Постанова

від 19.06.2019 по справі 904/418/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2019 року м.Дніпро Справа № 904/418/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Антонік С.Г. (доповідач),

суддів: Іванов О.Г., Дармін М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" на рішення господарського суду Дніпропетровської області (суддя Красота О.І., повне рішення складено 22.04.2019 року) від 22.04.2019р., у справі № 904/418/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Трейд-Компані", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000", м.Дніпро

про стягнення 119 413,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Трейд-Компані" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіас-2000". Просить суд стягнути 95 240,00 грн. - боргу, 20 807,97 грн. - пені, 1 644,00 грн. - 3% річних, 16 989,28 грн. - інфляційне збільшення та судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконував зобов`язання за Договором поставки №18/09/18-1 від 18.09.2018р. в частині оплати поставленої продукції,

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019р. позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Трейд-Компані" основний борг у розмірі 95 240,00 грн., пеню у розмірі 20 807,97 грн., 3% річних у розмірі 1 644,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 16 989,28 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

Вказане рішення обгрунтоване тим, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу за договором поставки №18/09/18-1 від 18.09.2018р. заявлена обгрунтовано.

Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 22.04.2019 в частині стягнення 3% річних в розмірі 1 644, 00 грн. та в частині стягнення 15 267, 34 інфляційних втрат.

В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з наступними висновками господарського суду:

- оскільки Договором поставки від 18.09.2018 року сторони визначили розмір пені - подвійний розмір облікової ставки НБУ, то не повинно додатково стягуватися 3% річних. Суд не застосував імперативну норму законодавства, яке підлягало застосуванню при стягненні пені за прострочення у платежі, а саме ст..3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань ;

- позивачем заявлені позовні вимоги по інфляційним втратам тільки у сумі 1 721, 94. Саме ця сума викладена у позові та додаткових заявах. Саме по цій сумі проведені розрахунки, надані докази та аргументи у позові. Позивачем не заявлялися позовні вимоги по стягненню інфляційних втрат у сумі 16 989, 28 грн.

В описовій та мотивувальній частині судового рішення описується та враховується виключно сума 1712,28 грн. інфляційних втрат. Робиться посилання на надані розрахунки та норми права. Будь-якого обґрунтування по стягненню збільшених інфляційних втрат до суми 16 989, 28 у судовому рішенні не наводиться. Отже, суд безпідставно стягнув 15 267, 34 грн. без наявних позовних вимог, відсутності доказів останнього та без законних підстав при винесенні судового рішення в частині стягнення 15 267, 34 грн.

Позивач відзив не надав.

Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Антоніка С.Г. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Дарміна М.О. від 24.05.2019 року у справі № 904/418/19 ухвалено розгляд апеляційної скарги провести у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмово провадження.

Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 18.09.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Трейд-Компані" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіас-2000" (покупець) укладено Договір поставки № 18/09/18-1 (а.с.17), згідно умов якого, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором передати у власність покупцю олію соняшникову нерафіновану, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти товар відповідно до умов даного договору ( п.1.1 договору).

Найменування, кількість та ціна товару, строки поставки узгоджуються сторонами в специфікаціях, що є невід`ємною частиною цього договору і підписуються на кожну партію окремо ( п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору передбачено, що ціна на товар встановлюється в національній валюті України і вказується постачальником в специфікації на конкретну партію товару.

Крім того, сторонами було підписано Специфікацію № 1 від 18.09.2018р., в якій узгоджено найменування, кількість та ціна товару, строки поставки та оплати (а.с.20).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що оплата за товар, який поставляється за даним договором, здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника по факту завантаження товару на підставі рахунку-фактури в день відвантаження товару, або інший строк, узгоджений сторонами в Специфікації на кожну окрему партію товару.

Згідно п.6 Специфікації, оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника по факту завантаження товару - на підставі рахунку-фактури на протязі п`яти банківських днів після фактичного відвантаження товару.

Пунктом 5.3 договору сторони зазначили, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який вона нараховувалась, від загальної вартості неоплаченої партії товару за кожен день прострочення. Пеня за несвоєчасну оплату товару нараховується до моменту повного виконання покупцем свого обов`язку з оплати товару.

На виконання умов Договору, Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 480 240,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 15 від 19.09.2018р. (а.с.21).

Відповідач частково оплатив товар на загальну суму 385 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с.24-31).

Заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 95 240,00 грн.

Дані факти не оспорюються сторонами.

Позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 95 240 грн. інфляційні у розмірі 1721,94 коп., 3% річних у розмірі 1 644 грн.00коп. та пеню у розмірі 20 807грн.97коп.

Відповідач не погоджується з нарахуванням 3% річних, оскільки сторони в договорі визначили інший розмір пені та не погоджується з сумою річних.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст..ст.546, 547 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст..549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов?язань , статтею 3 встановлено, що розмір пені, …, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ст..610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Особа несе відповідальність за порушення зобов?язання за наявності її вини (ст..614 ЦК України)

З наведених норм права випливає, що пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов?язання, поширює свою дію на всі зобов?язання, вчиняється в письмовій формі і застосовується при порушенні зобов?язання при наявності вини тобто є мірою відповідальністю за порушення зобов?язання. Розмір пені обмежений Законом.

Що стосується 3% річних, то як встановлено ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ст..712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк(строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною третьою статті 692 ЦК України передбачено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Ця правова норма є спеціальною і поширює свою дію лише на правовідносини, пов`язані з купівлею-продажем товару, або на правовідносини, до яких згідно із чинним законодавством застосовуються положення про купівлю-продаж.

Частиною 3 статті 692 ЦК України фактично конкретизовано передбачений статтею 536 цього кодексу обов`язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене статтею 625 цього Кодексу право продавця вимагати від покупця сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У розумінні зазначених статей проценти на відміну від пені є не відповідальністю, а платою за весь час користування грошовими коштами, що не були своєчасно сплачені боржником і нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Тому колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо стягнення пені та 3% річних, оскільки вони мають різну правову природу.

Що стосується стягнення інфляційних, то як вбачається з мотивувальної частини рішення, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість нарахування позивачем 1 721,94 грн. інфляційних і, що саме ця сума підлягає стягненню. Однак в мотивувальній частині рішення допустив описку, зазначивши про стягнення 16 989,28 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст..243 ГПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасника справи виправити допущенні в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Тому в частині виправлення описки справа підлягає направленню до господарського суду.

За наведених обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити без змін.

Судові витрати покласти на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 269, 270, 271, 275,

276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "АВІАС-2000" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2019р. у справі № 904/418/19 залишити без змін.

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для виправлення описки.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.Г. Антонік

Суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін