Рішення

від 12.06.2019 по справі 300/939/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2019 р. справа № 300/939/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.,

при секретарі судового засідання Маковійчук С.М.,

за участю представників позивача: Цуканова В.В., Фотуйми Н.Я., Марчук М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом комунального підприємства "Крихівці Сільекобуд" (код ЄДРПОУ 38162573, вул. Крихівецька, 79, с. Крихівці, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76493) до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за №ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14.02.2019, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Крихівці Сільекобуд (надалі - позивач, КП Крихівці Сільекобуд ) звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Івано-Франківській області Державної служби України з питань праці (надалі - відповідач), в якому просило суд визнати протиправною та скасування постанови за №ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14.02.2019 про накладення штрафу уповноваженими особами в розмірі 125 190,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 24.01.2019 по 25.01.2019 відповідачем проведено інспекційне відвідування КП Крихівці Сільекобуд з питань дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин з працівниками, за наслідками якого складено акт № ІФ 70/1670/АВ від 25.01.2019, яким встановлено порушення позивачем законодавства про працю - ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме, фактичне допущення до роботи без оформлення трудових договорів двох найманий працівників - Терлецького Р.В. та Нізьо Л.М. За результатами розгляду справи про накладення штрафу першим заступником начальника Управління Держпраці винесено постанову від 14.02.2019 № ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД-ФС якою, на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на позивача накладено штраф у розмірі 125 190,00 грн. за порушення у вигляді фактичного допуску працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням процедури проведення інспекційного відвідування та за відсутності факту порушення вимог трудового законодавства. Так, у зв`язку з недотриманням вимог Закону України Про основні засади державно нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України 26 квітня 2017р. № 295 (надалі - Порядок № 295) інспектор праці при проведенні інспекційного відвідування не пред`явив своє службове посвідчення та направлення на проведення перевірки, відмовився зареєструватись в журналі перевірок також, відповідачем у акті перевірки не зазначено її вид - планова чи позапланова. Вказує на те, що з ОСОБА_1 укладалися цивільно-правові договори у зв`язку із залученням його до виконання робіт лише час від часу та на виконання певної конкретної роботи, він не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, а вид виконуваних ним робіт підпадав під категорію договору цивільно-правового характеру. Крім того, позивач звертає увагу суд на те, що не мав можливості працевлаштувати дану особу у зв`язку з тим, що на момент проведення перевірки вакантної посади на комунальному підприємстві не було, а тільки після звільнення іншого працівника та зміни штатного розпису 31.01.2019 ОСОБА_1 було працевлаштовано чим виконано припис відповідача. Про всі обставини, які не врахував інспектор праці при перевірці, позивач повідомив відповідача у письмовому запереченні до акту, яке подано 30.01.2019. Втім, відповідач, розглядаючи справу і приймаючи оскаржувану постанову не врахував таких пояснень і доказів підприємства. У зв`язку із наведеним вважає, що накладення на нього штрафу на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України є безпідставним та неправомірним, жодних дій, які б утворювали склад будь-якого правопорушення, ним не допущено.

Ухвалою суду від 03.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд справи у судовому засіданні.

На заперечення позовних вимог від представника відповідача 16.05.2019 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві сторона відповідача послалася на те, що інспекційне відвідування позивача проведено відповідно до вимог встановлених Порядком № 295. Так, направлення на проведення інспекційного відвідуваненя було вручено особисто директору КП Крихівці Сільекобуд , про що є відповідна відмітка у примірнику направлення. Стосовно запису у журналі перевірок, представник відповідача зазначив, що директор не надавав і не вимагав здійснення відповідного запису. Щодо посилання сторони позивача на відсутність зазначення виду перевірки, то відповідач звернув увагу на те, що Порядок № 295 визначає дві форми проведення державного контролю за додержанням законодавства про працю: інспекційне відвідування та невиїзне інспектування. Також зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята з огляду на зафіксоване у акті інспекційного відвідування порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме: 24.01.2019 за місцем здійснення діяльності КП Крихівці Сільекобуд , що знаходиться за адресою: с. Крихівці, вул. Крихівецька, 79, м. Івано-Франківськ, перебував на території підприємства та виконував роботи по розвантаженню пластикових контейнерів Терлецький Роман Васильович. У наданому поясненні ОСОБА_1 зазначив, що працює у КП Крихівці Сільекобуд на посаді різноробочого, приблизно з травня 2018 року за цивільно-правовим договором, трудового договору з ним не укладалось. На підтвердження вказаних пояснень директором КП Крихівці Сільекобуд Цукановим В ОСОБА_2 В. надано цивільно-правові угоди укладені з ОСОБА_1 з травня по грудень 2018 року та акти приймання виконаних робіт. Однак, під час інспекційного відвідування інспектору не надано документів що стосуються трудових відносин та списку працівників за 2019 рік на виконання врученої директору КП Крихівці Сільекобуд вимоги про надання/поновлення документів №ІФ70/1670/ПД від 24.01.2019. Також, 01.02.2019 позивачу внесено припис про усунення виявлених порушень № ІФ70/1670/АП/П, яким зобов`язано усунути виявлене під час інспекційного відвідування порушення законодавства про працю у строк до 11.02.2019 року. 07.02.2019 до відповідача надійшов лист про виконання Припису № ІФ70/1670/АП/П від 01.02.2019 року шляхом прийому на роботу ОСОБА_1 , що свідчить про те, що припис виконано. Однак, пунктом 29 Порядку №295 передбачено, що заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушеньу ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Так, за результатами розгляду справи про накладення штрафу, відповідно до п. 2 Порядку № 509, на підставі акта інспекційного відвідування від 25.01.2019 № ІФ70/1670/АВ та доданих до нього матеріалів та встановлення факту допуску працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), за порушення законодавства про працю, а саме: ч. 3 ст. 24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, першим заступником начальника Управління Держпраці винесено постанову від 14.02.2019 № ІФ70/1670/АВ/П/ПТЛГД-ФС про накладення штрафу на КП Крихівці Сільекобуд в розмірі 125 190 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) гривень. Відповідач вважає, що постанову прийнято відповідно до вимог КЗпП України, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для прийняття такої постанови, доведено та всебічно обґрунтовано їх в постанові, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, а тому вказана постанова скасуванню не підлягає. Просить відмовити в задоволенні позову КП Крихівці Сільекобуд в зв`язку з його безпідставністю та необгрунтованістю.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві, просили суд позов задоволити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до частини 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), з огляду на наявність письмових заперечень відповідача, суд дійшов висновку про відсутність перешкод у розгляді справи по суті за неявки представника відповідача.

Допитаний за клопотанням позивача свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні суду посвідчив, що 24.01.2019 розвантажував пластикові контейнери за адресою вул.Крихівецька, 79 с. Крихівці, м.Івано-Франківськ. Зазначив, що виконував визначену роботу на підприємстві згідно цивільно-правового договору, з правилами трудового розпорядку не ознайомлювався. Виходив на роботу залежності від обсягу роботи визначеної у договорі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 свідчив, що є комунальним працівником Крихівецької сільської ради з серпня 2018. 24.01.2019 розвантажував пластмасові контейнери на території комунального підприємства Крихівці Сільекобуд .

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача та покази свідків, вивчивши письмові заперечення відповідача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

На підставі письмової інформації (листа) Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 28.12.2018 за №19877/04, розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 за №649-р, окремого доручення Голови Держпраці від 10.10.2018 за №228/4.1-18 відповідачем вирішено проведести інспекційне відвідування у КП Крихівці Сільекобуд (а.с. 59, 60).

Відповідно до наказу відповідача №83-Д від 22.01.2019 та направлення №04-13/15-10/490 від 22.01.2019 Управлінням Держпраці в області в період з 24 по 25 січня 2019 року здійснено інспекційне відвідування позивача (а.с.61,62).

24.01.2019 інспектором праці складено вимогу про надання документів №ІФ70/1670/ПД, а саме: копії свідоцтва про державну реєстрацію, списку працівників із зазначенням дати їх прийняття і посади (станом на 24.01.2019), копії штатного розпису за 2018 рік, наказів і розпоряджень, що стосуються трудових відносин (прийняття і звільнення) за 2018-2019 роки, копії табелів обліку робочого часу за 2018 рік, інші документи необхідні для перевірки дотримання вимог трудового законодавства. Вказану вимогу 24.01.2019 вручено директору КП Крихівці Сільекобуд ОСОБА_4 про що свідчить його підпис на зворотньому боці вимоги (а.с.63, 63 зворотній бік).

За наслідками інспекційного відвідування, відповідачем складено акт №ІФ70/1670/АВ від 25.01.2019 (а.с.64-67). Даний акт підписаний директором підприємства.

В розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту інспекційного відвідування від 25.01.2019 зафіксовано "… В ході інспекційного відвідування 24.01.2019 за місцем здійснення діяльності КП Крихівці Сільекобуд , що знаходиться за адресою: с.Крихівці, вул. Крихівецька, 79 м.Івано-Фраківськ пребували на території підприємства та виконували роботи по розгрузці ящиків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

... Для інспекційного відвідування надано договори ЦПХ, які переукладалися ..... з ОСОБА_1 з травня по грудень 2018 року.... мають систематичний характер, що вказує на безстроковість таких договорів.

... Однак на момент інспекційного відвідування з ОСОБА_1 термін дії договору ЦПХ закінчився 31 грудня 2018 року. Інших договорів ЦПХ чи трудового договору не надано. Станом на 24.01.2019 року не надано документів, щодо працевлаштування даних осіб ( ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ): наказів на прийняття, трудових договорів, повідомлень ДФС.

Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що КП Крихівці Сільекобуд , в особі директора Цуканова Володимира Володимировича, порушено вимоги статті 24 КЗпП України та фактично допущено до роботи без оформлення трудових договорів двох найманих працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 " (зворотній бік а.с.12, а.с.13).

Крім того, розділ ІІ "Опис стану додержання вимог законодавства про працю" акту від 25.01.2019 містить такі відомості … Станом на 24.01.2019 року чисельність працівників у штаті КП Крихівці Сільекобуд становить дві особи (директор та головний бухгалтер) .

КП Крихівці Сільекобуд 30.01.2019 зареєструвало у відповідача заперечення до акту інспекційного відвідування, в якому пояснило, що з ОСОБА_1 02.01.2019 було укладено договір ЦПХ № 1 на розвантаження пластикових контейнерів, і такий виконував певні роботи на підприємстві час від часу, тому з ним і укладались договори ЦПХ, також останній прийнятий на роботу 31.01.2019 у звязку із звільненням одного працівника. Щодо ОСОБА_3 , то такий є комунальним працівником Крихівецької сільської ради з 14.08.2018 та виконує роботи на території сільської ради, в тому числі на підприємстві Крихівці Сільекобуд , яке їй належить.

01.02.2019 посадова особа Управління Держпраці в Івано-Франківській області на зауваження до акта інспекційного відвідування № ІФ70/1670/АВ надала відповідь, якою у задоволенні зауважень відмовлено.

Цього ж дня позивачу внесено припис про усунення виявлених порушень № ІФ70/1670/АП/П від 01.02.2019, яким зобов`язано усунути виявлене під час інспекційного відвідування порушення законодавства про працю у строк до 11.02.2019 року(а.с.101).

07.02.2019 на адресу Управління Держпраці в Івано-Франківській області від КП Крихівці Сільекобуд надійшов лист про виконання Припису № ІФ70/1670/АП/П від 01.02.2019 (а.с.102).

У даній відповіді на припис позивач надав підтверджуючі документи, а саме: Розпорядження Крихівецької сільської ради Івано-Франківської міської ради по особовому складу №60 від 14.08.2018 року про те що ОСОБА_3 є комунальним працівником, Наказ №02-ВК від 30.01.2019 року про прийом на роботу ОСОБА_1 та повідомлення в ДФС про прийняття працівника на роботу із квитанцією №2 які свідчили про те, що припис виконано та виявлене порушення усунуто в строк зазначений у приписі(а.с.103-107).

На підставі акта інспекційного відвідування від 25.01.2019, рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД від 31.01.2019, повідомлення про виклик на розгляд справи про накладення штрафу № 04-13/15-10/837 від 04.02.2019, відповідачем 14.02.2019 прийнято оскаржувану постанову №ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на КП "Крихівці Сільекобуд" (а.с. 64-67, 108, 109, 110).

Відповідач дійшов висновку, що КП "Крихівці Сільекобуд" допустив до роботи ОСОБА_1 без оформлення трудового договору, оскільки укладені цивільно-правові угоди з даним працівником мають ознаки трудового договору та на момент інспекційного відвідування термін дії договору ЦПХ з ОСОБА_1 закінчився 31 грудня 2018 року , а інших договорів ЦПХ або трудових договорів не надано.

Позивач, вважаючи протиправною постанову відповідача за №ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14.02.2019, звернувся в суд за захистом порушених прав із вимогою про визнання її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оспорюваного рішення, на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна служба України з питань праці (Держпраці) відповідно до Положення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення встановлено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю регламентується Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (надалі - Порядок № 295).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Щодо доводів сторони позивача в обґрунтування заявленого позову з посиланням зокрема, на ч. 6 ст. 7 Закону України Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності про відсутність в акті № ІФ/70/1670/АВ від 25.01.2019 інформації щодо типу заходу - плановий чи позаплановий, то суд зазначає, що згідно Порядку №295 такий вид заходів державного нагляду/контролю як інспекційні відвідування не має поділу на планові та позапланові. Відтак, суд, погоджується з доводами сторони відповідача про безпідставність наведених тверджень сторони позивача як підстави до задоволення позову.

За змістом пунктів 20, 21 Порядку №295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Директор КП Крихівці Сільекобуд підписавши акт інспекційного відвідування 25.01.2019, скористався наданим правом на подання письмового заперечення у строк визначений наведеною нормою, а саме 30.01.2019, який є третім робочим днем з дати підписання акту.

Згідно з частинами першою, другою статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу: в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання даної норми Кабінет Міністрів України постановою від 17.07.2003 № 509 затвердив Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа). Справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (пункт 4 Порядку № 509).

Про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (пункт 6 Порядку № 509).

Справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду (пункт 7 Порядку № 509).

Встановлено, що представник позивача був повідомлений про розгляд справи про накладення штрафу та приймав участь у її розгляді, надавши пояснення щодо виявлених під час перевірки порушень, що підтверджується сторонами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Аналіз вказаних норм дає суду можливість дійти висновку, що відповідач мав право проводити інспекційне відвідування позивача та оформляти його результати у формі відповідного акту, а судом не виявлено у діях відповідача порушень в частині наявності повноважень, процесу проведення інспекційного відвідування і компетенції застосовувати санкції, визначені частиною 2 статті 265 КЗпП України.

Розглядаючи аргументи позивача про порушення відповідачем процедури інспекційного відвідування, то суд зазначає наступне.

Твердження позивача про відсутність у відповідача направлення на проведення інспекційного відвідування та його не пред`явлення спростовується матеріалами інспекційного відвідування, а саме відміткою у примірнику направлення інспектора праці, яка свідчить про вручення такого особисто директору КП Крихівці Сільекобуд ОСОБА_4 24.01.2019 (зворотній бік а.с.62).

Стосовно посилання позивача на те, що запис про проведення заходу контролю (інспекційного відвідування) не внесений у журнал перевірок позивача, що порушує його права та процедуру проведення інспекційного відвідування, то суд бере до уваги наступні обставини.

Відповідно до ч. 12 ст. 4 Закону України Про засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу у суб`єкта господарювання).

У пункті 4 ч. 14. Порядку № 295 закріплено право об`єкта відвідування вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

В судовому засіданні представник позивача - директор підприємства Цуканов В.В. суду пояснив, що не вимагав в інспектора праці здійснення відповідного запису у журналі перевірок, оскільки не був обізнаний зі своїми правами, чим підтвердив позицію строни відповідача про ненадання такого журналу ні на початку ні під час проведення інспекційного відвідування. Крім того, стороною позивача не доведено наявності такого журналу на підприємстві. Таким чином, інспекторами праці не порушено наведені норми, а твердження позивача викладені ним у позовній заяві спростовані його представником у судовому засіданні.

Також, з огляду на допуск інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування суд критично оцінює твердження сторони позивача про те, що при проведенні вищевказаного інспекційного відвідування інспектор праці не пред`явив службове посвідчення.

Таким чином, у даному випадку інспекційне відвідування КП Крихівці Сільекобуд проведене на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Надаючи оцінку оскаржуваниму рішенню, відповідно до якого на позивача накладено штраф, суд виходить з підстав наявності/відсутності факту вчинення порушень законодавства про працю.

За змістом частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В основу вказаного порушення інспектор праці поставив допуск до роботи без належного оформлення трудових відносин (укладення трудового договору) з ОСОБА_1 , оскільки укладені цивільно-правові угоди з даним працівником мають ознаки трудового договору та на момент інспекційного відвідування термін дії договору ЦПХ з ОСОБА_1 закінчився 31 грудня 2018 року, а інших договорів ЦПХ або трудових договорів не надано.

Вказане порушення зафіксовано в пункті 1 розділу ІІІ акту інспекційного відвідування від 25.01.2019 за № ІФ 70/1670/АВ.

Застосовуючи положення абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (штраф у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення), виходячи із розміру мінімальної заробітної плати у 2019 році (4 173,00 гривень), враховуючи 1 працівника, щодо якого скоєно порушення, відповідач визначив розмір штрафу 125 190,00 гривень (4 173,00 х 30 х 1).

Відтак, для правильного вирішення справи має значення правова кваліфікація правовідносин між КП Крихівці Сільекобуд та ОСОБА_1 , зокрема, їх належність до трудових.

Судом встановлено, що між КП Крихівці Сільекобуд (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) було укладено цивільно - правовові договори з травня по листопад 2018 та у січні 2019. Згідно даних договорів виконавець зобов`язується надавати замовнику послуги (виконувати роботи) в обсязі і на умовах передбачених даними договорами, а замовник зобов`язується приймати та оплачувати дані послуги (роботи). (а.с.86-92, 96).

Між виконавцем та замовником підписувалися акти приймання виконаних робіт (надання послуг), в яких зазначено, які роботи передав виконавець, їх обсяг та вартість. (зворотній бік а.с.86-92)

Згідно цивільно-правових угод та актів про надання послуг за травень-листопад 2018 вбачається, що ОСОБА_1 виконував наступні роботи: відновлення захисної огорожі біля футбольних воріт на стадіоні, наповнення піском пісочниць на дитячих майданчиках, влаштування огорожі на дитячому майданчику, влаштування навісу для зберігання обладнання, влаштування пішохідних доріжок, викошування трави, фарбування мелатевої огорожі. Відповідно до цивільно правової угоди № 1 від 02.01.2019, долученої позивачем до заперечення на акт інспекційного відвідування, ОСОБА_1 зобов`язувався виконати роботи з розвантажування плаcтикових контейнерів до 31.01.2019. Вартість виконаної роботи становила 5000 грн. (а.с 96).

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 та його свідченнями в судовому засіданні, він виконував певний вид робіт визначений у договорі та не підпорядковуючись внутрішьому трудовому розпорядку та графіку робочого дня. Зазначив, що йому форма відносин оформлена цивільно-правовими договорами була зручною, оскільки не вимагала знаходитись на роботі цілий робочий день чи працювати кожного дня, а залежала від швидкості виконання певного виду роботи визначеної в договорі.

Відповідно до частин першої, шостої статті 6 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Частина друга статті 2 КЗпП України визначає, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Частиною 1 ст. 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частинами 1, 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні контракту.

Згідно з частиною 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1). Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони (частина 2). Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина 3). Відповідно частин 1, 2 статті 928 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно з частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відрізнити трудовий договір від договору цивільно-правового характеру за соціально-економічним змістом складно, однак з аналізу вказаних норм можна визначити відмінні ознаки трудових і цивільно-правових відносин.

Так, згідно з трудовим договором: працівник виконує роботу за трудовою угодою; працівник приймається на роботу (посаду), як правило, включену до штатного розпису підприємства для виконання певної роботи (функції) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; висновок оформляється наказом роботодавця про прийняття працівника (за його заявою) на роботу; працівник підпорядковується внутрішньому трудовому розпорядку; роботодавець зобов`язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці та соціальні гарантії необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

При виконанні робіт (наданні послуг) за цивільно-правовим договором: оплачується не процес праці, а його результат; результат визначається після закінчення роботи; результат оформляється актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг); оплата проводиться на підставі актів; фізична особа, виконують роботи (надають послуги), не підкоряється правилам внутрішнього трудового розпорядку, сама організовує свою роботу і виконує її на свій ризик; підприємство не повинно дотримуватися трудового законодавства.

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Враховуючи аналіз наведених норм права, суд зазначає, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 26.09.2018 справа № 822/723/17.

За вищевказаними цивільно-правовими угодами суд не встановив факту прийняття ОСОБА_1 на роботу у КП Крихівці Сільекобуд за конкретною кваліфікацією, професією, посадою; не встановив факту роз`яснення такій особі його прав і обов`язків та проінформування під розписку про умови праці, небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою таких угод є отримання певного матеріального результат, а винагорода нараховувалась особі на підставі актів виконаних робіт.

Таким чином, цивільно-правові угоди, що укладені між позивачем та ОСОБА_1 не містять ознак трудових договорів, зокрема: обов`язку виконавця бути присутнім на підприємстві у визначені робочі години; обов`язку дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку; обов`язку підприємства забезпечувати виконавця матеріально-технічною базою; регламентації процесу праці, часу та тривалості робочого часу.

До кожного цивільно-правового договору позивачем затверджено завдання, що полягало в конкретному об`ємі робіт чи наданні послуг.

Факт надання послуг підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі виконаних робіт.

Статтею 204 ЦК України, передбачено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Жодних претензій щодо не виконання укладених цивільно-правових угод зі сторони ОСОБА_1 на адресу КП Крихівці Сільекобуд не надходило.

Спір щодо правомірності укладених договорів (трудових, цивільних) повинен вирішуватися у судовому порядку за позовом особи, чиї права порушено. Вказані рішення судів про визнання таких договорів удаваними відсутні, а недійсність таких угод прямо не передбачена законом.

Жодних передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність цивільно-правових договорів позивача з громадянином Терлецьким ОСОБА_5 перевіркою не встановлено, а відповідач не має повноважень на визнання укладених позивачем з виконавцями робіт цивільно-правових договорів недійсними або визнавати їх трудовими чи на власний розсуд тлумачити їх умовами.

У зв`язку з цим, тлумачення відповідачем змісту цивільно-правових угод як таких, що насправді містять ознаки трудового договору, є таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах та законодавстві.

Стосовно не надання 25.01.2019 позивачем під час інспекційного відвідування цивільно-правової угоди від 02.01.2019 за № 1 укладеної з Терлецьким Р.В. щодо розвантаження пластикових контейнерів, а долучення такої 30.01.2019 до зауваження на акт, як підстави винесення відповідачем оскаржуваної постанови, то суд вказує на наступне.

Як попередньо встановлено судом, 24.01.2019 інспектором праці складено вимогу про надання документів за №ІФ70/1670/ПД, згідно пункту 4 якої зобов`язано позивача надати накази і розпорядження, що стосуються трудових відносин (прийняття і звільнення) за 2018-2019 роки. Дану вимогу 24.01.2019 вручено директору КП Крихівці Сільекобуд ОСОБА_4 про що свідчить його підпис на зворотньому боці вимоги (зворотній бік а.с.63).

Відповідно до п.12 Порядку №295 вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Однак, неналежне виконання позивачем вимоги інспектора праці не підтверджує факту порушення - а саме допуску до роботи Терлецького Р.В. без оформлення трудових договорів найму, з огляду на пояснення подані 30.01.2019 відповідачу у запереченні на акт інспекційного відвідування із долученням цивільно-правової угоди від 02.01.2019 №1 укладеної з Терлецьким ОСОБА_6 . У відповіді на заперечення до акту інспекційного відвідування відповідач не надає оцінку такому договору, а вказує на підписання позивачем акту без примітки, що зауваження будуть подані.(а.с.100).

Також, у відзиві за позовну заяву, відповідачем не обгрунтовано підстави не врахування пояснень директора КП Крихівці Сільекобуд та цивільно-правової угоди від 02.01.2019 №1 укладеної з Терлецьким Р.В. при прийнятті оскаржуваної постанови. Крім того, наявність договору № 1 від 02.01.2019 на час проведення інспекційного відвідування не ставиться відповідачем під сумнів, що підтверджує факт перебування позивача та ОСОБА_1 . у відносинах, які врегульовуються цивільно-правовим законодавством.

У зв`язку із наведеним, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про фактичний допуск до роботи Терлецького ОСОБА_6 . без укладення трудового договору.

Таким чином, судом встановлено прийняття відповідачем оскаржуваного рішення без урахування усіх обставин, які мають значення для кваліфікування спірного випадку як порушення частини 3 статті 24 КЗпП України.

З урахуванням зазначеного, встановлені судом обставини дають підстави дійти висновку про те, що у спірних відносинах не мало місце допущення КП "Крихівці Сільекобуд" до роботи ОСОБА_1 без укладення трудового договору в період з травня по листопад 2018 року, з 1 по 30 січня 2019 року, так як між вказаною юридичною особою і фізичною особою були укладені цивільно-правові договори з надання конкретних послуг, які не містять ознак трудового договору, а його юридичний зміст врегульовується цивільно-правовим, а не трудовим законодавством.

Відтак, суд вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову № ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14.02.2019, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем за подання до суду адміністративного позову з вимогою майнового характеру сплачено судовий збір в розмірі 1 921,00 гривня згідно платіжного доручення від 09.04.2019 за №368 (а.с.3).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вказаного підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1921,00 грн.

Учасниками справи не подано до суду будь яких доказів про понесення ними інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, крім судового збору, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами за №ІФ70/1670/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 14.02.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області на користь комунального підприємства "Крихівці Сільекобуд" сплачений судовий збір в розмірі 1921,00 гривню (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню нулькопійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач- комунальне підприємство "Крихівці Сільекобуд" (код ЄДРПОУ 38162573, вул. Крихівецька, 79, с. Крихівці, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76493);

Відповідач- Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 39784625, вул. Незалежності, 67, м. Івано-Франківськ, 76018)

Суддя Микитин Н.М.

Рішення складено в повному обсязі 18.06.2019, оскільки 17.06.2019 був святковим неробочим днем.