Ухвала

від 19.06.2019 по справі 810/2219/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2219/17

УХВАЛА

19 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Шурка О. І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2019 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.

Копію вказаної ухвали отримано апелянтом та надіслано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2019 клопотання Головного управління Державної фіскальної служби України в Київській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги - задоволено, надано апелянту строк для усунення недоліків до 07.06.2019.

Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання вимог ухвали, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Враховуючи, що копію вказаної ухвали отримано апелянтом 28.05.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, судом було надано максимальний строк відповідно до норм процесуального законодавства для усунення вказаних недоліків.

У той же час, 06.06.2019 апелянтом надіслано до суду повторно клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Клопотання обґрунтовано тим, що станом на 07.06.2019 оригінал платіжного доручення про сплату судового збору з ДКС України Київської області до апелянта не надходив у зв`язку з безспірним списанням коштів.

У зв`язку з викладеним апелянт просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Дослідивши клопотання колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 196 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 09.01.2018 у справі К/9901/4048/17.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача, як і тривала процедура отримання платіжного доручення про сплату судового збору, не може бути підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України.

При цьому, у рішенні від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Крім того, апелянт не повідомив який строк необхідний для сплати судового збору і надання до суду відповідного платіжного документа.

За таких обставин колегія суддів вважає, що клопотання апелянта про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованими та не підлягає задоволенню, адже такий строк уже продовжувався ухвалою суду від 22.05.2019.

З огляду на те, що станом на 19.06.2019 скаржник не усунув зазначені в ухвалі від 06.05.2019 недоліки апеляційної скарги, строк на усунення недоліків скаржнику уже продовжувався судом, колегія суддів вважає необхідним повернути апеляційну скаргу.

Відповідно до ч.5 ст. 298 КАС України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (п. 6-7 ч. 5 цієї статті).

Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до п. 1 ч. 4 с. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі , МШ Голуб проти України ) оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про продовження строку для сплати судового збору - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства Бориспільський автозавод до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко