Рішення

від 13.06.2019 по справі 918/283/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/283/19

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕКС"

до відповідача-2 ОСОБА_3

про стягнення заборгованості в розмірі 145 833,35 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Мазур Р.В.

від відповідача-2 : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕКС", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 145 833 грн. 35 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18.05.2018 між позивачем та ТОВ "БІОСМАРТЕКС" укладено Кредитний договір №б/н. 21.05.2018 на рахунок останнього перераховані кредитні кошти в розмірі 250 000 грн. 00 коп. Крім того, 17.05.2018 між позивачем та ОСОБА_3 укладено Договір поруки №POR1526567271343, предметом якого є надання поруки за виконання зобов`язань ТОВ "БІОСМАРТЕКС", які випливають з Кредитного договору. Однак, всупереч взятих на себе зобов`язань, відповідач-1 неналежним чином виконував умови договору та допустив порушення терміну повернення кредитних коштів та процентів. Таким чином, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів 145 833 грн. 35 коп. заборгованості за кредитом.

Ухвалою суду від 14.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 04.06.2019.

04.06.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу для належної підготовки до розгляду справи.

Ухвалою суду від 04.06.2019 розгляд справи відкладено на 13.06.2019.

11.06.2019 відповідач-2, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подала заяву про закриття провадження у справі в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості за кредитним договором б/н від 18.05.2018.

Подану заяву відповідач-1 мотивує тим, що до юрисдикції господарського суду не віднесені спори, що виникають при виконанні правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Як вбачається із позовної заяви, позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ "БІОСМАРТЕКС" та ОСОБА_3 як фізичної особи (договір поруки укладений як з фізичною особою). Однак ОСОБА_3 не була і не є фізичною особою-підприємцем і господарською діяльністю не займається, ніяким статусом суб`єкта підприємницької діяльності не наділена.

В судове засідання 13.06.2019 позивач та відповідач-2 не забезпечили явку уповноважених представників, про причину неявки суд не повідомляли, про час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями. Представник відповідача-1 в судовому засіданні визнав наявну заборгованість ТОВ "БІОСМАРТЕКС" перед АТ КБ "Приватбанк" та підтримав заяву відповідача-2 про закриття провадження в частині солідарного стягнення боргу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення поданого позову, господарський суд встановив наступне.

18.05.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕКС" (далі - відповідач-1, Клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", у відповідності до якої Клієнт підписанням цієї Заяви приєднується до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" (надалі - Умови), що розміщені на сайті Приватбанку pb.ua., приймає на себе всі зобов`язання, зазначені в цих Умовах та укладає кредитний договір.

Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, 18.05.2018 між ТОВ "БІОСМАРТЕКС" та АТ КБ "Приватбанк" було укладено Кредитний договір б/н (далі - Кредитний договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.

Згідно п. 1 зазначеної Анкети - заяви істотними умовами кредитного договору є: вид кредиту: строковий; розмір кредиту: визначається Приватбанком, вказується у профайлі Позичальника на сайті kub.pb.ua; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти (комісія) за користування кредитом: 2% в місяць від початкового розміру кредиту; порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів; у випадку порушення строку погашення заборгованості за кредитом, що зазначений п. 1.5. цієї Заяви, проценти за користування кредитом становлять розмір 4% на місяць від суми заборгованості. При цьому, сплачується неустойка в розмірі і згідно розділу 3.2.8. Умов та Правил надання банківських послуг. Укладання кредитного договору здійснюється в порядку, визначеному розділом 3.2.8 Умов та Правил надання банківських послуг. Клієнт доручає банку розмістити у мережі Інтернет відомості про його бізнес-проект, за яким банк надає кредит (а.с. 17-18).

Судом встановлено, що на підставі укладеного Кредитного договору позивачем 21.05.2018 надано для ТОВ "БІОСМАРТЕКС" кредитні кошти в розмірі 250000,00 грн.

За умовами п. 3.2.8.1. Умов передбачено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності клієнта, в обмін на зобов`язання клієнта по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват24.

Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або в сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору.

Кредит також може надаватися шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари і послуги.

Пунктом 3.2.8.2. Умов сказано, що розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50000,00 грн. до 1000000,00 грн.

Надання кредитів в рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту здійснюється шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1. Умов).

Згідно п. 3.2.8.3.1.3. Умов Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата погашення кредиту. Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов`язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.

За приписами п. 3.2.8.3.2. Умов зазначено, що за користування послугою клієнт платить щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору відповідно до п. 3.2.8.6.2.).

Відповідно до п. 3.2.8.3.3. Умов, при порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов`язання клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому в заяві. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку, передбаченого п. 3.2.8.3.1., клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня за кожний календарний день прострочення.

Згідно п. 3.2.8.5.2. Умов клієнт зобов`язаний оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно до п. 3.2.8.3.2.

При цьому, порядок розрахунків між сторонами визначений у п. 3.2.8.9 Умов.

Відповідно до п. 3.2.8.9.1. за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.

Згідно п. 3.2.8.9.2. Умов, нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.

Пунктом 3.2.8.9.3, 3.2.8.9.4 Умов передбачено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів із використанням каналів взаємодії з НБУ.

Відповідно до п. 3.2.8.9.5 Умов, погашення кредиту, сплата процентів за цим Договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення неустойки за цим Договором здійснюються у гривні відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 3.2.8.9.6 Умов визначено, що зобов`язання за цим Договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього Договору, далі - прострочених процентів, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим Договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього Договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку згідно з п.п.3.2.8.5.14. цього Договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

Згідно п. 3.2.8.9.7 Умов, розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "БІОСМАРТЕКС" зобов`язань з повернення наданих Банком кредитних коштів, позивач звернувся до відповідачів з претензією від 18.02.2019 про сплату заборгованості, проте станом на час розгляду даної справи вказана претензія залишена без виконання (а.с. 31-34).

Враховуючи незадоволення відповідачами претензії, позивач звернувся до суду та просить стягнути солідарно з відповідачів 145833,35 грн. заборгованості за кредитним договором.

Також, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором, 17.05.2019 між ОСОБА_3 , як поручителем, та АТ КБ "Приватбанк", як кредитором, укладено Договір поруки №POR1526567271343 (далі - Договір поруки), предметом якого є надання поруки ОСОБА_3 за виконання ТОВ "БІОСМАРТЕКС" зобов`язань, які випливають з Кредитного договору (а.с. 29-30).

Згідно з п. 1.2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 1.5. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов`язань за "Угодою 1", Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні Боржники.

За приписами ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

За правилами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Стаття 14 ГПК України встановлює, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Таким чином, враховуючи викладене, а також беручи до уваги спосіб захисту позивачем, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо заяви відповідача-2 про закриття провадження у справі суд зазначає наступне.

У поданій заяві ОСОБА_3 зазначає, що до юрисдикції господарського суду не віднесені спори, що виникають при виконанні правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем. Вказує, що позивач звернувся до суду із позовом до ТОВ "БІОСМАРТЕКС" та ОСОБА_3 як фізичної особи (договір поруки укладений як з фізичною особою), однак ОСОБА_3 не була і не є фізичною особою-підприємцем і господарською діяльністю не займається, ніяким статусом суб`єкта підприємницької діяльності не наділена.

Суд не може погодитись із твердженнями відповідача-2 з огляду на таке.

В силу ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, - господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Статтею 27 ГПК України передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Відповідно до ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Згідно ст. 21 ГПК України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до відповідачів з вимогою про солідарне стягнення заборгованості.

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач покликається на неналежне виконання ТОВ "БІОСМАРТЕКС" умов кредитного договору шляхом приєднання останнім до публічної оферти через підписання Анкети - Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг кредиту "Кредиту КУБ" від 18.05.2018 в частині повного та своєчасного повернення наданих у кредит грошових коштів та сплати відсотків за користування ними, заборгованості по комісії та пені, а також невиконанням ОСОБА_3 обов`язків поручителя за договором поруки № POR1526567271343 від 17.05.2018, укладеним для забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "БІОСМАРТЕКС" перед АТ КБ "Приватбанк" за угодами - приєднання до Умов та Правил надання послуг кредиту "Кредиту КУБ".

Водночас, як встановлено судом, відповідно до договору поруки № POR1526567271343 від 17.05.2018, який укладений для забезпечення виконання зобов`язання ТОВ "БІОСМАРТЕКС" перед АТ КБ "Приватбанк" поручителем є фізична особа - ОСОБА_3 , яка не є підприємцем.

З позовної заяви вбачається, що у даній справі сторонами основного зобов`язання за угодами - приєднання до Умов та Правил надання послуг кредиту "Кредиту КУБ" від 18.05.2019, тобто кредитором і боржником, є юридичні особи. Однак стороною правочину, в даному випадку договору поруки №POR1526567271343 від 17.05.2018, укладеного для забезпечення основного зобов`язання виступає фізична особа, яка не є підприємцем.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" як кредитор подало до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи. Тобто, між позивачем та відповідачем наявний спір щодо правочину, укладеного для виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними приписами ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відтак, згідно ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в ст. 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Водночас положення п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України не пов`язують також належність до господарської юрисдикції справ у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, з об`єднанням таких позовних вимог із вимогами до особи - боржника за основним зобов`язанням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/1733/18.

Крім того, позовні вимоги є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача буде можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом.

Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 129, 237-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕКС" (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Татарська, буд. 204, код ЄДРПОУ 39837231) та ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 145 833 (сто сорок п`ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 35 коп. заборгованості за кредитом.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІОСМАРТЕКС" (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Татарська, буд. 204, код ЄДРПОУ 39837231) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1 093 (одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути зі ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) 1 093 (одна тисяча сто вісімдесят сім) грн. 75 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.06.2019

Суддя А.М. Горплюк