Рішення

від 11.06.2019 по справі 912/522/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 рокуСправа № 912/522/19 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засіданні Лупенко А.І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/522/19

за позовом Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області, 27100, Кіровоградська область, м.Новоукраїнка, вул. Гагаріна, 7 в інтересах держави в особі Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області, 26334, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Завалля, вул. Жовтнева, 10

до відповідача Фізичної особи-підприємця Шиловського Олександра Петровича, АДРЕСА_1

про стягнення 45 515,82 грн

Представники:

від прокуратури - Олаг О.С. прокурор відділу, посвідчення №042560 від 30.03.2016;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області (далі - селищна рада, позивач) до Фізичної особи-підприємця Шиловського Олександра Петровича (далі - ФОП Шиловський О.П., відповідач) про стягнення 45 515,82 грн заборгованості зі сплати орендної плати за період 2016-2018 років за договором оренди земельної ділянки зареєстрованим в книзі 4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі у Державному реєстрі земель 11.04.2012 року за №352110004000877 з приводу оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 розташованої в межах населеного пункту Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області із земель житлової та громадської забудови, зарахувавши її на рахунок Заваллівської селищної ради, з покладанням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем Договору оренди земельної ділянки від 11.04.2012 в частині здійснення орендних платежів.

Порушення інтересів держави Прокурор вбачає в тому, що згідно Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Несплата до відповідного бюджету орендної плати за користування землею спричиняє шкоду економічним інтересам територіальної громади, що надає підстави для звернення Прокурора до суду з відповідним позовом, оскільки захист порушених прав територіальної громади не здійснюється відповідним органом - Заваллівською селищною радою.

Ухвалою від 26.02.2019 позовну заяву Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області залишено без руху та зобов`язано в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки, а саме надати суду письмові відомості із зазначенням щодо наявності у прокурора або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, а також надати належним чином засвідченні копії документів доданих до позовної заяви.

11.03.2019 на адресу господарського суду від Новоукраїнської місцевої прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, відповідно до якої прокурором надано суду письмові відомості із зазначенням щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви, а також надати належним чином засвідченні копії документів доданих до позовної заяви..

Ухвалою господарського суду від 18.03.2019 поданий позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/522/19 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.04.2019, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Прокурором подано суду письмові пояснення від 05.04.2019 та додаткові докази за супровідним листом від 11.04.2019.

В підготовчому засіданні 16.04.2019 оголошено перерву на 15:15 год 07.05.2019.

26.04.2019 Прокурором подано суду додаткові пояснення щодо розрахунку заборгованості орендної плати.

Ухвалою від 07.05.2019 господарським судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.06.2019.

20.05.2019 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі та не заперечення позовних вимог.

В судовому засіданні 11.06.2019 прокурор підтримав позов.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2019 участі не брав.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався та не повідомив суд про наявність у нього заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

В матеріалах справи міститься конверт з вкладенням (ухвала від 07.05.2019) повернутий органом поштового зв`язку з відміткою "за зазначеною адресою не проживає", який направлявся на адресу розташування земельної ділянки.

Разом з цим, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого засідання, оскільки крім цього ухвали у даній справі направлялась останньому на юридичну адресу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 32-34) та за місцем розташування земельної ділянки. Також суд намагався повідомити відповідача про проведення судових засідань телефонограмою.

Згідно з частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З підстав викладеного та враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, господарський суд здійснює розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача та за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи здійснюється за підсудністю з урахуванням положень ч. 5 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України з огляду на обставини місцезнаходження земельної ділянки та місця сплати орендної плати за договором, яким є Кіровоградська область.

Розглянувши наявні у справі матеріали та заслухавши пояснення Прокурора, які наведено в обґрунтування підстав позову, дослідивши докази у справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2012 між Заваллівською селищною радою (орендодавець) та ФОП Шиловським Олександром Петровичем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (далі - Договір, а.с. 20-24), за умовами якого в оренду відповідача на підставі рішення Заваллівської селищної ради від 09.10.2009 № 958 передано земельну ділянку за кадастровим номером 3521155300:50:019:0011, яка знаходиться за адресою: селище Завалля, вул. Комсомольська, 16 б, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Договір укладено строком на 25 років (п. 7 Договору).

Згідно умов Договору, орендна плата у грошовому вигляді становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме 8310,60 грн в рік за всю площу. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

Орендна плата вноситься щомісячно в рівних частинах, що становить 692,55 грн за всю площу на рахунок Заваллівської селищної ради (п.п. 8- 10 Договору).

Договір підписано сторонами та зареєстровано в книзі 4 відділу Держкомзему у Гайворонському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 11.04.2012 за № 352110004000877.

За Актом прийому-передачі земельної ділянки відповідачу передано земельну ділянку площею 475,0 кв.м (а.с. 28).

Прокурором у позові зазначено, що ФОП Шиловський О.П . не виконано зобов`язання по сплаті орендної плати в повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 45 515,82 грн за період з 2016 по 2018 роки.

При вирішенні спору господарський суд враховує наступне.

Пунктом 3 ст.131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор, серед іншого, звертається до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави в позовній, чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

У відповідності до п.4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі № 1-1/99 від 08.04.1999р. прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, є зокрема, доходи місцевих бюджетів, інші кошти.

У відповідності до п. 14 ч. 1 ст. 69 Бюджетного кодексу України, до доходів загального фонду бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів належать: надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є міські (міст районного значення), селищні та сільські ради.

Плата за землю, згідно пункту 14.1.147. ст. 14 Податкового кодексу України, це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Плата за землю зараховується до відповідного бюджету.

З викладеного господарський суд дійшов висновку, що дотримання належного регулювання земельних відносин та забезпечення надходжень платежів з орендної плати до місцевих бюджетів, безпосередньо належить до інтересів держави.

На вказане також звертає увагу у позові Прокурор, мотивуючи порушення інтересів держави.

В той же час, органом місцевого самоврядування - Заваллівською селищною радою не вжито будь-яких заходів щодо усунення порушень та стягненню орендної плати до бюджету.

Як зазначено Прокурором, при наявності у орендаря простроченої заборгованості за договором оренди земельної ділянки, не зважаючи на тривалий характер порушень умов договору оренди земельної ділянки позивач не звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості та, як наслідок, усунення порушень інтересів держави та поновлення її прав.

Отже, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення Прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Заваллівської селищної ради та наявність підстав для представництва інтересів останньої, що також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 17.10.2018 у справі № 910/11919/17.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до Земельного кодексу України, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ст. ст. 2, 3).

Використання землі в Україні є платним; об`єктом плати за землю є земельна ділянка; плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Закон України "Про оренду землі" визначає, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, - це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов`язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Подібне визначення міститься і у статті 21 Закону № 161-XIV.

Справляння плати за землю, в тому числі і орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою, зокрема, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 271.1.1. пункту 271.1. статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації.

За правилами ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель з урахуванням коефіцієнта індексації є основою для визначення розміру земельного податку та розміру орендної плати.

Згідно умов Договору, орендна плата визначена в розмірі 8310,60 грн в рік (692,55 грн в місяць) з розрахунку 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка згідно п.5 Договору становила 145,80 грн за 1 кв.м.

Тобто, за умовами Договору орендна плата визначена відповідно до нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки на рівні 12%. Зазначений розмір відповідає наведеним вище положенням Податкового кодексу України.

Вказаний в Договорі розмір нормативної грошової оцінки визначено станом на 2012 рік та підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ( а.с. 116).

Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період з 2016 по 2018 роки відповідач здійснює користування земельною ділянкою загальною площею 475,0 кв.м., яка знаходиться за адресою: с-ще Завалля, вул. Комсомольська, 16 б.

За розрахунком наявним в матеріалах справи заборгованість відповідача з орендної плати за період з 2016 по 2018 роки становить 45515,82 грн (а.с 17), а саме:

- за 2016рік - 14874,45 грн

- за 2017 рік - 14874,45 грн

- за 2018 рік - 15766,92 грн.

Разом з цим, суд перевіривши наданий розрахунок встановив, що виходячи з нормативної грошової оцінки відповідної земельної ділянки за 2017 рік, яка становила 131391,00 грн (а.с.118) позивач невірно визначив орендну плату за 2017 рік, яка становить 15766,92 грн (131391,00 грн х12%).

Таким чином, за розрахунком господарського суду заборгованість відповідача з орендної плати за 2016-2018 становить 46408,29 грн, однак не виходячи за межі позовних вимог, господарський суд вважає, що стягненню підлягає заборгованість по сплаті орендної плати за землю за Договором оренди від 11.04.2012 в сумі 45515,82 грн.

За положеннями ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Під час розгляду справи відповідачем не подано до суду заперечень з приводу заборгованості по орендній платі за Договором та не надано доказів її сплати в повному обсязі.

Згідно Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (включаючи право оренди земельної ділянки) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З підстав вищенаведеного господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Заваллівської селищної ради про стягнення з ФОП Шиловського О.П. на користь Заваллівської селищної ради заборгованості по сплаті орендної плати за землю за Договором оренди від 11.04.2012 в сумі 45515,82 грн за період з 2016 по 2018 роки є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шиловського Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області (26334, Кіровоградська область, Гайворонський район, смт. Завалля, вул. Жовтнева, 10, ідентифікаційний код 04366749) заборгованість по сплаті орендної плати за землю за період 2016-2018 роки за договором оренди від 11.04.2012 в сумі 45 515,82 грн, зарахувавши її на рахунок Заваллівської селищної ради Гайворонського району Кіровоградської області: р/р 33219815011093 в ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 899998, ЄДР 04366749, код платежу 180109000 орендна плата з фізичних осіб.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шиловського Олександра Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь прокуратури Кіровоградської області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Пермська, 4, код ЄДР 02910025, банк - Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код класифікації видатків бюджету 2800) - 1 921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.2019.

Суддя В.Г. Кабакова

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.