Рішення

від 18.06.2019 по справі 826/16062/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2019 року № 826/16062/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аутера" до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у мм. Київ про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю АУТЕРА (далі - позивач та/або ТОВ АУТЕРА ) з позовом до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач) та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 27.08.2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АУТЕРА виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №56557874.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що не отримував від відповідача постанову про відкриття виконавчого провадження, у спосіб, визначений частиною 1 статті 28 Закону України Про виконавче провадження , чим фактично порушено права боржника, зокрема, на добровільне виконання рішення суду в межах виконавчого провадження, на оскарження постанови в порядку встановленому законом та на ознайомлення з матеріалами справи.

Також, ТОВ АУТЕРА вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження не містить в собі інформації про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до десяти днів з моменту винесення постанови та про стягнення виконавчого збору.

При цьому, позивач стверджує, що за наслідком доведення до нього вимоги державного виконання остання була виконана у строки встановлені останнім, а відтак підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору відсутні.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву та надано належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.04.2018 року у справі №910/21808/17 задоволено позов комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення СПЕЦЖИТЛОФОНД до товариства з обмеженою відповідальністю Аутера про стягнення заборгованості в сумі 13 957,38 грн. та виселення з приміщення.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Аутера (08606, Київська область, Васильківський район, село Крячки, вулиця Кривова, будинок 42, ідентифікаційний код 31901482) на користь комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "СПЕЦЖИТЛОФОНД" (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 34, ідентифікаційний код 31454734) 1 691,16 грн. (одну тисячу шістсот дев`яносто одну грн. 16 коп.) заборгованості по сплаті орендних платежів; 3 382,32 грн. (три тисячі триста вісімдесят дві грн. 32 коп.) неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкту оренди; 4 875,03 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят п`ять грн. 03 коп.) штрафу за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкту оренди; 42,15 грн. (сорок дві грн. 15 коп.) пені за несвоєчасне оплату орендних платежів; 3 900,02 грн. (три тисячі дев`ятсот грн. 02 коп.) штрафу за несвоєчасну оплату орендних платежів; 66,70 грн. (шістдесят сім грн. 70 коп.) сорок процентів річних за несвоєчасне внесення орендних платежів; 3 200,00 грн. (три тисячі двісті грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Виселено товариство з обмеженою відповідальністю Аутера (08606, Київська область, Васильківський район, село Крячки, вулиця Кривова, будинок 42, ідентифікаційний код 31901482) з квартири №10 у будинку №34 на вулиці Оболонській в місті Києві шляхом його передачі комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "СПЕЦЖИТЛОФОНД" (04071, місто Київ, вулиця Оболонська, будинок 34, ідентифікаційний код 31454734) за актом прийому-передачі.

На виконання вищевказаного судового рішення Господарським судом Київської області видано наказ від 02.05.2018 року про примусове виконання рішення по справі №910/21808/18.

Постановою старшого державного виконавця Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 11.06.2018 року ВП №56557874 відкрито виконавче провадження. Надалі, відповідачем прийнято вимогу №56557874/9 від 09.08.20148 року в рамках виконавчого провадження ВП №56557874, якою зобов`язано позивача виконати рішення суду самостійно в строк до 16.08.2018 року та повідомлено, що перевірка самостійного виконання рішення відбудеться об 11 год. 00 хв. 16.08.2018 року.

23.08.2018 року державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві потворно винесено вимогу №56557874/9 в рамках виконавчого провадження ВП №56557874/9, якою зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю АУТЕРА виконати рішення суду самостійно в строк до 27.08.2018 року та повідомлено, що перевірка самостійного виконання рішення відбудеться о 16 год. 00 хв. 27.08.2018 року.

В подальшому, відповідачем складено акт ВП №56557874/9 від 27.08.2018 року.

Крім того, 27.08.2018 року старшим державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №56557874 та постанову ВП №56557874 від 27.08.2018 року про стягнення виконавчого збору (далі - оскаржувана та/або спірна постанова).

16.10.2018 року старшим державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову ВП №56557874 про закінчення виконавчого провадження.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Так, частиною 1 статті 1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавче провадження визначено як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що передбачає сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - Закон №1404-VIII).

В розрізі приписів частини 1 статті 2 Закону №1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII).

Згідно частини 1 статті 15 Закону №1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII).

При цьому, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404-VIII).

В свою чергу, в контексті приписів частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець, в контексті приписів частини 5 статті 26 Закону №1404-VIII, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) (ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII).

Статтею 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

У силу приписів частини 1 статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Аналіз вищенаведених норм Закону України Про виконавче провадження дає підстави для висновку, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень. Законодавець чітко визначив, що виконавчий збір стягується з фактично стягнутої, повернутої, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що жодних заходів примусового виконання рішення суду, передбачених частиною 1 статті 10 Закону №1404-VIII державним виконавцем не здійснювалося.

Посилання ж відповідача у відзиві на позовну заяву щодо обставин примусового виконання виконавчого документа від 27.08.2018 року суд не приймає до уваги, мотивуючи це наступним.

Так, як вже було зазначено вище, 27.08.2018 року відповідачем складено акт державного виконавця ВП №56557874/9, зі змісту якого слідує, що виходом державного виконавця за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що рішення суду виконано в самостійному порядку шляхом звільнення приміщення квартири АДРЕСА_1 від належного їм майна за наслідком передачі приміщення квартири КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД". При цьому, ключі від вхідних дверей приміщення передані представнику КП "СПЕЦЖИТЛОФОНД".

Тобто, акт державного виконавця від 27.08.2018 року свідчить про обставини не вчинення відповідачем заходів примусового виконання рішення суду, передбачених частиною 1 статті 10 Закону №1404-VIII, а відтак суд вважає що оскаржувана постанова прийнята ним безпідставно та є такою, що підлягає скасуванню.

Інші доводи позивача суд залишає поза увагою, оскільки вони фактично не впливають на розгляд спору по суті.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні суд дійшов до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України.

Частиною 2 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 1 статті 143 КАС України встановлено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги те, що адміністративний позов підлягає задоволенню, то судові витрати слід присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 73, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АУТЕРА (08606, Київська область, Васильківський район, село Крячки, вул. Кривова, б. 42, код ЄДРПОУ 31901482) до Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, вул. Гонгадзе, б. 5-б, код ЄДРПОУ 34482497) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 27.08.2018 року про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АУТЕРА виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП №56557874.

3. Судові витрати в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АУТЕРА (08606, Київська область, Васильківський район, село Крячки, вул. Кривова, б. 42, код ЄДРПОУ 31901482) за рахунок бюджетних асигнувань Подільського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві (04208, м. Київ, вул. Гонгадзе, б. 5-б, код ЄДРПОУ 34482497).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева