Рішення

від 13.06.2019 по справі 178/593/19

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/593/19

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 червня 2019 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Берелет В.В.

секретаря Кирсань Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства Господар Аулівської селищної ради про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, визнання формулювання причини звільнення незаконною, скасування запису у трудовій книжці, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з цим позовом, посилаючись на те, що 19 вересня 2017 року його було прийнято на роботу до комунального підприємства Господар Аулівської селищної ради на посаду водія. У серпні 2018 року він, не отримуючи винагороду за працю, звернувся до директора Ільїної Т . Л. із заявою-претензією про виплату йому заробітної плати, яку він отримував з травня 2018 року. Однак, дана заява залишилась без задоволення. Після чого, КП Господар направило йому свою претензію, якою повідомлялось, що його на підставі ст.36 КЗпП звільнено з підприємства з 01 травня 2018 року, а у разі оскарження таких дій, директорка погрожувала йому зверненням до обласної прокуратури за для порушення проти нього кримінальної справи за ст.185 КК України. Крім того, враховуючи ту обставину, що зробленим відповідачем записом про звільнення уволен по согласию йому було важко знайти роботу в Україні, оскільки не зрозуміле формулювання на російській мові причини звільнення перешкоджає працевлаштуванню. Відсутність необхідних коштів для сплати проїзду у громадському транспорті, неспокійний сон, все це змусило його додавати додаткові зусилля для організації його життя, чим спричинено йому моральну шкоду. Тому просить поновити його на посаді водія у Комунальному підприємстві Господар Аулівської селищної ради, стягнути з Комунального підприємства Господар Аулівської селищної ради на його користь заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 01 травня 2018 року по день поновлення на роботі - 45366,64 грн., визнати формулювання причини його звільнення по п.1 ст.36 КЗпП України уволен по согласию сторон невірною та скасувати запис в трудовій книжці, стягнути з Комунального підприємства Господар Аулівської селищної ради на його користь 10000 грн. моральної шкоди.

Відповідач згідно відзиву просить розглянути справу без його участі.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив, що 19 вересня 2017 року позивача прийнято на роботу по безстроковому трудовому договору на посаду водія до комунального підприємства Господар Аулівської селищної ради згідно наказу №05-0С. Позивач за травень 2018 року винагороди за працю не отримав, після чого, звернувся до відповідача із заявою-претензією із вимогою про виплату заробітної плати. КП Господар направив на адресу позивача претензію, в якій повідомлялося про те, що ОСОБА_1 звільнений з 01 травня 2018 року на підставі п.1 ст.36 КЗпП.

Відповідно до ч. 1. ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1. ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч.1 ст.21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно ст.36 КЗпП підставою припинення трудового договору є угода сторін.

Відповідно до вимог статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Пунктом 1 ч.1 ст.41 КЗпП України встановлено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Вирішуючи питання про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, суд виходить з того, що одноденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 182,93 гривень. У період з травня 2018 року по квітень 2019 року кількість днів за час вимушеного прогулу складає 248 днів. Таким чином, заробітна плата за вимушений прогул, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає: 182,93х248=45366,64 гривень.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди відповідачем у відповідності до ст.237-1 КЗпП України підлягають частковому задоволенню, оскільки мова йде про справедливе та розумне відшкодування, а не про покарання відповідача за його неправомірні дії, що не відповідає принципам та завданням діючого судочинства України.

У відповідності до ст.430 ЦПК України суд допускає до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі незаконно звільненого.

Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді водія у Комунальному підприємстві Господар Аулівської селищної ради.

Стягнути з Комунального підприємства Господар Аулівської селищної ради ( ЄДРПОУ 41502930) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 заборгованість по заробітній платі за час вимушеного прогулу за період з 01 травня 2018 року по день поновлення на роботі - 45366,64 грн.

Визнати формулювання причин звільнення ОСОБА_1 по п.1 ст.36 КЗпП України уволен по согласию сторон невірною та скасувати запис в трудовій книжці.

Стягнути з Комунального підприємства Господар Аулівської селищної ради ( ЄДРПОУ 41502930) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 - 3000 грн. моральної шкоди.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня отримання його копії.

Повний текст судового рішення складено 18 червня 2019 року.

Суддя: В. В. Берелет

р