Постанова

від 12.06.2019 по справі 153/1477/18

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 153/1477/18

Провадження № 22-ц/801/984/2019

Категорія: 5

Головуючий у суді 1-ї інстанції Любинецька-Онілова А. Г.

Доповідач:Денишенко Т. О.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 рокуСправа № 153/1477/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у ци-вільних справах:

судді-доповідача Денишенко Т.О.,

суддів Рибчинського В.П., Голота Л.О.,

за участі секретаря судового засідання Топольської В.О., скаржника, прокурора відділу прокуратури Вінницької області Рудніцької І.В., представника особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, Головного управління Державної фіс-кальної служби у Вінницькій області Карташова О.В., розглянувши за правила-ми, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного про-вадження, у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових засідань апеляційного суду цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства

Ямпільський приладобудівний завод про визнання права власнос-

ті на нерухоме майно,

за апеляційною скаргою заступника прокурора Вінницької області Шпортуна Андрія Миколайовича на рішення Ямпільського районного суду Вінницької об-ласті від 06 грудня 2018 року, ухвалене в приміщенні суду в м. Ямполі Вінниць-кої області за головування судді Любинецької-Онілової А.Г.,

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулася у Ямпільський районний суд Вінницької області з позовом до Приватного акціонерного товариства ( далі - ПрАТ ) Ямпільський приладобудівний завод про визнання права власності на нерухоме майно ( а. с. 2 ). В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 поси-лалася на те, що з дозволу голови правління товариства вона придбала у при-ватну власність гараж-бокс АДРЕСА_1 . Через відсутність технічної документації на це неру-хоме майно, на землю під гаражем позивачка не може оформити на себе влас-ність на придбане майно. Адміністрація заводу відмовляє їй у наданні будь-якої допомоги в оформленні гаража-боксу, тому ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на гаражне приміщення АДРЕСА_1 .

Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2018 року позов задоволений, визнане за ОСОБА_1 право власності на га-ражне приміщення АДРЕСА_1 об-ласті загальною площею 41,3 кв.м. (а. с. 23- 26).

20 березня 2019 року рішення Ямпільського районного суду Вінницької об-ласті від 06 грудня 2018 року в апеляційному порядку в інтересах держави в особі Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій облас-ті, Ямпільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінниць-кій області оскаржив заступник прокурора Вінницької області Шпортун А.М. В апеляційній скарзі зазначається, що оскаржуване судове рішення не відповідає вимогам чинного законодавства. Скаржник просив суд апеляційної інстанції поновити йому строк на оскарження рішення суду першої інстанції, скасувати дане рішення, стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Вінницької об-ласті понесені судові витрати у справі ( а. с. 30-38, 55-63 ).

Ухвалою апеляційного суду від 14 травня 2019 року ( а. с. 84 ) заступнику прокурора Вінницької області Шпортуну А.М. поновлений строк на апеляційне оскарження рішення ( а. с. 84 ).

Правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.

У судове засідання позивачка, представник відповідача ПрАТ Ямпільський приладобудівний завод не з`явилися з невідомих причин. 07 червня 2019 року суду подана заява від імені ОСОБА_1 з клопотанням про відкладення роз-гляду справи, оскільки вона не отримала копію апеляційної скарги прокурора. Однак підстави заяви про відкладення розгляду справи є надуманими, такими, що не відповідають фактичним обставинам. У матеріалах справи міститься ре-комендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого позивачка 21 травня 2019 року отримала ухвалу про відкриття провадження у справі та копію апеляційної скарги Прокуратури Вінницької області. Апеляцій-ний суд у відповідності з нормами статті 372 ЦПК України ухвалив розглянути дану справу у відсутності її учасників, котрі не з`явилися в судове засідання, оскільки законних підстав для відкладення судового засідання немає.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення по апеляційній скарзі прокурора відділу прокуратури Вінницької області Рудніцької І.В., представни-ка особи, в інтересах якої подана апеляційна скарга, Головного управління Дер-жавної фіскальної служби у Вінницькій області Карташова О.В., дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні в ній докази в їх сукупності, переві-ривши законність, обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає безумовному задоволенню.

Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2018 року у цій цивільній справі не відповідає зазначеним вимогам, воно є від-верто незаконним, необгрунтованим, таким, що ухвалене всупереч норм матері-ального права, з грубим порушенням норм процесуального права, тому підлягає безумовному скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заявлених ОСОБА_1 позовних вимог у повному обсязі.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції зазначив, що рі-шенням виконавчого комітету Ямпільської міської ради від 17 січня 2005 року № 15 було вирішено оформити та видати ВАТ ( не ПрАТ ) Ямпільський прила-добудівний завод свідоцтво про право колективної власності на будівлі гара-жів із вбудованою лазнею по АДРЕСА_1 . Загальна площа цього нерухомого майна становить 524,3 кв.м. Далі суд, перерахувавши документи для оформлення приватизації гаража-боксу ОСОБА_1, вказавши на повідомлення КП Ямпільське районне бюро технічної інвентаризації від 31 жовтня 2018 року № 495 про відчуження 79/1000 частини будівлі гаражів, а саме гаража АДРЕСА_1 , виклавши норми статей 41, 55 Кон-ституції України, статей 4, 16, 206, 328 ЦК України, дійшов висновку, що ОСОБА_1 придбала у власність вказане гаражне приміщення, сплативши відпові-дачеві 26 тисяч гривень.

З такими висновками суду першої інстанції однозначно погодитися не мож-на, оскільки вони не відповідають як нормам матеріального права, так і пору-шують норми процесуального права. Оскаржуване судове рішення є відверто незаконним, необ'єктивним, воно яскраво свідчить про нехтування судом чин-ним законодавством України.

Суд першої інстанції зазначив, що фактично спору між сторонами у справі немає ( позивачка позов підтримує, відповідач позов визнає, не заперечує сто-совно його задоволення ). Не надавши критичної оцінки зібраним доказам, на-віть не намагаючись виконати покладені державою функції, суд першої інстан-ції зробив висновок про відповідність позову вимогам закону. Це усі висновки суду першої інстанції.

Визнання позову відповідачем не тягне обов'язку суду відповідним рішен-ням задоволити заявлені вимоги. Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість суду у разі визнання відповідачем позову за наявності для того підстав ухвалити рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відпові-дачем позову і продовжує судовий розгляд з метою ухвалення законного, об`єк-тивного, обгрунтованого рішення.

Згідно вимог статті 328 ЦК України, на яку посилалася позивачка та суд в обгрунтування свого рішення, право власності набувається, зокрема, із право-чинів. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту пере-дання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власно-сті на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає в набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Оскаржуючи рішення суду першої інстанції, заступник прокурора області Шпортун А.М. зазначає, що суд фактично визнав укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу нерухомого майна, хоча не визначив у рішенні вчиненого правочину, але вказав, що ОСОБА_1 сплатила на рахунок ПрАТ Ямпільський приладобудівний завод кошти за граж у розмірі 26 тисяч гри-вень.

Відповідно до статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимо-ги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним . За правилами частини другої статті 220 ЦК України у випадку, якщо сторони до-мовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сто-рін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий до-говір дійсним.

З матеріалів справи убачається, що спору між сторонами не існувало. Уже ця дійсна обставина виключає вирішення його як такого судом.

Частиною шостою статті 120 Земельного кодексу України визначено, що іс-тотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Розраху-нок позивачки з відповідачем коштами, передача будівлі гаража згідно акту-прийому від 03 серпня 2018 року не є доказом укладення певного правочину у належній письмовій формі.

Позов про визнання права власності без вирішення питання про дійсність фактичного правочину може бути пред`явлений якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою чи у випадку втрати особою документа, що посвідчує його право власності. Жодних підстав для ви-знання за ОСОБА_1 права власності на гаражне приміщення в„– 7 у суду пер-шої інстанції не було.

Оскаржуваним рішенням суду порушені економічні інтереси держави, оскільки завдяки йому не сплачені в установленому порядку збір на обов`яз-кове державне пенсійне страхування, податок з доходу особи, яка отримала прибуток у вигляді оплати відчуженого майна. Останній становить 5 відсотків бази оподаткування. Не сплачений також військовий збір за ставкою 1,5%. При цьому слід зауважити, що судом першої інстанції не встановлена дійсна вар-тість спірного майна. Докази, на які в обгрунтування законності вимог ОСОБА_1 послався суд, не можна визнати належними, достовірними та достатніми, вони сам договір як правочин собою не підміняють, нічого юридично не під-тверджують, у цій ситуації є абсолютно формальними.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рі-шень та застосування практики Європейського суду з прав людини національ-ні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і приктику Європейського суду як джерело права.

З усталеної практики Європейського суду з прав людини, статті 76 ЦПК України слідує, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обгрунтовують вимоги і запе-речення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішен-ня справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Бочаров проти України ( остаточне рішення від 17 червня 2011 року ) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом . Таке доведення мо-же випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між со-бою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів .

Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ді-лянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку ( квартири ) або ін-шого нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріально-му посвідченню та державній реєстрації. Частиною другою статті 640 ЦК Укра-їни встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або дер-жавній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і дер-жавної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Суд першої інстанції вказані норми матеріального права проігнорував, на-лежним чином не визначився у правовідносинах, які виникли у справі, та, буду-чи обізнаним про відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на відчужуване нерухоме майно, через що угода між сторонами у справі не була нотаріально засвідчена, все ж ухвалив у справі незаконне рішення.

Доводи апеляційної скарги заступника прокурора області Шпортуна А.М . заслуговують на увагу, вони обгрунтовано спростовують висновки, викладені в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, є об`єктивно достатніми для ви-знання вимог позивачки такими, що підлягають залишенню без задоволення.

Статтями 374, 376 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати су-дове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рі-шення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення пов-ністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або змі-ни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм проце-суального права або неправильне застосування норм матеріального права. Не-правильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Нормами статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладаєть-ся на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апе-ляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи необхідність відхилення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, на користь скаржника підлягають стягненню з позивачки понесені у справі судові витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

Керуючись нормами статей 141, 367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Вінницької області Шпортуна Андрія Миколайовича задоволити.

Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 06 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приват-ного акціонерного товариства Ямпільський приладобудівний завод про ви-знання права власності на нерухоме майно - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонер-ного товариства Ямпільський приладобудівний завод про визнання права власності на нерухоме майно - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_5 на користь Проку-ратури Вінницької області ( ЄДРПОУ 02909909, Державна казначейська служба України, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35213099003988, отримувач Прокуратура Вінницької області ) судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в сумі 1057,50 гривень ( одна тисяча п'ятдесят сім гривень 50 коп. ).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, од-нак вона може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду про-тягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 18 червня 2019 року.

Суддя-доповідач Т.О. Денишенко

Судді В.П. Рибчинський

Л.О. Голота