Ухвала

від 19.06.2019 по справі 904/1772/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви третьої особи,

яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору

19.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1772/19

Суддя Фещенко Ю.В. , розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт" (49101, м. Дніпро, вулиця Володимира Антоновича, 30/32, кв. 57; ідентифікаційний код 31346810)

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" (49000, м. Дніпро, вулиця В`ячеслава Липинського, 18, офіс 407; ідентифікаційний код 24427542)

про визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1772/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" про стягнення заборгованості за договорами поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013 та № 02 від 03.01.2014 у загальному розмірі 756 158 грн. 54 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань договорами поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013 та № 02 від 03.01.2014 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлені позивачем нафтопродукти, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в сумі 458 000 грн. 00 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період з 12.03.2016 по 11.03.2019 у сумі 239 157 грн. 86 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 12.03.2016 по 11.03.2019 в сумі 59 000 грн. 00 коп.

До канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява (вх.№2599/19 від 14.06.2019) ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт" та відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС", в якій він просить суд:

- прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду разом із первісним позовом;

- визнати недійсним договір поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013;

- відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" в частині стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013.

В обґрунтування вищезазначеної заяви ОСОБА_1 зазначає, що він є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" із часткою у статутному капіталі 100% та вказує на те, що директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" при укладенні договору поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013 було здійснено правочин, що віднесено до компетенції загальних зборів - органу, який відповідно до статуту є вищим органом товариства, а тому відповідно до приписів статей 203 та 215 Цивільного кодексу України вказаний договір підлягає визнанню недійсним, як такий, що укладений керівником з перевищенням повноважень та не породжує правових наслідків для товариства.

Звертаючись із вказаним позовом ОСОБА_1 вказує себе третьою особою, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та посилається на норми статті 49 Господарського процесуального кодексу України. В той же час, ОСОБА_1 назвав подану заяву зустрічною та прохальній її частині просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду разом із первісним позовом.

З приводу вказаних обставин суд зазначає наступне.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу в справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Суд відзначає, що право подати до однієї або декількох сторін позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення позовів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, встановлених процесуальним законодавством.

Суд виходить з того, що на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до положень частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України має містити самостійні вимоги саме щодо предмету спору у справі .

При цьому, під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

З огляду на викладене, вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору .

Водночас така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позовних вимог первісного позову є стягнення заборгованості за договором поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013 та договором поставки нафтопродуктів рідких № 02 від 03.01.2014 у загальному розмірі 756 158 грн. 54 коп.

Водночас, у поданій заяві третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ОСОБА_1 просить суд, зокрема, визнати недійсним договір поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013.

З викладеного вбачається, що позовна заява заявника безпосередньо не спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем - стягнення заборгованості за договором (договорами).

Отже, суд вважає, що поданий ОСОБА_1 позов не є позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим подана заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, підлягає поверненню заявникові разом з доданими документами.

Аналогічної правової позиції щодо таких обставин дотримується Верховний Суд у постановах від 12.02.2019 по справі № 910/7913/18, від 12.02.2019 по справі № 916/1743/18, від 16.10.2018 по справі № 916/361/18, від 11.10.2018 по справі № 916/454/18.

Крім того, звертаючись із вказаним позовом ОСОБА_1 назвав подану заяву зустрічною та в прохальній її частині просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду разом із первісним позовом, з приводу чого суд зазначає слідуюче.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України саме відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Однак, ОСОБА_1 не є відповідачем у справі № 904/1772/19.

Отже, подана ОСОБА_1 заява не є зустрічною позовною заявою по справі № 904/1772/19.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу, а відповідно до пункту 6 статті 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

З огляду на вказане, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 підлягає поверненню заявникові разом з доданими документами.

Одночасно, суд роз`яснює, що така позовна вимога може бути заявлена у самостійному позові.

Керуючись статтями 49, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути заявникові позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпродукт" та до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-польське підприємство з іноземними інвестиціями "УПС" про визнання недійсним договору поставки нафтопродуктів рідких № 01 від 04.01.2013 разом з доданими до неї документами .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 19.06.2019.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.В. Фещенко