Постанова

від 13.06.2019 по справі 635/9447/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2019 року

м. Харків

Справа № 635/9447/18

Провадження № 22-ц/818/2959/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: судді Тичкової О.Ю.,

суддів: Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Сватенко Н.В.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Приватне акціонерне товариство Весотра-Харків ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області, постановлену 12 квітня 2019 року о 10 годині 51 хвилині у складі судді Назаренко О.В., -

установив:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з Приватного акціонерного товариства (ПрАТ) Весотра-Харків заробітну плату, пов`язану зі службовим відрядженням, добовими, витратами по сплаті за пальне за період з 01.01.1994 по 12.10.1999 у розмірі 346 007 грн. 48 коп.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року провадження у справі закрито на підставі п.3 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України).

Суд виходив з того, що з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже ухвалено судове рішення, що набрало законної сили.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначає, що позов ним пред`явлено з інших підстав і він має інший предмет ніж той, що вже був предметом розгляду в суді першої інстанції. До того ж попереднім рішенням суду його позов було задоволено частково і роз`яснено, що у випадку отримання доказів на підтвердження позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, він може повторно звернутися до суду. На підтвердження дійсного цивільного позову позивачем надано докази, що жодним із судів не досліджувались.

Новікова Людмила Миколаївна , яка діє в інтересах ПрАТ Весотра-Харків , у відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Посилається на те, що хоча ОСОБА_1 і просить в позовній заяві стягнути на його користь заробітну плату, спір фактично стосується стягнення з ПрАТ Весотра-Харків витрат на службові відрядження, які до складу заробітної плати не входять. Спір із зазначеними позовними вимогами вже розглядався судом і за результатами його розгляду були ухвалені судові рішення, що набрали законної сили.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 і представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрало законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішені по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої він просить ухвалити рішення, а підставою - є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із дійсним позовом, у якому просив стягнути з ПрАТ Весотра-Харків заробітну плату, пов`язану зі службовим відрядженням, добовими, витратами по сплаті за пальне за період з 01.01.1994 по 12.10.1999 у розмірі 346 007 грн. 48 коп. (а.с. 1-3).

Позов обґрунтовано тим, що згідно отриманих позивачем нових доказів ПрАТ Весотра-Харків за період з 1994 по 1999 роки має перед ним заборгованість по виплаті компенсації, що пов`язана зі службовим відрядженням, добовими за указаний період. При цьому ОСОБА_1 в позовній заяві не заперечував, що рішенням Харківського районного суду Харківської області від 18 січня 2000 року з ПрАТ Весотра-Харків на його користь вже стягнуто заборгованість по виплаті компенсації витрат, пов`язаних зі службовим відрядженням за період з січня 1994 року по 12 жовтня 1999 року. Однак на той час в суду були відсутні докази, наявні в ОСОБА_1 на час подачі дійсного позову, тому вказана заборгованість була стягнута в значно меншому розмірі.

Вказані пояснення підтверджуються і текстом рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 січня 2000 року (а.с. 139).

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 18 січня 2000 року виконано. 18 квітня 2006 року постановою головного державного виконавця Фоменко Н.Ю. державної виконавчої служби у Харківському районі та місті Люботин Харківської області було закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-519 від 18.01.2000 року Харківського районного суду по стягненню з ВАТ Вестора-Харків на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10 564 грн. 04 коп. (а.с. 30).

Тобто заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 10 564, 04 грн. була виплачена в повному обсязі.

Згідно пояснень ОСОБА_1 та даних рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 травня 2018 року в листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення витрат, пов`язаних зі службовим відрядженням, добовими, витратами по сплаті за пальне за період з 01.01.1994 по 12.10.1999 у розмірі 17 000 грн. та надав нові докази, що не були йому відомі під час розгляду справи в 2000 році (а.с. 31 - 33). У задоволені зазначеного позову ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з недоведеністю позовних вимог. Вищезазначене рішення було оскаржене ОСОБА_1 та набрало законної сили (а.с. 33).

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду про те, що спір між тими самими сторонами з приводу того самого предмету з тих же підстав вже розглядався судами, з ПрАТ Весотра-Харків вже були стягнути суми відшкодування. Посилання на нові докази не може бути підставою для встановлення зміни позивачем підстави чи предмету позову.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження , ухвала суду є законною і обґрунтованою. Тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 належить залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 12 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складений 14 червня 2019 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді А.В. Котелевець

Р.М. Піддубний