Рішення

від 10.06.2019 по справі 461/9847/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9847/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

за участю:

секретаря Сидорак М.А.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , Богданова П.О.

представника третьої особи, яка

не заявляє самостійним вимог щодо

предмету спору ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСББ Зелене Око (адреса:79011, м. Львів, вул. Кубанська, 23/4, код ЄДРПОУ 25247760), третя особа, яка не заявляє самостійним вимог щодо предмету спору Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1, код ЄДРПОУ 20847537) про зобов`язання вчинити дії-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСББ Зелене око , за участю третьої особи ГРА ЛМР про зобов`язання вчинити дії, мотивуючи свої позовні вимоги наступним. Позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 . 04.08.2017 року він звернувся до ГРА ЛМР щодо самовільно збудованого ОСОБА_6 , мешканцем квартири № 3 у цьому ж будинку навісу для паркування автомобіля. Однак, листом №31-4558 від 15.08.2017 року ГРА ЛМР повідомила про те, що голови ОСББ мають право складати адміністративні протоколи щодо вказаних у заяві порушень. Крім того, листом від 05.09.2017 року ГРА ЛМР повідомила про те, що працівниками ЛКП Снопківське скеровано ОСОБА_6 попередження щодо демонтажу самовільно встановленого навісу для машини та будки для собак на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 23 АДРЕСА_4 Львові в термін до 26.09.2017 року. Крім цього, листом від 15.09.2017 року № 2410-07-7144 Комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління повідомило ОСОБА_5 про виявлення порушення п. 20.1.1 Правил благоустрою м. Львова , а саме: самовільне скидання всіх видів відходів, ґрунту тощо у не відведених для цього місцях. Листом від 09.01.2018 № 31-100 Галицька районна адміністрація повідомила про надходження на розгляд адміністративної комісії ГРА ЛМР протоколу №57 від 27.10.2017 року складеного ЛКП Снопківське щодо ОСОБА_6 та про повернення цього протоколу, у зв`язку із передачею будинку № 23 на вул. Кубанській в управління створеного у ньому ОСББ. Про необхідність вжиття заходів реагування в межах повноважень на повідомлені Позивачем порушення повідомлено голову ОСББ Зелене око . Однак, листом від 02.02.2018 року голова ОСББ Зелене око на лист Галицької

районної адміністрації від 09.01.2018 № 31-100 повідомив про спорудження означеного

вище навісу у 2010 році. При цьому, як зазначено у повідомленні, питання

ОСОБА_6 , який запропонував надання дозволу на облаштування місця для паркування

автомобіля, з влаштуванням навісу на прибудинковій території будинку

АДРЕСА_5 . Кубанській вирішувалось лише 19.11.2017 року. Щодо скарг Позивача про розміщення

на прибудинковій території будівельних та інших відходів, головою ОСББ Зелене око

повідомлено Галицьку районну адміністрацію про стягнення із голови ОСББ Зелене око за результатом складеного працівниками ЛКП Снопківське протоколу про адміністративне правопорушення адміністративного штрафу відповідно до ст. 152 КУпАП. Вважає дії відповідача такими, що порушують правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів та права позивача на умови, сприятливі для життєдіяльності як співвласника будинку АДРЕСА_3 23 , на АДРЕСА_4 , оскільки позивач позбавлений вільного доступу до тієї частини прилеглої до будинку території, що зайнята самовільно встановленим навісом для автомобіля та різного роду відходами, та відповідно права позивача такими, що підлягають відновленню та захисту. З урахуванням уточнених позовних вимог просить суд зобов`язати ОСББ Зелене око здійснити заходи щодо утримання прибудинкової території будинку АДРЕСА_5 у належному стані шляхом демонтажу самовільно збудованого навісу для паркування автомобіля.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16 січня 2019 року відкрито провадження у справі.

Провадження у справі не зупинялося, а тому не було підстав для його поновлення.

Позивач в судове засідання не з`явився. Повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Крім цього, в судовому засіданні приймає участь представник позивача, адвокат Ганущин М.В. Тому згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України, вручення судової повістки представникові учасника справи вважається вручення повістки і цій особі. Тому суд проводить розгляд справи у відсутності позивача ОСОБА_5 , який належним чином повідомлений про судове засідання.

Представник позивача адвокат Ганущин М.В. вимоги позовної заяви з уточненнями підтримала повністю. Надала аналогічні викладеним у позовній заяві пояснення. Позовні вимоги просила задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили повністю. Надали аналогічні викладеним у відзиві пояснення. Додатково надали пояснення про те, що усі співвласники будинку мають вільний доступ до території місця для паркування, накритої навісом, ніхто її не привласнював та не огороджував.

Представник ГРА ЛМР Мартин О.В. також заперечила проти задоволення позову з тих підстав, що у 2009 році складено акт встановлення землекористування та узгодження меж в натурі земельної ділянки у м.Львові на вул АДРЕСА_6 Кубанській, 23 ОСББ Зелене око з суміжними землекористувачами. На зборах ОСББ 19.11.2017 року розглядалося питання щодо надання дозволу на облаштування місця для паркування автомобіля, з влаштуванням навісу на прибудинковій території будинку АДРЕСА_3 23 на вул.Кубанській та було прийнято рішення про погодження влаштування такого навісу.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача та представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 3 ч. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №114927418 від 22.02.2019 р. Право власності на вказану квартиру позивачем зареєстровано 09.07.2015 р.

Позивач ОСОБА_5 неодноразово звертався до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради із заявами та зверненнями щодо неналежного утримання прибудинкової території будинку АДРЕСА_5 на АДРЕСА_4 у неналежному санітарному стані та щодо влаштування навісу. Із долучених позивачем до матеріалів справи відповідей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради вбачається, що у будинку АДРЕСА_5 створено ОСББ Зелене око і з 13.10.1999 року будинок знятий з балансу комунального підприємства та переданий в управління ОСББ Зелене око . Крім цього, роз`яснено право звернення до ОСББ Зелене око із вказаними запитами.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме архівного витягу від 14.07.2005 року рішенням №1934 виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів Про розгляд матеріалів по обміру земель по кварталах вирішено залишити в користуванні земельні ділянки відповідно до існуючих норм за землекористувачами за будинкоуправлінням по АДРЕСА_4 при АДРЕСА_7 кв.м.

У 2009 році складено акт встановлення землекористування та узгодження меж в натурі земельної ділянки у АДРЕСА_8 . Львові на АДРЕСА_4 , 23 ОСББ Зелене око з суміжними землекористувачами.

Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України Про благоустрій населених пунктів навіс відноситься до малої архітектурної форми, елементу декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Навіс для паркування автомобіля був споруджений ще у 2010 році за згодою всіх мешканців будинку, які у 1999 році створили та зареєстрували ОСББ Зелене око .

Станом на 2010 рік позивач не був членом ОСББ "Зелене око", оскільки квартира АДРЕСА_2 належить позивачу на праві власності лише з 2015 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначив, що дії відповідача порушує його правові, економічні, екологічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів та права на умови, сприятливі для життєдіяльності як співвласника будинку АДРЕСА_5 на АДРЕСА_4 оскільки позивач позбавлений вільного доступу до тієї частини прилеглої до будинку території, що зайнята самовільно встановленим навісом для автомобіля.

Стаття 55 Конституції України наділяє кожну особу правом захищати свої права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами від порушень і протиправних посягань.

Аналіз положень глави 29 ЦК України дає підстави для висновку, що в ній закріплені речово-правові засоби захисту права власності. Що до зобов`язально-правових засобів, то вони визначаються безпосередньо нормами особливої частини Цивільного кодексу, що регламентує окремі види зобов`язань.

Норма ч. 2 ст. 386 ЦК закріплює за власником право у разі наявності в нього достатніх підстав припускати можливість порушення свого права власності іншою особою звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Зазначена норма гарантує власнику можливість вимагати не лише усунення порушень його права власності, що вже відбулися, а й звертатися до суду за захистом своїх прав, що можуть бути реально порушені в майбутньому, тобто застосовувати такий спосіб захисту своїх порушених прав, як попередження або припинення можливого порушення його прав власника в майбутньому. Таке правило відповідає особливому характеру права власності як його абсолютного права.

Відповідно до ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснення ним права користування та розпорядження своїм майном (ст..391 ЦК України).

Виходячи з аналізу норм ст.ст. 317, 391 ЦК України позивач, у відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що відповідач ОСББ Зелене око перешкоджає йому у користуванні та розпорядженні його майном (квартирою АДРЕСА_2 ) станом на даний час чи тому, що вказані права позивача можуть бути реально порушені в майбутньому.

Згідно ч.2 ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України..

У позовній заяві позивач покликається на норми ст.ст. 1 та 6 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , відповідно до яких спільним майном багатоквартирного будинку є будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території; співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним.

Частиною 11 цієї ж статті встановлено, що рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.

Згідно ст. 15 цього Закону співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень.

Навіс для паркування автомобіля був споруджений ще у 2010 році за згодою всіх співвласників будинку АДРЕСА_5 , тобто після придбання позивачем у 2015 році квартири АДРЕСА_2 .

У зв`язку з неодноразовими зверненнями позивача щодо знесення навісу та з метою врегулювання питання щодо навісу 19.11.2017 р. були скликані загальні збори співвласників ОСББ Зелене око , на які позивач не прийшов не зважаючи на повідомлення про про такі збори усно, письмово та оголошенням у під`їзді. На загальних зборах більшістю голосів співвласників було прийнято рішення дозволити п. ОСОБА_6 (на даний час померлому) облаштувати та використовувати навіс для паркування автомобіля, що підтверджується копією протоколу загальних зборів ОСББ Зелене око від 19.11.2017р. та відомостями про результати голосування.

Зі змісту ст. 15 та ст. 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити право чи охоронюваний законом інтерес лише у разі їх порушення. При цьому, за аналізу вказаних статтей вбачається про можливість захисту лише свого права або інтересу та лише у разі його порушення.

При цьому, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст.317 ЦК України). За умовами ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Рішення загальних зборів співвласників ОСББ Зелене око від 19.11.2017 року позивачем не оскаржене, в судовому порядку не скасоване і є обов`язковим для позивача як і для інших співвласника багатоквартирного будинку.

Окрім того Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05. 2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

За вказаних обставин, суду не надано доказів того, що права позивача у даному випадку з боку відповідача порушено, що підлягають захисту у відповідності до способів, визначених ст. 16 ЦК України.

Доказами, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч.ч. 1,6 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог, позовні вимоги у повному обсязі є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України , судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому сплачений позивачем судовий збір поверненню йому не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258,259, 263 -265, 351-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСББ Зелене Око (адреса:79011, м. Львів, вул. Кубанська, 23/4, код ЄДРПОУ 25247760), третя особа, яка не заявляє самостійним вимог щодо предмету спору Галицька районна адміністрація Львівської міської ради (79000, м. Львів, вул. Ф. Ліста, 1, код ЄДРПОУ 20847537) про зобов`язання вчинити дії .

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.06.2019 р.

Суддя: Радченко В.Є.