Ухвала

від 13.06.2019 по справі 221/3096/19

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

221/3096/19

2/221/883/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м.Волноваха

Суддя Волноваського районного суду Донецької області Безрук Т.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за договором позики. Одночасно з позовною заявою він подав заяву про забезпечення позову, в якій вказував, що 17.03.2017 року між ним та відповідачем було укладено договір позики, за яким він передав відповідачу у користування 600 000 грн, які той зобов`язався повернути до 01.03.2019 року. До встановленої дати відповідач не повернув боргу.

Відповідачеві на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1 га, кадастровий номер НОМЕР_1 .

Позивач вказує, що сума боргу є достатньо великою, тому з метою виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог та відсутності у відповідача матеріальної можливості виконати рішення суду, є необхідність забезпечити позов шляхом накладення арешту на належну відповідачеві земельну ділянку.

Позивач в судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали цивільної справи, вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобовязання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально - правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, приходжу до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 152, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,1 га кадастровий номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено в Донецький апеляційний суд протягом 15 днів з дня її проголошення.Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня її вручення.

Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя

Волноваського районного суду Т.В.Безрук