Рішення

від 06.06.2019 по справі 500/2684/19

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 500/2684/19

Провадження № 2/500/2111/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла справу за позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльської міської ради Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, та просить визнати за ним в порядку спадкування після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , свої вимоги мотивує тим, вищевказаний житловий будинок належить ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, після його смерті відкрилась спадщина до якої входить вищевказаний житловий будинок. Спадкоємцем за законом першої черги являється син спадкодавця ОСОБА_1 , який прийняв спадщину після смерті батька шляхом подачі у встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини.При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва на спадщину, позивачу було відмовлено, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом було встановлено, що ОСОБА_2 належить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку від 11.03.1959р., посвідчений державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Широквасовою Г. К. в реєстрі №2-704.

Згідно довідки КП Ізмаїльське МБТІ №763 від 14.05.2019 року, відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи КП Ізмаїльське МЕТІ на об`єкт нерухомості по АДРЕСА_1 станом на останню технічну інвентаризацію від 04.03.2019р. об`єкти збудовані без дозвільних документів відсутні. Зазначений житловий будинок з надвірними спорудами побудований у 1957 році є завершений будівництвом та відповідно до листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 01.09.2011р. №40-12-2409 Щодо прийняття в експлуатацію об`єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року житлові будинки збудовані до 05.08.1992р. не підлягають до здачі в експлуатацію. Згідно листа №12/5-126 від 23.03.1999р. Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України не підлягає здачі в експлуатацію об`єкти нерухомості побудовані до 05.08.1992р. Згідно Адресного реєстру м. Ізмаїла вищевказаний об`єкт нерухомого майна - житловий будинок з надвірними спорудами має самостійний адресний номер: АДРЕСА_1 (колишня адреса: АДРЕСА_2 ). Враховуючи вищевикладене, об`єкт нерухомості, розташований по АДРЕСА_1 є житловим будинком з надвірними спорудами завершеного будівництвом та не підлягає до здачі в експлуатацію.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.02.1992 року, виданого Ізмаїльським міським відділом ЗАГС, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст.525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1. ст. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Спадкоємцем за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР після смерті ОСОБА_2 являється син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Ізмаїльським міським бюро ЗАГС 09.01.1958 року.

Інших спадкоємців, які заявили права на спадкове майно, немає.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.549 ЦК УРСР (1963 року) - визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Встановлено, що позивач у встановлений законом строк звернувся до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, тобто вважається таким, що прийняв спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріуса Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області Черненко С.М. № 534/2-21 від 10.04.2019 року, позивачу повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на ім`я спадкодавця.

Дослідивши матеріали справи, та приймаючи до уваги, що у зв`язку з тим що, право власності на спадкове майно в нотаріальному порядку неможливе, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту на підставі ст. 16 ЦК України, в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 263-265 ЦПК України, ст.525, 534, 535, 549 ЦК УРСР (1963 року), -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Ізмаїльської міської ради Одеської області (ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 26569223, місцезнаходження: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, 62) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування після ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 12.06.2019 року.

Суддя: О.Я.Присакар