Ухвала

від 13.06.2019 по справі 635/4979/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/826/19 Слідчий суддя: ОСОБА_1

Справа № 635/4979/18 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: ст.173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою представника власника майна Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 березня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42018221430000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно,-

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалоюслідчого судді було частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42018221430000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на зерно, яке перебуває на зберіганні та у володінні ТОВ «Комбікормник» (ідентифікаційний код 14223117) за адресою: Чернігівська область, Ічнянський район, м. Ічня, вул. Залізнична, 36, а саме, кукурудзу загальною вагою 29 753,74 тон, сою загальною вагою 30,36 тон, заборонено ТОВ «Комбікормник» (ідентифікаційний код 14223117) здійснювати будь-які дії щодо повернення зі зберігання (відпуску, видачі) арештованого майна на користь будь-яких осіб. Строк дії ухвали про арешт майна встановлено до 15 травня 2019 року. Приймаючи таке рішення слідчий суддя виходив з того, що зазначене у клопотанні майно (зерно кукурудзи, сої, що перебувають у володінні ТОВ «Комбікормник») відповідає критеріям ст. 98 КПК України та існує необхідність у накладенні на нього арешту з метою запобігання ризикам приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі іншим особам. Представник власника майна, не погоджуючись з таким рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 березня 2019 року скасувати в частині накладення арешту на зерно, належне на праві власності МПП Фірма «Ерідон», яке перебуває на зберіганні та у володінні ТОВ «Комбікормник», а саме: кукурудзу 3-го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон, відмовити в задоволенні клопотання слідчого в цій частині, дозволити ТОВ «Комбікормник» здійснити дії щодо повернення зі зберігання кукурудзи 3го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон на користь МПП Фірма «Ерідон».

В апеляційній скарзі її автор зазначає, що підприємство не було повідомлено про розгляд клопотання про арешт майна та не приймало участі у судовому засіданні, копія ухвали не була надіслана власнику майна, про її існування представник дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень 08.05.2019 року. В ухвалі зазначено, що все зерно, що перебуває у володінні ТОВ «Комбікормник» належить виключно підприємствам групи «Росток Холдинг», проте відповідно до складських документів зерно кукурудзи 3го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон належить МПП Фірма «Ерідон», яка здійснює правомірну господарську діяльність, пов`язану із оптовою торгівлею зерном. Власник зерна немає жодного відношення до кримінального провадження, не має будь-якого статусу, тому арешт майна накладений необгрунтовано. Слідчим та слідчим суддею не було дотримано вимог ст.ст.94, 132, 173, 174 КПК України. Рішенням слідчого судді заблоковано господарську діяльність підприємства. Вважає, що зерно, яке перебуває у володінні ТОВ «Комбікормник» безпідставно визнане речовим доказом. МПП Фірма «Ерідон» набуло його у власність законним шляхом. При накладенні арешту на зерно не оцінено розумності та співмірності застосування такого заходу. Звертає увагу на судове рішення Харківського районного суду Харківської області від 24.04.2019 року, яким було задоволене клопотання ТОВ «Івангородське» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42018221430000250 та частково скасовано арешт, накладений на зерно, належне цьому товариству. Зазначає, що посилання на сайт https://elevatorist.com, як на підтвердження права власності на зерно є хибним та неналежним доказом по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила підстави для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного:

Належним чином повідомлені учасники розгляду не прибули для розгляду апеляційної скарги, завчасно повідомивши про те, що не заперечують проти проведення розгляду за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, ухвала слідчого судді від 28.03.2019 року підлягає перегляду лише в частині апеляційних вимог представника МПП Фірма «Ерідон».

З клопотання слідчого вбачається, що в провадженні СВ Харківського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42018221430000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Слідчий повідомляє, що у 2009 - 2013 pоках, в ході реалізації комерційного проекту з торгівлі зерновими культурами, іменованого «Зернотрейдинг», - один з учасників цього проекту, ОСОБА_7 , маючи на меті вчинення шахрайських дій, шляхом зловживання довірою ОСОБА_8 , як фінансового партнера проекту, аргументуючи необхідністю фінансування робочого капіталу проекту «Зернотрейдинг» з використанням грошових коштів підконтрольних ОСОБА_8 компаній, заволодів належними ОСОБА_8 грошовими коштами в особливо великих розмірах.

Допитаний в якості потерпілого в рамках кримінального провадження ОСОБА_8 пояснив, що в 2008 році до нього звернувся громадянин ОСОБА_7 , який запропонував стати фінансовим партнером в проекті, пов`язаному з експортом зернових культур з України. Згідно з пропозицією, ОСОБА_7 та його партнер ОСОБА_9 мали б стати операційними партнерами в проекті. Зважаючи на високий обіцяний рівень прибутковості, потерпілий прийняв вищевказану пропозицію. На початковому етапі, в 2008-2009 маркетингових роках, потерпілий профінансував реалізацію зернових культур на суму 3 млн. доларів США, надавши кредит через свої компанії компаніям, управління якими здійснював ОСОБА_7 .. В 2009 році ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , спільно створили проект з торгівлі зерновими культурами « ІНФОРМАЦІЯ_1 », уклавши для цього меморандум зернового проекту «Зернотрейдинг» від 4 серпня 2009 року. Зазначений проект «Зернотрейдинг» неодноразово продовжувався шляхом укладання меморандумів. В свою чергу Меморандум 2009 року передбачав торгівлю зерновими культурами за комісійною схемою. Згідно п. 2.1. умов меморандуму сторони повинні були створити чи придбати операційну компанію - юридичну особу на території України, яка повинна була здійснювати закупівлю зернових культур в Україні і експорт їх агентській компанії-нерезиденту. Агентська компанія-нерезидент повинна була перепродавати зернові культури компанії-продавцеві. Компанія продавець повинна була продавати зернові культури кінцевим покупцям і акумулювати прибуток проекту. Для виконання меморандуму 2009 року ОСОБА_7 запропонував потерпілому використовувати ТОВ «Дейрі - Експерт», що раніше контролювалось ОСОБА_7 , та було перейменоване в ТОВ «Зерно- Трейд» (ЄДРПОУ 32493237) в якості української операційної компанії (згодом ТОВ «Росток-Трейд»), компанію SIA Grainex (реєстраційний номер 40103237446) в якості латвійської агентської компанії (згодом замінена на латвійську компанію SIA Latexport (реєстраційний номер 40103341334), компанію - комітента Ugraine K/S (реєстраційний номер 32466540) в якості датської компанії - продавця (згодом замінена на датську компанію Best Grain K/S (реєстраційний номер 33266391). В свою чергу ОСОБА_7 і його співробітники відповідали за створення та операційну діяльність цих компаній, що входили до проекту «Зернотрейдинг». Як фінансовий партнер, потерпілий ОСОБА_8 надавав фінансування проекту «Зернотрейдинг» шляхом надання низки кредитів від підконтрольної потерпілому компанії Samoran Investments Limited (БВО), що оформлена 50/50% на потерпілого та його рідну сестру ОСОБА_10 . Метою кредитів, як запевнював потерпілого громадянин ОСОБА_7 , було поповнення робочого капіталу та оборотних коштів компаній, що використовувалися в проекті «Зернотрейдинг» для торгівлі зерновими культурами. Далі, ОСОБА_7 та його представники регулярно надавали звітність, яка відображала прибутковість проекту, а тому потерпілий довіряючи ОСОБА_7 , погоджувався на всі його пропозиції щодо структури управління проектом, торгової структури ведення бізнесу та продовжував надавати додаткове фінансування проекту. В процесі виходу з проекту «Зернотрейдинг» у грудні 2013 року, потерпілий ОСОБА_8 дізнався про те, що ОСОБА_7 насправді подавав йому недостовірну інформацію в звітності проекту, де навмисно не відображалися збиткові для проекту операції. Метою приховування ОСОБА_7 від потерпілого ОСОБА_8 фактичного фінансовогостану проектубув намірякомога довшеутримати потерпілого ОСОБА_8 від виходу з проекту та продовжувати отримувати фінансування проекту. У подальшому, потерпілому ОСОБА_8 стало відомо, що ОСОБА_7 умисно, без відома потерпілого, присвоїв частку фінансування, отриманого від потерпілого у розмірі 21 215 500,00 доларів США, шляхом спрямування цих коштів всупереч Меморандуму 2009 року на користь компаній групи «Росток- Холдинг», якими володіє сам ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , які спільно займаються сільськогосподарським бізнесом, тобто з метою фінансування та розвитку власних компаній. Схема виводу фінансування з проекту «Зернотрейдинг», яка була розроблена ОСОБА_7 полягала в наступному: компанії проекту «Зернотрейдинг» в процесі операційної діяльності укладали з компаніями групи «Росток-Холдинг» договори поставки з передплатою (форвардні контракти) на поставку зернових культур та надавали передоплату за цими контрактами. Починаючи з 2012 року, частка контрактів, укладених з компаніями, підконтрольними ОСОБА_7 і ОСОБА_11 , збільшилася до 50% від загального обсягу укладених форвардних контрактів. При цьому, ОСОБА_11 , як другому бенефіціару компаній групи «Росток-Холдинг» було відомо, що гроші на розвиток цих компаній отримані ОСОБА_7 шахрайським шляхом. Отже, обидва власники компаній групи «Росток-Холдинг» діяли в змові, що підтверджується матеріалами, отриманими в межах досудового розслідування. З моменту виявлення ОСОБА_8 вказаних шахрайських дій, ОСОБА_7 , ОСОБА_11 неодноразово, шляхом підписання вказаних документів та проведенням переговорів запевняли потерпілого у тому, що повернуть грошові кошти, проте в дійсності лише вчиняють дії, спрямовані на затягування часу.

Як зазначає слідчий, наведені в цьому клопотанні факти свідчать, що у ОСОБА_7 виник умисел на неповернення ОСОБА_8 грошових коштів. В подальшому цей умисел втілився в системні та цілеспрямовані дії ОСОБА_7 і підконтрольних йому посадових осіб компаній, що входять до групи «Росток-Холдинг», що були направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 в розмірі 21 215 500,00 доларів США, та подальше не повернення ОСОБА_8 . При цьому, ОСОБА_7 на власний розсуд використав вказані грошові кошти для розширення бізнесу та поповнення обігових коштів власного бізнесу, а саме групи «Росток-Холдинг», в результаті чого громадянин ОСОБА_7 , серед іншого, значно збільшив земельний банк групи «Росток- Холдинг» (з 11 719 гектарів в 2009 році до 55 000 гектарів в 2015 році), отримав кошти для закупівлі матеріалів, обладнання тощо за рахунок коштів потерпілого. Таким чином слідчий вважає, що ОСОБА_7 та підконтрольні йому особи здійснили умисні, планомірні, системні, заздалегідь сплановані дії щодо шахрайського заволодіння коштами ОСОБА_8 , шляхом спланованого ухилення від їх повернення ОСОБА_8 , та зазначеними діями ОСОБА_8 завдано шкоду в розмірі, що дорівнює 21 215 500,00 доларів США. До групи «Росток-Холдинг» входить загалом 18 підприємств. Одним з підприємств групи «Росток Холдинг» є ТОВ «Комбікормник» (ідентифікаційний код 14223117). Починаючи з 08.10.2018 року все зерно, яке знаходилось на зберіганні у ТОВ «Комбікормник» (Чернігівська область, Ічнянський район, м. Ічня, вулиця Залізнична, будинок 36) було тимчасово вилученим в ході проведення обшуків та оглядів, а також арештованим на підставі ухвал слідчого судді у справі № 635/4979/18 (провадження № 1 -кс/635/2267/2018, провадження № 1- кс/635/2865/2018, провадження № 1-кс/635/31/2019). Загалом було тимчасово вилучене та арештоване зерно, яке перебуває на зберіганні у ТОВ «Комбікормник» (Чернігівська область, Ічнянський район, м. Ічня, вулиця Залізнична, будинок 36), а саме - кукурудзу загальною вагою 34 420 тон, сою загальною вагою 2 026 тон, пшеницю загальною вагою 798 тон. Все вилучене та арештоване зерно залишене на відповідальне зберігання ТОВ «Комбікормник» в особі повноважного представника Товариства. Новим керівництвом ТОВ «Комбікормник», яке призначене Національним агенством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаних від корупційних та інших злочинів, було проведено інвентаризацію майна товариства, відповідно до якої встановлено, що станом на сьогоднішній день на зберіганні у зерносховищах Товариства:

-знаходиться 29 753,74 тон кукурудзи (з 34 420 тон, які були тимчасово вилучені слідчими та арештовані слідчим суддею);

-знаходиться 30,36 тон сої (з 2 026 тон, які були тимчасово вилучені слідчими та арештовані слідчим суддею);

-пшениця відсутня в повному обсязі (з 798 тон, які були тимчасово вилучені слідчими та арештовані слідчим суддею.

Як вбачається з наданих слідству матеріалів, вилучене та арештоване зерно було відчужене та зникло з території Товариства за час, коли керівництво підприємством здійснював менеджмент, який був підконтрольний ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , тобто до 30.12.2018.

Посилаючись на те, що зерно відповідає критерія ст. 98 КПК України та наявні обґрунтовані підстави вважати, що не накладення арешту на зерно, що перебуває на зберіганні у ТОВ «Комбікормник», починаючи з 01.04.2019 року призведе до його відчуження та приховування, тобто призведе до втрати речових доказів, перешкодить досягненню завдань кримінального провадження, слідчий та прокурор просили задовольнити клопотання. Крім того, як зазначено у клопотанні, на час звернення до слідчого судді тривало проведення судової економічної експертизи з метою встановлення збитків.

Слідчим у клопотанні також вказано, що встановити конкретних власників зерна в межах підприємств групи «Росток Холдинг» не вбачається можливим.

Відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майнадопускається зметою забезпечення збереження речових доказів, іу такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 171 КПК України визначені вимоги до клопотання слідчого, прокурора про арешт майна, а саме в ньому має бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Як зазначено у клопотанні, встановити конкретних власників зерна в межах підприємств групи «Росток Холдинг» не вбачається можливим, оскільки вся господарська документація підприємств прихована колишнім керівництвом, яке не надавало інформації щодо конкретних власників зерна на запити прокурора.

Разом з тим, під час розгляду апеляційної скарги із наданих суду апелянтом матеріалів стало відомо, що власником частини зерна кукурудзи, що перебуває у зерносховищах ТОВ «Комбікормник», є МПП Фірма «Ерідон». На час розгляду клопотання про арешт зерна слідчому судді не були відомі вказані обставини, оскільки матеріали клопотання не містили інформації щодо конкретних власників зерна, на яке просили накласти арешт.

На підтвердження доводів апеляційної скарги щодо приналежності зерна кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон представником МПП Фірма «Ерідон» до апеляційної скарги були додані фотокопії документів, а саме: договір складського зберігання зерна № 11/2018 від 13.12.2018 року, відповідно до якого МПП Фірма «Ерідон» передає ТОВ «Комбікормник» зерно кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон на зберігання; договір купівлі-продажу № 20/12-3СМтМ-Е від 20.12.2018 року відповідно до якого ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла» поставляє МПП Фірма «Ерідон» зерно кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон; видаткова накладна (Т.2 а.с. 27); складська квитанція №57 від 20.12.2018 року, відповідно до якої ТОВ «Комбікормник» приймає від МПП Фірма «Ерідон» зерно кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон на зберігання; акт прийому-передачі зерна № 10.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу прокурор зазначає, що договір купівлі-продажу зерна, укладений між МПП Фірма «Ерідон» та ТОВ «Ічнянський завод сухого молока та масла» є нібито нікчемним. Однак, слід зазначити, що нікчемність вказаного договору не встановлена у визначеному законодавством порядку, судового рішення, яким такий договір визнаний нікчемним, прокурором не надано. Посилання на те, що такий договір спрямований на незаконне заволодіння арештованим майном юридичної особи, є лише припущенням, тоді як право власності МПП Фірма «Ерідон» на зерно кукурудзи загальною вагою 3946 метричних тон підтверджене наданими суду документами.

Колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що слідчому судді на час розгляду клопотання слідчого про арешт зерна не було відомі данні про те, що власником частини зерна кукурудзи є МПП Фірма «Ерідон», доказів причетності якої до підприємств групи «Росток Холдинг» матеріали клопотання не містять, крім того, строк дії ухвали слідчого судді вже закінчився, тобто на даний час не існує предмету спору, з метою дотримання майнових прав власника, враховуючи сукупність встановлених під час апеляційного розгляду обставин, апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги представника МПП Фірма «Ерідон», тому ухвала слідчого судді в частині накладення арешту на зерно кукурудзи в кількості 3946 тон підлягає скасуванню. В іншій частині ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, оскільки в цій частині воно не оскаржено, що не перешкоджає при виникненні певних обставин звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді в іншій частині.

З огляду на те, що під час розгляду апеляційної скарги встановлені достатні підстави вважати, що дійсно власником зерна кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 метричних тон є МПП Фірма «Ерідон», що не спростовано, апеляційний суд вважає, що вимоги апелянта про надання дозволу ТОВ «Комбікормник» здійснити дії щодо повернення зі зберігання зерна кукурудзи 3-го класу врожаю 2018 року загальною вагою 3946 тон МПП Фірмі «Ерідон» є обгрунтованими та такими, що мають бути задоволені, виходячи із встановлених апеляційним судом обставин.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника власника майна Малого приватного підприємства Фірми «Ерідон» адвоката ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 28 березня 2019 року, якою частково задоволено клопотання слідчого у кримінальному провадженні № 42018221430000250 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та накладено арешт на майно скасувати в частині накладення арешту на зерно кукурудзи вагою 3 946 тон, яке належить Малому приватному підприємству Фірмі «Ерідон».

Постановити в цій частині нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт зерна кукурудзи в кількості 3 946 тон, яке належить Малому приватному підприємству Фірмі «Ерідон».

В решті ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді