Рішення

від 11.06.2019 по справі 560/1049/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/1049/19

РІШЕННЯ

іменем України

11 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С.

за участю:секретаря судового засідання Данилюк К.Б. представника відповідача - Буймістер Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА УКРАЇНА" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

ПРЕДМЕТ, ПІДСТАВИ ТА ЗМІСТ ПОЗОВУ.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА УКРАЇНА" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Хмельницькій області, у якому просить: визнати протиправними дії контролюючого органу щодо нарахування пені у розмірі 245 287,06 грн., скасувати податкову вимогу від 12 березня 2019 року №28782-51 в частині нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість у розмірі 245 287,06 грн.; заборонити відповідачеві застосовувати до ТОВ "Агрофірма Україна" заходи стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної документальної перевірки ГУ ДФС у Хмельницький області було направлено на адресу позивача податкове повідомлення-рішення №0012001411 від 29.11.2018 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування грошового зобов`язання на суму 401238,75 грн.

11 грудня 2018 року позивач виконав вимоги податкового повідомлення-рішення, грошове зобов`язання сплатив в повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення №882 від 11.12.2018 р. на суму 401 238,75 грн.

У подальшому 25 березня 2019 року позивач отримав податкову вимогу №28782-51 від 12 березня 2019 р., згідно з якою за ним наявний, зокрема, податковий борг у розмірі 245287,06 грн., який є пенею за несвоєчасну сплату податку на додану вартість.

Позивач вважає, що нарахування пені здійснено відповідачем протиправно, оскільки відсутнє податкове правопорушення, відтак податкова вимога в частині нарахування пені вчинена з порушенням норм Податкового кодексу.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ ТА СТОРІН.

08 квітня 2019 року відкрите провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

03 травня 2019 року відповідачем подано відзив, де зазначає, що за наслідками податкової перевірки встановлено, що позивач не виконав податковий обов`язок щодо сплати ПДВ за відповідні періоди. Зважаючи на це, було прийняте податкове повідомлення-рішення, яким збільшене грошове зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 401238,75 грн., у т. ч. за податковим зобов`язанням в сумі 320991,00 грн. та за штрафними санкціями в сумі 80247,75 грн.

Платник сплатив визначені у рішенні кошти, однак у зв`язку з тим, що сплата податкового зобов`язання відбулась із порушенням встановлених законом строків, було також нараховано пеню, яка увійшла до оскаржуваної податкової вимоги. Вважає дії та рішення фіскального органу правомірними та просить у задоволенні позову відмовити.

13 травня 2019 року позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначається, що відповідач протиправно нарахував пеню, оскільки донараховані суми ПДВ було сплачено у встановлений строк, що виключає наявність складу податкового правопорушення.

23 травня 2019 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, вказавши, що пеня нараховувалась на суму податкового зобов`язання, яку позивач повинен був сплатити, але не сплатив за відповідний податковий період згідно з поданими податковими деклараціями.

В судове засідання 11 червня 2019 року, призначене після оголошеної перерви, представник позивача не з`явився. Під час попереднього судового засідання позов підтримав, покликаючись на те, що платник добровільно сплатив донараховане йому грошове зобов`язання та штрафні санкції, а тому нарахування пені за період, який виходить за межі дати добровільної сплати усієї суми боргу, є протиправним.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, покликаючись на доводи, викладені в письмових заявах. Вважає, що пеня була нарахована відповідно до вимог Податкового кодексу України, за період, включаючи строк адміністративного оскарження - до 20.02.2019.

В судовому засіданні представником відповідача на ухвалу суду надано письмове пояснення, де зазначається, що добровільна сплата 11.12.2018 року позивачем визначеної ППР суми зобов`язання в розмірі 401238,75 грн., обліковувалась в інтегрованій картці платника як переплата, а не як сплата грошового зобов`язання згідно з податковим повідомленням-рішенням. Відтак, пеня нараховувалась за увесь час адміністративного оскарження та після прийняття рішення за результатами розгляду скарги. Просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Хмельницькій області проведено планову виїзну перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА УКРАЇНА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 07.11.2018 р. № 16188/22-01-14-011/03786314.

Перевіркою встановлено заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до державного бюджету, на підставі чого 29.11.2018 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0012001411, яким збільшено суму грошового зобов`язання по ПДВ в розмірі 401238,75 грн., у тому числі за податковим зобов`язанням - в сумі 320991,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - в сумі 80247,75 грн.

Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Україна" виконано вимоги податкового повідомлення-рішення у десятиденний строк з дати отримання рішення, про що свідчить платіжне доручення від 11.12.2018 № 882 на суму 401238,75 грн., яким кошти зараховано до бюджету.

У подальшому відповідачем в АІС "Податковий блок" сформовано податкову вимогу від 12.03.2019 року № 28782-51, якою у тому числі визначено борг позивача зі сплати пені в сумі 245 287, 06 грн. по податку на додану вартість.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У той же час пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 29 листопада 2018 року позивачем добровільно виконане 11 грудня 2018 року, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, шляхом перерахування до бюджету усієї суми донарахованого грошового зобов`язання та штрафних санкцій в розмірі 401238,75 що підтверджується платіжним дорученням № 882 (а.с. 9)

Факт надходження оплати відповідачем не оспорюється.

У той же час, дослідивши розрахунок пені (а.с.17), обчисленої фіскальним органом на сплачену позивачем суму грошового зобов`язання, суд звертає увагу на наступне.

Як вбачається з цього розрахунку, датою закінчення нарахування пені вказано 20 лютого 2019 року.

Під час судового засідання було встановлено, що сплата 11.12.2018 року позивачем визначеної ППР суми зобов`язання обліковувалась в його інтегрованій картці як переплата, а не як сплата грошового зобов`язання згідно з вказаним податковим повідомленням-рішенням.

Відтак, пеня була нарахована не лише за весь період, починаючи з граничного дня сплати грошових зобов`язань за деклараціями 2015 та 2016 років, але і за увесь час подальшого адміністративного оскарження та протягом 10 днів після отримання платником рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги.

Відповідно, це вплинуло на порядок та тривалість нарахування пені, а отже і на її розмір, оскільки фактично після сплати боргу платнику більше двох місяців додатково нараховувалась пеня.

Суд вважає такий спосіб нарахування пені протиправним та звертає увагу на те, що платник звернувся зі скаргою до фіскального органу лише 19 грудня 2018 року, тобто вже після сплати ним суми податкового боргу.

Отже, станом на момент сплати позивачем боргу ще не існувало ніякого адміністративного оскарження, а отже і підстав для неврахування цих коштів в рахунок погашення його зобов`язань, як і підстав для продовження нарахування пені.

Крім того, рішення про результати розгляду скарги було прийняте фіскальним органом 07 лютого 2019 року, у той час як пеня продовжувала нараховуватись аж до 20 лютого 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідачем не доведено правомірність нарахування позивачу пені по ПДВ у розмірі, вказаному у податковій вимозі та відповідно до наданого розрахунку, тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про заборону відповідачу застосовувати до ТОВ "Агрофірма Україна" заходи стягнення податкового боргу, суд виходить з того, що визнавши протиправним та скасувавши незаконну (в частині) податкову вимогу, суд виконав своє завдання щодо надання особі передбаченого законом захисту у формі та обсязі, необхідних для поновлення порушеного права.

Відтак, оскільки судом встановлено протиправність вимоги податкового органу в оскаржуваній платником частині, в цій частині податковий орган не має права поширювати на платника будь - які негативні чи несприятливі для нього наслідки, можливість яких прямо або непрямо пов`язана з рішенням, яке скасоване.

У той же час, відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р. термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним. Дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з`ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Оскільки суд не може впливати на реалізацію дискреційних повноважень фіскального органу в частині, яка виходить за межі оскаржуваного та визнаного протиправним рішення, задоволення заявленої позивачем позовної вимоги про заборону вчиняти дії у даному випадку потребує втручання у дискреційні повноваження відповідача.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку про необґрунтованість цієї вимоги, відтак адміністративний позов необхідно задоволити частково.

На користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати, підтверджені документально.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задоволити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо нарахування Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА УКРАЇНА" пені в сумі 245 287,06 грн. відповідно до податкової вимоги форми "Ю" №28782-51 від 12 березня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу форми "Ю" №28782-51 від 12 березня 2019 року в частині нарахування пені за несвоєчасну сплату податку на додану вартість в сумі 245 287, 06 грн.

Стягнути на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА УКРАЇНА" судові витрати на сплату судового збору в сумі 3680 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 19 червня 2019 року

Позивач:Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА УКРАЇНА" (вул. Володимирська, 8, с. Маків, Дунаєвецький район, Хмельницька область, 32445 , код ЄДРПОУ - 03786314) Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя І.С. Козачок