Ухвала

від 14.06.2019 по справі 2-а-2773/11

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-а-2773/11

Провадження 6-а/574/1/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2019 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцана В.М.

з участю секретаря судового засідання Лігерко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі №2а-2773/11,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи тим, що постановою Буринського районного суду від 15.07.2011 року, частково зміненою ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011 року в справі №2а-2773/11, задоволено адміністративний позов її матері ОСОБА_2 , визнано неправомірною бездіяльність УПФ в Буринському районі та зобов`язано здійснити перерахунок пенсії за віком з урахуванням фактично проведених виплат з розміру, фактично встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та провести виплати за 2011 рік з 06.01.2011 року по 18.06.2011 року включно. Посилаючись на те, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а рішення до теперішнього часу не виконане, просила замінити стягувача по виконавчому провадженні.

ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, просила судовий розгляд провести без її участі, про що повідомила суд заявою.

Представник відповідача заяву не визнала і в своїх письмових запереченнях зазначила, що заявниця не надала доказів наявності відкритого виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду. До складу спадщини не можуть входити права на пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Вважала, що нормами КАС та ЗУ Про виконавче провадження не передбачено процесуальне правонаступництво. Просила відмовити в задоволенні заяви, а її розгляд провести без участі представника Буринського об`єднаного управління ПФУ Сумської області.

Представник заінтересованої особи Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області в судове засідання не явилися по невідомій причині, у зв`язку з чим в суд вирішив можливим дану заяву розглянути без їх участі за наявними доказами.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положень ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, надані докази та давши їм оцінку суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що постановою Буринського районного суду від 15.07.2011 року, частково зміненою ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011 року в справі №2а-2773/11, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 , визнано неправомірною бездіяльність УПФ в Буринському районі та зобов`язано здійснити їй перерахунок пенсії за віком з урахуванням фактично проведених виплат з розміру, фактично встановленого ч.1 ст.28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та провести виплати за 2011 рік з 06.01.2011 року по 18.06.2011 року включно (а.с.4,5).

Відповідно до листа Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області від 27.02.2018 року № 12-8/894-1686 вбачається, що на розгляді в Казначействі перебуває рішення суду по справі №2а-2773/2011, щодо здійснення на користь ОСОБА_2 виплат згідно з Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 №440 (а.с. 6,7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що вбачається із свідоцтва про смерть (а.с.12).

Спадщину, що відкрилася після смерті останньої, прийняла її дочка ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги за законом та отримала в органах нотаріату свідоцтво про право на спадщину (а.с.8-11).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст.1218 цього Кодексу до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст.1227 ЦК).

Таким чином суд вважає, що спірні правовідносини допускають правонаступництво, у зв`язку з чим не приймає доводи відповідача в цій частині.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Згідно з ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 15 Закону №1404-VIII, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Положеннями частини 5 статті 15 цього Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця.

У контексті наведених положень Закону №1404-VIII слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.

При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

До того ж цей Закон не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII).

Вказана правова позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 14.02.2019 року у справі №813/673/17.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У рішенні Європейського суду з прав людини Матківська проти України від 12.03.2009 р. зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.

Крім того, у рішенні Юрій Миколайович Іванов проти України (заява 40450/04, пункт 46) Європейський суд з прав людини зазначив: …що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі Метаксас проти Греції (Metaxas v. Greece), № 8415/02, пункт 19; та у справі Лізанец проти України (Lizanets v. Ukraine), № 6725/03, пункт 43).

У пункті 48 цього рішення Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що заявникові не можна було дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. І далі, у пункті 54 звернув увагу, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі Сокур проти Україн " (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, і у справі Крищук проти України (Kryshchuk v.Ukraine), №1811/06).

Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Як зазначив Верховниий Судом у постанові від 31.01.2018 року по справі №2а/945/2010 (6-а/195/7/17), суд враховує, що розширене тлумачення ч. 1 ст. 264 КАС України узгоджується зі змінами щодо заміни сторони виконавчого провадження, які відбулися з прийняттям Закону від 03.10.2017р. Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким КАС України викладено у новій редакції (діє з 15.12.2017р.). Зокрема, у ст. 379 у порівняні зі ст. 264 КАС України у попередній редакції, з`явилася частина 4 такого змісту: Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження .

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 29.06.2004р. у справі Півень про України визначено, що право на судовий розгляд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишаться невиконаними, завдаючи шкоди одній стороні.

Отже виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод .

З огляду на зазначене, тлумачити статтю 379 КАС України слід у дусі Конвенції та забезпечення ефективності захисту порушених прав, як норму, яка надає суду можливість контролювати виконання судових рішень, усувати перешкоди та сприяти виконанню. При цьому відсутність виконавчого провадження на час звернення із заявою про заміну сторони не є матеріально-правовою перешкодою для заміни сторони правонаступником, і не суперечить загальній меті адміністративного судочинства.

Таку правову позицією висловив також Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 (справа № 2-а-3494/11), висновок якого враховується судом в силу ч.5 ст.242 КАС України.

При цьому, доводи представника Буринського об`єднаного управління ПФУ Сумської області ґрунтуються на хибному тлумаченні вищенаведених правових норм, а тому уваги не заслуговують.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що виконання судового рішення триває, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.241-248,379 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити повністю.

Замінити сторону виконавчого провадження - стягувача ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , при виконанні постанови Буринського районного суду від 15.07.2011 року, частково зміненої ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2011 року, в справі №2а-2773/11 на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання Сумська область, м. Буринь, вул.Гоголя,2).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Буринський районний суд Сумської області.

Головуючий: