Ухвала

від 18.06.2019 по справі 640/6220/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

18 червня 2019 року м. Київ № 640/6220/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ""ЕЛІТ ГРУП ПРОДЖЕКТ" про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Груп Проджект" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій та рішень протиправними, ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ГРУП ПРОДЖЕКТ" до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання дій та рішень державного виконавця протиправними.

13.06.2019 року представником позивача подано заяву про забезпечення позову.

В обґрунтування необхідності забезпечення позову зазначає, що предметом даного спору є протиправність дій відповідача щодо незаконності відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на кошти ТОВ EЛІT ГРУП ПРОДЖЕКТ та їх примусового списання, які на даний момент частково списані Банком. Вважає, шо списання усієї суми грошових коштів з рахунку ТОВ ЕЛІТ ГРУП ПРОДЖЕКТ буде підставою для закриття виконавчого провадження, що призведе до втрати предмету спору в адміністративній справі № 640/6220/19, відтак, просить призупинити виконання Постанови про арешт коштів боржника від 01.04.2019 року винесену у ВП № 58709699 державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Києва ГУ ТУ юстиції у місті Києві Борисюком Р.А. та заборонити АТ Перший український міжнародний банк здійснювати примусове списання коштів з рахунку ТОВ ЕЛІТ ГРУП ПРОДЖЕКТ на виконання ВП № 58709699.

Ознайомившись із доводами, викладеними у вказаній заяві та доданими до такої заяви документами, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до норм статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Перелік видів забезпечення позову встановлено ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Відтак, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може ускладнити або призвести до неможливості виконання судового рішення.

Суд вважає, що у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що заявником не надано до суду будь-яких доказів наявності очевидної небезпеки правам, свободам та інтересам позивача та неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, суд вважає, що представником позивача у своїй заяві не обґрунтовано та не надано доказів того, що захист прав позивача стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, у разі постановлення на його користь судового рішення або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Також, суд вважає за необхідне вказати, що стягнення коштів під час виконавчого провадження з виконання постанови №219/18/10/26-2/2012/02/2 про стягнення боргу є відворотнім у разі задоволення позовних вимог позивача, адже законодавством передбачена процедура повернення безпідставно стягнутих коштів, у зв`язку з чим суд зазначає про безпідставність твердження представника позивача про можливу втрату предмету спору у даній справі після списання усієї суми грошових коштів з рахунку ТОВ ЕЛІТ ГРУП ПРОДЖЕКТ .

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення даного позову.

Керуючись вимогами статей 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛІТ ГРУП ПРОДЖЕКТ" про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та в строки, передбачені ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда