Рішення

від 13.06.2019 по справі 440/1709/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1709/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,

представника позивача - Крамаренко О.П.,

представника відповідача - Колотової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого підприємства "Краса і мода" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2019 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів /надалі - позивач/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Малого підприємства "Краса і мода" /надалі - відповідач; МП "Краса і мода""/ про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21545 грн. 84 коп. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 323 грн. 25 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що у порушення вимог статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" відповідачем у 2018 році не виконано нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що є підставою для застосування вказаних вище сум адміністративно-господарських санкцій та пені.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1709/19, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:00 год. 13 червня 2018 року, витребувано докази.

03 червня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 153-155/, у якому представник МП "Краса і мода" просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що на виконання обов`язку щодо забезпечення працевлаштування інвалідів відповідачем протягом 2018 року подавалися до Горішньоплавнівського міської філії Полтавського обласного центру зайнятості звіти про наявність вакансій форми № 3-ПН. Зазначає, що відповідачем у 2018 році виконано всі залежні від нього заходи по недопущенню господарського правопорушення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Мале підприємство "Краса і мода" зареєстроване як юридична особа 24.06.1992 та основним видом діяльності відповідача є 14.14 Виробництво спіднього одягу, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 105-107/.

11.01.2019 МП "Краса і мода" подано до Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2018 рік (форма № 10-ПІ) (вх. № 203 від 18.01.2019) /а.с. 8/.

Згідно відомостей, зазначених у Звіті, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2018 році становила 12 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складає 0 осіб; кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (осіб) (код рядка 03) становить 1 особа.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано МП "Краса і мода" адміністративно-господарські санкції у розмірі 21545,84 грн. (за 1 особу) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 323,25 грн. (за 25 днів (з 16.04.2019 по 10.05.2019)) /а.с. 10/.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

В силу приписів частини 3 статті 217 Господарського кодексу України крім зазначених у частині другій цієї статті господарських санкцій, до суб`єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування (частина 4 статті 217 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця, передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення, і підлягають застосуванню у разі, якщо суб`єкт господарювання не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною 1 статті 18 цього Закону встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

З наведених норм статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" вбачається, що підприємства здійснюють самостійно працевлаштування осіб з інвалідністю, але виходячи з вимог статті 18 вказаного Закону.

Отже, стаття 18 Закону не встановлює правил, за якими підприємство було б зобов`язано самостійно здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування на своєму підприємстві.

Частиною 3 статті 18 Закону визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання" затверджено форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Згідно з приписами пункту 5 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, форма N 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

За таких обставин неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, а саме неподання звітів за формою № 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 9 липня 2013 року та 19 листопада 2013 року (№№ 21-200а13, 21-397а13 відповідно).

Судом встановлено, що Малим підприємством "Краса та мода" щомісячно протягом 2018 року подавалися до Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості звіти № 3-ПН із зазначенням вакансій для інвалідів: вх. №86 від 05.02.2018 /а.с. 19-24/, вх. №12 від 04.01.2018 /а.с. 25-30/, вх. №395 від 29.12.18 /а.с. 31-36/, вх. №878 від 05.12.2018 /а.с. 37-42/, вх. №820 від 05.11.2018 /а.с. 43-48/, вх.№740 від 05.10.2018 /а.с. 49-54/, вх. № 655 від 06.09.2018 /а.с. 55-60/, вх. №573 від 06.08.2018 /а.с. 61-66/, вх. №496 від 05.07.2018 /а.с. 67-72/, вх. №42 від 05.06.2018 /а.с. 73-78/, вх. №327 від 06.05.2018 /а.с. 79-84/, вх. №329 від 05.04.2018 /а.с. 85-90/, вх. 166 від 05.03.2018 /а.с. 91-96/. Копії вказаних звітів наявні у матеріалах справи.

Листом Горішньоплавнівської міської філії Полтавського обласного центру зайнятості від 27.05.2019 №16/49/192-19 /а.с. 18/ повідомлено суд, що особам з інвалідністю, що перебували на обліку в міській філії та які зверталися за консультаціями, протягом 2018 року надавалась інформація про відкриті вакантні місця на даному підприємстві. Підбір підходящої роботи особам з інвалідністю здійснювався з оглядом на професійні знання, навички, висновки про умови і характер праці, розмір заробітної плати за останнім місцем роботи. Направлення на працевлаштування вищевказаній категорії громадян на МП "Краса і мода" спеціалістами міської філії протягом 2018 року не видавалися.

Отже, відповідач вживав необхідні заходи для працевлаштування інвалідів у 2018 році, а саме, подавав до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) за формою № 3-ПН, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, а тому позовні вимоги про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 21545,84 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 323,25 грн. - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 6-10, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (ідентифікаційний код 13937406, вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36014) до Малого підприємства "Краса і мода" (ідентифікаційний код 13940940, вул. Гірників, 4, м. Горішні Плавні, Полтавська область, 39800) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя С.С. Сич