Рішення

від 20.05.2019 по справі 2а/0470/7384/12

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб -порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

20 травня 2019 року Справа № 2а/0470/7384/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.В.,

за участю:

представника позивача Степанова О.О.,

представника відповідача Овсяникової Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "Комард" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про, з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.04.2019 р., скасування податкового повідомлення-рішення №0000331504 від 19.06.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2012 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Комард» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби, в якій позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000331504 від 19.06.2012 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 позовну заяву Приватного підприємства «Комард» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби №0000331504 від 19.06.2012 року - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 0000331504 від 19 червня 2012 року.

Не погодившись із постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 року, відповідачем - Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби 28.11.2012 року було подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська залишено без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 р. у справі № 2а/0470/7384/12 залишено без змін.

26 березня 2014 року відповідачем - Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби було подано касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 року.

Постановою Верховного Суду від 29.01.2019 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було задоволено частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 у справі №2а/0470/7384/12 - скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Супровідним листом від 04 березня 2019 року справу №2а/0470/7384/12 (2а/0470/7384/12/9497/19, провадження №К/9901/4149/18) за позовом Приватного підприємства "Комард" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про скасуваня податкового повідомлення-рішення було направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в двох томах.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2019 року, справу №2а/0470/7384/12 (номер провадження 29НР-19/2а/0470/7384/12) було розподілено судді Жуковій Є.О.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 р. було прийнято до провадження адміністративну справу №2а/0470/7384/12 за позовною заявою Приватного підприємства "Комард" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби про скасуваня податкового повідомлення-рішення №0000331504 від 19.06.2012 року.

Призначено справу №2а/0470/7384/12 до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

08.06.2012 р. Головною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Комард (ЄДРПОУ 32804325) з питань дотриманості нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2012 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП Комард , контролюючим органом складено акт від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325 Про результати документальної позапланової виїзну перевірки ПП Комард (ЄДРПОУ 32804325) з питань дотриманості нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2012 року. .

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від №0000331504 від 19.06.2012 року , відповідно до якого позивачем було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 279 017,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за березень 2012 р. та застосовано штрафні санкції у розмірі 139 508,50 грн.

Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 р. у справі № 2а/0470/7384/12 було ухвалено надати позивачу до суду уточнену позовну заяву з урахуванням відомостей щодо мети та цілі вчинення спірної господарської операції та за відсутності очікуваного результату встановлення причин його відсутності та їх залежність від позивача відповідно до постанови Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №2а/0470/7384/12 (адміністративне провадження №К/9901/7384/18).

Так, на виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 р., повноважним представником позивача було подано через канцелярію Дніпроптеровського окружного адміністративного суду уточнення до позовної заяви від 09.04.2019 р. вх.№18312/19, в тексті якого зазначено наступне.

Підставою для скасування рішень судів та направлення справи на новий розгляд відповідно до цієї постанови Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі №2а/0470/7384/12 є ненадання судами належної оцінки обставинам справи щодо позитивного впливу на умови чи економічні результати діяльності позивача за результатом/господарських відносин з контрагентом, з огляду на доводи відповідача щодо збитковості проведених операцій.

Так, у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі №2а/0470/7384/12 з зазначеного питання вказано, що перевіркою встановлено, що у лютому 2012 року ПП Комард було придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю Полісвіт товарно-матеріальні цінності (зошити) на загальну суму 4081859,29 грн. (в тому числі ПДВ у сумі 680309,88грн.), який придбав сировину для виробництва зошитів на суму 1926612,00 грн. (в тому числі ПДВ 321102,00грн.).

В подальшому позивачем - ПП Комард було здійснено продаж (експорт) вказаних зошитів Товариству з обмеженою відповідальністю Альт (Росія) на загальну суму 3582818,19 грн.

Судом встановлено, що вказані обставини не оспорюються, тоді як спірним є відповідність діловій меті операцій з придбання позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю Полісвіт , який у подальшому було реалізовано на експорт за ціною нижче ціни придбання.

Саме відсутність ділової мети такої операції з придбання й стала підставою для зменшення у податковому обліку позивача - ПП Комард сум податку на додану вартість у їх вартості.

На підставі викладеного вище, повноважний представник позивача у поданому уточненні від 09.04.2019 р. зазначає, що виходячи з наведеного, позивач вважає за необхідне надати наступні уточнення до позовної заяви.

Відповідачем в акті перевірки (абз. 3, 4 ст. 8 акту від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325) зазначається, що позивач провів для себе завідомо збиткову діяльність із закупівлі зошитів на території України та продаж їх на експорт за нижчою ціною, що було спрямоване на навмисне створення умов на вилучення коштів з державного бюджету України шляхом формування безпідставного податкового кредиту по таким операціям, а саме: ПП Комард у лютому 2012 р. здійснив продаж (експорт) зошитів ТОВ Альт (Росія) на загальну суму 3 582 818,19 грн., які ж у лютому 2012 р. придбав у виробника ТОВ Полісвіт за 4 081 859, 29 грн. (в т. ч. ПДВ 680309,88 грн.).

Позивач не оспорює фактичні обставини щодо цієї господарської операції, яка відображена відповідачем у акті перевірки та на яку вказав Верховний Суд в постанові від 29.01.2019 р. у справі №2а/0470/7384/12 з метою з`ясування питання її прибутковості або збитковості.

Однак, висновки контролюючого органу щодо її збитковості є безпідставними та такими, що не грунтуються на правилах податкового та бухгалтерського обліку.

Повноважний представник позивача зазначає, що відповідно до п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9

Запаси , затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 20.10.99 N 246 (надалі -

ПсБО № 9 Запаси ) для цілей бухгалтерського обліку запаси, зокрема, включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу. Придбані (отримані) або

вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю (п. 8 ПсБО № 9 Запаси ). Згідно із п. 9 ПсБО № 9 Запаси первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається, зокрема, із суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків.

Таким чином, придбані у постачальника-виробника ТОВ Полісвіт зошити на балансі позивача обліковувалися за їхньою первісною вартістю (собівартістю) без ПДВ, а саме за 3 401 549, 41 (4 081 859,29 грн. - 680 309,88 грн. ПДВ).

Відповідно до п. 195.1.1 ст. 195 ПК України експорт товарів за межи митної території України оподатковується за нульовою ставкою ПДВ.

ПП «Комард» у лютому 2012 р. здійснив продаж (експорт) зошитів ТОВ «Альт» (Росія) на загальну суму 3 582 818, 19 грн. без ПДВ (0% ставкою), що повністю відноситься на доходи позивача відповідно до п.7 ПсБО № 15 «Дохід» , затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290.

На підставі викладеного вище, повноважний представник позивача зазначає, що фінансовим результатом даної господарської операції є прибуток у розмірі 181 268, 78 грн. (продажна ціна 3 582 818,19 грн. - собівартість проданих товарів 3 401 549, 41 грн.).

Інші підстави (доводи) скасованих рішень судів першої та апеляційної інстанції Верховним Судом не спростовано.

На підставі викладеного вище, повноважний представник позивача просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2012 р. №0000331504.

Суд зазначає, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністратвиного суду від 17.04.2019 р. у справі №2а/0470/7384/12, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, подане в порядку ст.48 КАС України про заміну неналежного відповідача належним у справі №2а/0470/7384/12 за позовною заявою Приватного підприємства Комард до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0000331504 від 19.06.2012 року, - задоволено

Ухвалено замінити відповідача у справі №2а/0470/7384/12, а саме: Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на Головне управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

17.05.2019 р. на адресу Дніпроптеровського окружного адміністративного суду повноважним представником позивача було подано додаткові пояснення від 17.05.2019 р. вх.№26179/19, в тексті якого зазначено наступне.

Діловою метою проведення господарської операції із продажу (експорту) ПП Комард у лютому 2012 р. зошитів ТОВ Альт (Росія) на загальну суму 3 582 818,19 грн. без ПДВ, які у лютому 2012 р. придбав у виробника ТОВ Полісвіт за 4 081 859, 29 грн. (в т. ч. ПДВ 680 309, 88 грн.) або за 3 401 549, 41 грн. без ПДВ (4 081 859, 29 грн. - 680 309, 88 грн. ПДВ) полягала у отриманні прибутку як за цією конкретною операцією, так і в цілому за результатами господарської діяльності у відповідному податковому періоді.

Щодо прибутковості самої господарської операції позивач - ПП Комард зазначив наступне.

Розрахунок прибутковості розглядуваної операції було наведено в Уточненнях до позову.

У зв`язку із тим, що за правилами бухгалтерського та податкового обліку (п. 9 ПсБО № 9 Запаси ) підприємство обліковує на балансі свій товар за собівартістю, до якої не включається непрямі податки, зокрема ПДВ, та враховуючи нульову ставку ПДВ при експорті товару, то фінансовий результат із продажу цих зошитів є позитивний та складає прибуток у сумі 181 268,78 грн. (продажна ціна 3 582 818,19 грн. (без ПДВ) - собівартість проданих товарів 3 401 549,41 грн. (без ПДВ).

До того ж, варто відзначити, що загальновідомими обставинами економічна сутність непрямого податку - ПДВ зводиться до того, що тягар сплати такого податку в кінцевому підсумку несе кінцевий споживач товарів та послуг, а об`єктом цього податку є саме додана вартість. Тому будь-який господарюючий суб`єкт (платник ПДВ), купуючи товар та сплачуючи в ціні товару суму ПДВ своєму постачальнику, має право або зарахувати таку сплату ПДВ постачальнику при його продажу іншим особам у рахунок зобов`язань з ПДВ (право на податковий кредит) або має право на відшкодування грошовими коштами сплаченого постачальнику ПДВ, що також закріплено у відповідних положеннях ПК України.

У випадку експорту товару за межі митної території України держава стимулює такий експорт шляхом встановлення нульової ставки ПДВ, у зв`язку із чим держава повертає (відшкодовує) сплачені постачальнику суми ПДВ експортеру, які ним були сплачені у ціні товару при його придбанні або виготовленні.

Щодо прибутковості господарської діяльності позивача - ПП Комард , за розглядуваний податковий період в цілому останній зазначив наступне.

Господарська діяльність за податковий період здійснення розглядуваної операції (1 квартал 2012 р.), що включає всі господарські операції за цей період, також є прибутковою, що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2012 р., а саме об`єкт оподаткування від всіх видів діяльності за 1 квартал 2012 року (позитивне значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) складає 342 171, 00 грн. (рядок 07).

Суд зазначає, що 20.05.2019 р. повноважним представником відповідача було подано відзив на позовну заяву від 20.05.2019 р., в тексті якого зазначено наступне.

Позивачем - ПП Комард до контролюючого органу була надана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2012 року, відповідно до якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку складає 279 017,00 грн.

З 18.05.2012 р. по 31.05.2012 р. Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Комард з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 279 017, 00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку.

За результатами перевірки було складено акт №849/15-2/32804325 від 08.06.2012 року.

У поданому відзиві від 20.05.2019 р. повноважним представником відповідача зазначено, що в акті перевірки №849/15-2/32804325 від 08.06.2012 р. зазначено, що ПП Комард у лютому 2012 року здійснило продаж (експорт) зошитів ТОВ Альт (Росія) на загальну суму 3 582 818,19 грн.

У лютому 2012 року даний товар ПП Комард придбало у ТОВ Полісвіт на загальну суму 4 081 859, 29 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 680 309,88 грн.), який в свою чергу придбав сировину для виробництва даних зошитів на суму 1 926 612.00 грн. (в т.ч. ПДВ 321 102,00 грн.).

На підставі викладених вище висновків, представник відповідача зазначає, що в частині здійснення операцій купівлі-продажу зошитів ПП Комард здійснював завідомо збиткову діяльність, що направлена не на отримання прибутку, тобто придбання даної продукції та її подальшої реалізації, а на навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок операцій з ТОВ Полісвіт , який значно наростив вартість проданих товарів у порівнянні з придбаною сировиною та згорнув власні податкові зобов`язання за рахунок інших сумнівних контрагентів. Основними з даних сумнівних контрагентів згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ІІІ-V ланцюгу постачання встановлено постачальника з 3 та 4 станом, а саме: ПП Ром-Транзит", код за ЄДРПОУ З1145813, знаходиться на обліку в ДПІ у Сухівському районі м. Львова. Вид діяльності - Інші види оптової торгівлі. Стан - 3 (Прийнято рішення про припинення (розпочато ліквідаційну процедуру); ВАТ Луцький картонно-руберойдовий комбінат , код за ЄДРПОУ 0292652, знаходиться на обліку в Луцькій ОДПІ. Вид діяльності - Виробництво паперу та картону. Стан - 4 (порушено провадження у справі про банкрутство).

Враховуючи те, що ПП Комард проводило господарську діяльність із зазначеними підприємствами протягом 2010 - 2011 рр., а також, враховуючи те, що вказані підприємства працюють в одному сегменті ринку, не можливо спростовувати той факт, що ПП Комард було обізнане щодо діяльності своїх контрагентів.

З урахуванням вищезазначеного, повноважний представник відповідача просив суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 20.05.2019 р. з`явились всі сторони у справі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених в останньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовної заяви та просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на відзив від 20.05.2019 р., зміст якого викладено вище по тексту.

В судовому засіданні судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважний представник як позивача так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 - 211, 217, 224 - 228 КАС України безпосередньо 20.05.2019 року.

Дослідивши в судовому засіданні докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Приватне підприємство Комард зареєстроване 17.12.2003 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується відомостіми, які містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Головним державним податковим інспектором відділу контролю за правомірністю бюждетного відшкодування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпроптеровська Дніпроптеровської області Фоменко Михайлом Юрійовичем про ведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Комард з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2012 року у розмірі 279 017 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП Комард , контролюючим органом складено акт від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325 Про результати документальної позапланової виїзну перевірку ПП Комард (код ЄДРПОУ 32804325) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2012 року, яка виникла за рахунок від`ємного значення з ПДВ, що декларувалось у лютому 2012 року. .

В акті від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325 контролюючим органом зроблено висновок, про порушення ПП Комард : ч.1 ст.67 Конституції України, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, п. 198.1 та 198.3 ст.198, п.200.1, 200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та п.п. 4.6. п. 4 розд. 5, п.13 розд. 3 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 лютого011 року №197/18935, ПП Комард завищено суму бюджетного відшкожування з ПДВ в Декларації за березень 2012 року в сумі 279 017 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325, контролюючим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення, а саме: №0000331504 від 19.06.2012 року.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали наступні обставини.

Згідно акту перевірки ПП «Комард» сформовано сумнівний податковий кредит лютого та березня 2012 року по операціях з придбання ТМЦ, надання послуг на загальну суму ПДВ 1 004 373,23 грн. за рахунок продажу товару за ціною нижчою за придбання, а також включення сум ПДВ з придбання товарів, надання послуг ТОВ «Полісвіт» , що має багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місце знаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини , товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання, за матеріалами перевірок є постійними в ланцюгах поставок, працюють в одному сегменті ринку, в результаті чого ПП «Комард» в податковому обліку здійснено нікчемний правочин, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2012 року на загальну суму 279 017,00 грн., та заниження залишку від`ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 279 017,0017 грн. (стор.8, 15 акту).

При цьому суд зазначає, що контролюючим органом зроблено висновок, що зазначене не дає можливості встановити виробника (імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до Державного бюджету та такі обставини свідчать про отримання податкової вигоди шляхом бюджетного відшкодування ПП «Комард» у березні 2012 року у розмірі 279 017,00 грн.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Приватне підприємство «Комард» у лютому 2012 року здійснило продаж (експорт) зошитів ТОВ «Альт» (Росія) на загальну суму 3582818,19 грн. У лютому 2012 року даний товар Приватне підприємство «Комард» придбало у ТОВ « Полісвіт» на загальну суму 4081859,29 грн. ( в т.ч. ПДВ у сумі 680309,88 грн.), який в свою чергу придбав сировину для виробництва даних зошитів на суму 1926612,00 грн. ( в т.ч. ПДВ 321102,00грн.), що таким чином в частині здійснення операцій купівлі-продажу зошитів Приватне підприємство «Комард» здійснювало завідомо збиткову діяльність, що направлена не на отримання прибутку, тобто придбання даної продукції та її подальшої реалізації, а на навмисне здійснення ним діяльності з метою вилучення коштів із державного бюджету шляхом безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок операцій з ТОВ «Полісвіт» , який значно наростив вартість проданих товарів у порівнянні з придбаною сировиною та згорнув власні податкові зобов`язання за рахунок інших «сумнівних» контрагентів. Основними з даних «сумнівних» контрагентів згідно з даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів по ІІІ-Vланцюгу постачання встановлено постачальника з 3 та 4 станом, а саме: ПП «Ром-Транзит» , код за ЄДРПОУ 31145813, знаходиться на обліку в ДПІ у Сухівському районі м. Львова. Вид діяльності - інші види оптової торгівлі. (прийнято рішення про припинення, розпочато ліквідаційну процедуру); ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» , код за ЄДРПОУ 0292652 знаходиться на обліку Луцькій ОДПІ. Вид діяльності - виробництво паперу та картону (порушено провадження у справі про банкрутство).

Судом також встановлено, що фактичною підставою для зменшення ПП «Комард» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість став висновок контролюючого органу про безпідставність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість експортної операції по реалізації Товариству з обмеженою відповідальністю «Альт» (Росія) товару закупленого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісвіт» , оскільки така операція є збитковою (продаж товару за ціною нижчою за придбання), а також включення сум податку на додану вартість з придбання товарів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісвіт» , що має багатоступеневий ланцюг постачання, до складу якого входять постачальники, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місце знаходження, не подають податкової та іншої звітності до контролюючих органів, не сплачують податків, документально не підтверджують факт транспортування сировини, товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання. При цьому, відповідач зазначає про неможливість встановлення виробника (імпортера) сировини та товарів по всьому ланцюгу постачання та відповідно сплату податку на додану вартість до державного бюджету, що свідчить про отримання позивачем незаконної податкової вигоди у вигляду бюджетного відшкодування за березень 2012 року у розмірі 279017,00 грн.

Правовідносини сторін, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо визначення вичерпного переліку податків і зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час здійснення податковою контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються нормами Конституції України від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, тощо.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 61, 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Оцінивши надані сторонами у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до ст.86 КАС України, та надавши відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника в світлі висновку, викладеного в пункті 25 Рішення Європейського Суду з прав людини Проніна проти України (заява №63566/00, Страсбург 18 липня 2006 року), суд приходить до висновку про можливість винесення законного і об`єктивного рішення у справі з урахуванням всіх обставин, наведених вище.

При цьому, суд зауважує, що п.1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обовязку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Стаття 2 КАС України зазначає, що основними завданнями (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне зясування всіх обставин у справі; 5) обовязковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. ст.8, 9 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом, а розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частин 4 ст. 9 КАС України, суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Суд прийшов до висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до п.п 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до п.п.14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.21 ПК України визначені обов`язки контролюючих органів, серед яких обов`язок дотримуватись Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати поршень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Статтею 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пункт 37.3 статті 37 Податкового кодексу України визначає, що підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з п.55.1. ст.55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов`язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства. Процедура адміністративного оскарження рішень органів державної податкової служби є дворівневою.

Контролюючими органами вищого рівня є Державна податкова адміністрація України - для державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які у свою чергу є контролюючими органами вищого рівня для державних податкових інспекцій (п.55.2 ст.55 ПК України).

Порядок оскарження рішень контролюючих органів визначений у ст.56 ПК України, п. 56.1 якої визначає, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п.56.2 ст.56 ПК України).

Згідно з п. 56.18. ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до п.58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним контролюючим органом.

Відповідно до п.п. 61.1. ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю перелічені у ст.62 ПК України, до них відноситься, зокрема, відповідно до п.62.1.3. ПК України здійснення податкового контролю шляхом проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статте. 78 ПК України, визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до ст.78 ПК України, Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звіт про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом; платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об`єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки з підстав, зазначених у цьому підпункті, видається:

у разі розгляду заперечення до акта перевірки та/або додаткових документів у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, - контролюючим органом, який проводив перевірку;

під час проведення процедури адміністративного оскарження - контролюючим органом вищого рівня, який розглядає скаргу платника податків; виключено; розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; щодо платника податку подано скаргу: про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит; або про ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит; виключено; отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону; контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов`язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з`ясування під час перевірки питань, що повинні бути з`ясовані під час перевірки для винесення об`єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Наказ про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки; у разі отримання документально підтвердженої інформації та даних, що свідчать про невідповідність умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" та/або встановлення невідповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1.1 підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу; неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пунктів 39.4 і 39.5 статті 39 цього Кодексу; отримано звіт про контрольовані операції, надісланий платником податків відповідно до пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу. У такому разі перевірка проводиться виключно з питань контролю трансфертного ціноутворення; платником податків не подано в установлений пунктом 50.3 статті 50 цього Кодексу строк уточнюючий розрахунок для виправлення помилок, виявлених за результатами електронної перевірки, проведеної за заявою платника податків; виявлено розбіжності даних, що містяться у зареєстрованих акцизних накладних/розрахунках коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та деклараціях з акцизного податку, поданих платником акцизного податку, що реалізує пальне; платником податків не надано для проведення зустрічної звірки інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Така перевірка проводиться виключно з питань, зазначених у запиті контролюючого органу.

Обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.

Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов`язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. Перевірки платників податків податковою міліцією проводяться у межах повноважень, визначених законом, та в порядку, передбаченому Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність", Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82цього Кодексу.

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Перевірка платника податків з питань повноти нарахування і сплати податків та зборів під час здійснення контрольованих операцій проводиться з урахуванням особливостей, визначених статтею 39 цього Кодексу.

Відповідно до ст.9 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку. Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період

реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших

учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність

відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру

документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх

ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від`ємнезначення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до до п.7 ПсБо №15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290, визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за

такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та надаючи оцінку доводам сторін, як викладених в заявленній уточненній позовній заяві та відзиві до неї, так і в поясненнях, наданих в судовому засіданні, суд виходить з наступного.

Суд критично ставиться до позиції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, яка викладена в акті перевірки від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325, на підставі якого винесено податкове-повідомлення рішення, а саме: податкове повідомлення-рішення від №0000331504 від 19.06.2012 року , відповідно до якого позивачем було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 279 017,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за березень 2012 р. та застосовано штрафні санкції у розмірі 139 508,50 грн., оскільки висновки, які зазначені контролюючим органом органом, не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без належного дослідження усіх наявних доказів у справі, що було виявлено під час судової стадії дослідження доказів та безпідставність яких підтверджується відповідними первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

Суд зауважує, що, викладаючи зазначені припущення у формі висновків в акті перевірки від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325, відповідач жодними належними доказами в розумінні ст.73 КАС України не довів в судовому засіданні викладених у вказаному вище акті перевірки обставин, що мали наслідком виникнення зазначених припущень у відповідача, та потягли за собою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що на виконання постанови Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі №2а/0470/7384/12 (адміністратвине провадження №К/9901/4149/18) судом встановлено мету та цілі вчинення спірної господарської операції.

Так, ділова мета проведення господарської операції із продажу (експорту) позивачем - ПП Комард у лютому 2012 р. зошитів ТОВ Альт (Росія) на загальну суму 3 582 818,19 грн. без ПДВ, які у лютому 2012 р. придбав у виробника ТОВ Полісвіт за 4 081 859, 29 грн. (в т. ч. ПДВ 680 309, 88 грн.) або за 3 401 549, 41 грн. без ПДВ (4 081 859, 29 грн. - 680 309, 88 грн. ПДВ) полягала у отриманні прибутку як за цією конкретною операцією, так і в цілому за результатами господарської діяльності у відповідному податковому періоді.

Щодо прибутковості даної господарської операції судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивачем - ПП Комард придбані у постачальника-виробника ТОВ Полісвіт зошити на балансі позивача обліковувались за їхньою первісною вартістю (собівартістю) без ПДВ, а саме: за 3 401 549,41 (4 081 859,29 грн. - 680 309,88 грн. ПДВ).

ПП Комард у лютому 2012 р. здійснив продаж (експорт) зошитів ТОВ Альт (Росія) на загальну суму 3 582 818,19 грн. без ПДВ (0% ставка), що повнісю відноситься на доходи позивача відповідно до п.7 ПсБо №15 Дохід , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. №290 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, розрахунок прибутковості зазначеної полягає в наступному.

У зв`язку із тим, що за правилами бухгалтерського та податкового обліку (п. 9 ПсБО №9 Запаси ) підприємство обліковує на балансі свій товар за собівартістю, до якої не включається непрямі податки, зокрема ПДВ, та враховуючи нульову ставку ПДВ при експорті товару, то фінансовий результат із продажу цих зошитів є позитивний та складає прибуток у сумі 181 268,78 грн. (продажна ціна 3 582 818,19 грн. (без ПДВ) - собівартість проданих товарів 3 401 549,41 грн. (без ПДВ).

До того ж, варто відзначити, що загальновідомо економічна сутність непрямого податку - ПДВ зводиться до того, що тягар сплати такого податку в кінцевому підсумку несе кінцевий споживач товарів та послуг, а об`єктом цього податку є саме додана вартість. Тому будь-який господарюючий суб`єкт (платник ПДВ), купуючи товар та сплачуючи в ціни товару суму ПДВ своєму постачальнику, має право або зарахувати таку сплату ПДВ постачальнику при його продажі іншим особам у рахунок зобов`язань з ПДВ (право на податковий кредит) або має право на відшкодування грошовими коштами сплаченого постачальнику ПДВ, що також закріплено у відповідних положеннях ПК України.

У випадку експорту товару за межі митної території України держава стимулює такий експорт шляхом встановлення нульової ставки ПДВ, у зв`язку із чим держава повертає (відшкодовує) сплачені постачальнику суми ПДВ експортеру, які ним були сплачені у ціні товару при його придбанні або виготовленні.

Щодо прибутковості господарської діяльності позивача - ПП Комард , за розглядуваний податковий період в цілому останній зазначив наступне.

Господарська діяльність за податковий період здійснення розглядуваної операції (1 квартал 2012 р.), що включає всі господарські операції за цей період, також є прибутковою, що підтверджується декларацією з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2012 р., а саме об`єкт оподаткування від всіх видів діяльності за 1 квартал 2012 року (позитивне значення фінансового результату до оподаткування (прибутку) складає 342 171, 00 грн. (рядок 07).

На підставі викладеного вище, суд ззаначає, що фінансовий результат позивача - ПП Комард з продажу зошитів є позитивний та складає прибуток в сумі 181 268,78 грн.

Суд зауважує, що зазначена позиція кореспондується позиції Верховного Суду, викладеній в постанові Верховного Суду від 14.05.2019 р. у справі №826/19832/14 (адміністративне провадження №К/9901/8587/18), в якій зазначається, що Європейський суд з прав людини, розглянувши справу "Інтерсплав проти України", вказав на те, що " коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування платником даних свого податкового обліку, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Так само і саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів у їх сукупності.

Крім того, правова позиція Верховного Суду викладена, в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 р. у справі №810/1499/17 (адміністративне провадження №К/9901/3418/17) полягає в наступному.

З огляду на на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат платника податків не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про незаконність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325, хибність зайнятої ним позиції та невідповідність її чинному законодавству України.

При цьому, оскільки відповідачем в порядку, передбаченому ч.2 ст.77 КАС України не доведено правомірності позиції, викладеної в акті перевірки від 08.06.2012 № 849/15-2/32804325, що стала підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від від №0000331504 від 19.06.2012 року , відповідно до якого було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 279 017,00 грн. за податковою декларацією з ПДВ за березень 2012 р. та застосовано штрафні санкції у розмірі 139 508,50 грн., суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень відповідача щодо порушення позивачем норм податкового законодавства.

Відтак суд зазначає, що відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, у відповідності до норм ст.73, 74 КАС України, під час судового розгляду справи, не було доведено правомірності підстав формування оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення форми, а саме: від №0000331504 від 19.06.2012 року, всупереч положенням ст.77 КАС України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Натомість, позивачем з урахуванням належних письмових доказів в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, як доданих до позовної заяви, так і наданих в судовому засіданні та долучених до матеріалів справи, детально наведених вище, спростовані доводи відповідача відповідно до наданих як пояснень, так і відзиву останнім в порядку ст.77 КАС України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необ`єктивность та недостовірність висновків Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, викладених у акті перевірки ПП Комард від 08.06.2012 р.

Таким чином, встановивши в судовому засіданні та підтвердивши доказами, наявними в матеріалах справи, факт прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття зазначеного рішення; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, що мають наслідком порушення прав та законних інтересів позивача в публічно-правових відносинах з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, суд вважає, що належним засобом щодо поновлення такого порушеного права буде визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, а саме: від №0000331504 від 19.06.2012 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до ч. 8 ст. 6 Закону України Про судовий збір розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати

судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до платіжного дорученя від 25 червня 2012 р. №1536 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 146,00 грн., який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету.

Враховуючи задоволення позовних вимог Приватного підприємства "Комард" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про, з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.04.2019 р., скасування податкового повідомлення-рішення №0000331504 від 19.06.2012 року, суд вважає за необхідне відшкодувати Приватному підприємству "Комард" суму, сплачену у якості судового збору за подання даної позовної заяви з Державного бюджету України в сумі 2 146,00 грн. (дві тисяч сто сорок шість грн.) 00 коп.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Комард" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про, з урахуванням уточненої позовної заяви від 09.04.2019 р., скасування податкового повідомлення-рішення №0000331504 від 19.06.2012 року, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000331504 від 19.06.2012 року.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства "Комард" з оплати судового збору у розмірі 2 146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн., 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 29 травня 2019 року.

Суддя Є.О. Жукова