Постанова

від 18.06.2019 по справі 682/3063/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 682/3063/18 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О.

Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.

18 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року (повний текст рішення складено 18.02.2019 року, м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 19.10.2018 звернувся до Славутського міськрайонного суду Хмельницької області з позовною заявою до Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області, в якій просив суд:

- поновити строк звернення до суду із позовом до Цвітоської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення сесій сільської ради.

- скасувати рішення 14-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №4 від 04.11.2016 про визнання таким, що втратило чинність як нереалізоване рішення 51-ої сесії VІ скликання Цвітоської сільської ради №1 від 05.08.2015 "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

- скасувати рішення 27-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №1 від 06.11.2017, яким схвалено проект рішення сільської ради "Про добровільне об`єднання територіальних громад" про об`єднання сіл Цвітоха, Кам`янка, Ташки Цвітоської сільської ради в Улашанівську сільську об`єднану територіальну громаду.

Позивач підставою позову зазначає порушення відповідачем вимог ст. ст. 19, 144 Конституції України, ст. 5 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", ст. ст. 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з рішенням 51-ї сесії VІ скликання Цвітоської сільської ради №1 від 05.08.2015 "Про добровільне об`єднання територіальних громад" Цвітоська сільська рада була включена до Славутської міської об`єднаної територіальної громади. Однак, рішенням 14-ої сільської ради VІІ скликання від 04.11.2016 визнано таким, що втратило чинність як не реалізоване рішення 51-ї сесії VІ скликання Цвітоської сільської ради №1 від 05.08.2015 "Про добровільне об`єднання територіальних громад", про що не було відомо позивачеві та жителям сіл Цвітоської сільської ради.

Позивач також вказує, що рішенням 27-ої сесії сільської ради VІІ скликання від 06.11.2017 схвалено проект рішення сільської ради "Про добровільне об`єднання територіальних громад" про об`єднання сіл Цвітоха, Кам`янка, Ташки Цвітоської сільської ради в Улашанівську сільську раду. Крім того, стверджує, що він та жителі села не знали про громадські обговорення щодо об`єднання Цвітоської сільської ради з Улашанівською сільською радою, а рішення сесії було прийнято на підставі сфальсифікованого підробленого протоколу проведення громадського обговорення. При цьому, на даний час за його заявою Славутським ВП НУНП в Хмельницькій області відкрите кримінальне провадження №12018240210000388 за фактом підроблення документів щодо оформлення результатів громадського обговорення про об`єднання територіальних громад. Позивач вважає оскаржувані рішення Цвітоської сільської ради незаконними, прийнятими з грубим порушенням вимог чинного законодавства, такими, що порушують права територіальної громади сіл Цвітоської сільської ради, членом якої є позивач, а тому звернувся з даним позовом до суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Цвітоської сільської ради Славутського району Хмельницької області (вул. Набережна, 90, с. Цвітоха, Славутський район, Хмельницька область, 30014 , код ЄДРПОУ - 04405099) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, якою просить суд скасувати рішення суду першої інстанції від 07.02.2019 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції ніяким чином не аргументував своє рішення, а лише проаналізував вимоги Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" щодо порядку проведення процедури об`єднання, послався на рішення Конституційного Суду України щодо поняття "порушене право", що оскаржувані рішення сільської ради є лише частиною процедури добровільного об`єднання територіальних громад. Крім того, судом не враховано доводи щодо незаконності скасування рішення 51-ої сесії VI скликання Цвітоської сільської ради №1 від 05.08.2015 року "Про добровільне об`єднання територіальних громад" про включення Цвітоської сільської ради до Славутської міської об`єднаної територіальної громади, так як жодним законним чи підзаконним актом не передбачено право місцевої ради скасовувати своє попереднє рішення про добровільне об`єднання. Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.02.2019 року скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою суду від 28.05.2019 року призначено до апеляційного розгляду.

Відповідач - Цвітоська сільська рада Славутського району Хмельницької області правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу не скористалася, інших заяв (клопотань) пояснень суду теж не надала.

Заслухавши доповідь головуючого судді, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням 14-ої сесії Цвітоської сільської ради від 04.11.2016 визнано таким, що втратило чинність як не реалізоване рішення п`ятдесят першої сесії VІ скликання Цвітоської сільської ради №1 від 05.08.2015 "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Крім того, рішенням 25-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №1 від 26.09.2017 надано згоду на добровільне об`єднання територіальних громад сіл Цвітоха, Кам`янка, Ташки Цвітоської сільської ради в Улашанівську сільську ОТГ з центром у селі Улашанівка. Рішенням 27-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №1 від 06.11.2017 схвалено проект рішення сільської ради "Про добровільне об`єднання територіальних громад" про об`єднання сіл Цвітоха, Кам`янка, Ташки Цвітоської сільської ради в Улашанівську сільську об`єднану територіальну громаду.

Разом з тим, розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.03.2018 №337/2018-р "Про затвердження висновку на відповідність проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України", затверджено висновок на відповідність Конституції та законам України проектів рішень Бачманівської, Волицької, Жуківської, Іванівської, Марачівської, Миньковецької, Ногачівської, Улашанівської, Цвітоської сільських рад Славутського району "Про добровільне об`єднання територіальних громад щодо добровільного об`єднання територіальних громад сіл Бачманівка Бачманівської , Волиця, Губельці Волицької , Жуків Жуківської , Іванівка, Пузирки Іванівської , Марачівка Марачівської , Миньківці, Романіни, Шевченко Миньковецької , Ногачівка, Дятилівка Ногачівської , Улашанівка, Вачів, Перемишель Улашанівської, Цвітоха, Кам`янка, Ташки Цвітоської сільських рад Славутського району в Улашанівську обєднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Улашанівка Славутського району.

Рішенням 32-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання від 15.05.2018 "Про добровільне об`єднання громад", враховуючи висновок Хмельницької обласної державної адміністрації, затверджений розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації від 29.03.2018 №337/2018-р, вирішено об`єднатися з Улашанівською сільською територіальною громадою села Улашанівка Славутського району Хмельницької області в Улашанівську сільську об`єднану територіальну громаду з адміністративним центром у селі Улашанівка.

Постановою Центральної виборчої комісії від 12 жовтня 2018 року №156 призначено на 23 грудня 2018 року перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів, у тому числі Улашанівської сільської об`єднаної територіальної громади.

Позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в обґрунтування свого порушеного права зазначив у позові та у поясненнях в судовому засіданні суду першої інстанції, що оскарженими рішеннями відповідач вирішив приєднатися до Улашанівської сільської об`єднаної територіальної громади замість Славутської міської об`єднаної територіальної громади. Разом з тим, судом встановлено, що рішення 14-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №4 від 04.11.2016 та рішення 27-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №1 від 06.11.2017 є лише частиною процедури добровільного об`єднання територіальних громад. При цьому, рішення 32-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання від 15.05.2018 "Про добровільне об`єднання громад" позивач у судовому порядку не оскаржив. Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" (надалі - Закон № 157-VIII) добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: конституційності та законності; добровільності; економічної ефективності; державної підтримки; повсюдності місцевого самоврядування; прозорості та відкритості; відповідальності.

Відповідно до ст. 3 Закону № 157-VIII суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.

Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.

Порядок ініціювання та розгляду питання про добровільне об`єднання територіальних громад регулюється статтями 5-7 Закону № 157-VIII. В силу положень вказаних статей Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад можуть бути, зокрема, відповідний сільський, селищний, міський голова, не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради (пункти 1, 2 частини першої статті 5 Закону №157-VIII). Крім того, пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів (пункт 1 частини другої статті 5 Закону №157-VIII). Така пропозиція підлягає громадському обговоренню у громаді, яка ініціює об`єднання. Забезпечує проведення громадського обговорення сільський, селищний, міський голова відповідної громади. Громадське обговорення проводиться протягом 30 днів; скорочення цього строку нормами закону не передбачене (частина третя статті 5 Закону № 157-VIII).

Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою (частина четверта статті 5 Закону №157-VIII).

Сільський, селищний, міських голова громади - ініціатора об`єднання надсилає пропозицію про таке об`єднання сільським, селищним, міським головам громад, з якими пропонується утворити об`єднану громаду (частина перша статті 6 Закону № 157-VIII). Форма такої пропозиції законом не визначена. Сільський, селищний, міських голова громади, яка отримала пропозицію, забезпечує громадське обговорення пропозиції. Громадське обговорення проводиться протягом 30 днів з дня надходження пропозиції.

Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 157-VIII, порядок проведення такого громадського обговорення визначається сільською, селищною, міською радою. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди (частина четверта статті 6 Закону № 157-VIII).

У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад (тобто після прийняття такого рішення) сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад. (абзац перший частини третьої статті 6 Закону №157-VIII).

Разом з тим, спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується (абзац другий частини третьої статті 6 Закону №157-VIII). Таким чином, до складу робочої групи обов`язково входять представники усіх територіальних громад, які надали згоду на об`єднання. До того часу, поки усі територіальні громади, яким була надіслана пропозиція, не приймуть рішення про її прийняття або відхилення, така робоча група не може бути утворена.

Проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів (пункт 1 частини першої статті 7 Закону №157-VIII ).

Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад (абзац перший частини другої статті 7 Закону №157-VIII).

В силу приписів Закону №157-VIII ініціаторами добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади можуть бути суб`єкти, визначені частиною першою статті 5 цього Закону.

При цьому, відповідно до ч. 1ст. 5 Закону №157-VIII ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: сільський, селищний, міський голова; не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади).

Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 8-1 Закону №157-VIII сільський, селищний голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади.

Колегія суддів зауважує, що сільський, селищний голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади надсилає пропозицію до сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади, до якої має намір приєднатися.

Сільська, селищна, міська рада об`єднаної територіальної громади на наступній сесії розглядає пропозицію щодо ініціювання добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади та за результатами розгляду приймає рішення про надання згоди на добровільне приєднання до об`єднаної територіальної громади або про відмову в наданні такої згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 8-3 Закону №157-VIII повноваження сільської, селищної ради та сільського, селищного голови територіальної громади, що приєдналася до сільської, селищної об`єднаної територіальної громади, припиняються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади рішення про підсумки додаткових виборів та визнання повноважень не менше половини депутатів від територіальної громади, що приєдналася, обраних на виборах до сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади.

Крім того, колегія суддів зважає на наступне.

За приписами Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" та "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження про прийняття рішення щодо об`єднання територіальних громад та інші питання майбутнього об`єднання належать виключено до компетенції сільської, селищної, міської рад. Громадські обговорення є з`ясування волі громадян тієї чи іншої територіальної громади та їх ставлення до майбутнього об`єднання.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ч.3 статті 7 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" передбачено, що схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації (частина четверта статті 7 зазначеного Закону).

Відповідно до роз`яснень, викладених у листі Міністрества регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 01.09.2016 року №7/13-10903 об`єднана територіальна громада вважається утвореною відповідно до Закону з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі за умови попередньо наданого обласною державною адміністрацією висновку щодо відповідності проекту такого рішення Конституції та законам України.

Такий висновок обласної державної адміністрації долучено до матеріалів справи. Позивач його не оскаржує, відтак, рішення "Про добровільне об`єднання територіальних громад" завершує процес об`єднання територіальних громад ( а.с. 107).

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад" Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання рішень про добровільне об`єднання територіальних громад у разі їх відповідності висновку, передбаченому частиною четвертою вказаної статті, звертається до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.

Частиною шостою статті 14 Закону України "Про місцеві вибори" передбачено, що перші вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією в порядку, визначеному законом.

Центральна виборча комісія, шляхом прийняття відповідного рішення, оголошує про початок виборчого процесу перших виборів депутатів місцевої ради, сільського, селищного, міського голови (частина сьома статті 15 вказаного Закону).

Таким чином, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та відповідних сільських, селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідними зверненнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій, а призначення перших виборів є підставою для оголошення Комісією виборчого процесу таких виборів.

Центральна виборча комісія оголосила вибори об`єднаних територіальних громадах України. Постановою ЦВК було призначено перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів , в тому числі в об`єднаній територіальній громаді про яку йдеться у у даній справі ( а.с.32- 34).

На даний час процес об`єднання територіальних громад завершено.

Відповідно до положень ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: ) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому.

Відповідно до вимог ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Незалежно від підстав позову, визначених позивачем, адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов`язку вчинити певну дію ( наявності права на прийняття рішення), з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Втім, право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст.5 КАС України.

Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про порушення з боку відповідача права позивача на участь у місцевому самоврядуванні. Як і відсутні докази перешкод для позивача та інших членів громади взяти участь у процесі об`єднання громад.

Позивачем не доведено, що оскаржувані рішення відповідача призвели до виникнення правових наслідків, які б свідчили про порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача, або членів територіальної громади.

Отже, оскільки протиправність оскаржуваних рішень вмотивовано порушенням сільською радою вимог ст. 15 Закону України Про доступ до публічної інформації , яка не передбачає підстав для скасування рішення органу місцевого самоврядування, а інших належних доказів, які б свідчили про те, що прийняте рішення є протиправним або порушує законні права і інтереси позивача, не надано, а ні суду першої інстанції, а ні суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У пункті 8 частини першої статті 4 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

Необхідно зауважити, що аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття порушене право , за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; е) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 в обґрунтування свого порушеного права зазначив у позові та у поясненнях в судовому засіданні, що оскарженими рішеннями відповідач вирішив приєднатися до Улашанівської сільської об`єднаної територіальної громади замість Славутської міської об`єднаної територіальної громади. Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що рішення 14-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №4 від 04.11.2016 та рішення 27-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання №1 від 06.11.2017 є лише частиною процедури добровільного об`єднання територіальних громад.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції, що рішення 32-ої сесії Цвітоської сільської ради VІІ скликання від 15.05.2018 "Про добровільне об`єднання громад" позивач у судовому порядку не оскаржив. Воно є реалізованим. Крім того, в об`єднаній територіальній громаді пройшли вибори під час яких громада визначилась із головою та депутатами об`єднаного органу самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судова колегія звертає увагу на те, що доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, відповідач діяв у межах та у спосіб наданих йому повноважень, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 червня 2019 року.

Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Капустинський М.М. Мацький Є.М.