Рішення

від 16.09.2020 по справі 500/2684/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2020 року м. Київ № 500/2684/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши в за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовомУправління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (14037, м.Чернігів, проспект Миру, 190-А) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Десна" (01024, м.Київ, вулиця Пушкінська, 38-А) прозастосування заходів реагування ВСТАНОВИВ:

Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (надалі- позивач) звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю " Санаторій "Десна" (надалі- відповідач) про застосування заходів реагування, а саме у вигляді зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної тапожежної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, експлуатації будівель адміністративного корпусу і житлового корпусу №4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Десна" за адресою: пров.Санаторний, 4, с.Ладинка, Чернігівський район, Чернігівська область.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року адміністративну справу №500/2684/19 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 березня 2020 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

У строк, встановлений частиною першою статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач відзиву на позов не подав.

За таких обставин розгляд і вирішення справи суд здійснює на підставі лише наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

На підставі наказу № 219, видано посвідчення від 12 вересня 2019 року №287 на проведення перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Десна .

На виконання наказу Управління державнолї служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області від 22 серпня 2019 року № 219 у період з 12 вересня 2019 року по 13 вересня 2019 року, головним інспектором Чернігівського районного відділу України ДСНС України у Чернігівській області було здійснено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Десна з контролю за додержанням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, а саме на об`єкті за адресою Чернігівська область, Чернігівський район, с.Ладинка, пров.Санаторний, 4.

За результатами перевірки було складено Акт від 13 вересня 2019 року №292 , який складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки.

Примірник Акту від 13 вересня 2019 року №292 отримала відповідальна особа Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій Десна , про що зроблено відповідну відмітку в Акті перевірки.

В ході перевірки були виявлені наступні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей:

в будівлі адміністративного корпусу система протипожежного захисту (система пожежної сигналізації) знаходиться в непрацездатному стані, чим порушено п. 1.1. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Знаходження системи пожежної сигналізації в непрацездатному стані не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі адміністративного корпусу на 1 поверсі і на сцені кінозалу пожежні кран-комплекти не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, кнопками дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелями для полегшення відкривання вентилів, чим порушено підпункт 2 п. 2.2. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність в пожежних кран-комплектах пожежних рукавів та стволів однакового з ним діаметра не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі адміністративного корпусу не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі адміністративного корпусу підлога на шляхах евакуації в коридорі 1 та 2 поверхів покрита горючим матеріалом (лінолеум), що не відповідає токсичності продуктів горіння, помірній димоутворювальній здатності та групам поширення полум`я РП1, РП2, чим порушено п. 2.28. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Вимушеною евакуацією називають рух, який людина змушена здійснити аби покинути приміщення чи будівлю через виниклу небезпеку (пожежа, аварія тощо). Одним з етапів евакуації людей є рух людей з найбільш віддалених точок будівлі (приміщення) до евакуаційного виходу з нього. Найбільш небезпечним є рух по шляхах евакуації з приміщень з масовим перебуванням людей, оскільки в даному випадку вони знаходяться в безпосередній близькості до джерела небезпеки (полум`я, дим, продукти горіння). Вимушена евакуація призводить до збільшення щільності масових потоків та встановлення визначеного ритму руху по шляхах евакуації. Шляхами евакуації служать холи, проходи, коридори, площадки, сходи, які ведуть до евакуаційного виходу та забезпечують безпечний і досить швидкий рух людей. Оздоблення шляхів евакуації має відповідати чинним будівельним нормам. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей. Все це створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі адміністративного корпусу пожежні кран-комплекти № 15, 20, 54 не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, кнопками дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелями для полегшення відкривання вентилів, чим порушено підпункт 2 п. 2.2. глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні. Відсутність в пожежних кран-комплектах пожежних рукавів та стволів однакового з ним діаметра не дозволить оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації. Викладене вище створює загрозу життю та здоров`ю людей;

евакуаційні виходи з будівлі адміністративного корпусу та приміщення їдальні закриті на замок, чим порушено п. 2.27. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Знаходження евакуаційних виходів замкненими не дозволить забезпечити безпечну евакуацію людей з будівлі, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі адміністративного корпусу в приміщенні їдальні з`єднання окінцювань жил проводів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі адміністративного корпусу в приміщенні їдальні в зоні з кухонним обладнанням (над плитами) не виконано монтаж автоматичної модульної системи локального пожежогасіння, спеціалізованої для гасіння пожеж при загоранні жиру, чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.1.5 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність автоматичної модульної системи локального пожежогасіння не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

будівлю адміністративного корпусу не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок миттєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, що в свою чергу створить загрозу життю та/або здоров`ю людей;

будівлю житлового корпусу № 4 не обладнано системою протипожежного захисту (система пожежної сигналізації), чим порушено п. 1.2. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, п. 8.1. додатку А таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту . Відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум`я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі житлового корпусу № 4 при виході з коридору на сходову клітину третього поверху двері не обладнано пристроями для самозачинення, чим порушено п. 2.37. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Пристрої для самозачинення призначені для запобігання проникнення токсичних продуктів горіння до шляхів евакуації (коридорів, сходових клітин, зовнішніх сходів). Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі житлового корпусу № 4 вихід зі сходів на горище на четвертому поверсі не обладнано протипожежним люком, чим порушено п. 2.3 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Протипожежні люки призначено для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним, створюючи загрозу життю та здоров`ю людей;

дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі житлового корпусу № 4 не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, чим порушено п. 2.5. глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні. Невідповідність конструктивних елементів протипожежним вимогам, відсутність їх вогнезахисної обробки створює перешкоди під час евакуації людей та гасіння пожежі, а також сприяє інтенсивному розповсюдженню полум`я, оскільки вони не мають нормативно встановлених меж вогнестійкості та меж поширення вогню по ним. Все це сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі (полум`я та токсичні продукти горіння), що в свою чергу створює загрозу життю та здоров`ю людей;

в будівлі житлового корпусу № 4 в розподільчих коробках з`єднання відгалужень та окінцювання жил проводів виконано не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, чим порушено п. 1.6. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. З`єднання жил проводів за допомогою скруток може призвести до короткого замикання електромережі. Короткі замикання здатні виникнути не тільки в проводах, айв інших частинах електроустановок. У точці короткого замикання утворюється іскріння, яке в залежності від електричних параметрів даної мережі може досягати значних розмірів і викликати пожежу і руйнування електроустановок та інших споруд. Пожежну небезпеку представляють всілякі нещільні контакти, наприклад, в місцях приєднання проводів між собою. Нещільні контакти окислюються і створюють великий опір. Вони надмірно нагріваються і нерідко викликають запалення ізоляції проводів. Нещільні з`єднання можуть приводити ще і до іскріння, що також є можливою причиною виникнення пожеж. Швидке розповсюдження вогню, продуктів горіння та руйнація будівельних конструкцій будівлі створює загрозу життю та здоров`ю людей;

будівлю житлового корпусу № 4 не захищено від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, чим порушено п. 1.21. глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні. Блискавкозахист - сукупність заходів і технічних засобів для охорони будівель, споруд, обладнання та електричних пристроїв від дії блискавки. Прямий удар блискавки зумовлює миттєве нагрівання струмопровідних конструкцій до температури плавлення або навіть випару, вибуху чи розщеплення непровідних конструкцій, вибуху будинків і будівель. Відсутність пристроїв блискавкозахисту загрожує пожежній безпеці об`єкта. Пряме попадання блискавки по будівлі або вторинні її прояви загрожують виникненню пожежі внаслідок митгєвого нагрівання матеріалів та конструкцій, що в свою чергу створить загрозу життю та/або здоров`ю людей.

У зв`язку з невиконанням припису та не усуненням встановлених під час проведення перевірки, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання. Санкція, що застосовується до суб`єкта господарювання при першому порушенні, не може бути вищою за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом (ч. 2 ст. 12 Закону № 877-V).

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю " Санаторій "Десна", код ЄДРПОУ: 37839127, яке здійснює господарську діяльність: Чернігівська область, Чернігівський район, с.Ладинка, пров.Санаторний, 4 є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

У свою чергу, з характеру порушень, встановлених Актом позапланової перевірки вбачається, що вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що не усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів протилежного відповідачем суду не було надано та правомірність заявлених вимог під час судового розгляду не було спростовано.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Актах перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, суд доходить висновку про наявність правових підстав для застосування відповідних заходів реагування в частині застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель адміністративного корпусу і житлового корпусу №4 Товариства з обмеженою відповідальністю " Санаторій "Десна", код ЄДРПОУ: 37839127, яке здійснює господарську діяльність за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с.Ладинка, пров.Санаторний, 4

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області (14037, м.Чернігів, проспект Миру, 190-А, код ЄДРПОУ 38590042) задовольнити повністю.

2. Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель адміністративного корпусу і житлового корпусу №4 Товариства з обмеженою відповідальністю " Санаторій "Десна", за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с.Ладинка, пров.Санаторний, 4.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України. апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.Б. Федорчук