Ухвала

від 18.06.2019 по справі 560/1776/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1776/19

УХВАЛА

18 червня 2019 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Лабань Г.В., розглянувши позовну заяву заступника керівника Кам`янець-подільської місцевої прокуратури в інтересах держави до Рихтецького дошкільного навчального закладу "Пізнайко" загального розвитку Хмельницької області Кам`янець-Подільського району про визнання бездіяльності незаконною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

заступник керівника Кам`янець-подільської місцевої прокуратури звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави до Рихтецького дошкільного навчального закладу "Пізнайко" загального розвитку Хмельницької області Кам`янець-Подільського району, в якому просить визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку площею 0,1460 га під будівлями та спорудами дошкільного навчального закладу, розташованого за адресою вул. Макаренка, 1-а, с. Рихта, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, та зобов`язати відповідача оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку площею 0,1460 га під будівлями та спорудами дошкільного навчального закладу, розташованого за адресою вул. Макаренка, 1-а, с. Рихта, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області.

На думку прокурора, відсутність правовстановлюючих документів створює передумови для зловживань щодо розпорядження земельною ділянкою, на якій розташований навчальний заклад, ризики для його нормального функціонування, що може призвести до негативних наслідків, порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Наявність підстав для представництва та звернення до суду з цим адміністративним позовом в інтересах держави, прокурор обґрунтовує тим, що відсутній орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов`язання відповідача оформити належним чином право користування земельною ділянкою.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За змістом частини 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Згідно із частинами 3, 4, 5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за адміністративним позовом, поданим прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позові і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до статті 23 закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Тобто, прокурор набуває адміністративної правосуб`єктності лише у разі підтвердження судом наявності підстав для представництва інтересів держави, при цьому наявність таких підстав може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

В обґрунтування необхідності звернення до суду з цим адміністративним позовом в інтересах держави прокурор вказав, що в порушення вимог земельного законодавства Рихтецький дошкільний навчальний заклад "Пізнайко" загального розвитку Хмельницької області Кам`янець-Подільського району не вжив заходів щодо оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1460 га. Також прокурор зазначив, що орган, уповноважений державою, звертатися до суду з відповідним позовом відсутній.

Однак, за приписами статті 188 Земельного кодексу Україні державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

Згідно з статтею 5 закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 6 цього Закону встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Отже, в Україні існує державний орган до компетенції якого віднесений держаний нагляд (контроль) за дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, в тому числі додержання органами місцевого самоврядування, юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, додержання вимог земельного законодавства в процесі передачі у власність, надання у користування земельних ділянок.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В резолютивній частині цього рішення Конституційний Суд України зазначив, що прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави із зазначенням відповідного органу.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Проте, прокурор не надав суду доказів на підтвердження повноважень звернення до суду з цим адміністративним позовом самостійно без зазначення конкретного органу, в інтересах якого заявлений позов.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодекс адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного позовну заяву необхідно залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті прокурором шляхом надання доказів у підтвердження повноважень на самостійне звернення прокурора до суду з цим адміністративним позовом, враховуючи встановлені обставини.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

адміністративний позов заступника керівника Кам`янець-подільської місцевої прокуратури, залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову - 5 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позову без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяГ.В. Лабань