Постанова

від 11.06.2019 по справі 904/5636/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5636/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Березкіної О.В. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Слюта В.В., довіреність №01/02 від 06.02.2019 р., адвокат;

від відповідача: Ольховська А.М., довіреність №б/н від 28.12.2018 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької міської ради

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019р. у справі №904/5636/18 ( повний текст рішення підписано 15.04.2019 року, суддя Бондарєв Е.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, Жовтневий район)

до Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1)

про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010 №041010800611 у запропонованій позивачем редакції

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до Криворізької міської ради із позовом про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010 (державна реєстрація від 18.08.2010 №041010800611) у запропонованій позивачем редакції.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019 року визнано укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010 (державна реєстрація від 18.08.2010 №041010800611), укладеного між Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) та Криворізькою міською радою (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд. 1, код ЄДРПОУ 33874388) у запропонованій Позивачем редакції.

Суд стягнув з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 33874388) на користь Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) 1 762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідач - Криворізька міська рада, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019року у справі №904/5636/18 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» в повному обсязі.

В обґрунтування своєї скарги апелянт посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Зокрема, апелянт посилається на те, що укладенню означеного Договору оренди земельної ділянки передувала процедура погодження його умов, у тому числі і орендної плати із зазначенням її розміру. При цьому погодження умов здійснювалось як на підставі норм діючого законодавства України так і на підставі принципу свободи договору, а тому внесення змін до Договору в редакції позивача є неприйнятним для відповідача та порушує інтереси територіальної громади міста Кривого Рогу в частини недоотримання коштів до місцевого бюджету.

Апелянт вважає, що Криворізька міська рада, в межах дискреційних повноважень відповідно до приписів діючого законодавства України, встановила розмір орендної плати за користування земельними ділянками комунальної власності.

При цьому, умови затвердженої судом Додаткової угоди, яка є предметом спору в даній справі, не узгоджуються з рішеннями міської ради від 12.07.2017 №1862, та від 27.06.2018 №2816, а ст. 288 ПК України, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, імперативно не вказує на можливість застосування п.284.4. ст. 284 ПК України при визначенні розміру орендної плати.

Питання оподаткування земельних ділянок, наданих в оренду, плата за які справляється у Формі орендної плати, врегульовані ст. 288 ПК України, яка у свою чергу не передбачає жодних спеціальних ставок орендної плати за земельні ділянки надані для гірничодобувних підприємств, а у статті 284.4 ПК України імперативно встановлено: 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до ст.274 і 277 цього Кодексу , тобто дана норма має застосовуватись у випадку сплати землекористувачем саме податку, обчислюваного відповідно до ст.274 Кодексу, а не орендної плати, яка обчислюється відповідно до ст. 288 ПК Кодексу.

Також апелянт посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази, що підтверджують використання спірної земельної ділянки саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки Акт про надання гірничого відводу та Спеціальний дозвіл на користування надрами взагалі стосуються виключно розробки родовища залізних кварцитів Велика Глеюватка , що є відмінним від мети використання земельної ділянки вказаної у Договорі.

На думку апелянта, оскільки земельна ділянка надана позивачу в орендне користування для розміщення об`єктів кар`єру № 2, який на теперішній час є відпрацьованим і не експлуатується, відсутні підстави вважати, що земельна ділянка використовується для добування корисних копалин.

Апелянт посилається на те, що внесення змін до Договору в редакції позивача є неприйнятним для Криворізької міської ради, оскільки своїм наслідком матиме грубе порушення права та суспільного інтересу територіальної громади міста Кривого Рогу, забезпечення та реалізація яких безпосередньо залежить від виконання місцевого бюджету.

Орендна плата за користування земельними ділянками, яка вноситься промисловими підприємствами міста, у тому числі ПАТ ЦГЗК , є вагомою складової місцевого бюджету і недоотримання місцевим бюджетом коштів у вигляді запланованого розміру орендної плати унеможливить належне і достатнє фінансування захищених видатків місцевого бюджету, виконання соціальних зобов`язань перед мешканцями міста, фінансування соціальних напрямків життєдіяльності міста, утримання закладів освіти та охорони здоров`я, реалізацію програм соціально-економічного та культурного розвитку, тощо.

Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду, та відмови у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Криворізької міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019р. у справі №904/5636/18 ( повний текст рішення підписано 15.04.2019 року, суддя Бондарєв Е.М.), розгляд призначено на 11.06.2019рік.

Позивачем - Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи відповідача, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 11.06.2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що між Криворізькою міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (орендар) було укладеного Договір оренди земельної ділянки від 16.07.2010 (надалі - Договір).

Згідно умов даного Договору орендодавець на підставі рішення міської ради від 23.06.2010 року № 3931 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення об`єктів кар`єру №2, а саме: кар`єру для проведення технічної рекультивації, відвалу (захисного валу), порушених земель із західної та східної частин кар`єру, господарчих шляхів, яка знаходиться в Жовтневому районі м.Кривого Рогу.

Відповідно до п.2, 4 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 134,2739 га. Кадастровий номер земельної ділянки : 1211000000:04: НОМЕР_1 :0001.

Договір укладено терміном на 15 років. Після закінчення строку Договору орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має зі інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (п.6 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 15.06.2010 №2/63/19 та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.09.2009 №1692/1, виконаних управлінням Держкомзему у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області (з коефіцієнтом Кф:1 "Землі гірничої промисловості і гірничих розробок"). Річна орендна плата вноситься орендарем на рахунок Управління держказначейства у м.Кривому Розі №322 118 127 00019, код ЄДРПОУ 24230992, у банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Згідно п. 9 Договору річна орендна палат вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступного за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна палат сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до Закону України "Про Держаний бюджет України" на поточний рік.

Пунктом 11 Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладення або зміни умов Договору чи продовження його дії.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього Договору за актом її приймання-передачі.

Факт передачі земельної ділянки площею 134,2739 га підтверджується наданим в матеріали справи та підписаним сторонами актом приймання-передачі земельної ділянки від 18.08.2010.

Звертаючись до відповідача - Криворізької міської ради, із позовом про визнання укладеною додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010 (державна реєстрація від 18.08.2010 №041010800611) у запропонованій позивачем редакції, позивач - Приватне акціонерне товариство Центральний гірничо-збагачувальний Комбінат посилався на те, що у зв`язку із змінами до Податкового кодексу України( доповнення п. 284.4), яким встановлена пільга для плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин у розмірі 25% податку, для приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства та укладення відповідної додаткової угоди до договору оренди, позивач в порядку ст. 188 Господарського кодексу України, листом від 23.02.2018 №1256/29 надіслав на адресу відповідача проекти додаткових угод до договорів оренди (серед іншого і до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010).

У запропонованій редакції додаткових угод до договорів оренди зазначалось про необхідність внесення змін до договору в частині розрахунку річної плати, що відповідає змінам до податкового законодавства України.

Позивач, як підприємство, що використовує орендовану земельну ділянку для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин має право на пільги зі сплати орендної плати (як форми плати за землю) у розмірі 25% податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 податкового кодексу України. Позивач стверджує, що відповідач своїми діями (у вигляді не підписання запропонованої позивачем редакції додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010 №041010800611) намагається шляхом приведення штучних аргументів та доводів уникнути належного виконання умов укладеного договору в частині необхідності зміни розміру орендної плати за земельну ділянку у разі зміни розмірів земельного податку, що в свою чергу призводить до безпідставних та значних фінансових втрат позивача.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що договором та законом передбачена можливість зміни розміру орендної плати, при тому, що плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а тому запроваджені Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» , зміни (зменшення розміру такої плати), передбачені пунктом 50 якого визначено, що статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу", є підставою для внесення відповідних змін до договорів оренди землі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим та Цивільним кодексами України, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо зазначено про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ст. 6 Цивільного кодексу України).

Відповідно до змісту статей 759 та 762 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), і договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається в судовому порядку (ст. 30 Закону України "Про оренду землі").

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2018 року набув чинності Закон України від 07.12.2017 року № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» .

Пунктом 50 названого Закону, статтю 284 ПК України доповнено пунктом 284.4 такого змісту: "284.4. Плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25 відсотків податку, обчисленого відповідно до статей 274 і 277 цього Кодексу".

З урахуванням вищезазначених змін законодавства, позивачем було підготовлено проект Додаткової угоди №2 до договору оренди земельної ділянки від 16.07.2010 (державна реєстрація договору оренди земельної ділянки №041010800611 від 18.08.2010) який передбачав у тому числі, зміну найменування Орендаря з Публічного акціонерного товариства "ЦГЗК" на Приватне акціонерне товариство "ЦГЗК" та зміну умов п. 7 Договору шляхом викладення його в наступній редакції: "7. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 324 029 775,48 грн. (триста двадцять чотири мільйони двадцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять грн. 48 коп.). Річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі і розмірі 1 230 503,07 грн. (один мільйон двісті тридцять тисяч п`ятсот три грн. 07 коп.) з урахуванням положень пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу України (згідно Розрахунку розміру орендної плати, що додається). Плата вноситься "Орендарем" на рахунок Управління Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №332 168 127 00025 у банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 38031648".

Дана додаткова угода була надіслана на адресу Відповідача супровідним листом від 23.02.2018 року (а.с. 35).

Дане звернення залишено відповідачем без відповіді. В подальшому, позивач неодноразово звертався до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду до договору.

Відповідачем 04.07.2018 було надано відповідь, згідно якої зазначив, що з 01.02.2018 набрали чинності зміни по ПК України, а саме доповнено статтю 284 пунктом 284.4, який встановлює фіксовану ставку земельного податку для земель залізниць в межах смуг відведення та гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин у розмірі 25% податку. Але зазначена норма стосується земельного податку, а не орендної плати за землю, у зв`язку з чим відсутні підстави для внесення змін до зазначеного договору в частині зміни розміру орендної плати за землю.

Позивач звернувся з позовом про визнання укладеною Додаткової угоди №1 до договору оренди земельної ділянки №2016162 від 14.04.2016 (державна реєстрація права оренди №14385917 від 25.04.2016).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки позивач є гірничодобувним підприємством, яке здійснює видобування корисних копалин, змінами до Податкового кодексу в частині розрахунку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин передбачена плата за землю у розмірі 25 % податку, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність внесення змін до договору в частині розміру орендної плати на рівні 25 % земельного податку.

При цьому, доводи апелянта про те, що пункт 284.4 статті 284 ПК України не може бути застосований до спірних правовідносин, оскільки дана норма застосовується для обчислення податку, який сплачується власником земельної ділянки або постійним користувачем, а не орендарем земельної ділянки, який сплачує оренду плату, яка має обчислюватись у відповідності до статті 288 ПК України та умов укладеного договору, є неспроможними з огляду на наступне.

Стаття 284 Податкового кодексу України регулює особливості оподаткування плати за землю. Поняття "плати за землю" наведено у пп. 147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якої платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Тобто, поняття плати за землю має подвійну правову природу, оскільки з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку на рівні із земельним податком.

Таким чином, положення п. 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України встановлюють розмір плати за землю відповідної категорії , у даному випадку у вигляді орендної плати, що має наслідком внесення відповідних змін у договірні відносини сторін щодо оренди земельних ділянок визначених категорій.

Імперативні приписи Податкового кодексу України мають пріоритет в частині визначення розміру орендної плати.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленій в постанові від 10.04.2019 р. у справі № 904/3714/18.

Крім того, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, Законом України від 07.12.2017 року № 2245-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", поряд з іншим, запроваджено збільшення ставки рентної плати за користування надрами, в тому числі, для видобування залізної руди на 0,8 відсоткових пунктів.

Тобто, законом передбачено збільшення обсягу надходжень державного бюджету України за рахунок збільшення розміру загальнодержавного податку у вигляді рентної плати, що сплачується гірничодобувними підприємствами, які здійснюють видобування корисних копалин та розробку родовищ корисних копалин.

Одночасно, Закон № 2245-VІІІ зменшив обсяги надходження місцевих бюджетів від місцевих податків, зокрема, податку на майно, до складу якого входить плата за землю, шляхом запровадження для відповідних гірничодобувних підприємств, справляння такої плати в розмірі 25 відсотків.

Таким чином, враховуючи те, що запроваджений Законом № 2245-VІІІ механізм забезпечення збалансованості державного бюджету, передбачає досягнення його мети саме за рахунок перерозподілу надходжень між бюджетами різних рівнів, зокрема, шляхом збільшення рентної плати за користування надрами (загальнодержавний податок), з одночасним, відповідним зменшенням плати за земельні ділянки, надані для видобутку корисних копалин (місцевий податок), при цьому, земельні ділянки, на яких здійснюється видобуток корисних копалин, можуть перебувати як власності, так і в орендному користування відповідних гірничодобувних підприємств, слід дійти висновку, що дійсний зміст Законом № 2245-VІІІ, передбачає застосування норми п. 284.4. ст. 284 ПК України до відносин із плати за землю, що справляється як у формі земельного податку, так і у формі орендної плати за землю.

В іншому випадку, застосування даної норми виключно до платників податку на землю, створить нерівні умови для гірничодобувних підприємств, з яких плата за землю справляється у формі орендної плати, які сплачуватимуть збільшений розмір рентної плати, без отримання відповідної, передбаченої Законом № 2245-VІІІ компенсації у вигляді зменшення плати за землю.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апелянта про відсутність належних і допустимих доказів використання спірної земельної ділянки саме для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, оскільки Акт про надання гірничого відводу та Спеціальний дозвіл на користування надрами взагалі стосуються виключно розробки родовища залізних кварцитів Велика Глеюватка , що є відмінним від мети використання земельної ділянки вказаної у Договорі, з огляду на наступне.

Так, ПРИВАТНЕ _ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО- ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (ПРАТ ЦГЗК ) - складний промисловий комплекс, що спеціалізується на видобутку, переробці та випуску сировини для чорної металургійної промисловості - обкотишів та залізорудного концентрату. Основною сировиною для виготовлення залізорудної продукції є магнетитові кварцити (залізна руда), видобуток яких комбінат веде, як підземним так і відкритим способом, в тому числі на кар`єрі родовища "Велика Глеюватка". Основним видом господарської діяльності ПРАТ ЦГЗК є добування залізних руд (вид діяльності КВЕД - 07.10, про що заначено у витягу з ЄДР).

Відповідно до ст. 1 Гірничого закону України, гірниче підприємство це цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об`єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар`єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо).

В статті 12 Закону зазначено, що місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

За приписами статті 66 Земельного кодексу України до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під`їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Відповідно до ст.17 Кодексу України «Про надра» , гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Згідно ст. 14 Кодексу, надра надаються у користування для:

- геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

- видобування корисних копалин;

- будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

- створення геологічних територій та об`єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам`ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

- виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції;

- задоволення інших потреб.

Відповідно до ч.1 ст.50 Кодексу, у проектах будівництва гірничодобувних об`єктів повинні передбачатися:

1) розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

2) способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

3) раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

4) складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

5) геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об`єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

6) рекультивація порушених земель, максимальне збереження грунтового покриву;

7) заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

З наведеного випливає, що гірничодобувне підприємство має включати в себе комплекс засобів і ресурсів, які б забезпечували виконання зазначених вимог законодавства. Саме комплекс таких засобів дозволяє здійснювати видобуток корисних копалин.

11.04.2001р. ПРАТ «ЦГЗК» надано спеціальний дозвіл № 2438 на користування надрами для видобування корисних копалин (промислової розробки родовища - Велика Глеюватка ) з метою видобування залізистих кварцитів та Акт гірничого відводу з метою розробки родовища залізистих кварцитів Велика Глеюватка

Судом встановлено, що для добування залізних руд, ПРАТ ЦГЗК було виділено земельні ділянки ( у тому числі, земельна ділянка площею 134,2739 га для розміщення об`єктів кар`єру № 2, а саме: кар`єру для проведження технічної рекультивації, відвалу ( захисного валу), порушених земель із західної та східної частин кар`єру, господарчих шляхів), що у своїй сукупності складають єдиний простір у вигляді земельного відводу, в межах якого розташовані об`єкти, які разом утворюють єдиний технологічний комплекс.

Вищезазначене підтверджується єдиним для всіх земельних ділянок, наданих ПРАТ ЦГЗК , кодом класифікації видів цільового призначення земель - 11.01, про що зазначено, як в витягах з технічної документації, так в самих рішеннях Криворізької міської ради Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок , що входять до земельного відводу.

Згідно з технічною документацією, що стала підставою для затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, який затверджено рішенням Криворізької міської ради № 3931 від 23.06.2010р., а саме, робочого проекту ДП Кривбаспроект Гірничотехнічна рекультивація поверхні засипаного кар`єру № 2 розкривними породами кар`єру № 1 і щебнем сухої магнітної сепарації , затвердженого Державною геологічною службою, Дніпропетровською обласною СЕС, на даний час продовжується складування розкривних порід кар`єру № 1 у відпрацьовану ємність кар`єру № 2 і проведення гірничотехнічної рекультивації поверхні засипаного кар`єру № 2, що є складовою технологічного процесу добування корисних копалин родовища - Велика Глеюватка .

Вищезазначене вказує на те, що орендована земельна ділянка включає в себе кар`єр з гірничими виробками та відвалом для складування розкривних порід, тобто, використовується безпосередньо для забезпечення видобування корисних копалин, оскільки технологічний процес видобування корисних копалин не обмежується лише вилученням корисних копалин, роботі з безпосереднього видобування корисних копалин передують інші гірничі роботи, в тому числі гірничорозвідувальні.

Відповідно до п.2.4, 2.12. Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування , затвердженого Наказом Міністерства промислової політки України № 221 від 07.05.2004р., Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар`єрах :

кар`єр - сукупність відкритих гірничих виробок, призначених для розробки родовища, корисних копалин;

гірнича виробка - порожнина в гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід.

відвал - гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщеннярозкривних порід, некондиційної мінеральної сировини;

розкривні породи - гірничі породи, які покривають корисні копалини і повинні бути видалені при відкритих гірничих роботах для забезпечення видобутку корисних копалин .

Таким чином, доказів, які спростовують використання спірної земельної ділянки з іншою метою, ніж за цільовим призначенням - добування залізних руд, відповідачем не надано.

При цьому, доводи апелянта про те, що земельна ділянка, надана позивачу в орендне користування для розміщення об`єктів кар`єру № 2, не використовується для добування корисних копалин, осківльки даний кар`єр на теперішній час є відпрацьованим і не експлуатується, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

В апеляційній скарзі відповідач також зазначив про свою незгоду з виключенням з пункту 30 розділу Інші права та обов`язки сторін умови про право Орендодавця в односторонньому порядку збільшувати розмір орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розміру земельного податку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заявляв своїх заперечень щодо даного пункту договору під час розгляду справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Частиною 4 статті 165 ГПК України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Проте, відповідач жодним чином не обгрунтував відсутність заперечень щодо цих обставин у суді першої інстанції.

Таким чином, господарський суд Дніпропетровської області всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без зміни.

В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги відносяться на Криворізьку міську раду.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.04.2019р. у справі №904/5636/18 - залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Криворізьку міську раду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 18.06.2019року

Головуючий суддя О.В.Березкіна

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.Г.Іванов