Ухвала

від 04.07.2019 по справі 200/1839/19-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 липня 2019 року

Київ

справа №200/1839/19-а

адміністративне провадження №К/9901/18013/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду

Білоуса О.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Словбудматеріали до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

24 червня 2019 року скаржник звернувся до суду касаційної інстанції з вказаною касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Отже, підставами касаційного оскарження можуть бути помилки судів першої та (або) апеляційної інстанцій в питаннях права (застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права), але не в питаннях факту.

Своєю чергою, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону; застосування закону, який не підлягає застосуванню; незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відтак касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен указати конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Касаційна ж скарга в частині обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції наведеного не містить. Натомість у касаційній скарзі відповідач не погоджується з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою доказів у справі.

Однак, відповідно до частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи, що скаржником в касаційній скарзі не наведено жодних підстав для касаційного оскарження, а саме: не зазначено про допущені судами першої та апеляційної інстанцій в судових рішеннях порушення конкретних норм матеріального чи процесуального права при їх ухваленні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для її повернення.

Керуючись статтею 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2019 року повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В.Білоус