Постанова

від 18.06.2019 по справі 807/589/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/4422/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Улицького В.З. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Луців І.І.,

а також сторін (їх представників):

від позивача - Сочка В.І.;

від відповідача - Сатмарі Н.М.;

від третьої особи - Рошко Л.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській обл. та Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2019р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сезпарксервіс до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській обл., державного кадастрового реєстратора відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській обл. Товарницької Мар`яни Ярославівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Соломонівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської обл., про скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, спонукання до вчинення певних дій (суддя суду І інстанції: Калинич Я.М., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 00 хв. 04.03.2019р., м.Ужгород; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: 14.03.2019р.),-

В С Т А Н О В И В:

26.06.2018р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ Сезпарксервіс звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зміну предмету позову, просив:

зобов`язати відповідача Головне управління /ГУ/ Держгеокадастру у Закарпатській обл., державного кадастрового реєстратора відділу в Ужгородському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл. Товарницьку М.Я. або іншого уповноваженого державного кадастрового реєстратора відділу в Ужгородському районі ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл. сформувати та видати в установленому порядку витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га у с.Соломоново, із врахуванням при видачі витягу (витягів) того, що частина цієї земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, у с.Соломоново, площею 6,3072 га, за функціональним використанням земельної ділянки є землею для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а частина цієї земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, у с.Соломоново, площею 19,6929 га, за функціональним використанням земельної ділянки є землею для розміщення та експлуатації об`єктів технічної (виробничо-технічної) інфраструктури;

скасувати Витяг № 495/0/192-18 від 19.02.2018р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га, у с.Соломоново;

встановити відповідачам судовий контроль за виконанням судового рішення відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства /КАС/ України;

судові витрати покласти на відповідачів (Т.1, а.с.5-10, 229-232).

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2018р. залучено до участі в справі у якості третьої особи без самостійних вимог Соломонівську сільську раду Ужгородського району Закарпатської обл. (Т.2, а.с.156-157).

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2019р. заявлений позов задоволено; скасовано Витяг № 495/0/192-18 від 19.02.2018р. із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га, у с.Соломоново; зобов`язано відповідача ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл. сформувати та видати ТзОВ Сезпарксервіс у встановленому порядку витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га, у с.Соломоново, із врахуванням при видачі витягу (витягів) того, що частина цієї ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, у с.Соломоново площею 6,3072 га, за функціональним використанням земельної ділянки є землею для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а частина цієї земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, у с.Соломоново, площею 19,6929 га, за функціональним використанням земельної ділянки є землею для розміщення та експлуатації об`єктів технічної (виробничо-технічної) інфраструктури, з врахуванням висновків суду; стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл. за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати по справі у розмірі 25632 грн. 63 коп. (Т.3, а.с.63-74).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили відповідач ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл. і третя особа Соломонівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської обл.

У своїй апеляційній скарзі відповідач ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл., який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.82-96).

Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що спірна земельна ділянка була сформована у 2007 році за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОА Сезпарксервіс для будівництва індустріального парку Соломоново на території СЕЗ Закарпаття в с.Соломоново Ужгородського району Закарпатської обл. Вищевказаним проектом було визначено площу земельної ділянки - 26,000 га, категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, та вид використання земельної ділянки - для будівництва індустріального парку.

Проект погоджений відповідними службами, та затверджений рішенням Соломонівської сільської ради від 19.07.2007р.

Після внесення відомостей до Державного земельного кадастру на підставі вказаного проекту було присвоєно кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, та укладено договір оренди земельної ділянки № 08/01-ОЗД від 25.01.2018р.

Отже, відомості Державного земельного кадастру є інформаційною базою для нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів.

Проект землеустрою, договір оренди № 08/01-ОЗД від 25.01.2018р. та Витяг із державного земельного кадастру на спірну земельну ділянку свідчать про те, що згідно з відомостями Державного земельного кадастру цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером 2124886201:02:001:0780 визначено як 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Таким чином, визначаючи, в оскарженому Витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки відповідач правомірно керувався відомостями Державного земельного кадастру.

Починаючи з 01.01.2017р., коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), тобто оскаржуваний коефіцієнт, встановлюється на підставі КВПЦЗ, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р., та наведений в додатку 1 до наказу № 489 від 25.11.2016р. Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів . Згідно з додатком 7 до наказу № 489 від 25.11.2016р. Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів спірній земельній ділянці присвоєно код КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, якому відповідає коефіцієнт 1,2. Тобто законодавство пов`язує фактичне використання земельної ділянки, присвоєння їй відповідного коефіцієнту та його застосування при видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку з конкретним видом цільового призначення у правовстановлюючих документах, а відтак і необхідністю його зміни чи поділу земельної ділянки для застосування різних видів коефіцієнту функціонального використання.

Крім того, відповідач позбавлений права самостійно визначати цільове призначення земельної ділянки.

Оскільки земельним законодавством заборонено використовувати одну земельну ділянку як об`єкт, за різними цільовими призначеннями, за що встановлено відповідальність пунктом ґ ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, а позивач має намір використовувати земельну ділянку за двома (функціональним використанням) цільовими призначеннями, в тому числі отримати Витяг із нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, із врахуванням того, що частина цієї ділянки площею 6,3072 га за функціональним використанням земельної ділянки є землею для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а частина цієї земельної ділянки площею 19,6929 га за функціональним використанням земельної ділянки є землею для розміщення та експлуатації об`єктів технічної (виробничо-технічної) інфраструктури, тобто із застосуванням різних коефіцієнтів функціонального використання, йому необхідно здійснити поділ земельної ділянки у відповідності до ст.56 Закону України Про землеустрій , а саме: за технічною документацією щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Крім того, посилання позивача на витяги із технічної документації про нормативно-грошову оцінку за минулі роки не може вважатися підставою застосування до частини земельної ділянки коефіцієнту 0,5 землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво , оскільки дані Витяги формувалися із врахуванням наказу № 18/15/21/11 від 27.01.2006р. Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , який втратив чинність 17.02.2017р.

Також оскаржуваний Витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

У поданій апеляційній скарзі третя особа Соломонівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської обл., яка покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні заявленого позову відмовити (Т.3, а.с.107-119).

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що до 01.01.2017p. згідно наказу № 18/15/21/11 від 27.01.2006р. Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), визначався на підставі додатку 1 таблиця 1.1 до цього наказу. Згідно цієї таблиці для земель, зайнятих поточним та відведених під майбутнє будівництво було передбачено коефіцієнт 0,5. Вказаний коефіцієнт застосовувався при видачі попередніх витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2124886201:02 НОМЕР_1 , оскільки з 2008 року на земельній ділянці будівництво ще не було розпочато, і, відповідно, об`єкти інфраструктури не побудовані.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016р. Про затвердження порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів затверджено новий порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, який набрав чинності 17.12.2016р. та застосовується, починаючи з 01.01.2017р.

Відповідно до п.5 розділу II вказаного Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянку (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільовою призначення земель, затв. наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р. (додаток 1 до Порядку).

Згідно з додатком 7 до наказу № 489 від 25.11.2016р. Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів коду КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, відповідає коефіцієнт 1,2.

Тобто законодавство пов`язує фактичне використання земельної ділянки, присвоєння їй відповідного коефіцієнту та його застосування при видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку з конкретним видом цільового призначення відповідно до відомостей, що містяться у Державному земельному кадастрі.

Твердження позивача щодо можливості застосування окремого коефіцієнта на частину земельної ділянки, яка не сформована та відомості не внесенні до Державного земельного кадастру, є невірними і такі чинним законодавством не передбачені.

Водночас, право розпоряджатися земельними ділянками комунальної форми власності належить до повноважень територіальної громади села Соломоново в особі Соломонівської сільської ради. Прийняття рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, її поділ чи об`єднання є виключною компетенцією сільської ради - органу місцевого самоврядування і не може підмінятись рішеннями судової влади.

За таких обставин під час прийняття рішення про видачу витягу із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки судом першої інстанції порушені норми Земельного кодексу України і Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .

Позивачем ТзОВ Сезпарксервіс скеровано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл., в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального і процесуального законодавства та ухвалив законне і справедливе судове рішення (Т.3, а.с.171-178).

Відповідачем державним кадастровим реєстратором відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській обл. Товарницькою М.Я. направлено до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл., в якому остання вважає її обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення. Наголошує на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального законодавства та ухвалив невірне судове рішення (Т.3, а.с.163-170).

Учасниками справи не подано до суду апеляційної інстанції відзиви на апеляційну скаргу Соломонівської сільської ради Ужгородського району в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представників відповідача і третьої особи на підтримання поданих скарг, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено під час судового розгляду, 25.01.2008р. між Соломонівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської обл. та ТзОВ Сезпарксервіс укладено договір № 08/01-ОЗД, за яким позивач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва індустріального парку площею 26,00 га, яка знаходиться на території спеціальної економічної зони Закарпаття в межах с.Соломоново Ужгородського району; строк оренди становить 5 років (Т.1, а.с.17-21).

Відповідно до додаткової угоди № 01 до договору оренди земельної ділянки № 08/01-ОЗД від 25.01.2008р. продовжено термін дії договору строком на 30 років (Т.1, а.с.22).

Спірна земельна ділянка сформована на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТзОВ Сезпарксервіс (Т.1, а.с.32-78); згідно рішення 10 сесії 5 скликання Соломонівської сільської ради від 27.12.2007р. така ділянка відведена для розташування індустріального парку на території СЕЗ Закарпаття (Т.1, а.с.39), категорія земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення та згідно Українського класифікатора цільового призначення землі (УКЦВЗ) присвоєно код 1.10.5 - Підприємств іншої промисловості.

Відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель /КВЦПЗ/, затв. наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р., керуючись листами Держгеокадастру щодо інформування з питань ведення Державного земельного кадастру, та враховуючи матеріали по формуванню даної земельної ділянки, Поземельну книгу на земельну ділянка за кадастровим номером 2124886201:02:001:0780 відкрито з кодом 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; категорія землі не змінювалася.

12.02.2018р. позивач ТзОВ Сезпарксервіс звернувся до Управління Держгеокадастру в Ужгородському районі Закарпатської обл. за допомогою електронного сервісу (on-line) через Публічну кадастрову карту із заявою на отримання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2124886201:02 НОМЕР_1 , на яку державним кадастровим реєстратором Товарницькою М.Я. сформовано 14.02.2018р. Витяг та зареєстровано останній за № 495/0/192-18 від 19.02.2018р. (Т.1, а.с.145, 146).

Згідно виданого Витягу цільове призначення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні позивача, визначено як 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості та застосовано коефіцієнт Кф 1,20.

20.02.2018р. ТзОВ Сезпарксервіс звернувся через Центр надання адміністративних послуг Ужгородської райдержадміністрації із заявою про внесення змін до відомостей до Державного земельного кадастру, в якій містилося прохання змінити цільове призначення земельної ділянки на код 11.05 - Для цілей підрозділів 11.01-11.04 та для збереження і використання земель природно-заповідного фонду (без розроблення відповідної документації із землеустрою). На вказану заяву сформовано Повідомлення про відмову в прийнятті заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру № ПВ-21000020432018 від 06.03.2018р. (Т.1, а.с.147, 148-149).

Технічним звітом по топографо-геодезичному зніманню, виконаному ДП Закарпатгеодезцентр , встановлено, що на земельній ділянці кадастровий номер 2124886201:02:001:0780 площею 26,00 га, розташованій на території СЕЗ Закарпаття в межах с.Соломоново Ужгородського району, станом на липень 2018 року, забудова є відсутньою.

Проведеними на замовлення позивача судовими будівельно-технічними експертизами (висновок експерта Колчара В.Д. № 366/10-18 від 11.10.2018р. судової будівельно-технічної експертизи; висновок експерта Корчинського Б.М. № 164 від 11.10.2018р. судової будівельно-технічної експертизи та висновок експерта Павлича О.В. № 0012/2018 від 29.10.2018р. судової будівельно-технічної експертизи) встановлено, що частина земельної ділянки ТзОВ Сезпарксервіс , кадастровий номер 2124886201 НОМЕР_2 001:0780 (загальна площа 26,0001 га; місцезнаходження с.Соломоново Ужгородського району Закарпатської обл.), відведеної для будівництва індустріального парку Соломоново на території спеціально економічної зони Закарпаття , відповідно до картографічних матеріалів (м 1:2000) до Генплану розміщення індустріального парку Соломоново на території спеціально економічної зони Закарпаття в с.Соломоново та з огляду на норми Додатку № 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затв. наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016р., визначена до використання під основними, підсобними і допоміжними будівлями та спорудами підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, має площу 6,3072 га, а частина вказаної земельної ділянки, визначена до використання під об`єктами технічної інфраструктури, має площу 19,6929 га (Т.2, а.с.3-18, 31-38, 39-44).

Долучені до справи Витяги попередніх років свідчать про застосування відповідачами різних коефіцієнтів функціонального використання до даної ділянки (Т.3, а.с.2-33).

Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТзОВ Сезпарксервіс мало обґрунтовані очікування щодо врахування при видачі Витягу із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га, у с.Соломоново особливостей її функціонального використання, а саме, того, що одна частина земельної ділянки за функціональним використанням є та визначена землею для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, а інша частина землею для розміщення та експлуатації об`єктів технічної (виробничо-технічної) інфраструктури.

Натомість, видача спірного Витягу без врахування наведених обставин призвела як до порушення принципів належного урядування, правової визначеності та пропорційності, так і до безпідставного збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а відтак і до переплати з боку ТзОВ Сезпарксервіс орендної плати, і як наслідок - порушення вимог ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, Витяг №495/0/192-18 від 19.02.2018р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є недостовірним та таким, що порушує вищевказані права позивача.

При цьому, законодавство не пов`язує фактичне використання земельної ділянки, присвоєння їй відповідного коефіцієнту та його застосування при видачі Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку з конкретним видом цільового призначення у правовстановлюючих документах, а відтак і необхідністю його зміни чи поділу земельної ділянки для застосування різних видів коефіцієнту функціонального використання.

Як визначено ч.5 ст.20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Положення ст.ст.19, 20 Земельного кодексу України, ст.50 Закону України Про землеустрій свідчать про те, що законодавством передбачена процедура зміни цільового призначення земельної ділянки. Землекористувач вправі на власний розсуд обирати вид використання земельної ділянки в межах її категорії без розроблення документації з землеустрою чи зміни цільового призначення земельної ділянки, у т.ч. при поетапній забудові чи зміні конфігурації забудови чи використання земельної ділянки в межах цільового призначення.

Позиція відповідачів, що на одній земельній ділянці є неможливими використання різних видів функціонального використання, не ґрунтується на нормах законів України та спростована правовою позицією постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 30.01.2018р. у справі № 818/2896/14 на підставі системного аналізу ст.201 Земельного кодексу України, ст.ст.1, 13, 18, 20, 23, ч.5 ст.5 Закону України Про оцінку земель .

Між тим, такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

В частині правомірності Витягу № 495/0/192-18 від 19.02.2018р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га, у с.Соломоново.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями ч.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Частиною першою ст.13 Закону України Про оцінку земель передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до ст.1 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 вказаного Закону встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років.

За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація (ч.1 ст.20 наведеного Закону).

Відповідно до статті 15 цього Закону підставою для проведення оцінки земель, у тому числі нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з положеннями ст.23 зазначеного Закону виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішення рад щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України. Зокрема, у цьому пункті зазначено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таке рішення офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 02.03.2016р. у справі № 3-476гс15, Верховного Суду від 31.07.2018р. у справі № 804/7823/14, від 30.10.2018р. у справі № 804/2111/14.

Дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки за правилами ч.2 ст.20 Закону України Про оцінку земель оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.3 ст.23 вказаного Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Постановою КМ України № 213 від 23.03.1995р. затверджено Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пункту 2-1 цієї Методики дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що витяг з технічної документації є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки та відображає дані стосовно окремої земельної ділянки. Тобто витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження є саме Витяг № 495/0/192-18 від 19.02.2018р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га, у с.Соломоново.

Право на судовий захист гарантоване ст.55 Конституції України. Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За змістом ч.1 ст.4 КАС України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Із урахуванням наведеного, витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

При цьому, як зазначив Конституційний Суд України в своєму Рішенні від 30.01.2003р. № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

З огляду на вищезазначене, колегія суддів доходить до висновку про те, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації не вплине на обсяг прав та обов`язків позивача, зокрема, не змінить фактичне значення коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, так само як і самого значення нормативної грошової оцінки землі. При цьому належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідачів щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи позивача про те, що Витяг № 495/0/192-18 від 19.02.2018р. із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 2124886201:02:001:0780, площею 26,0001 га, у с.Соломоново, є рішенням суб`єкта владних повноважень.

Стосовно правомірності застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016р. затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (набрав чинності 17.12.2016р. та застосовується з 01.01.2017р.).

Згідно з п.1 розділу III цього Порядку дані про нормативну грошову оцінку, зокрема земельної ділянки, оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п.5 розділу II вказаного Порядку коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянку (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р. (додаток 1 до Порядку).

Згідно з п.3 Розділу І цього Порядку інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Статтею 1 Закону України Про державний земельний кадастр державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до п.5 ст.5 цього Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями здійснюється виключно на підставі та відповідно до цього Закону. Забороняється вимагати для внесення відомостей до Державного земельного кадастру та користування такими відомостями надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених цим Законом.

Як визначено ст.15 вказаного Закону, відомості про земельні ділянки які включаються до Державного земельного кадастру: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст.20 Закону України Про державний земельний кадастр відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об`єкти Державного земельного кадастру є обов`язковим.

Згідно п.2 ст.21 вказаного Закону відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:

а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;

б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.

Як встановлено, спірна ділянка сформована у 2007 році за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОА Сезпарксервіс для будівництва індустріального парку Соломоново на території СЕЗ Закарпаття в с.Соломоново Ужгородського району Закарпатської обл.

Вищевказаним проектом було визначено площу земельної ділянки - 26,000 га, категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, та іншого призначення, цільове призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, та вид використання земельної ділянки - для будівництва індустріального парку.

Проект погоджений відповідними службами та затверджений рішенням Соломонівської сільської ради від 19.07.2007р.

Після внесення відомостей до Державного земельного кадастру на підставі вказаного проекту земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 2124886201:02:001:0780 та укладено договір оренди земельної ділянки № 08/01-ОЗД від 25.01.2018р.

Отже, відомості Державного земельного кадастру є інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів.

Таким чином, визначаючи у Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки код цільового призначення земельної ділянки як 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, відповідач ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл. правомірно керувався відомостями Державного земельного кадастру.

Наказом Держкомзему України № 548 від 23.07.2010р. Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель визначено класифікацію видів цільового призначення земель в межах категорій, встановлених ст.19 Земельного кодексу України.

Зокрема, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі (п.1.2 розділу І).

Класифікація видів цільового призначення земель /КВЦПЗ/ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів (п.1.3 розділу І).

КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів (п.1.4 розділу І).

Починаючи з 01.01.2017р., коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі коду КВПЦЗ, затв. наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010р., та наведений в додатку 1 до наказу № 489 від 25.11.2016р. Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів .

Згідно з додатком № 7 до наказу № 489 від 25.11.2016р. земельній ділянці за кадастровим номером 2124886201:02:001:0780 присвоєно код КВЦПЗ 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, якому відповідає коефіцієнт 1,2.

Таким чином, діюче законодавство пов`язує фактичне використання земельної ділянки, присвоєння їй відповідного коефіцієнту та його застосування при видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку з конкретним видом цільового призначення у правовстановлюючих документах, а відтак і необхідністю його зміни чи поділу земельної ділянки для застосування різних видів коефіцієнту функціонального використання.

Щодо права визначати (змінювати) цільове призначення земельної ділянки, то згідно з ч.1 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування (оренду), зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорі оренди землі.

Отже, цільове призначення конкретної земельної ділянки фіксується у рішенні уповноваженого органу про передачу її у власність або надання у користування та в документі, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідно до проекту землеустрою, договору оренди та Витягу із державного земельного кадастру на спірну земельну ділянку цільове призначення спірної земельної ділянки визначено як 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Із урахуванням наведеного, зміна використання земельної ділянки на використання під основними, підсобними і допоміжними будівлями та спорудами підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (площа 6,3072 га) та на використання під об`єктами технічної інфраструктури (площа 19,6929 га) призводить до зміни цільового призначення земельної ділянки.

Водночас, така зміна здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Такий висновок слідує з приписів ст.20 Земельного кодексу України, відповідно до яких віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення (ч.1).

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч.2).

Статтею 122 цього Кодексу, серед іншого, передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

У той же час відповідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України № 280/97-ВР від 21.05.1997р. Про місцеве самоврядування в України до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що зміна цільового призначення земель комунальної форми власності є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування, яка проводиться на підставі відповідних проектів устрою, що мають затверджуватись рішенням уповноваженої ради у встановленому законом порядку.

Виходячи з принципу Земельного кодексу України щодо раціонального використання та охорони земель, зміна виду використання землі в межах її цільового призначення повинна проводитися у порядку, встановленому для зміни цього цільового призначення землі.

Земельний кодекс України передбачає зміну цільового призначення землі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення природоохоронного та історико-культурного призначення.

Отже, земельним законодавством чітко встановлено, що за проектами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури здійснюється зміна цільового призначення земельних ділянок.

Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельна ділянка за кадастровим номером 2124886201:02:001:0780 є сформованою як цілісний об`єкт Державного земельногокадастру; витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку формується на окрему земельну ділянку як об`єкт за кадастровим номером. Твердження позивача щодо можливості застосування окремого коефіцієнта на частину земельної ділянки, яка не сформована та відомості щодо якої не внесені до Державного земельного кадастру, чинним законодавством не передбачено.

Таким чином, під час судового розгляду не встановлено протиправних дій чи бездіяльності під час формування та видачі спірного Витягу.

Також посилання позивача на Витяги із технічної документації про нормативно-грошову оцінку за минулі роки не може вважатися підставою застосування до частини земельної ділянки коефіцієнту 0,5 землі, зайняті поточним та відведені під майбутнє будівництво , оскільки такі витяги формувалися із врахуванням наказу №18/15/21/11 від 27.01.2006р. Про порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів , який втратив чинність 17.02.2017р.

Щодо покликання суду першої інстанції на постанову Касаційного адміністративного суду від 30.01.2018р. у справі № 818/2896/14, то висловлена в ній позиція торкається правовідносин, які виникли в 2014 році. На той час діяв Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затв. наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України, Української академії аграрних наук № 18/15/21/11 від 27.01.2006р., який втратив чинність 17.02.2017р.

Частиною 2 ст.6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України Про судоустрій і статус суддів встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В справі East/West Alliance Limited проти України (№ 19336/04) Суд вказує, що дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією "небезпідставної скарги" та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці (Kudla v. Poland № 30210/96).

Крім того, у пункті 227 рішення у справі Кудла проти Польщі Суд вказав, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечувати втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, у якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Отже, дія статті 13 вимагає надання національного засобу юридичного захисту у спосіб, який забезпечує вирішення по суті поданої за Конвенцією небезпідставної скарги та відповідне відшкодування, хоча договірним державам надається певна свобода дій щодо вибору способу, в який вони виконуватимуть свої конвенційні зобов`язання за цим положенням. Межі обов`язків за статтею 13 різняться залежно від характеру скарги заявника відповідно до Конвенції. Незважаючи на це, засоби юридичного захисту, які вимагаються за статтею 13 Конвенції, повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці; використанню засобів захисту не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати дії чи бездіяльність органів влади держави-відповідача (рішення у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), пункт 95 та рішення у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, пункт 157).

Суд також враховує положення Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Водночас, судом першої інстанції невірно застосовано до спірних правовідносин ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки ним не наведено, у який спосіб спірний Витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки порушує права позивача, а також не обґрунтовано визначені в судовому рішенні порушення принципів належного урядування, правової визначеності та пропорційності.

Окрім цього, розумними очікуваннями особи вважаються легітимні (або законні) і виправдані очікування набути майно або майнове право, які в практиці ЄСПЛ дістають правову охорону як майно. Поняття законні очікування (legitimate expectations) слід розглядати як елементи верховенства права та юридичної визначеності (legal certainty). Практика ЄСПЛ розглядає законні очікування як елемент правової визначеності в умовах відсутності єдиної теорії легітимних (законних) очікувань, придатних для всіх національних правопорядків.

Автономне поняття законні очікування не може протиставлятися положенням ч.2 ст.19 Конституції України про пріоритетність забезпечення правового порядку. Практикою ЄСПЛ і міжнародних арбітражів визнається, що принцип обґрунтованого очікування не може заперечувати право держав формувати (змінювати) своє законодавство.

Отже, якщо судом установлено безпідставність вимог щодо зміни функціонального призначення спірної ділянки, тому є відсутніми підстави застосовувати концепцію легітимних очікувань або надати їй перевагу порівняно з нормами ст.19 Конституції України та Закону України Про Державний земельний кадастр .

Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про те, що заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що задоволенню не підлягає.

При вирішенні наведеного спору колегія суддів враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду від 04.07.2018р. у справі № 826/8492/17, від 12.11.2018р. у справі № 814/789/17, постанові Великої Палати від 11.09.2018р. у справі № 712/10864/16-а, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України та ч.6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів є обов`язковою під час вирішення наведеного спору.

В порядку ст.139 КАС України належить провести розподіл судових витрат учасників справи наступним чином:

понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, не підлягають відшкодуванню;

суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта (відповідача) ГУ Держгеокадастру у Закарпатській обл.;

стягнути на користь апелянта (третьої особи) Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. з позивача ТзОВ Сезпарксервіс судові витрати за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 7929 грн. сплаченого судового збору.

Таким чином, доводи апеляційних скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, яке полягає у незастосуванні закону, який підлягає застосуванню до розглядуваних правовідносин, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову, з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській обл. та Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. задовольнити.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.03.2019р. в адміністративній справі № 807/589/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Сезпарксервіс до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській обл., державного кадастрового реєстратора відділу в Ужгородському районі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській обл. Товарницької Мар`яни Ярославівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Соломонівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської обл., про скасування витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, спонукання до вчинення певних дій, - відмовити.

Провести розподіл судових витрат учасників справи наступним чином:

понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, не підлягають відшкодуванню;

суму сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта (відповідача) Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській обл.

стягнути на користь апелянта (третьої особи) Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської обл. (89460, Закарпатська обл., Ужгородський район, с.Соломоново, вул.Миру, 2; код ЄДРПОУ 04350205) з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю Сезпарксервіс (89460, Закарпатська обл., Ужгородський район, с.Соломоново, вул.Перемоги, 46; код ЄДРПОУ 34676141) судові витрати за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 7929 (сім тисяч дев`ятсот двадцять дев`ять) грн. сплаченого судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Шавель судді В. З. Улицький С. М. Кузьмич Дата складення повного судового рішення: 19.06.2019р .