідків та потерпілої сторони, з метою зміни їх показів, щоб уникнути або змінити на більш м`яке покарання за вказане кримінальне діяння, а також можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, крім того, слідчий вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з метою недопущення вчинення ОСОБА_7 інших кримінальних правопорушень.

Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2019 року в задоволенні клопотанняслідчого Вінницького районного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відноснопідозрюваного ОСОБА_7 відмовлено.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала

В апеляційній скарзі прокурор Вінницької місцевої прокуратури просить ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 червня 2019 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190 КК України, скасувати та постановити нову ухвалу про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб із визначенням застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що еквівалентно 96050 грн.

Вважає, що висновки суду, викладені в оскаржуваній ухвалі, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що, на його думку, судом при розгляді даного клопотання не враховано та не оцінено обставини, передбачені ст. 178 КПК України а також те, що суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначено в клопотання у разі не доведення прокурором обставин про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник в інтересах підозрюваного подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з огляду на її неправомірність та безпідставність. Окрім того, вважає, що її доводи співпадають із доводами клопотання про обрання запобіжного заходу, аргументів, які спростовували б висновки слідчого судді вона не містить, а також, що прокурором в апеляційній скарзі не наведено доказів існування ризиків, на які вказує слідчий у клопотання та про які зазначено у апеляційній скарзі.

Позиції учасників судового провадження

В судовому засіданні прокурор Вінницької місцевої прокуратури ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримала в повному обсязі, просила її задовольнити, посилаючись на викладені в ній доводи.

Підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник адвокат ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили ухвалу слідчого судді суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Згідноз вимогамич. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи в апеляційному порядку ухвалу слідчого судді, судом апеляційної інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.

В ході судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя встановив та виходив з того, що ОСОБА_7 є особоюпохилого віку,пенсіонер,раніше непритягувався докримінальної відповідальності,з часувчинення кримінальногоправопорушення,у якомупідозрюється ОСОБА_7 минуло понад10років,за данийперіод невстановлено фактівнамагання підозрюванимчинити тискчи погрозивідносно іншихучасників кримінальногопровадження,знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,в зв`язкуіз чимприйшов довисновку пробезпідставність посиланьпрокурора нанаявність ризиків,передбачених ст.177КПК України.

Суд апеляційної інстанції повністю погоджується із такими висновками слідчого судді.

Частина 1статті 183 КПК Українивизначає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Водночас, апеляційнийсуд, дослідивши матеріали провадження та пояснення учасників апеляційного провадження, погоджується із висновком слідчого судді, що стороною обвинувачення існування на даний час ризиків, зазначених у клопотанні, жодними належними доказами не підтверджено. Доказів, які спростовували б такі висновки слідчого судді під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення також надано не було.

Таким чином, враховуючи дані про особу підозрюваного, а саме йогопохилийвік,наявність постійного місця проживання, стан йогоздоров`я, ту обставину, що останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, апеляційний суд приходить до висновку про те, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив в задоволені клопотання прокурора, і такі його висновки в повній мірі відповідають кримінальному процесуальному закону, положенням Європейської конвенції з прав людини та практиці Європейського Суду з прав людини.

Як зазначено в п. 143 Рішення ЄСПЛ «Бойченко проти Молдови» одне тільки посилання судів на відповідну норму закону без вказання підстав з яких вони вважають обґрунтованими твердження про те, що ніби заявник може перешкоджати провадженню по справі, переховуватись від правосуддя або скоювати нові злочини, не є достатніми для ухвалення рішення про тримання заявника під вартою («Беччієв проти Молдови» та «Сарбан проти Молдови»), а в Рішенні ЄСПЛ «Александер Макаров проти Росії» зазначено, що національні органи влади зобов`язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.

Крім того, колегія суддів не може погодитися із доводами апеляційної скарги, щодо того, що слідчий суддя мав би скористатися своїм правом і застосувати більш м`який запобіжний захід, однак не зробив цього.

Згідно із ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Однак, слідчим суддею під час судового розгляду, встановлено, що існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України органами досудового розслідування не доведено.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що дійшовши висновку про недоведеність прокурором обставин, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням положень ч. 2ст.194 КПК України, вірно відмовив у задоволенні клопотання слідчого.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для її скасування судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу прокурора Вінницької місцевої прокуратури - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Вінницькогоміського судуВінницької областівід 07червня 2019року провідмову узастосуванні запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоющодо ОСОБА_7 - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_2