Постанова

від 18.06.2019 по справі 120/542/19-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/542/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

18 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Ткач В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант+" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант+" до Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Гарант +" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0010195205 від 07.02.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами камеральної перевірки граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 07.02.2019 № 0010195205, яким до позивача застосовані штрафні санкції в розмірі 35 831,33 грн. На переконання позивача, при прийнятті вказаного рішення відповідач помилково не врахував, що штрафна санкція, визначена п.120.1.1 ст.120 Податкового кодексу України, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки податкові накладні позивачем складені відповідно до п.198.5 ст.198 ПК України та не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Позивач вважає, що у тих випадках, коли податкові накладні не надаються отримувачу (покупця), тобто не слугують підставою для нарахування сум податку, які включаються до податкового кредиту, відповідна мета відсутня, а тому потреби у застосуванні до платника податку штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу, немає.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Жмеринського управління Головного управління ДФС у Вінницькій області Сабій Оксаною Миколаївною на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1, ст.86, ст.75 ПК України та в порядку ст.76 розділу ІІ ПК України проведено камеральну перевірку з питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт перевірки від 15.01.2019 №1203/02-32-52-05/35599126. За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ "Гарант +" граничних термінів реєстрації податкових накладних, що визначені п.201.10 ст.201 ПК України. Так, допущено несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних: № 13 від 25.07.2017 (граничний строк реєстрації - 15.08.2017, дата реєстрації - 23.08.2017); № 22 від 27.09.2017 (граничний строк реєстрації - 15.10.2017, дата реєстрації - 17.10.2017); № 24 від 28.09.2017 (граничний строк реєстрації - 15.10.2017, дата реєстрації - 17.10.2017); № 20 від 27.09.2017 (граничний строк реєстрації - 15.10.2017, дата реєстрації - 17.10.2017); № 23 від 15.10.2017 (граничний строк реєстрації - 15.10.2017, дата реєстрації - 17.10.2017); № 19 від 27.09.2017 (граничний строк реєстрації - 15.10.2017, дата реєстрації - 17.10.2017); № 21 від 27.09.2017 (граничний строк реєстрації - 15.10.2017, дата реєстрації - 17.10.2017); № 28 від 29.11.2017 (граничний строк реєстрації - 15.12.2017, дата реєстрації - 26.12.2017).

На підставі висновків зазначеного акта камеральної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0010195205 від 07.02.2019, яким до ТОВ "Гарант +" застосовано штрафні санкції у розмірі 10% на загальну суму 35 831,33 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість (ПДВ 358 313,17 грн.).

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах та у спосіб передбачений Законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з вимогами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За змістом окремих абзаців пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (у редакції, що діє з 01 січня 2017 року, на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII) порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів та 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.

Судом встановлено, що Товариство не вчасно зареєструвало зведені податкові накладні, які не надавалися покупцю.

Як встановлено судом апеляційної інстанції із податкових накладних вбачається, що позивач не звільнений від оподаткування (основна ставка податку 20 % ) та обсяги постачання товарів не оподатковуються за нульовою ставкою (сума за ставкою о% відсутня).

Наявність обов`язку у платника податків щодо здійснення реєстрації відповідних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не є спірною у цій справі. Спірним є саме наявність чи відсутність підстав для застосування штрафу, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

З 01 січня 2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1307 при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини, зокрема, 04 - складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання, 08 - складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Отже, положеннями Порядку № 1307 визначено детальний перелік податкових накладних, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю). Цей перелік включає в себе не тільки податкові накладні, складені на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість та операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, але й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Тобто, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17 та від 11 грудня 2018 року у справі №807/68/18.

Судом встановлено, що податкові накладні № 13 від 25.07.2017, № 22 від 27.09.2017, № 24 від 28.09.2017, № 20 від 27.09.2017, № 23 від 15.10.2017, № 19 від 27.09.2017, № 21 від 27.09.2017, № 28 від 29.11.2017, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК України, містять код ставки податку на додану вартість "20", що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Отже, в даному випадку відсутні дві обов`язкові складові для звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, передбачену пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Вінницькій області від 07.02.2019 № 0010195205.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант+" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 червня 2019 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Кузьменко Л.В. Іваненко Т.В.