Рішення

від 18.06.2019 по справі 911/495/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/495/19

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

господарський суд Київської області

без виклику представників сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-Будівельне Управління - 208»

юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 13, кв. 5,

фактична адреса: 03039, м. Київ, пр-т Науки, буд. 16, код ЄДРПОУ 36051023

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Титан»

08342, Київська обл., с. Ревне, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33483992

про стягнення помилково перерахованих грошових коштів

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. № 521/19 від 21.02.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-Будівельне Управління-208» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Титан» про стягнення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 92000,00 грн.

Крім того, у позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2018 у справі №911/495/19 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 5267/19 від 18.03.2019) надійшла заява позивача про усунення недоліків на виконання вимог ухвали господарського суду Київської області від 04.03.2019 у справі № 911/495/19.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.04.2019 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-Будівельне Управління до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження у справі.

Жодних документів на адресу суду від відповідача не надходило.

Належне повідомлення судом відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді підтверджується наявними матеріалами справи про направлення йому ухвали суду на адресу, що встановлена за витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що здійснений за запитом суду станом на 03.03.2019 № 1005074747.

За приписом пункту 10 частини 2 статті 3 Закону України Про державну реєстрацію юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до статті 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, винесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З огляду на вказані положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про розгляд справи щодо нього у господарському суді та його процесуальні права на надання суду заперечень на позов і доказів.

Відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

14.03.2016 з поточного рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю Дорожньо-будівельне управління - 208 № 26006001327769, відкритого в Універсал Банку, МФО 322001, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Завод Титан № 26004802325538 перераховані кошти у розмірі 92000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 71 з призначенням платежу: оплата за причіп вантажний, згідно рахунку № СФ-0012 від 14.03.2016.

Фактичне перерахування вказаних коштів підтверджується матеріалами справи: платіжним дорученням № 71 від 14.03.2016, випискою з особового рахунку позивача № 2606001327769, що наданий ПАТ Універсал Банк .

Доказів повернення вказаних коштів матеріали справи не містять.

24.01.2019 на адресу відповідача позивачем направлено лист з вимогою повернення помилкового перерахованих грошових коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи чеком поштового відправлення ПАТ Укрпошта та описом вкладення до цінного листа.

Як зазначає позивач, відповідачем претензія за вих. № 24/01-1 від 24.01.2019 залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду з вимогою про повернення грошових коштів у розмірі 92000,00 грн., відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, як таких, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги обґрунтовані помилковим переказом коштів з банківського рахунку позивача на рахунок відповідача.

Позивачем стверджується, що документів, що зазначені як підстава платежу - рахунки, ним не отримувались, господарської діяльності з відповідачем ніколи не здійснювалось.

Узагальнені доводи учасників справи

Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-Будівельне Управління-208»

1. У позивача не було волевиявлення на перерахування грошових коштів за платіжним дорученням № 71 від 14.03.2016 на суму 92000,00 грн., з призначенням платежу: оплата за причіп вантажний, згідно рахунку № СФ-0012 від 14.03.2016.

2. Рахунок № СФ-0012 від 14.03.2016 відповідачем позивачу не надавався, договір купівлі-продажу за вказаним у платіжному дорученні рахунком між сторонами не укладався, позивач на підставі зазначеного рахунку жодних матеріальних цінностей від відповідача не отримував та не оприбутковував.

3. 21.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№ 24/01-1, в якій вимагав у семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги повернути на рахунок позивача грошові кошти у сумі 92000,00 грн.

Жодної відповіді на претензію від відповідача не надійшло, грошові кошти не повернуті.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод Титан" відзиву на позов, доказів на підтвердження правовідносин з позивачем не надано

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

За приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, що встановлює загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

З аналізу статті 1212 Цивільного кодексу України вбачається, що цей вид позадоговірних зобов`язань (набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) породжують такі юридичні факти, як набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи та відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частини 1 статті 177, частини 1 статті 202, частин 1, 2 статті 205, частини 1 статті 207, частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України дає можливість зробити висновок про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

За змістом частини 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі, гроші.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Практика Європейського суду з прав людини, що була застосована під час розгляду справи

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Проаналізувавши практику Європейського суду, судом взято до уваги рішення від 19 лютого 2009 року (справа Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) згідно з яким встановлено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного сторонами у матеріалах справи та висновки суду за результатами розгляду справи

Фактичне перерахування позивачем відповідачу спірних у справі коштів у сумі 92000,00 грн. підтверджується вищевказаними матеріалами справи, доказів повернення цих коштів суду не надано.

Відповідно до статті 1 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача.

До матеріалів справи не надано рахунку відповідача № СФ-0012 від 14.03.2016 або іншого документу, що міг бути підставою спірних платежів, докази наявності договірних відносин між сторонами справи - відсутні.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події; якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо відповідача, що здійснений за запитом суду від 03.03.2019 за № 1005074747, відповідач здійснює виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів.

Крім того, судом встановлено, що згідно з випискою з особового рахунку позивача № НОМЕР_1 , відкритого в ПАТ Універсал Банк , 14.03.2016 позивачем оплачено: 467,86 грн. за поставку щебеню, 5470,73 грн. за поставку кругів, 15480,00 грн. за поставку шин, 92000,00 грн. за поставку причіпа вантажного.

Тобто, враховуючи зазначену інформацію у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо учасників справи, очевидно, що відповідач міг зробити поставку вантажного причіпа, проте, 24.01.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією від про повернення безпідставно сплачених коштів у семиденний строк від дня пред`явлення даної вимоги, доказів задоволення вказаної претензії чи направлення заперечень на неї, суду не надано, у матеріалах справи відсутні докази наявності договірних відносин між сторонами справи, отже, суд приймає твердження позивача про те, що перерахунок спірних коштів здійснено без правових на те підстав, оскільки суду не надано доказів їх наявності, відповідачем вказане не спростоване.

Крім того, суд зазначає, що необхідною умовою для встановлення того факту, що мало місце зобов`язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави, є обов`язкова відсутність правової підстави, передбаченої статтею 11 Цивільного кодексу України, для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним і не підпадає під регулювання статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом частини 1 статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі, гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, договору, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту, тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі, й щодо зобов`язання повернути майно (кошти).

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду України від 24.09.2016 у справі № 6-122цс14, постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 914/1481/17.

До подій, за результатами яких можуть виникнути зобов`язання, що передбачені статтею 1212 Цивільного кодексу України, відноситься, зокрема, перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться у договірних зобов`язаннях.

Судом не встановлено, а матеріали справи не містять, обставин укладання жодного договору між сторонами, відсутні відомості щодо погодження сторонами предмету, кількості товару, ціни та строків передачі, судом також не встановлено, що перерахування коштів з призначенням платежу оплата за причіп вантажний, здійснено на виконання будь-яких інших договірних зобов`язань між сторонами.

Відповідачем доводів позивача про відсутність між ними договірних правовідносин не спростовано.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що спірні грошові кошти у розмірі 92000,00 грн. отримані відповідачем без достатньої правової підстави в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з огляду на доведення позивачем безпідставності отримання відповідачем грошових коштів, а також, враховуючи те, що відповідач доводів позивача не спростував, доказів поставки товару не надав, фактичне перерахування спірних коштів позивачем відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема, документами, що надані третіми особами - банківськими установами, що здійснили переказ коштів, семиденний строк виконання зобов`язання з повернення безпідставно отриманих коштів з дня вимоги позивача - претензії від 24.01.2019, сплинув, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача на користь позивача 92000,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов (вх. № 521/19 від 21.02.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-Будівельне Управління-208» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Титан» про стягнення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 92000,00 грн. задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Титан» ( 08342, Київська обл., с. Ревне, вул. Бориспільська, буд. 9, код ЄДРПОУ 33483992) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-Будівельне Управління-208» (юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 13, кв. 5; фактична адреса: 03039, м. Київ, пр-т Науки, буд. 16, код ЄДРПОУ 36051023) помилково перераховані кошти у розмірі 92000,00 грн. (дев`яносто дві тисячі гривень), 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня) відшкодування судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.06.2019.

Суддя С.О. Саванчук