Постанова

від 12.06.2019 по справі 200/1839/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року справа №200/1839/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретаря судового засідання Тішевського В.В., за участю представника позивача Онищенко І.В., представника відповідачів Помалюк І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 р. (у повному обсязі складено 25 березня 2019 року у м. Слов`янськ) у справі № 200/1839/19-а (головуючий І інстанції суддя Бабаш Г.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Словбудматеріали" до Державної фіскальної служби України (відповідач 1), Головного управління ДФС у Донецькій області (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

04 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Словбудматеріали" звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Донецькій області, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача 2 № 1012154/42028992 від 04.12.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.11.2018 року та зобов`язати відповідача 1 зареєструвати податкову накладну № 2 від 01.11.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; вирішити питання судових витрат (а.с. 4-6).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 04.12.2018 № 1012154/42028992 про відмову у реєстрації податкової накладної та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 01.11.2018 року № 2.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Словбудматеріали 01.11.2018 року № 2.

Вирішено питання судових витрат (а.с. 131-134).

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 143).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що підприємство зареєстровано як платник ПДВ 16.11.2018 року, а податкова накладна № 2 зареєстрована 01.11.2018 року, тобто наявний критерій віднесення підприємства до категорії ризикових - дата реєстрації платником на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації .

За таких обставин, вважає, що Комісією в складі ГУ ДФС у Донецькій області прийнято законне та обґрунтоване рішення від 13.11.2017 року № 47 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За унормуванням ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідачів доводи апеляційної скарги підтримав. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач, ТОВ Словбудматеріали зареєстроване як юридична особа 29.03.2018 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З 01.06.2018 року товариство зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 7-8).

01 листопада 2018 року позивачем складено податкову накладну від № 2 на суму 148997,95 грн., у тому числі сума податку на додану вартість 24832,99 грн., яку направлено відповідачу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 9).

Згідно з отриманою позивачем квитанцією від 26 листопада 2018 року, податкову накладну від 01 листопада 2018 року № 2 прийнято, але її реєстрація зупинена (а.с. 10).

Підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної позивача, вказано: Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Матеріали справи свідчать, що 30.11.2018 року позивачем подано документи на підтвердження реєстрації вказаної податкової накладної у кількості 37 додатків. Вказані документи прийняті до розгляду (а.с. 11).

04 грудня 2018 року Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення № 1012154/42028992 про відмову в реєстрації податкової накладної від 01 листопада 2018 року № 2 з підстав ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи банківські виписки з особових рахунків (а.с. 12).

11 грудня 2018 року позивачем подано скаргу на вказане рішення Комісії (а.с. 13).

20 грудня 2018 року Комісією з питань розгляду скарг прийнято рішення № 52896/42028992/2, яким скаргу залишено без задоволення у зв`язку з відсутністю копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів та/або документи надано не в повному обсязі (а.с. 14).

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачем 2 рішення № 1012154/42028992 від 04.12.2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.11.2018 року.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, 201.1. на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 Кодексу визначає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За унормуванням пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджені порядки з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У пункті 7 даного Порядку передбачено, що у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади за вимогами пункту 10 Порядку.

Згідно п. 12 Порядку у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються за правилами пункту 13 Порядку:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Листом Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 не визначені критерії ризиковості платника податку.

Пункт 1.6. вказаного листа (який згідно квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної став підставою визначення ризиковості позивача) передбачає, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Пункт 14 Порядку визначає перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Матеріали справи свідчать, що квитанція про зупинення реєстрації ПН не містить конкретного критерію ризиковості платника податків, а має лише загальне посилання на пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку , який включає 7 різних підстав.

З апеляційної скарги вбачається, що ТОВ Словбудматеріали віднесено до переліку ризикових платників за критеріями дата реєстрації платником на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації .

Разом з тим, як зазначалось раніше, позивач зареєстрований як юридична особа 29.03.2018 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. З 01.06.2018 року товариство зареєстровано платником податку на додану вартість (а.с. 7-8).

Таким чином, на час реєстрації спірної податкової накладної позивач перестав відповідати критерію ризиковості дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації .

Як визначено пунктом 1.6 Листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року, у разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Таким чином податковий орган не навів конкретного переліку документів, які має надати товариство для підтвердження операції, і позбавив позивача можливості самостійно визначити обсяг необхідних документів, виходячи з конкретного критерію ризиковості.

При цьому слід зауважити, що позивачем фактично на власний розсуд були надані первинні документи підтвердження операцій.

В своєму відзиві відповідачі посилаються на ненадання товариством копій первинних документів, а саме рахунки, сертифікати якості, документи складського обліку.

З цього приводу, крім того, що необхідність надання саме цих документів не була визначена при зупиненні реєстрації ПН, суд наголошує на тому, що це не узгоджується з самим рішенням про відмову в реєстрації ПН від 04.12.2018 року.

Так, вказане рішення має пункт, який визначає підстави його прийняття. В даному випадку визначено ненадання платником податків копії документів . Цей пункт поділяється на підпункти, які мають бути визначені як конкретні підстави.

Документи складського обліку, про відсутність яких зазначає відповідач, обраховуються в пункті первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні . Даний пункт містить примітку документи, які не надано підкреслити . Проте відповідачем в даному пункті не підкреслено жодного документа.

Також, відповідачем в оскаржуваному рішенні відмічений пункт розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків . Наявність таких документів підтверджена наданими позивачем до матеріалів справи копіями платіжних доручень від 29.11.2018 року № 498 на суму 5000 грн., № 500 на 5000 грн., від 03.12.2018 року № 502 на суму 65000 грн., № 503 на суму 65000 грн.

Стосовно відсутності сертифікатів якості - цей пункт взагалі не був зазначений відповідачем при відмові в реєстрації ПН. Крім того, документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності) надаються в разі, якщо їх наявність передбачена договором та/або законодавством.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно безпідставності та невмотивованості оскаржуваного рішення податкового органу, з огляду на що воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

При прийнятті даного рішення судом враховуються позиції Верховного Суду, викладені в постановах від 22.10.2018 року у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17, в яких суд, зокрема, вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

З огляду на викладене, позов ТОВ Словбудматеріали про визнання протиправним та скасування рішення від 04.12.2018 № 1012154/42028992 та зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 01.11.2018 року № 2 підлягає задоволенню.

За приписами пункту 28 Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що відповідачі не довели обґрунтованості прийнятих ними рішень.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 р. у справі № 200/1839/19-а - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 червня 2019 року.

Судді Г.М. Міронова

І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко