Постанова

від 10.06.2019 по справі 600/754/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 600/754/17Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б. Провадження № 22-ц/817/544/19 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Ходоровський М.В.

суддів - Гірський Б. О., Ткач О. І.,

секретаря - Панькевич Т.І.

з участю - позивачки ОСОБА_1 та її представника

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Тернополі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду від 25 березня 2019 року (головуючий суддя Гриновець О.Б., повний текст рішення складено 05 квітня 2019 року) у цивільній справі № 600/754/17 за позовом ОСОБА_1 до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Вівсянської сільської ради Козівського району Тернопільської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання за нею права власності на житловий будинок (А) загальною площею 79,5 м.кв., житловою площею 59,0 м.кв., сарай (Б) площею 36,3 м.кв., літню кухню (В) площею 16,3 м.кв., погріб (Г) площею 17,1 м.кв., що знаходяться на АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 .

Позовна заява мотивована тим, що 04.11.1991 року її батькові ОСОБА_3 , як голові колгоспного двору, було видано свідоцтво про право особистої власності на житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , у якому виконавчим комітетом Вівсянської сільської ради Козівського районну Тернопільської області допущено помилку, а саме неправильно вказано по-батькові, ОСОБА_3 замість правильно ОСОБА_3 .

Відповідно до виписки з погосподарської книги №7, виданої Вівсянською сільською радою Козівського району Тернопільської області 19 липня 2017 року №01-101/2-11, станом на 15.04.1991 року вищевказаний колгоспний двір складався із 6 членів, головою вказаного колгоспного двору був її батько ОСОБА_3 , та членами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мама ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер, склавши 15.03.2008 року заповіт, згідно якого все належне йому майно заповів їй - ОСОБА_1 На момент його смерті вона проживала разом із ним а відтак прийняла спадщину. Нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що на момент звернення відсутній об`єкт приватної власності, як колгоспний двір, і роз`яснено право на звернення до суду.

Посилаючись на наведене просила визнати право власності в порядку спадкування на цілий будинок.

Рішенням Козівського районного суду від 25 березня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і направити справу для розгляду до іншого суду за встановленою підсудністю посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу можливе лише в судовому порядку, що безпідставно не враховано судом першої інстанції.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник апеляційну скаргу підтримали, відповідач у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок від 04.11.1991 року та виписки з погосподарської книги №7, виданої Вівсянською сільською радою Козівського району Тернопільської області 19 липня 2017 року №01-101/2-11, станом на 15.04.1991 року цілий жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належить колгоспному двору, що складається із 6-х членів, головою якого є ОСОБА_3 а членами колгоспного двору є: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Батьками позивачки ОСОБА_1 (ОСОБА_1) є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.7).

Відмовляючи у задоволенні позову з помилковим посиланням на п. 2, 3 ч.1 ст. 318 ЦПК України, суд виходив із недоведеності позивачем можливості встановити юридичний факт в іншому ніж судовому порядку; визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Такий факт встановлюється у випадку, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що батьком позивачки є ОСОБА_3 , ним 15 березня 2008 року складено заповіт, яким він все своє майно заповів ОСОБА_1 ; згідно довідки Вівсянської сільської ради Козівського району від 08 серпня 2017 року № 508 ОСОБА_3 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є одна і та ж особа, інша на території Вівсянської сільської ради не проживала.

Згідно матеріалів справи відповідач Вівсянська сільська рада позовні вимоги визнала.

Отже, колегія суддів вважає, що у наявному у справі свідоцтві на право особистої власності на жилий будинок від 04.11.1991 року допущено помилку, а саме неправильно вказано по-батькові, ОСОБА_3 замість правильно ОСОБА_3 , даний документ належить ОСОБА_3 .

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стосовно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За вимогами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вище зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мама позивачки ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько ОСОБА_3 .

Встановлено, що батьки позивачки були співвласниками будинку по АДРЕСА_1 , кожному належало 1/6 частина. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_3 а від так на час смерті йому належало 2/6 частини зазначеного будинку.

Оскільки згідно заповіту спадкодавець ОСОБА_3 заповів позивачці все своє майно, вона в порядку спадкування має на про на 2/6 частини будинку по АДРЕСА_1 після смерті батька.

Як вбачається із матеріалів справи листом нотаріуса Козівської державної нотаріальної контори від 20 червня 2017 року №353/01-16 ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні відповідної нотаріальної дії, у зв`язку з тим, що на момент звернення відсутній такий об`єкт приватної власності як колгоспний двір і роз`яснено право на звернення до суду.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що права позивача є порушені та підлягають захисту, а тому рішення суду, яким відмовлено в позові, слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.2, 376, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Козівського районного суду від 25 березня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким встановити факт належності ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, що в АДРЕСА_1 , виданий 04.11.1991 року виконкомом Вівсянської сільської ради народних депутатів Козівського району Тернопільської області.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 2/6 житлового будинку (А) загальною площею 79,5 м.кв., житловою площею 59,0 м.кв., сарай (Б) площею 36,3 м.кв., літню кухню (В) площею 16,3 м.кв., погріб (Г) площею 17,1 м.кв., що знаходяться на АДРЕСА_1 .

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 червня 2019 року.

Головуючий -

Судді -