Постанова

від 13.06.2019 по справі 905/2318/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. Справа № 905/2318/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Россолов В.В. , суддя Склярук О.І.

секретар судового засідання Рудик Т.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» , м. Київ (вх.№1278 Д/1)

на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2019р., повний текст складено 14.03.2019р. (суддя Сковородіна О.М.)

у справі № 905/2318/18,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рем-Тяжмаш» , м. Слов`янськ Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» , м. Київ

про стягнення 154 183, 07 грн. -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рем-Тяжмаш» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» про стягнення заборгованості у розмірі 154 183,07грн., у тому числі: основний борг у сумі 144 487,00грн., пеня за несвоєчасне виконання основного зобов`язання у сумі 6 526,05грн., 3% річних у сумі 3 170,02грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору на виконання робіт №40 від 27.03.2018р. щодо оплати вартості виконаних робіт.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.03.2019р. у справі №905/2318/18 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рем-Тяжмаш» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» про стягнення: 144 487,00 грн. основної суми заборгованості - задоволено у повному обсязі; 6 526,05 грн. пені - задоволено у повному обсязі; 3 170,02 грн. 3% річних - задоволено частково в сумі 3 080,62 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рем-Тяжмаш» 144 487,00 грн. - основної суми заборгованості; 6 526,05 грн. - пені; 3 080,62 грн. - 3% річних; витрати на оплату судового збору в сумі 2311,41 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Донецької області у справі №905/2318/18 частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині про стягнення з відповідача суми основної заборгованості.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю досліджені докази, порушено норми матеріального та недотримано норми процесуального права. Зазначає про здійснення ним оплати на суму 110 000,00грн., на підтвердження чого до апеляційної скарги надав платіжні доручення №824 від 04.04.2018р. на суму 50 000,00грн., №1332 від 14.08.2018р. на суму 20 000,00грн., №1419 від 07.09.2018р. на суму 20 000,00грн., №1502 від 26.09.2018р. на суму 20 000,00грн. Наголошує, що з урахуванням оплати на суму 110 000,00грн., залишок заборгованості відповідача складав 177 535,00грн. Заборгованість в зазначеній сумі підтверджена позивачем у листі № 761 від 08.11.2018року, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Отже, з урахуванням часткової оплати в сумі 110 000,00грн. та заліку зустрічних однорідних вимог на суму 33 048,00 грн., розмір основної заборгованості відповідача становить 144 487,00грн., що не враховано судом при винесенні оскаржуваного рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2019 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Сіверін В.І., Склярук О.І

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 у справі №905/2318/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2019р. у справі №905/2318/18.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.05.2019р. у справі №905/2318/18 призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2019р. у справі №905/2318/18 на 13.06.2019р. о 12:00 год.

У зв`язку з перебуванням у відпустці члена колегії - судді Сіверіна В.І., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019р. визначено колегію суддів у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Россолов В.В., Склярук О.І

Сторони не скористалися правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про місце, дату та час розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином. Явка представників сторін в судове засідання судом обов`язковою не визнавалася. Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України, участь представника в судовому засіданні є правом учасника справи, а не обов`язком.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегією суддів не оцінюються додані до апеляційної скарги платіжні доручення №824 від 04.04.2018р., №1332 від 14.08.2018р., №1419 від 07.09.2018р., №1502 від 26.09.2018р., оскільки апелянтом не надано доказів неможливості подання вказаних доказів на стадії розгляду справи у суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Східним апеляційним господарським судом встановлено наступне.

27.03.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рем-Тяжмаш» (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (далі - замовник) укладено договір на виконання робіт №40, відповідно до п. 1.1 якого, виконавець зобов`язався виконати роботи відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною договору (додаток №1), яка складається в міру необхідності замовлення в обсягах зазначених в цих додатках, а замовник зобов`язався прийняти ці роботи та оплатити їх.

Вартість виконуваних Виконавцем робіт визначається специфікаціями, які є невід`ємною частиною договору (Додаток № 1)(п.4.1.договору).

Порядок і форма оплати виконуваних робіт узгоджуються сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору (додаток №1)(п.5.1. договору).

Замовник здійснює доставку заготовок на територію Виконавця на умовах тимчасового ввезення, без виставлення рахунку (платіжної вимоги) на майно. Після закінчення виконання робіт Замовник забезпечує вивіз готової продукції самостійно (п.п. 3.2.,3.3. договору).

Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 30.12.2019р., а в частині взаємних розрахунків - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором. Якщо жодна з сторін за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору не повідомить іншу сторону про намір припинити договір або внести в його умови зміни, термін дії цього договору автоматично продовжується на кожний наступний рік(п.8.1 договору).

На виконання умов договору сторонами підписано специфікацію №1 від 27.03.2018р. до договору №40 від 27.03.2018р.

Відповідно до п.1 специфікації, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов`язки по виконанню наступних робіт на заготовках замовника:

нарізання зубів на 2 шт. валах шліцевих (креслення №2-371972) на суму 26 030,02 грн.;

нарізання зубів на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371973) на суму 55 455,00 грн.;

довбання шліців на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371973) на суму 36 969,98 грн.

нарізання зубів на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371974) на суму 50 512,80 грн.;

довбання шліців на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371974) на суму 33 675,19 грн.;

нарізання зубів на 2 шт. вал-шестернях (креслення №7-17472) на суму 50 935,20 грн.;

довбання шліців на 2 шт. вал-шестернях (креслення №7-17472) на суму 33 956,81 грн.

Загальна сума робіт становить 287 535,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Термін виконання робіт становить 30 (тридцять) календарних днів з моменту перерахування 50% передплати і передачі заготовок, з правом дострокової поставки (п.3 специфікації №1).

Пунктом 4 специфікації №1 сторони узгодили умови оплати: передплата у розмірі 50% від загальної вартості специфікації, 50% протягом трьох робочих днів після повідомлення про готовність продукції.

Передача продукції покупцю здійснюється після перерахування 100% оплати за продукцію(п.5 специфікації №1).

На підтвердження передачі замовником заготовок, позивачем надано до справи акти приймання-передачі продукції від 23.03.2018р., від 27.03.2018р., товарно-транспортні накладні №P від 23.03.2018р., №P від 27.03.2018р.

З акту надання послуг №279 від 01.06.2018р., складеного позивачем та відповідачем, вбачається, що на підставі договору №40 від 27.03.2018р. виконавцем були виконані наступні роботи (надані послуги):

нарізання зубів на 2 шт. валах шліцевих (креслення №2-371972), кількість - 2шт.;

нарізання зубів на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371973), кількість - 2шт.;

довбання шліців на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371973), кількість - 2шт.;

нарізання зубів на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371974), кількість - 2шт.;

довбання шліців на 2 шт. колесах зубчатих (креслення №2-371974), кількість - 2шт.;

нарізання зубів на 2 шт. вал-шестернях (креслення №7-17472), кількість - 2шт.;

довбання шліців на 2 шт. вал-шестернях (креслення №7-17472), кількість - 2шт.

Загальна вартість робіт 287 535,00грн. з ПДВ. В акті зазначено, що замовник претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має. Місце складання: м. Слов`янськ, вул. Центральна, буд.77Ж.

Акт підписано без зауважень повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Позивачем надано до справи товарно-транспортну накладну №P285 від 01.06.2018р. (пункт навантаження Слов`янськ - пункт розвантаження Краматорськ) про повернення продукції згідно з актом надання послуг № 279 від 01.06.2018року.

Сторонами підписано накладну на повернення №20/9 від 01.06.2018р. залогових деталей після виконаних робіт за договором №40 від 27.03.2018р., а саме: 1.вал шліцевий (креслення №2-371972), кількість - 2 шт.; 2.колесо зубчате (креслення №2-371973), кількість - 2 шт.; 3.колесо зубчате (креслення №2-371974), кількість - 2 шт.; 4.вал-шестерня (креслення №7-17472), кількість - 2 шт.

Претензією №3 від 03.09.2018р. про погашення заборгованості за виконані роботи та сплату штрафних санкцій позивач, посилаючись на часткову оплату замовником виконаних робіт за специфікацією №1 на суму 70 000,00 грн., в т.ч. 50 000,00 грн. згідно платіжного доручення №252 від 04.04.2018р., 20 000,00 грн. згідно платіжного доручення №679 від 14.08.2018р. на суму 20 000,00 грн., просив відповідача про сплату залишку суми прийнятих робіт у розмірі 217 535,00грн., у т.ч. ПДВ; крім того, просив сплатити пеню за 95 днів прострочення платежу в сумі 6 526,05грн.; 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 698,56грн.

Листом №761 від 08.11.2018р. позивач повідомив відповідача, що згідно договору № 40 від 27.03.2018року заборгованість ТОВ Науково-Виробниче підприємство Краматорський завод енергетичного машинобудування станом на 08.11.2018р. перед ТОВ Рем-Тяжмаш складає 177 535,00грн.; борг ТОВ Рем-Тяжмаш перед ТОВ Науково-Виробниче підприємство Краматорський завод енергетичного машинобудування за договором поставки №29/03-18 від 29.03.2018р. складає 33 048,00грн. Враховуючи, що вказані суми є зустрічними однорідними вимогами, позивачем повідомлено відповідача про залік зустрічних однорідних вимог на суму 33 048,00 грн. в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, та зазначено про необхідність погашення відповідачем заборгованості за договором на виконання робіт №40 від 27.03.2018р. в розмірі 144 487,00грн.

Відповідачем не сплачено залишок суми за виконані роботи, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 144 487,00грн.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі п.7.3. договору та ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нараховані та пред`явлені до стягнення пеня на суму неоплачених робіт у сумі 6 526,05грн., та 3% річних у сумі 3 170,02грн. відповідно.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи загальна сума виконаних робіт становить 287 535,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Позивач зазначає, що замовником було виконано часткову оплату за специфікацією №1 на суму 70 000,00 грн. Зарахуванням зустрічним однорідних вимог погашено суму 33 048,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом позивач вимагає стягнення з відповідача 144 487,00 грн. основного боргу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, розмір позовних вимог, зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції не надано доказів оплати заборгованості за договором на виконання робіт №40 від 27.03.2018р. в повному обсязі або частково, про що зазначено судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, тому суд дійшов вірного висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 144 487,00 грн.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Укладаючи договір на виконання робіт №40 від 27.03.2018р. сторони дійшли згоди, що у разі порушення замовником термінів оплати виконаних робіт згідно п. 5.1 договору більш ніж на 20 днів, замовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми неоплачених послуг за кожен день прострочення, але не більше 3% від суми неоплачених послуг (п. 7.3 договору).

На підставі п.7.3 договору, позивачем нараховано та вимагається до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» 6 526,05 грн. пені на заборгованість в сумі 217 535,00 грн. за період з 01.06.2018р. по 16.11.2018р.

Оскільки за умовами п.7.3. договору нарахування пені не може перевищувати 3% від суми неоплачених послуг, вимоги позивача щодо стягнення пені правомірно задоволені судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 3% річних у сумі 3 080,62 грн. з огляду на невірність визначення позивачем періодів нарахування та розміру заборгованості, на яку мають нараховуватися 3% річних.

Так, позивачем заявлено до стягнення 3% річних у загальному розмірі 3 170,02 грн. на заборгованість в сумі 217 535,00 грн. за період з 01.06.2018р. по 16.11.2018р. та на заборгованість в сумі 144 487,00 грн. за період з 16.11.2018р. по 30.11.2018р.

Проте, за умовами оплати, що визначені в специфікації №1 від 27.03.2018р., оплата здійснюється наступним чином: передплата у розмірі 50% від загальної вартості специфікації, 50% протягом трьох робочих днів після повідомлення про готовність продукції.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем до матеріалів позовної заяви не додано повідомлення про готовність продукції, також, наявність такого повідомлення не вбачається із тексту позовної заяви, у зв`язку з чим, судом розцінено акт надання послуг №279 від 01.06.2018р. на загальну суму 287 535,00грн., як доказ, що підтверджує готовність продукції.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Тому, позивач мав право на стягнення повної суми заборгованості лише з 07.06.2018р., оскільки, строк оплати сторонами визначено робочими днями, першим робочим днем з якого починається відлік на оплату є 04.06.2018р.

Умовами договору та специфікації не встановлені строки для здійснення передоплати, а тому, приймаючи до уваги виконання позивачем робіт без отримання передоплати (на власний ризик), підстави для нарахування 3% річних до означеної дати (07.06.2018р.) відсутні.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом норм матеріального права та недотримання норм процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2019р. у справі №905/2318/18.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2019р. у справі №905/2318/18 покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Краматорський завод енергетичного машинобудування» на рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2019р. у справі №905/2318/18 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.03.2019р.( повний текст складено 14.03.2019р.) у справі №905/2318/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.06.2019 року проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 18.06.2019 року.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук