Ухвала

від 19.06.2019 по справі 160/3531/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 червня 2019 р. Справа № 160/3531/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі питання щодо можливості розгляду в порядку адміністративного судочинства у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «АГРО-ХЛІБ» до державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Приходько Галини Іванівни, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «АГРО-ХЛІБ» (далі - ТОВ ВКФ «АГРО-ХЛІБ» , позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Приходько Галини Іванівни (далі - державний реєстратор Дніпропетровської обласної філії КП «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Приходько Г.І., відповідач), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , третя особа-1), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» (далі - ТОВ «ПІГРЕЙН» , третя особа-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії КП «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Приходько Галини Іванівни від 15.05.2018 року, індексний номер: 41208074 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за ТОВ «ПІГРЕЙН» .

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є орендарем земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , яка розташована на території Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, на підставі договору оренди землі №227/917 від 12.12.2011 року, укладеного з ОСОБА_2 . В подальшому, після смерті ОСОБА_2 , спадкоємцем орендованої земельної ділянки стала його дружина ОСОБА_1 . Угоди про розірвання та припинення договору оренди зі спадкоємцем не укладались. Позивачу стало відомо, що на земельну ділянку кадастровий номер 1225487500:01:005:0229, яку орендує позивач у Короп К.І., зареєстровано інше право оренди за ТОВ «ПІГРЕЙН» на підставі рішення відповідача від 15.05.2018 року індексний номер 41208074. Позивач вважає рішення про державну реєстрацію від 15.05.2018 року протиправним, оскільки договір оренди землі від 12.12.2011 року № №227/917 є чинним, а відтак, у відповідача були відсутні підстави для реєстрації права оренди за ТОВ «ПІГРЕЙН» .

Ухвалою суду 13.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.

03.06.2019 року перенесено підготовче засідання на 19.06.2019 року, у зв`язку з перебування судді Бондар М.В. у відрядженні.

19.06.2019 року учасники справи в підготовче засідання не з`явились. Представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Враховуючи те, що учасники справи не з`явилися, а представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, суд вирішив розглянути питання щодо можливості розгляду справи за правилами адміністративного судочинства в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 12.12.2011 року між ТОВ «АГРО-ХЛІБ» (орендар) та ОСОБА_2 (орендодавець) укладено договір оренди землі №227/917, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1225487500:01:005:0229) для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Новокиївської сільської (селищної) ради Томаківського району Дніпропетровської області.

Відповідно до пункту 8 вказаного договору договір укладається на 10 років починаючи з дати його реєстрації.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, зареєстрованого в реєстрі за №30 від 21.01.2014 року, спадкоємцем майна ОСОБА_2 стала його дружина ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 7,9338 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована на території Новокиївської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, цільове призначення земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_1 .

06.12.2018 року ТОВ «АГРО-ХЛІБ» на підставі інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна, дізналось, що 10.04.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ПІГРЕЙН» укладено договір оренди землі б/н, а 15.05.2018 року державним реєстратором Дніпропетровської обласної філії КП «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Приходько Г.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41208074 від 22.05.2018 року 09:37:22, на підставі якого за ТОВ «ПІГРЕЙН» зареєстровано право оренди на вищевказану земельну ділянку строком на 7 років.

Позивач, вважаючи дане рішення про державну реєстрацію протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду цієї справи адміністративним судом, суд зазначає наступне.

Вимогами у цій справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди земельної ділянки, що пов`язане з порушенням прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою відповідачем зареєстровано аналогічне право на ту саму земельну ділянку.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 1, 2 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Водночас помилковим є застосування статті 19 КАС України та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб`єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17.

Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно (право оренди на спірну земельну ділянку), не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача на земельну ділянку від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю у нього права оренди і відсутністю такого права у ТОВ «ПІГРЕЙН» і, як наслідок, відсутністю в останнього правомірного інтересу щодо фіксації свого права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що цей спір є спором про цивільне право, тобто має приватноправовий характер, а саме є спором позивача та ТОВ «ПІГРЕЙН» щодо права оренди на спірну земельну ділянку, яке підлягає державній реєстрації.

З урахуванням наведеного суд вважає, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Також, суд вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення.

Вказана правова позиція відповідає висновкам, викладеним в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Оскільки дану справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Провадження в адміністративній справі №160/3531/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «АГРО-ХЛІБ» до державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «ЦЕНТР ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ» Приходько Галини Іванівни, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІГРЕЙН» про визнання протиправним та скасування рішення - закрити.

Роз`яснити позивачу, що захист порушеного права має відбуватись в порядку господарського судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар